Друга книга хронік
25 Амацı́я став царем, коли йому було 25 років, і царював у Єрусалимі 29 років. Його матір’ю була Єгоадда́н з Єрусалима.+ 2 Він робив те, що правильне в очах Єгови, хоч і не від усього серця. 3 Як тільки Амацı́я зміцнив свою царську владу, то повбивав слуг, які колись убили царя, його батька.+ 4 Але їхніх синів він не вбив, бо дотримувався написаного в Законі, у книзі Мойсея, в якій Єгова наказав: «Батьків не можна карати смертю за гріх синів, а синів — за гріх батьків. Кожен має померти за власний гріх».+
5 Амацı́я зібрав мешканців Юди і поставив усіх чоловіків з племені Юди та Веніями́на за їхніми родами: за групами, на чолі яких були начальники над тисячами і начальники над сотнями.+ Він зробив перепис усіх, хто мав 20 років і більше.+ Усього їх було 300 000 навчених* воїнів, придатних служити у війську і споряджених списами та великими щитами. 6 Також за 100 талантів* срібла він найняв в Ізра́їлі 100 000 сильних воїнів. 7 Тоді до нього прийшов Божий чоловік і сказав: «Царю, не бери з собою Ізра́їлеве військо, бо Єгова не з Ізра́їлем,+ він не з єфре́мівцями. 8 Іди сам і сміливо вступай у бій. Інакше правдивий Бог зробить так, що ти впадеш перед ворогом, адже Бог має силу і допомогти,+ і повалити». 9 Та Амацı́я сказав Божому чоловікові: «Але ж я заплатив Ізра́їлевим загонам 100 талантів!» На це Божий чоловік відповів: «Єгова може дати тобі набагато більше».+ 10 Тож Амацı́я відпустив воїнів, які прийшли до нього з Єфре́ма, і відіслав їх додому. Але вони сильно обурились і повернулися додому, палаючи гнівом на Юду.
11 Амацı́я набрався мужності і повів свої загони в Соляну долину.+ Там він розбив військо Сеї́ру,+ вбивши 10 000 чоловіків. 12 Крім того, воїни Юди захопили ще 10 000 чоловіків, яких відвели на вершину скелі та поскидали звідти, і всі вони розбились. 13 А воїни, яких Амацı́я не взяв на війну і відіслав додому,+ почали нападати на Юдині міста, від Сама́рії+ до Бет-Хоро́на.+ Вони вбили 3000 осіб і набрали багато здобичі.
14 Після того як Амацı́я розбив едомля́н, він повернувся додому, взявши з собою богів, яким поклонялися мешканці Сеї́ру. Він зробив їх своїми богами:+ поставив їх у себе і почав їм поклонятися та спалювати приношення. 15 Тоді Єгова запалав гнівом на Амацı́ю і послав до нього пророка з такими словами: «Чому ти поклоняєшся богам цього народу, які не змогли врятувати свій народ з твоєї руки?»+ 16 І, коли пророк ще говорив, цар сказав: «Хіба ми поставили тебе царським радником?+ Замовкни,+ якщо не хочеш померти!» Тож пророк замовк, але потім сказав: «Я знаю, що Бог постановив знищити тебе за те, що ти зробив це і не послухався моєї поради».+
17 Тоді Амацı́я, цар Юди, порозмовлявши зі своїми радниками, відправив посланців до ізра́їльського царя Єгоа́ша, сина Єгоаха́за, сина Є́гу, з такою звісткою: «Приходь! Поміряємося силами в бою*».+ 18 У відповідь ізра́їльський цар Єгоа́ш передав Юдиному царю Амацı́ї такі слова: «Будяк з Ліва́ну послав ліва́нському кедру звістку: “Віддай свою дочку моєму синові за дружину”. Але проходив дикий звір з Ліва́ну і затоптав той будяк. 19 Ти думаєш собі: “Та я* ж розбив едомля́н!”+ — і твоє серце загордилось та прагне слави. Але сиди ліпше вдома*. Навіщо тобі накликати на себе біду? Адже впадеш і ти, і Юда з тобою».
20 Однак Амацı́я не послухався його,+ бо це було від правдивого Бога, який хотів віддати цей народ у руку ворога+ за те, що він поклонявся богам Едо́му.+ 21 Тож ізра́їльський цар Єгоа́ш пішов до Юдиного царя Амацı́ї, щоб помірятися силами в бою біля Бет-Шеме́ша,+ що в Юді. 22 Ізраїльтяни розбили мешканців Юди, і ті повтікали до своїх домів*. 23 А ізра́їльський цар Єгоа́ш захопив у Бет-Шеме́ші Юдиного царя Амацı́ю, сина Єгоа́ша, сина Єгоаха́за*, і привів його в Єрусалим. Після того він розвалив єрусалимський мур від Єфре́мової брами+ до Наріжної брами,+ зробивши пролом довжиною 400 ліктів*. 24 Він забрав усе золото, срібло та всі речі, які були у домі правдивого Бога в* Ове́д-Едо́ма, а також у скарбницях царського дому*,+ взяв заручників і повернувся в Сама́рію.
25 Юдин цар Амацı́я,+ син Єгоа́ша, прожив після смерті ізра́їльського царя Єгоа́ша,+ сина Єгоаха́за, ще 15 років.+ 26 А про інші діла Амацı́ї, від першого до останнього, записано в Книзі Юдиних та Ізра́їлевих царів. 27 Коли Амацı́я відвернувся від Єгови, проти нього вчинили змову+ в Єрусалимі. Зрештою Амацı́я втік у Лахı́ш, але за ним погналися до Лахı́ша і там убили. 28 Потім його привезли на конях у місто Юди і поховали разом з його прабатьками.