ІВАНА
Коментарі. Розділ 8
Світло для світу. Метафора, яку використав Ісус, говорячи про себе, мабуть, нагадала його слухачам про чотири величезні світильники, що горіли на подвір’ї жінок під час Свята наметів (Ів 7:2; див. додаток Б11). Світло цих світильників добре освітлювало велику площу. Крім того, вислів «світло для світу» перегукувався з передреченнями Ісаї, що «люди, які жили в краю густої тіні» побачать «велике світло» і що той, кого названо «слугою» Єгови, стане «світлом для народів» (Іс 9:1, 2; 42:1, 6; 49:6). В Нагірній проповіді Ісус використав ту саму метафору, сказавши своїм послідовникам: «Ви — світло для світу» (Мт 5:14). Вислів «світло для світу» (де грецьке слово ко́смос, перекладене як «світ», стосується всього людства) узгоджується зі словами Ісаї про те, що Месія буде «світлом для народів». І, як видно зі слів Павла і Варнави, записаних у Дії 13:46, 47, пророчі слова з Іс 49:6 — це наказ усім Христовим учням бути світлом для народів. Служіння Ісуса, а також його послідовників несло людям духовне просвітлення і звільняло їх від фальшивих релігійних вчень.
Батько. У деяких рукописах — «він». Однак аналіз давніх рукописів свідчить на користь варіанта, вжитого в основному тексті цього видання.
Скарбниці. Або «біля скриньок для дарів (пожертв)». Вжите тут грецьке слово також трапляється в Мр 12:41, 43 і Лк 21:1, де воно перекладено як «скриньки для дарів». Очевидно, йдеться про частину храму, що розташовувалась на подвір’ї жінок, де стояло 13 скриньок для дарів. (Див. додаток Б11.) Вважається, що в храмі також була головна скарбниця, куди приносили гроші зі скриньок для дарів. Але малоймовірно, що в цьому вірші йдеться про головну скарбницю. (Див. коментар до Мр 12:41.)
Ми не народилися від розпусти. Або «ми не є незаконнонародженими дітьми». Юдеї заявляли, що вони законні діти Бога і Авраама, а отже, спадкоємці даних Аврааму обіцянок.
Розпусти. Або «статевої розпусти». Грецькою порне́йа. (Див. коментар до Мт 5:32 і глосарій, «Статева розпуста».)
Ще від початку. Або «ще коли почав». Йдеться про момент, коли Диявол зійшов з праведного шляху: став убивцею та брехуном і звів наклеп на Бога (1Ів 3:8, прим.)
Самарянин. Юдеї називали самарянами тих, кого зневажали і осуджували. (Див. коментар до Лк 10:33 і глосарій, «Самаряни».)
Він його побачив. Тобто побачив очима віри (Єв 11:13; 1Пт 1:11).
Бачив Авраама? У деяких рукописах сказано: «Авраам бачив тебе?» Однак аналіз давніх рукописів свідчить на користь варіанта, вжитого в основному тексті цього видання.
Я був. Вороже настроєні юдеї хотіли побити Ісуса камінням, оскільки, на їхню думку, він стверджував, що «бачив Авраама», хоча не мав «й 50 років» (Ів 8:57). Ісус спробував розповісти їм про своє передлюдське існування, про те, що був могутньою духовною істотою в небі ще до того, як народився Авраам. Дехто вважає, що цей вірш підтверджує, ніби Ісус і Бог є однією особою. На їхню думку, вжитий тут грецький вислів еґо́ еймı́ (перекладений у деяких Бібліях як «я є») — це слова з Вх 3:14 (у варіанті Септуагінти) і що обидва вірші слід перекладати однаково. (Див. коментар до Ів 4:26.) Однак в цьому контексті дія, виражена грецьким дієсловом еймı́, почалася «ще до того, як з’явився Авраам» і далі тривала. Тому цей вислів можна перекладати не тільки як «я є», але і як «я був». Ряд стародавніх та сучасних перекладів іншими мовами вживають варіант, подібний до «я був». Ще один вірш, в якому теперішня форма дієслова еймı́ перекладена минулим часом,— це Ів 15:27, де Ісус говорить: «Ви теж маєте свідчити про мене, оскільки були зі мною від самого початку». Подібний варіант використовується і в інших перекладах Біблії, а це показує, що з граматичного погляду еймı́ може передаватися минулим часом, все залежить від контексту. (Інші приклади того, що грецьке дієслово в теперішньому часі може передаватись дієсловами в минулому часі, містяться в Лк 2:48; 15:29.) Крім того, як свідчать слова в Ів 8:54, 55, Ісус не намагався показати, що він і його Батько є однією особою.
Взяли каміння, щоб закидати Ісуса. Приблизно через два місяці після того юдеї знову намагалися вбити Ісуса у храмі (Ів 10:31). Оскільки там йшли ремонтні роботи, дехто вважає, що юдеї брали каміння з місця, де велись ці роботи.