3. Ісус — богоподібний, божественний

Івана 1:1 — «і Слово було богом (богоподібним, божественним)»

**грец. καὶ θεὸς ἦν ὁ λόγος (каі тео́с ін о ло́ґос)**

1808	«and the word was a god» («і слово було богом»)	The New Testament, in An Improved Version, Upon the Basis of Archbishop Newcome’s New Translation: With a Corrected Text, London.
1829	«and the Logos was a god» («і Логос був богом»)	Thompson John S. The Monotessaron; or, The Gospel History, According to the Four Evangelists, Vol. 1, by John S. Thompson, Baltimore.
1864	«and a god was the Word» («і богом було Слово»)	Wilson Benjamin. The Emphatic Diaglott (J21, interlinear reading), by Benjamin Wilson, New York and London.
1879	«et la Parole était dieu» («і Слово було богом»)	Segond-Oltramare. La Sainte Bible. Geneva—Paris.
1928	«et le Verbe était un être divin» («і Слово було божественною істотою»)	La Bible du Centenaire // Société Biblique de Paris.
1935	«and the Word was divine» («і Слово було божественним»)	Smith J. M. P., Goodspeed E. J. The Bible— An American Translation. Chicago.
1950	«and the Word was a god» («і Слово було богом»)	New World Translation of the Christian Greek Scriptures. Brooklyn.
1975	«und ein Gott (oder: Gott von Art) war das Wort» («і Слово було богом (тобто божественної природи)»)	Schulz Siegfried. Das Evangelium nach Johannes. Göttingen, Deutschland.
1978	«und göttlicher Art war der Logos» («і Логос був богоподібним»)	Schneider Johannes. Das Evangelium nach Johannes. Berlin.
1979	«und ein Gott war der Logos» («і богом був Логос»)	Becker Jürgen. Das Evangelium nach Johannes. Würzburg, Deutschland.

У цих англійських, німецьких та французьких перекладах вживаються такі слова, як «бог», «божественний» та «богоподібний», оскільки грецьке слово θεός (тео́с) виступає тут у ролі іменної частини складеного присудка, яка виражена іменником в однині, стоїть перед дієсловом та немає перед собою означеного артикля. Проте коли говорити про Бога, з яким Слово (Логос) був на початку, то в грецькому тексті оригіналу тут вжито вислів ὁ θεός (тео́с), що має перед собою означений артикль o. У такій конструкції іменник з артиклем вказує на якусь особу, тимчасом як без артикля іменна частина складеного присудка, яка виражається іменником в однині і стоїть перед дієсловом, вказує на певну рису особи. Отже, твердження Івана, що Слово, тобто Логос, був «богом», «божественним» чи «богоподібним», не означає, що він одночасно є Богом, з яким був на початку. У такому випадку ці Іванові слова означають, що мова йде про певну рису Слова, тобто Логоса, а не про те, що він є самим Богом.

У грецькому тексті багато разів трапляється конструкція, в якій іменна частина складеного присудка виступає в однині, не має артикля і стоїть перед дієсловом. Дивіться для прикладу Марка 6:49; 11:32; Івана 4:19; 6:70; 8:44, 48; 9:17; 10:1, 13, 33; 12:6; 18:37. В українській мові в подібних конструкціях іменники пишуться з маленької літери, і це вказує на певну рису чи особливість. Тому в Івана 1:1 подібну конструкцію слід перекладати як «був богом» (а не «був Богом»). Святе Письмо підтверджує, що такий переклад правильний.

Філіп Б. Гарнер (Philip B. Harner) у статті «Якісні іменні частини складеного присудка, виражені іменником без артикля: Марка 15:39 та Івана 1:1» (Qualitative Anarthrous Predicate Nouns: Mark 15:39 and John 1:1), опублікованій у «Журналі біблійної літератури», пише, що такі речення, як в Івана 1:1, «з присудком, в якому іменна частина вжита без артикля і стоїть перед дієсловом, переважно мають якісну характеристику. Вони вказують на те, що лоґос має природу теоса. Немає жодних підстав вважати, що іменник теос, який виступає у ролі іменної частини складеного присудка, є означеним». А на с. 87 тієї ж статті він підсумовує: «Я вважаю, що в Івана 1:1 якісна характеристика іменної частини присудка настільки очевидна, що цей іменник не можна вважати означеним» (Journal of Biblical Literature. V. 92. Philadelphia, 1973. P. 85).