Дивіться наперед

УВАЖНИЙ шофер автомобіля завжди поглядає в тильне дзеркало. А головно коли він в дорозі міняє лінії, переїжджає з одної на другу, звертає з дороги або цілком стає. Але чи він лише дивиться в тильне дзеркало? Ні! Його очі, його увага, є головно постійно зосереджені до дороги напереді нього.

Приклад, якого дає уважний шофер є добрий для нас усіх наслідувати. А головно воно було б добре пам’ятати цю пораду коли ми маємо звичку думати про негативні речі минувшини. Час від часу є корисно подивитися назад. Але ми не повинні думати тільки над цим так, щоб воно аж перевищало те, що лежить напереді.

Наприклад, можливо ви втратили свій дім через якесь нещастя, як-от пожежу, повінь або ураган. Або ви можливо загубили всі ваші гроші через якусь грошову кризу, або можливо улюблена вами особа раптом померла. Все думати про такі нещастя не є корисно, і спогади про них приносять лише смуток. Навіть якщо б ви тепер бачили, що ви могли відвернути таке нещастя, то воно не є причиною мучити себе, все думаючи про нього, нібито тепер з відшкодованням можна поправити ваші помилки. Якщо можливо, старайтеся користати з поганих минулих досвідів. Нехай вони дадуть вам кращого розсудку, щоб бути більш обачним в майбутньому. Але втішайтеся теперішнім благословенством.

Єврейські Писання розказують нам про осіб, які робили помилки і все думали про минулі нещастя. Наприклад, декотрі євреї, що вернулися з вавилонської неволі регулярно постили, жалували про нещастя від якого вони самі й їхня земля потерпіли з рук вавилонців. Але Бог Єгова через Свого пророка Захарія, докорив їм за це. Їм було сказано дивитися наперед до радости і добробуту, які мали прийти, коли “міські майданки будуть переповнені хлопцями та дівчатами, що будуть бавитися на майданах його”.— Зах. 7:1 до 8:15.

Також можливо є звичка думати про нездорову минувшину, замість наперед коли хтось зробив нам шкоду, можливо глибоко образив нас. Чи розумно постійно пригадувати собі такі випадки і робити себе мізерним? Певно, що ні! Замість цього люба й ласкава річ є простити і забути. Дивіться наперед до кращого споріднення з такою особою. Ви будете краще почувати себе, а та інша особа також скористає.

У цьому відношенні Бог Єгова сам поставив гарний приклад. Біблія каже нам, що “як далекий від заходу схід, так Він віддалив від нас наші провини”. Він не пам’ятає наших провин, так і ми не повинні пам’ятати провин, яких інші чинять супроти нас.— Пс. 103:12; Ефес. 4:32.

Порада завжди дивитися наперед особливо стосується до тих, що почали йти слідами Ісуса Христа. Так як Ісус перестерігав: “Ніхто з тих, хто кладе свою руку на плуга та назад озирається, не надається до Божого Царства”. Коли хтось завжди дивиться на те, що він покинув, щоб стати послідовником Ісуса Христа, то це показує, що такий жалує, що він стався Христовим послідовником. Певно, що ніхто з таких не буде надаватися для Божого царства.— Луки 9:62.

Апостол Павло поставив нам гарний приклад як потрібно завжди дивитися наперед. Розказавши нам про свої привілеї і довір’я, коли ще належав до єврейської системи, він далі каже: “Тож усе я вважаю за втрату ради переважного познання Христа Ісуса, мого Господа, що я ради нього відмовився всього, і вважаю все за сміття . . . . забуваючи те, що позаду, і спішачи до того, що попереду”.— Фил. 3:8, 13, 14.

Це не значить, що ми повинні відкидати благословенства спогадів. Правдоподібно апостол Павло, перебуваючи дні, місяці й роки в римській в’язниці, пригадував собі багато радісних і корисних досвідів, яких він мав під час проповідування доброї новини про Боже царство людям із народів. (2 Тим. 4:7) Так само і всі ті, що вже напротязі багатьох років служили Богові, можуть пригадувати собі, як Бог провадив їх. Але в той самий час вони оцінюють, що найблаженніші часи ще є перед ними, коли Божа воля буде виконуватися на землі, як і на небі, і коли вже не буде ні смерти, ні смутку, ні плачу, ні болю.— Мат. 6:10; Об. 21:4.

Хоч християни завжди мали добрі причини дивитися наперед, то однак сьогодні є ще й більша причина як ніколи; по суті, тепер особливо дуже потрібно дивитися наперед. Повідомивши своїх учнів про нещастя, яке мало прийти на Єрусалим у першому столітті, Ісус сказав: “Хто на покрівлі, нехай той не сходить узяти речі з дому свого. І хто на полі, хай назад не вертається взяти одежу свою”. (Мат. 24:17, 18) Чи сьогодні це не є ще важніше, у цих “останніх днях” цього ладу? Подібно важним є пересторога, яку Ісус дав, а саме “пам’ятати дружину Лота”. Її перестерігалося не озиратися, але вона не послухала перестороги і заплатила своїм життям. Правдоподібно вона жалувала за тим, що залишала позаді. Не робіть подібної помилки! — Луки 17:32.

Будьте мудрі, послухайте поради Божого Слова, і продовжайте дивитися наперед. Забувайте те, що лишаєте позаді, чи то було нещастя, помилки, шкоди або матеріяльні речі, яких дійсно не є потрібно. Хоч утішаючися теперішніми благословенствами, то з надією дивіться до перемоги праведности, коли “не згадаються речі колишні”.— Іс. 65:17.

[Вставка на сторінці 32]

“Сину мій, не забудь ти моєї науки, нехай мої заповіді стережуть твоє серце, що примножать для тебе вони довготу твоїх днів, і років життя та спокою! Милість та правда нехай не залишить тебе, прив’яжи їх до шиї своєї, напиши їх на таблиці серця свого і знайдеш ти ласку та добру премудрість у очах Бога й людини. Надійся на Господа [Єгову] всім своїм серцем, і на розум свій не покладайся. Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх, і Він випростує твої стежки”.— Прип. 3:1—6.