Господня вечеря. Урочистість, яка приносить честь Богові

ХРИСТИЯНАМ наказано відзначати Спомин Христової смерті. Ця урочистість також називається «Господньою вечерею» (1 Коринфян 11:20). Чому Спомин є такою визначною подією? Коли і як його слід відзначати?

Ісус Христос започаткував цю урочистість у 33 році н. е., в той вечір, коли відзначалась єврейська Пасха. Святкували Пасху лише раз на рік, у 14-й день єврейського місяця нісана. Щоб вирахувати цю дату, євреї, очевидно, чекали на весняне рівнодення. У той день і світла, і темна пора доби тривають приблизно по 12 годин. Коли з’являвся перший новий місяць, найближчий до весняного рівнодення, це позначало початок нісана. Через 13 днів наставала Пасха.

Ісус відсвяткував Пасху зі своїми апостолами, відпустив Юду Іскаріотського і тоді започаткував Господню вечерю. Вона заступила єврейську Пасху, а отже, має відзначатися лише раз на рік.

В Євангелії від Матвія читаємо: «Ісус взяв хліб і, помолившись, поламав його, дав учням і сказав: “Беріть, їжте. Це означає моє тіло”. Після того він узяв чашу, склав подяку й також дав їм, кажучи: “Пийте з неї всі, бо це означає мою «кров угоди», яка проллється за багатьох для прощення гріхів”» (Матвія 26:26—28).

Дехто вважає, що Ісус перетворив хліб на свою буквальну плоть, а вино — на свою кров. Однак фізичне тіло Ісуса все ще було цілим і неушкодженим, коли він подав цей хліб. Чи Ісусові апостоли справді їли його буквальну плоть і пили його кров? Ні, адже це було б людоїдством і порушенням Божого закону (Буття 9:3, 4; Левіт 17:10). Згідно з Луки 22:20, Ісус сказав: «Ця чаша означає нову угоду, укладену на підставі моєї крові, яка проллється за вас». Чи та чаша буквально стала «новою угодою»? Таке було б неможливим, оскільки угода — це договір, а не якийсь матеріальний предмет.

Отже, і хліб, і вино є лише символами. Хліб символізує досконале тіло Христа. Ісус використав хліб, який залишився від пасхальної вечері. Той хліб був приготований без жодної закваски, тобто дріжджів (Вихід 12:8). У Біблії закваска часто символізує гріх або зіпсуття. Тож хліб представляє досконале тіло, яке Ісус приніс у жертву. Воно було без гріха (Матвія 16:11, 12; 1 Коринфян 5:6, 7; 1 Петра 2:22; 1 Івана 2:1, 2).

Червоне вино представляє Ісусову кров. Та кров робить чинною нову угоду. Ісус сказав, що ця кров проллється «для прощення гріхів». Тому люди можуть стати чистими в Божих очах і вступити в нову угоду з Єговою (Євреїв 9:14; 10:16, 17). Завдяки цій угоді, або договору, 144 000 вірних християн можуть піти до неба. Там вони служитимуть царями і священиками для блага всього людства (Буття 22:18; Єремії 31:31—33; 1 Петра 2:9; Об’явлення 5:9, 10; 14:1—3).

Хто повинен споживати хліб і вино під час відзначення Спомину? Логічно, що споживати ці символи повинні лише ті, хто є в новій угоді,— тобто ті, хто має надію піти до неба. Божий святий дух запевняє таких осіб, що їх вибрано для того, щоб вони були небесними царями (Римлян 8:16). Крім того, Ісус уклав з ними угоду про Царство (Луки 22:29).

А що сказати про тих, хто має надію жити вічно в Раю на землі? Вони слухаються Ісусового наказу і приходять на Господню вечерю, але не як учасники, а як шанобливі спостерігачі. Свідки Єгови відзначають Господню вечерю раз на рік, 14 нісана після заходу сонця. Хоча по цілому світі є всього кілька тисяч осіб, які стверджують, що мають небесну надію, відзначання Господньої вечері дуже важливе для всіх християн. Це нагода для всіх роздумувати про неперевершену любов Бога Єгови та Ісуса Христа (Івана 3:16).