Розділ 56

Що опоганює людину?

ПРОТИДІЯ Ісусові посилюється. Мало того, що Ісуса покинули учні, ще й юдеї шукають нагоди вбити його. Вони вже намагалися зробити це в Єрусалимі під час Пасхи 31 року н. е.

Прийшла Пасха 32 року н. е. Дотримуючись Божих вимог, Ісус іде святкувати Пасху в Єрусалим. Але йому доводиться бути обережним, бо його життя в небезпеці. Зрештою він повертається в Галілею.

Ісус перебуває, мабуть, в Капернаумі, коли до нього з Єрусалима приходять фарисеї та книжники. Вони шукають приводу звинуватити його в порушенні релігійних правил. «Чому твої учні порушують традиції своїх прабатьків? — питають вони.— Приміром, вони не миють рук, коли збираються їсти». Серед законів Бога такого наказу немає, але коли хтось не дотримується традиції мити руки аж по лікті, фарисеї вважають це тяжкою провиною.

Ісус нічого не відповідає на їхнє звинувачення, але вказує їм на те, що вони самі свідомо порушують Божий Закон. «А чому й ви порушуєте Божу заповідь заради своїх традицій? — запитує він.— Наприклад, Бог сказав: “Шануй батька і матір”, а також “Нехай той, хто злословить батька чи матір, помре”. Ви ж говорите: “Достатньо сказати батькові чи матері: «Все, що я маю, чим ти міг би скористатися від мене,— це дар, присвячений Богові»,— і можна взагалі не шанувати батька”».

Справді, фарисеї вчать, що відтоді, як гроші, майно чи будь-що інше присвячується Богові, воно належить храму і не повинне використовуватись ні для чого іншого. Але фактично присвячений дар залишається в дарівника. Таким чином син може, наприклад, проголосити, що його гроші або майно — це «корван», тобто дар, присвячений Богові чи храму, і так ухилитися від свого обов’язку допомагати стареньким батькам, навіть якщо вони дуже цього потребують.

Ісус відчуває справедливе обурення через те, що фарисеї злісно перекручують Божий Закон, і тому каже: «Так ви заради своєї традиції позбавили сили Боже слово. Лицеміри, Ісая влучно пророкував про вас: “Ці люди шанують мене своїми устами, але серце їхнє далеко від мене. Проте даремно вони поклоняються мені, бо видають людські заповіді за Божі вчення”».

Люди, можливо, трохи відійшли назад, щоб фарисеї могли ставити Ісусу запитання. Тепер, коли фарисеям немає що сказати на таке різке звинувачення, Ісус кличе натовп підійти ближче до нього. «Послухайте і зрозумійте,— каже він,— людину опоганює не те, що входить в уста, а те, що виходить з її уст,— саме це опоганює людину».

Згодом, коли Ісус з учнями заходить в один дім, учні питають його: «Ти знаєш, що твої слова стали для фарисеїв каменем спотикання?»

Ісус відповідає: «Кожна рослина, яку посадив не мій небесний Батько, буде вирвана з коренем. Тож полиште їх. Це сліпі провідники. А якщо сліпий веде сліпого, то обидва впадуть в яму».

Коли Петро від імені учнів просить детальніше пояснити їм, що опоганює людину, Ісус дивується. «Невже ви й досі не розумієте? — запитує він.— Невже не знаєте: все, що входить в уста, потрапляє до нутрощів і виходить у стічний рів? Однак те, що виходить з уст, походить із серця, і саме воно опоганює людину. Із серця, наприклад, походять злі думки, вбивства, перелюб, блуд, злодійство, лжесвідчення і богохульство. Саме це опоганює людину, а коли вона їсть немитими руками, це її не опоганює».

Ісус не виступає проти звичайних норм гігієни. Він не хоче сказати, що не треба мити руки перед готуванням і споживанням їжі. Натомість Ісус засуджує лицемірство релігійних провідників, які хитрощами обходять справедливі закони Бога, вимагаючи дотримуватись небіблійних традицій. Отже, людину опоганюють грішні вчинки і, як показує Ісус, вони походять із серця. Івана 7:1; Повторення Закону 16:16; Матвія 15:1—20; Марка 7:1—23; Вихід 20:12; 21:17; Ісаї 29:13.

▪ З якою протидією тепер стикається Ісус?

▪ Яке звинувачення висувають фарисеї і як Ісус показує, що вони самі свідомо порушують Божий Закон?

▪ Що, за словами Ісуса, опоганює людину?