Як син допоміг батькові

ДЖЕЙМС живе в Англії. Йому трохи за тридцять. Він страждає від сильних психічних розладів і хворіє на легку форму автизму. Незважаючи на це, він вже багато років зі своєю матір’ю і сестрою відвідує зібрання Свідків Єгови. Однак його батько ніколи не виявляв великого зацікавлення до їхніх вірувань. Одного дня на зібранні була сценка, в якій показувалось, як запросити знайомого на Спомин Христової смерті. Прийшовши додому, Джеймс відразу ж зник у своїй кімнаті. Мати занепокоїлась, пішла за ним і побачила, що він несамовито перебирає старі видання «Вартової башти» та «Пробудись!». Він вибрав журнал, на обкладинці якого було зображене запрошення на Спомин, і побіг до батька. Джеймс показав пальцем спершу на ілюстрацію, тоді на батька й сказав: «Ти!» Батьки здивовано переглянулись і зрозуміли, що Джеймс запрошує тата на Спомин. Той відповів, що, може, прийде.

Коли настав день Спомину, Джеймс відчинив батькову шафу, вибрав пару штанів, приніс їх батькові й жестами сказав йому вдягатися. Той відповів, що не піде на зібрання. Тоді Джеймс із матір’ю пішли у Зал Царства без нього.

Через якийсь час, коли мати хотіла готувати Джеймса на зібрання, він починав противитись і волів лишатися вдома з батьком. Одної неділі, коли Джеймс знову відмовився йти на зібрання, батько, на здивування матері, запитав його: «А ти підеш, якщо я піду?» Обличчя Джеймса засяяло. Він обняв його, сказав «так!», і всі троє пішли до Залу Царства.

З того часу Джеймсів батько почав ходити на всі недільні зібрання, а невдовзі повідомив, що для подальшого прогресу йому потрібно ходити й на інші зібрання (Євреїв 10:24, 25). Так він і зробив, а через два місяці почав регулярно вивчати Біблію. Він швидко прогресував, зробивши необхідні зміни у своєму житті, і невдовзі вже брав участь у праці проповідування Царства. Через рік після початку вивчення Джеймсів батько присвятив своє життя Єгові й символізував це водним хрещенням. Тепер він є службовим помічником у зборі, і ціла сім’я об’єднано служить Єгові.