Питання від Читачів

● Чи воно є відповідно християнинові користуватися урядовими провізіями або допомогою, яку висилають до катастрофічних дільниць? — П.А., Ел Салвадор.

Так; уряд постачає цю допомогу з надією, що вона буде вжита тими, яким вона належиться.

Християни платять податки, які світські уряди вимагають від них. (Рим. 13:1, 6, 7) Отже, коли потреба виринає, християнин, який законно є кваліфікований дістати урядову допомогу може відповідно прийняти користі, які є досяжні йому через такі податково-підтримані допомогові підприємства, якщо він собі бажає.

Одначе, існують безпринципні особи, які не є правдивими християнами, і які, в багатьох випадках, отримали таку допомогу обманно. Деякі скрили факти відносно їхнього правдивого економічного стану. Інші відмовилися працювати, хоч вони і були в змозі працювати. В деяких випадках, через нечесні способи, родини роками жили на урядовій помочі, хоч вдійсності вона не належалася їм. Правдивий християнин не може робити таких речей. Він мусить бути чесний, правдивий і невинний. Він мусить мати чисте сумління перед Богом і людьми.— Прип. 3:32; Дії 24:16.

Християни належно беруть собі до уваги принцип підкреслений апостолом Павлом в 2 Солунян 3:10: “Хто працювати не хоче,— нехай той не їсть”. Вони також знають, “що коли ж хто про своїх, особливо ж про домашніх не дбає, той вирікся віри, і він гірший, від невірного”. (1 Тим. 5:8) Ані вони не забувають, що “набування майна язиком неправдивим — це скороминуща марнота шукаючи смерти”. (Прип. 21:6) Очевидно, що відповідальні здорові християни будуть працювати, щоб заробити на свої життєві потреби коли це є можливо, і не будуть незаконно і обманно шукати урядової або якоїсь іншої фінансової помочі.

Якщо стане відомо, що посвячений християнин отримав таку допомогу невиправданно і незаконно, то він вже не буде мати “доброго засвідчення від чужинців” поза християнським собором, ані всередині собору. Він стається “пожадливий на безчесний прибуток”. Отже, тому він вже більше не може бути кваліфікований статися призначеним слугою в християнськім соборі.— 1 Тим. 3:1, 7—9.

Щирий християнин буде хотіти працювати. Одначе, він може загубити свою роботу через якусь причину. Якщо існує якась провізія для такої особи, щоб отримувати безробіття, то немає жодного біблійного заперечення робити це, а тим часом шукати за іншою роботою. Коли християнин одержує цю допомогу і шукає за іншою працею, то він навіть може присвятити більше часу ніж звичайно для роботи проповідування. Но це не було б правильно для християнина відмовлятися працювати і спеціяльно планувати лишатися на допомоговому списку на необмежений час, тільки тому, щоб він міг присвячувати більше годин для проповідування. Додатково, якщо вимагається від безробітної людини, щоб вона робила зусилля і вживала час шукати працю, щоб одержати таку поміч, то це було б не відповідно християнинові брати гроші коли він не робить цього. Коли попадається відповідна праця християнин не повинен відмовлятися від неї і нечесно пробувати отримувати безробіття або іншої фінансової помочі. Він знає, що Біблія не підтримує нечесність, ані лінощі. Біблія рекомендує чесну, тяжку працю.— Ефес. 4:28; Екл. 3:22.

Якщо через перемагаючі обставини, яких він тепер не може виправити, християнин живе на якійсь публічній допомозі, то він повинен бути розсудливий у вживанню своїх фондів, які є постачені для його користі. Вони є постачені для його потреб і тільки тому, що він знаходиться в скрутній фінансовій ситуації, а не для того, щоб він міг задовольнити своє жадання для непотрібних розкошів.

Часами, через потопи, землетруси або інші нещастя, уряд може оголосити певну область бути катастрофічною дільницею, постачаючи допомогу і необхідності пострадавшим жертвам. Ці люди можуть страшно потребувати їжу або інші речі, і правдиві християни можуть бути між ними. У таких випадках воно є відповідно християнинові прийняти такі урядові провізії. Але правдивий християнин не буде надмірно використовувати таких розпорядків, усвідомляючи собі, що він мусить прийняти поміч тільки тоді, коли він дійсно потребує її. Вірні слуги Бога бажають поводитися “чесно у всіх речах”.— Жид. 13:18.

Одначе, уряд може мати розпорядки, якими люди можуть користуватися, чи то вони є в страшній потребі чи ні. Це може включати якусь форму соціального забезпечення, медичну поміч, безробіття або якусь іншу допомогу для старших людей. Ті, яким законно належиться такі користі звичайно можуть отримувати їх.