Відвідайте найбільший у світі рибний базар

ВІД НАШОГО ДОПИСУВАЧА В ЯПОНІЇ

ЧИ ПОДОБАЄТЬСЯ вам метушня і гамір базарів? Якщо так, то вас, як і багатьох туристів з цілого світу, напевно зацікавить рибний базар Цукіджі, розташований у Токіо в кількох хвилинах ходьби від центру міста. Японці пишаються тим, що це найбільший рибний базар у світі.

Сюди варто прийти до схід сонця. Бо хоча Токіо ще спить, Цукіджі вже живе повнокровним життям: снують сотні вантажівок, котрі щоденно привозять на базар біля двох тисяч тонн риби. Увесь цей товар треба розвантажити ще до третьої години ночі, коли починають прибувати закупники. Торговці мусять добре набігатися, щоб порозкладати усі свої ящики з рибою і причепити до них ярлики з товарним номером, на яких також вказано вагу риби та місце, де її було зловлено. Згодом з’являються закупники. Серед метушні їх легко розпізнати — вони в гумових чоботях та кепках з ліцензійними номерками. На відміну од неквапних туристів, закупники бігають туди-сюди, перевіряючи якість риби і пропонуючи свої ціни. Ті, хто купує тунців, мають при собі гаки й ліхтарики — незамінний інструмент для визначення якості масивних тунців. Не забули вони і про рушники, щоб витерти руки після того, як обстежать рибину.

Але найбільший гармидер здіймається о пів на шосту ранку. Зусібіч лунають ручні дзвоники — це аукціоністи запрошують закупників розпочати торги. Здається, на ринку дуже багато аукціоністів, але насправді цих оптових продавців лише семеро. Вони примудряються проводити кілька торгів нараз, а деякі з них мають двох або й більше помічників, котрі одночасно продають різні види риб. Кожен аукціоніст своїм особливим і неподібним на інших голосом викрикує товарні номери, а закупники один поперед одним пропонують свої ціни, і чинять вони це з допомогою пальців, якими вправно роблять різні викрутаси. Торги йдуть так швидко, що про ціну на кожну партію риб домовляються за лічені секунди. Деякі закупники можуть одночасно торгуватися з двома аукціоністами. Кожен магазин має право прислати лише по одному закупнику, тому вони повинні добре набігатись, щоб придбати потрібну їм рибу. Але найшвидше по базару носяться ті, хто купує багато усілякої риби, яку пізніше перепродує різним крамницям.

Як тільки домовляються про остаточну ціну, закупники прагнуть якомога швидше довести рибу до споживачів. Їм допомагають вантажники, які ручними візками чи невеличкими вантажівками метушливо перевозять товар вузькими вуличками. Довкола зчиняється шум, гам, тарарам, і збоку видається, ніби запанував хаос. Але насправді все під контролем і все чітко й до деталей організовано. За кілька годин понад тисячу тонн риби продано й вивезено. Частина риби потрапить у менші крамнички тут же на території ринку, де невдовзі її розкуплять тисячі шанувальників рибних потрав.

А тепер спробуйте уявити собі, наскільки величезний цей базар. Тут працює сім солідних компаній оптової торгівлі. Саме вони проводять аукціони. Крім того, на ринку зареєстровано і працює понад тисячу дрібніших торговців. Щодня усі вони обслуговують приблизно 40 000 покупців, які приходять на ринок Цукіджі. І так — упродовж цілого року.

А хто тут купує рибу? Це, наприклад, оптові покупці з великих готелів, ресторанів та супермаркетів. Також власники невеликих продуктових магазинів, інших рибних базарів і, безперечно, власники самобутніх та дуже популярних крамничок суші — традиційної японської страви. Усі ці покупці конкурують між собою, бо кожен старається купити найліпшу рибу. Підраховано, що загалом кожного року вони купують аж 600 000 тонн дарів моря і витрачають на це понад п’ять мільярдів доларів.

Проте на Цукіджі торгують не лише рибою. Це ще й оптовий ринок фруктів та овочів. Цукіджі — один з 11 центральних оптових ринків Токіо, якими завідує столична мерія. Перші згадки про місця, де торгували свіжою рибою і продуктами, датуються 1603 роком. У 1877 році, щоб забезпечити належні норми гігієни та якість товару, базари перейшли під нагляд уряду. Одначе 1923 року відбувся Токійський землетрус, після якого не залишилось жодного оптового ринку. Тому було вирішено побудувати новий базар — Цукіджі. Торгувати на ньому почали 1935 року.

Відтоді базар вельми розрісся. Де ще у світі, як не на Цукіджі, ви знайдете так багато розмаїтої риби? Сюди з різних куточків світу завозять аж 450 видів морських створінь, наприклад лосося, тріску, морського ляща, скумбрію, камбалу, оселедця, а також морського їжака, голотурію та всіляких молюсків. Менші крамнички на цьому базарі продають лише якийсь один вид дарів моря, скажімо восьминогів чи креветок.

Але є вид риби, котрий можна назвати королем базару Цукіджі. Це великий тунець. Його везуть сюди літаками з різних кінців світу: із Середземного моря та Північної Америки. Тунець на цьому базарі — найбільша і найцінніша риба. Одна велика рибина може коштувати декілька тисяч доларів. Щодня тут продають сотні свіжих або заморожених тунців. Пізніше закупники розрізують туші на менші кавалки, які перепродують далі. Кращі жирніші куски, які називаються торо, вирізають з частини туші, що довкола ребер. Згодом вони перетворяться на кавальчик апетитного суші.

Нікого, звичайно ж, не дивує те, що найбільший у світі рибний базар розташований саме в Японії. Береги цієї країни омиваються водами океану і трьох морів, тому японці з давніх-давен люблять морські потрави. Часто саме риба займає чільне місце в меню смаковитої японської кухні. Щороку кожен японець з’їдає в середньому 70 кілограмів риби та інших дарів моря, чимало з яких потрапляє на його стіл власне з базару Цукіджі. Тож, коли ви будете в Токіо, відвідайте разом з іншими туристами найбільший у світі рибний базар.

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 16]

Fish artwork: From the book L’Art Pour Tous, Encyclopedie de l’Art Industriel et Decoratif, Vol. 31, 1861-​1906

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 17]

James L. Stanfield/NGS Image Collection

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 17]

© Jeff Rotman/www.JeffRotman.com

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 18]

Courtesy of Tokyo Metropolitan Central Wholesale Market