Дбайливі та співчутливі так, як наш Бог
ЄГОВА, наш Бог є співчутливий понад усяке порівняння. У всіх наших клопотах і труднощах ми можемо бути певні, що Його погляд до Своїх грішних людських дітей пом’якшиться теплою ніжністю, що спонукує Його вишукувати способів відвернути їхній смуток і поблагословити їх. Основа на таке довір’я є наше знання про Його минулі стосунки, які є записані в Біблії.
Хто, ви думаєте, показував жалість до неслухняного Ізраїля, даючи їм пересторогу за пересторогою через багато пророків? Навіть коли ті люди занепадали морально і релігійно, це Єгова дав їм обітницю: “І змилосерджусь над ними, як змилосерджується чоловік над синами своїми, що служать йому”.— Мал. 3:17.
Божий однороджений Син, коли був чоловіком на землі показував таку саму побожну рису — дбайливе співчуття. Історія Його служби показує, як Він змилосерджувався над людьми, “бо були вони мучені та розпорошені, як ті вівці, що не мають пастуха”. (Мат. 9:35, 36) Його жаль не був висловлений лише словами. Це було глибоке співчуття, яке спонукало його зціляти хворих і калік, годувати голодних, давати зір сліпим і слух глухим. Але вона не переставала тут. Він добре знав, що людям було треба пастиря, безпечного проводу, і охорони проти лукавих впливів безбожницького світу. Отже Він тренував Своїх учнів бути співчутливими пастирями.
Щоб ті пастирі були ефективними і дієздатними, то вони мусіли робити те, що Він робив із того самого наміру. Вони мусіли навчитися бути дбайливо співчутливими, а особливо до тих, що відчували їхню духовну потребу. І ми сьогодні мусимо робити те саме, бо ми живемо в дуже тяжких часах. Маси людей є духовно сліпі і каліки, глухі та голодні, їх треба доглядати так, як Ісус мав на думці. Якщо ви є послідовником Христа, то чи ви наслідуєте Його приклад у цьому відношенні? Чи ви також відчуваєте потребу людей, які є “змучені та розпорошені”? Чи ви використовуєте такі практичні способи, яких маєте під руками, щоб полегшити їхній зубожілий духовний стан?
Правда, ви можливо відчуваєте, що не маєте багато нагод виявити своє співчуття. Можливо ви можете особисто брати участь проповідувати про Царство людям по їхніх домах. Така робота не є завжди легка, але вона показує, що ваш жаль до нужденних є лише усний. І ви можете помагати людям у далеких країнах світу. А як? Так як багато християнів уже роблять і робили багато десятиліть. Вони признали, що одна релігійна організація серед усіх інших у світі є цілком інакша. Це є організація, якої головний намір є поширювати пастушу службу, яку Ісус почав дев’ятнадцять століть тому. А як її можна пізнати?
Ця організація складається з чоловіків і жінок розкидані по всіх країнах світу, які працюють разом у службі Божого царства, прославляючи ім’я їхнього Бога, жалісливого Бога, Єгову. Вони стоять з’єднані у їхньому поклонінні і вживають всі свої засоби в чудовий спосіб для підтримування цієї роботи помагати покірним людям, які прагнуть миру та справедливости. Вони вживають Товариство Вартової Башти Біблії й Брошур з Пенсільвенії, з його центром у Бруклині, Нью-Йорку, і його багато відділів кругом світу, як їхнє агенство, щоб виконувати цю важну роботу. Вони посилають свої малі датки до того Товариства знаючи, що вони будуть ужиті, не поширювати якісь схеми або оплачувати урядових знавців, але поширювати життя-даючу вістку правди друком і усним сполученням.
Ця група чоловіків і жінок добре знає, що по відділах Товариства кругом світу, в 110 країнах і островах, служать особи з таким самим жалісливим поглядом, які не дістають платні, але радо віддають свій час і енергію на поширення цієї пастушої роботи. Разом, ці християни, без різниці чи служать по відділах чи ні, дають, як можуть із своїх засобів та енергії, бо вони всі поклоняються тому самому жалісливому Богові і хочуть мати участь так багато, як можливо в Його роботі поширювати мир і надію всім людям через добру новину про Царство.
Давно тому, через Свого пророка Єзекіїля, цей жалісливий Бог передсказав цю велику роботу шукання загублених “овець” і про їхній догляд. Він сказав: “Ось Я Сам буду шукати овець Моїх і доглядати їх”. (Єзек. 34:11, НС) І через Свого пророка Єремію, Бог промовив слідуючі слова, які тепер сповняються: “Я позбираю останок отари Своєї зо всіх тих країв... І над ними поставлю Я пастирів тих, які пастимуть їх і не будуть боятися вже й не злякаються, і не будуть загублені”.— Єрем. 23:3,4.
Вже на протязі більше, як половина століття можна бачити поступ такої пастушої роботи між людьми всіх народів. Таким чином великі маси людей дістали теплий догляд жалісливого Бога. Вони, по черзі, самі навчилися, як були “жалісними”, ‘доглядаючи не лише свого, але кожен і про інших’. (Фил. 2:4; 1 Пет. 3:8) Таку дбайливість виявляє їхнє зусилля приносити вістку Царства їхнім сусідам і в їхніх грошових датках для поширення тієї самої служби у кожному континенті.
Мале диво, що пастуша служба і всесвітнє проповідування слугами Єгови продовжається без перешкоди через брак фінансів. Благословенство жалісливого Бога безсумнівно спочиває на їхньому великодушному ділі. Він бачить, що в їхніх серцях вони дають духовну поміч тим у потребі. Він спостерігає, як вони співпрацюють разом, уживаючи Товариство Вартової Башти за своє агенство, досягнути кожний куточок землі. Він знає, що їхні дари і служби не є примусові або з якогось обов’язкового почуття, але походять із сердець, яких дотикає нагальна потреба тих, що прагнуть праведности.
Ті, що так жалісливо дають зі своїх енергій й засобів поширювати цю роботу проповідування про Царство, дістають велике задоволення. Це не є самолюбне задоволення, бо вони знають, що вдячні одержувачі їхньої духовної помочі будуть оціняти глибоку та дбайливу жалість нашого Бога — саме це є справді задовольняюча нагорода.