Розділ 68

Ісус продовжує навчати у сьомий день

СЬОМИЙ день свята Наметів триває. Ісус навчає у частині храму, яка називається «скарбницею». Очевидно, йдеться про місце на Подвір’ї жінок, де стоять скриньки для пожертв.

Вночі протягом усього свята ця частина храму освітлюється по-особливому. Тут стоять чотири величезних світильники, на кожному з яких по чотири великі чаші для олії. Полум’я, яке горить в цих 16 чашах, настільки яскраве, що в нічну пору освітлює велику площу. Те, що зараз говорить Ісус, можливо, нагадує слухачам про ці світильники: «Я світло для світу. Хто йде за мною, той ніколи не ходитиме в темряві, а матиме світло, яке веде до життя».

Фарисеї йому заперечують:

— Ти свідчиш сам про себе, тому твоє свідчення неправдиве.

— Хоча я свідчу сам про себе, моє свідчення правдиве, бо я знаю, звідки прийшов і куди йду. Ви ж не знаєте ані звідки я прийшов, ані куди йду,— каже Ісус, а потім додає: — Про себе свідчу я сам, а також мій Батько, який мене послав.

— Де ж твій Батько? — допитуються фарисеї.

— Ви не знаєте ні мене, ні мого Батька,— відповідає Ісус.— Якби ви знали мене, то знали б і мого Батька.

І хоча фарисеї далі хочуть заарештувати Ісуса, але ніхто його не рухає.

— Я відходжу,— знову каже Ісус.— І куди я йду, ви прийти не зможете.

Почувши це, юдеї дивуються: «Він що, збирається себе вбити? Чому він каже: “Куди я йду, ви прийти не зможете”?»

Ісус пояснює: «Ви — знизу, а я — згори. Ви — з цього світу, я ж — не з цього світу». Потім він додає: «Коли не повірите, що я — той, хто мав прийти, то помрете у своїх гріхах».

Ісус говорить про своє передлюдське існування і про те, що він обіцяний Месія, тобто Христос. Але фарисеї зі зневагою запитують: «Хто ж ти такий?»

Помітивши їхню зневагу, Ісус відповідає: «Навіщо я взагалі з вами розмовляю?» Все ж Ісус продовжує: «Той же, хто мене послав, говорить правду, і я виявляю світові лише те, що чув від нього». Далі Ісус каже: «Коли ви піднесете Сина людського, то зрозумієте, хто я і що я нічого не роблю від себе, а говорю все так, як навчив мене Батько. І той, хто мене послав, постійно зі мною: він не покинув мене, бо я завжди роблю те, що йому до вподоби».

Почувши це, багато людей повірило в Ісуса. До них він говорить:

— Якщо ви і далі перебуватимете в моїй науці, то справді будете моїми учнями. Ви пізнаєте правду, і правда зробить вас вільними.

— Ми — Авраамові нащадки і ніколи не були чиїмись рабами. Чому ж ти кажеш: «Станете вільними»? — заперечують противники.

Хоча євреї часто опинялися під владою інших народів, але вони не визнавали жодного гнобителя своїм паном. Вони не хочуть, щоб їх називали рабами. Однак Ісус чітко показує, що вони раби. В якому розумінні? «Щиру правду кажу вам: кожен, хто чинить гріх, є рабом гріха»,— говорить Ісус.

Відмовляючись визнати, що вони є рабами гріха, юдеї наражають себе на небезпеку. Ісус пояснює: «Раб залишається в домі не назавжди, а син — назавжди». Раб не має права на спадщину, і його у будь-який момент можуть вигнати. Але син, рідний чи усиновлений, залишається в домі «назавжди», тобто на все життя.

«Отже, якщо Син вас визволить,— веде далі Ісус,— то ви будете справді вільними». Правда, яка робить людей вільними,— це правда про Сина, Ісуса Христа. Люди можуть звільнитись від гріха, який веде до смерті, лише завдяки тому, що Ісус віддасть у жертву своє досконале людське життя. Івана 8:12—36.

▪ Де Ісус навчає у сьомий день свята? Що там відбувається вночі і як Ісус згадує про це?

▪ Що Ісус говорить про своє походження і як це вказує на те, хто він?

▪ В якому значенні юдеї є рабами і яка правда може зробити їх вільними?