Зацікавлення співрозмовником

КОЛИ ми проповідуємо людині біблійні істини, наша мета — не просто наповнити інформацією її розум. Ми повинні промовляти до її серця. Один із методів — виявляти щире особисте зацікавлення слухачами. Робити це можна по-різному.

Враховуй погляди слухача. Апостол Павло завжди брав до уваги походження та спосіб мислення своїх слухачів. Він казав: «Для юдеїв я був, як юдей, щоб юдеїв придбати; для підзаконних — був, як підзаконний, хоч сам підзаконним не бувши, щоб придбати підзаконних. Для тих, хто без Закону,— я був беззаконний, не бувши беззаконний Богові, а законний Христові, щоб придбати беззаконних. Для слабих,— як слабий, щоб придбати слабих. Для всіх я був усе, щоб спасти бодай деяких. А це я роблю для Євангелії, щоб стати її спільником» (1 Кор. 9:20—23). А як нам ‘для всіх бути усім’?

Коли хоч трохи поспостерігати за іншими перед тим, як почати розмову, можна помітити, чим вони цікавляться і в яких обставинах живуть. Чи можеш ти визначити, ким людина працює? Чи з чогось видно, що вона релігійна або належить до певного віросповідання? Що можна сказати про її сімейні обставини? Чи можеш ти зробити свою звістку привабливішою для слухача, беручи до уваги результати своїх спостережень?

Для цього потрібно наперед продумувати підхід до мешканців своєї території. Подекуди до них належать іноземці. Якщо такі особи живуть на твоїй території, чи ти вже знайшов дієвий спосіб свідчення? Оскільки Бог хоче, щоб «усі люди спаслися, і прийшли до пізнання правди», силкуйся розповідати про Царство так, аби це приваблювало всіх, кого ти зустрічаєш (1 Тим. 2:4).

Будь уважним слухачем. Єгова — усезнаючий, але це не заважає йому вислуховувати інших. Пророк Міхей отримав видіння, в якому Бог заохочував ангелів висловити власну думку з приводу вирішення певної справи. Після цього Єгова дозволив одному з ангелів виконати свою пропозицію (1 Цар. 22:19—22). Єгова ласкаво вислухав Авраама, коли той занепокоївся вироком на Содом (Бут. 18:23—33). А як тобі наслідувати в цьому Єгову і вислуховувати інших у проповідуванні?

Заохочуй людину висловлювати свої думки. Постав доречне запитання і зроби паузу, яка дасть співрозмовнику достатньо часу на відповідь. Слухай з неудаваним інтересом. Твоя щира увага заохотить співрозмовника висловлюватись вільно й невимушено. Якщо слова людини піднімають край завіси над її інтересами, тактовно постав кілька додаткових запитань. Намагайся познайомитись з людиною ближче, не перетворюючи розмови на допит. Якщо можеш, щиро хвали співрозмовника за його погляди. Люб’язно дякуй йому за висловлені міркування, навіть коли не погоджуєшся з ними (Кол. 4:6).

Слід, одначе, вважати, щоб не виходити за межі пристойності. Інтерес до інших ще не дає права встрявати у їхні особисті справи (1 Пет. 4:15, Хом.). Будь обережним, щоб особа протилежної статі не витлумачила твого приязного ставлення неправильно. У різних країнах, а навіть в окремих людей існують відмінні погляди на те, яка форма особистого зацікавлення доречна, а яка — ні. З огляду на це необхідно виявляти проникливість (Луки 6:31).

Одним з ключів до вмілого слухання є підготовка. Коли ти чітко знаєш, що́ хочеш сказати, тоді розслабляєшся і без зайвої напруги зосереджуєш увагу на словах співрозмовника. Завдяки цьому він стає розкутим і охочішим до розмови.

Вислуховувати інших — означає шанувати їх (Рим. 12:10). Це свідчить, що ми цінуємо їхні думки та почуття. Іноді завдяки цьому люди уважніше ставляться до наших слів. Тож недарма Боже Слово радить кожному з нас бути «скорим до слухання, повільним до говорення» (Як. 1:19, Хом.).

Допомагай іншим робити поступ. Інтерес до людей спонукує нас пам’ятати про зацікавлених, відвідувати їх повторно і сповіщати про біблійні істини, які прямо стосуються їхніх потреб. Коли ти обдумуєш наступний візит до такої особи, аналізуй, чого дізнався про неї на попередніх відвідинах. Підготуй інформацію на тему, що турбує її. Наголоси на практичній вартості матеріалу і покажи людині, чим він для неї корисний (Ісаї 48:17).

Якщо співрозмовник виявляє, що його турбує певна проблема, стався до цього як до особливої нагоди поділитися доброю новиною. Бери приклад з Ісуса, який завжди був готовим потішити пригнічених (Марка 6:31—34). Не пропонуй людині швидких розв’язань і поверхових порад, бо їй може здатися, що твій інтерес несправжній. Вияви щире розуміння і співчуття (1 Пет. 3:8). Наступний крок: проведи тематичне дослідження у біблійних публікаціях і поділись із співрозмовником підбадьорливою інформацією, яка допоможе йому впоратись з проблемою. Звичайно, якщо ти глибоко цікавишся слухачем, то не будеш розголошувати його таємниць — хіба що для цього існують дуже вагомі причини (Прип. 25:9).

Особисте зацікавлення слід виявляти перш за все до тих, кого ти навчаєш Біблії. З молитвою обдумуй потреби кожного учня і враховуй їх у підготовці до вивчення. Запитуй себе: «Що ще учень мусить робити, аби далі зростати духовно?» Лагідно пояснюй йому, що́ про ту чи іншу справу говориться в Біблії та публікаціях «вірного і мудрого раба» (Матв. 24:45). Але іноді самого лише пояснення замало. Деколи приклад застосування біблійного принципу треба показати учневі на практиці (Ів. 13:1—15).

Щоб допомагати людям узгоджувати свою поведінку з нормами Єгови, необхідно бути проникливим і розсудливим. Люди мають різне походження, освіту та здібності і тому роблять поступ із різною швидкістю. Будь розсудливий у тому, чого сподіваєшся від інших (Фил. 4:5, НС). Не тисни на них і не примушуй змінюватись. Нехай їх спонукує до цього Боже Слово та Божий дух. Єгова бажає, щоб люди служили йому охоче, а не з примусу (Пс. 110:3, НС). Старайся не давати особистої оцінки їхнім рішенням і не робити вибору за них, навіть якщо вони просять про це (Гал. 6:5).

Надавай практичну допомогу. Хоча Ісус турбувався перш за все про духовність своїх слухачів, він був чуйним і до інших їхніх потреб (Матв. 15:32). Навіть якщо ти незаможний, є багато методів надання практичної допомоги іншим.

Зацікавлення людьми спонукує до уважності. Наприклад, якщо співрозмовнику заважають несприятливі погодні умови, перейди у зручніше місце або домовся продовжити розмову наступного разу. Якщо ти зайшов у незручний час, попроси дозволу повернутися пізніше. Коли сусід чи зацікавлений хворіє або лежить у лікарні, вияви свою турботу — надішли йому листівку, коротенького листа або відвідай його особисто. Коли доречно, можеш приготувати йому простеньку страву або надати якусь іншу послугу.

Зростаючи духовно, зацікавлені іноді відчувають емоційну порожнечу через брак спілкування з колишніми друзями. Будь для них справжнім другом. Виділяй час на розмови — спілкуйся з ними після біблійного вивчення та в інший час. Заохочуй зацікавлених товаришувати з хорошими людьми (Прип. 13:20). Допомагай їм відвідувати християнські зібрання. Сиди коло них на таких зустрічах і допомагай доглядати за їхніми дітьми, щоб усі могли здобути якнайбільше користі з програми.

Виявляй зацікавлення щиро. Інтерес до інших походить із серця — цього не опанувати, наче якийсь технічний прийом. Глибина такого зацікавлення виявляється по-різному. Її видно в тому, як ми слухаємо і що говоримо, а також у нашій доброзичливості та чуйності. Міра зацікавлення людьми помітна навіть тоді, коли нічого не робити й не говорити: про неї свідчить наше ставлення та міміка. Якщо ми справді цікавимось іншими, вони це неодмінно зауважать.

Але ось найважливіша причина, з якої ми виявляємо щирий інтерес до людей: ми наслідуємо цим любов та милосердя нашого небесного Отця. Завдяки нашому зацікавленню, люди наближаються до Єгови і приймають звістку, яку він доручив нам поширювати. Отже, коли ти проповідуєш добру новину, завжди старайся ‘мати на увазі користь не власну, а радше інших’ (Фил. 2:4, Хом.).