МАТВІЯ
Коментарі. Розділ 9
Своє місто. Тобто Капернаум, місто, де Ісус часто зупинявся, коли приходив у Галілею (Мт 4:13; Мр 2:1). Це місто лежало неподалік від Назарета, де Ісус виростав; від Кани, де він перетворив воду на вино; від Наїна, де він воскресив сина вдови; і від Віфсаїди, в околицях якої Ісус чудом нагодував близько 5000 чоловіків і повернув зір сліпому.
Побачив їхню віру. Займенник у множині — «їхню» — вказує на те, що Ісус звернув увагу на віру всіх тих чоловіків, а не лише паралізованого.
Дитино. Ісус використав це слово, щоб виявити прихильність (2Тм 1:2; Тит 1:4; Флм 10).
Що простіше. Будь-хто міг сказати, що може прощати гріхи, адже таке твердження не потребувало жодного доказу. Але якщо Ісус скаже: «Встань і йди», йому потрібно буде зробити чудо; завдяки цьому всім стане зрозуміло, що він має владу також прощати гріхи. Ця розповідь і слова з Іс 33:24 вказують на те, що хвороби пов’язані з нашим грішним станом.
Син людський. Див. коментар до Мт 8:20.
Прощати на землі гріхи. У грецькому тексті це речення незавершене. Ісус зупиняється на півслові, а тоді переконливо доводить сказане, прилюдно зціливши чоловіка.
Матвій. Див. коментарі до назви книги Матвія і Мт 10:3.
У конторі, де збирали податки. Або «у наметі, де збирали податки». Це могла бути невелика будівля або намет, в якому сидів збирач податків. Торговці мали сплачувати податки на експорт, імпорт і транзит товарів. Контора Матвія розташовувалася біля Капернаума або в самому місті.
Будь моїм учнем і йди за мною. Див. коментар до Мр 2:14.
Їли. Див. коментар до Мр 2:15.
У домі. Йдеться про дім Матвія (Мр 2:14, 15; Лк 5:29).
Збирачів податків. Див. коментар до Мт 5:46.
Грішників. Біблія показує, що всі люди є грішниками (Рм 3:23; 5:12). Однак тут це слово вживається у вужчому значенні і, очевидно, стосується тих, хто був відомий своєю грішною поведінкою — аморальними вчинками або якимись злочинами (Лк 7:37—39; 19:7, 8). Крім того, грішниками називали неюдеїв. А фарисеї називали так юдеїв, які не дотримувались рабинських традицій (Ів 9:16, 24, 25).
Милосердя, а не жертви. Ісус двічі посилається на ці слова з Ос 6:6 — тут і в Мт 12:7. Матвій, якого зневажали як збирача податків і який став близьким товаришем Ісуса, був єдиним, хто записав у своєму Євангелії ці слова, а також приклад про немилосердного раба (Мт 18:21—35). З Євангелія від Матвія можна довідатися, що Ісус неодноразово наголошував на важливості милосердя, а не самих лише жертв.
Постимо. Див. коментар до Мт 6:16.
Друзі нареченого. Букв. «сини весільної зали». Це ідіома, яка передає думку про весільних гостей, особливо друзів нареченого.
Вино... у... бурдюки. В біблійні часи вино зазвичай зберігали в бурдюках — мішках зі шкури тварин (1См 16:20). Бурдюк виготовляли з цілої шкури домашньої тварини, як-от вівці або кози. Старі бурдюки дубіли і втрачали еластичність. Нові ж бурдюки були еластичними і розтягувалися, тому витримували тиск, спричинений бродінням молодого вина. (Див. глосарій, «Бурдюк».)
Один начальник. Цього начальника (грецькою а́рхон) звали Яір. Про це говориться у паралельних розповідях Марка і Луки. Там його названо начальником синагоги (Мр 5:22; Лк 8:41).
Вклонився йому. Або «віддав йому шану». (Див. коментар до Мт 8:2.)
Кровотечі. Очевидно, хронічної маткової кровотечі. За Мойсеєвим законом жінка в такому стані вважалася церемоніально нечистою, а отже не могла торкатися інших (Лв 15:19—27).
Дочко. Єдиний випадок, коли Ісус звертається до жінки, називаючи її «дочкою». Можливо, він робить це тому, що бачить її сильні переживання і розуміє, що вона потребує чуйного ставлення (Лк 8:47). Таке тепле звертання свідчить про ніжну турботу Ісуса і нічого не говорить про вік жінки.
Не померла, а просто спить. Див. коментар до Мр 5:39.
Сину Давидів. Назвавши Ісуса «Сином Давидовим», ці чоловіки виявили віру в те, що Ісус є спадкоємцем Давидового трону, а отже Месією. (Див. коментарі до Мт 1:1, 6.)
Навчав... проповідував. Див. коментар до Мт 4:23.
Добру новину. Див. коментар до Мт 4:23.
Проймався... жалем. Цією фразою перекладене грецьке дієслово спланхнı́зомай, яке споріднене зі словом спла́нхна («нутрощі») і вказує на сильні почуття, на те, що людина зворушена до глибини душі. В грецькій мові цим словом описується найвищий ступінь співчуття.
Нещасні. Вжите в оригіналі грецьке слово спочатку означало «той, з якого здерли шкуру» і передавало думку про вівцю, шкура якої роздерта дикими звірами, чагарниками або гострим камінням. Це слово почало вживатися в переносному значенні — «той, з кого знущаються, кому завдають ран».
Розпорошені. Порівняння натовпів з покинутими, безпомічними і знесиленими вівцями добре зображає стан людей, які безпомічні, знехтувані і кинуті напризволяще.