Поховання Ісуса

П’ятниця 14 нісана. День хилиться до вечора. Коли зайде сонце, настане субота 15 нісана. Ісус уже помер, а два розбійники поряд з ним ще живі. За Законом, мертві тіла не мають «залишатися на стовпі цілу ніч», їх слід поховати «в той же день» (Повторення Закону 21:22, 23).

П’ятниця називається днем Приготування, бо люди готують їжу і закінчують всю іншу роботу, з якою не можна чекати до кінця суботи. Після заходу сонця почнеться подвійний, тобто «великий», суботній день (Івана 19:31). Він називається так тому, що 15 нісана, перший день семиденного Свята прісного хліба, завжди оголошується суботою (Левіт 23:5, 6). А цього разу перший день свята збігається зі звичайною суботою, сьомим днем тижня.

Отже юдеї просять Пилата прискорити смерть Ісуса і двох розбійників, поламавши їм ноги. Тоді засуджені не зможуть спиратися на ноги і піднімати своє тіло, щоб дихати. Воїни підходять і ламають ноги обом розбійникам. Але вони бачать, що Ісус мертвий, тож йому не ламають ніг. Так виконується пророцтво з Псалма 34:20: «Він береже всі кості праведного, жодна з них не буде зламана».

Один воїн, бажаючи остаточно переконатись, що Ісус дійсно мертвий, проколює йому списом бік і потрапляє в ділянку серця. «З рани відразу ж [витікає] кров з водою» (Івана 19:34). Таким чином сповнюється ще одне пророцтво: «Вони будуть дивитися на того, кого прокололи» (Захарія 12:10).

За стратою спостерігає Йосип з міста Ариматеї — «багатий чоловік» і шанований член Синедріону (Матвія 27:57). Він «добрий і праведний чоловік», який «чека[є] Божого Царства». Йосип не підтримав вироку, винесеного Ісусу, бо є «Ісусовим учнем», хоч «через страх перед юдеями» тримає це в таємниці (Луки 23:50; Марка 15:43; Івана 19:38). Тепер Йосип відважується попросити Пилата дозволу забрати Ісусове тіло. Пилат кличе сотника, і той підтверджує, що Ісус уже помер. Після цього Пилат задовольняє прохання Йосипа.

Йосип купує чисте тонке полотно з льону і знімає тіло Ісуса зі стовпа. Готуючи тіло до поховання, він загортає його в лляне полотно. Йосипу допомагає Никодим, який «уперше відвідав Ісуса вночі» (Івана 19:39). Він приносить дорогу суміш мирри та алое вагою приблизно 100 римських фунтів (33 кілограми). І тіло Ісуса обмотують пов’язками з цими прянощами за поховальним звичаєм юдеїв.

Недалеко звідси Йосип має висічену в скелі гробницю, де ще нікого не ховали. Туди кладуть Ісусове тіло, і привалюють до входу великий камінь. Все це роблять дуже швидко, щоб встигнути до початку суботи. Можливо, Марія Магдалина та Марія, мати Якова Меншого, допомагають приготувати тіло до поховання. Тепер вони поспішають додому, «щоб приготувати прянощі та пахучу олію» і після закінчення суботи знову намастити тіло Ісуса (Луки 23:56).

Наступного дня, у суботу, старші священики та фарисеї йдуть до Пилата і кажуть: «Пане, ми пригадали, що той самозванець, коли ще був живий, говорив: “Через три дні я воскресну”. Тож накажи стерегти його могилу аж до третього дня, щоб часом його учні не прийшли і не викрали тіло, а потім не сказали: “Він воскрес з мертвих!” І цей останній обман буде гірший від першого». Пилат відповідає: «Можете взяти варту. Ідіть стережіть, як знаєте» (Матвія 27:63—65).

Рано-вранці у неділю Марія Магдалина, Марія, мати Якова, та інші жінки приносять до гробниці прянощі, щоб намастити Ісусове тіло. Вони говорять між собою: «Хто нам відкотить камінь від входу?» (Марка 16:3). Але відбувся землетрус і Божий ангел відкотив камінь. Крім того, варта зникла і гробниця порожня!