ДИЯВОЛ

Описове ім’я, дане Сатані як головному наклепнику, який висуває фальшиві обвинувачення проти Єгови, його доброго слова і святого імені. Грецьке слово діа́болос означає «наклепник». (Пор. Лк 16:1, де споріднене дієслово діаба́лло перекладене як «донесли».) (Див. САТАНА.)

Вже багато століть Диявол показує, що він є головним ворогом Бога і людей. Він сперечався з Михаїлом про Мойсеєве тіло (Юд 9); заманював людей у свої пастки (1Тм 3:7; 2Тм 2:26); використовував фальшивих релігійних провідників, Юду Іскаріота, Вар-Ісуса та інших як своїх дітей (Ів 8:44; 13:2; Дії 13:6, 10); гнобив людей так, що їм не могли допомогти лікарі (Дії 10:38); кидав праведних у в’язниці (Об 2:10) і навіть заподіював передчасну смерть (Єв 2:14). Тому Біблія заохочує християн не залишатися роздратованими, щоб не дати цьому Наклепнику нагоду діяти (Еф 4:27). «Будьте тверезими й пильними! — попереджав апостол Петро.— Ваш противник, Диявол, ходить довкола, немов рикаючий лев, який хоче когось пожерти» (1Пт 5:8).

У деяких місцях оригінального тексту Грецьких Писань слово діа́болос не стосується Сатани; в таких випадках воно перекладене як «наклепник». Наприклад, маючи на увазі Юду, Ісус сказав своїм апостолам: «Один з вас — наклепник» (Ів 6:70); жінкам у зборі радиться не бути наклепницями (1Тм 3:11; Тит 2:3), а серед ознак «останніх днів» є те, що люди «будуть... наклепниками» (2Тм 3:1—5).

Закон, який Єгова дав ізраїльтянам, забороняв поширювати наклепи (Лв 19:16). Цей злий вчинок засуджується у всій Біблії (2См 19:27; Пс 15:3; 101:5; Пр 11:13; 20:19; 30:10; Єр 6:28; 9:4).