Чи релігіям світу вже приходить кінець?

ВІД НАШОГО КОРЕСПОНДЕНТА У ШВЕЦІЇ

ЧИ НЕ інтригує вас цей заголовок, викликаючи у вас наступні запитання: «Як це можливо? Хіба ж релігії світу не є досить діяльними й впливовими по цілій землі?»

Згода, хоча й вони переживають неспокійні часи, все ж виглядає, що вони й дійсно досить-таки активні. Ще ніколи в людській історії релігія не ставилась під сумнів і не викривалася так, як у XX сторіччі. Астрономи прочісують Всесвіт великими телескопами, астронавти освоюють орбіти в навколоземному просторі, і, як висловився один радянський космонавт, ніхто з них не бачив «ані Бога, ані ангелів». Фізики розщеплюють матерію на дедалі менші частинки й не виявляють жодної божественної іскри. Біологи й палеонтологи твердять, що відтворили еволюційний ланцюг життя від амеби до людини й не знаходять у цьому ланцюзі навіть найменшого доказу втручання Творця.

А втім, світська мудрість і матеріалістична філософія не змогли викоренити релігійні настрої людини на землі, як також не здобули в цьому успіху політичні влади атеїстів та їхні філософії. Понад 70 років тоталітарний атеїстичний комунізм називав релігію марновірством і «опіумом для народу», усував релігійних провідників з їхніх посад і забороняв їхню діяльність, плюндрував або грабував церкви та храми й вправляв мозок віруючим чи фізично винищував їх. Але такі дії не змогли викоренити релігійність. Як тільки ті уряди впали, релігія відродилась із пороху з новою на перший погляд силою. У колишніх комуністичних країнах люди знову згуртовуються до своїх старих святинь, клякаючи у побожному поклонінні так, як це робили їхні пращури.

Та й в інших частинах світу релігійні настрої все ще не гаснуть. Щороку в Мекку (Саудівська Аравія) на богомілля сходиться сила-силенна мусульман з цілої землі. Площа св. Петра у Ватикані часто переповнена віруючими-католиками, що шукають нагоди глянути на папу і сподіваються отримати його благословення. Мільйони індусів і далі стікаються до сотень місць богомілля на берегах «святих» річок в Індії. Побожні євреї згуртовуються біля Стіни плачу в Єрусалимі, аби помолитися й залишити свої написані молитви у шпаринах цього муру.

Авжеж, складається враження, що релігію неможливо викоренити. «За своєю природою людина є релігійною твариною»,— сказав Едмунд Бурк, державний діяч ірландського походження. Статистика свідчить, що кожних 5 із 6 чоловік більш-менш пов’язані з певною релігією. За останніми підрахунками, близько 4,9 мільярда чоловік є прихильниками якоїсь релігії у світі, а нерелігійних налічується лише коло 842 мільйонівa.

Чи ж з огляду на це все є підстави вважати, що релігіям світу вже приходить кінець? І якщо так, то коли і як це відбуватиметься? Чи залишиться якась релігія? Розгляньмо ці запитання у наступних двох статтях.

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінці 3]

Площа св. Петра у Ватикані.