Книга Йова
29 І Йов продовжив говорити:
2 «О, якби життя моє було як за місяців давніх,
як у дні, коли Бог охороняв мене,
3 коли світильник його світив над моєю головою,
коли його світло вело мене через темряву,+
коли Бог був мені близьким другом і перебував у моєму наметі,+
5 коли Всемогутній був ще зі мною
і мої діти* були довкола мене,
6 коли ноги мої у маслі купалися
і потоки олії на мене зі скелі текли.+
7 Коли я виходив до брами міської+
і на ринковій площі сідав,+
8 юнаки бачили мене і відходили вбік*,
навіть старі підводились і стояли.+
9 Князі стримували свої слова
й уста затуляли долонею.
10 Голос знатних людей замовкав,
і язик прилипав їм до піднебіння.
11 Хто мене чув, той добре відгукувався про мене,
і хто мене бачив, свідчив добре про мене.
14 Я одягався в праведність, і вона була моїм вбранням.
Справедливість була для мене мов довгий одяг* і тюрбан.
15 Я ставав очима для сліпого
і ногами для кульгавого.
19 Коріння моє сягатиме води,
і роса залишатиметься на гілках моїх усю ніч.
20 Моя слава не в’яне,
і лук у руці моїй стрілятиме ще не раз”.