КОЛОССЯН
Коментарі. Розділ 1
Лист до колоссян. Назви біблійних книг, очевидно, не були частиною тексту оригіналу. Як видно зі стародавніх рукописів, їх додали пізніше, безсумнівно, для того, щоб чітко розрізняти книги. (Див. коментар до назви книги 1 Коринфян.)
Павло... і наш брат Тимофій. Або «від Павла... і нашого брата Тимофія». Цей лист до колоссян написав Павло, але він згадує Тимофія у вступних словах. Тимофій був з Павлом у Римі під час його першого ув’язнення (бл. 59—61 рр. н. е.). Павло називає Тимофія «нашим братом», маючи на увазі їхню духовну спорідненість. Очевидно, у цей період Тимофій теж деякий час був ув’язнений в Римі (Флп 2:19; Єв 13:23).
Апостолом Христа Ісуса. Див. коментар до Рм 1:1.
Святих. Див. коментар до Рм 1:7.
Колоссах. Місто на південному заході Малої Азії, яке за днів Павла розташовувалося в римській провінції Азія. (Див. глосарій, «Азія»; додаток Б13.) Колосси розташовувались у долині річки Лік, і саме через цю долину проходив важливий торговельний шлях, що сполучав міста на узбережжі Егейського моря з містами на сході. Колосси були важливим містом у цьому регіоні, але в І столітті н. е. до рівня Колосс також піднялися сусідні міста Лаодикія та Гієраполь. Колосси залишалися відомим осередком виготовлення тканин, зокрема якісної вовни, яку фарбували у червонувато-фіолетовий відтінок, що називався колоссінус. На руїнах цього стародавнього міста, що за 4 км від сучасного міста Гоназ (або Хоназ, Туреччина), ще не проводилися археологічні розкопки.
Нехай з вами буде незаслужена доброта й мир від Бога, нашого Батька. Див. коментар до Рм 1:7.
Молячись за вас, ми завжди дякуємо Богові. Або, можливо, «завжди молячись за вас, ми дякуємо Богові». Деякі переклади пов’язують слово «завжди» з висловом «дякуємо Богові», а інші — з «молячись». Грецький текст можна зрозуміти і так, і так.
Епафраса. Вірний служитель з міста Колосси, який провідав апостола Павла в Римі, коли той був ув’язнений там вперше. Очевидно, на час написання свого листа до колоссян Павло ще не відвідав Колосси (Кл 2:1) і саме Епафрас посприяв заснуванню тамтешнього збору (Кл 1:6—8; 4:12, 13). Ім’я Епафрас є скороченою формою імені Епафродит. Але Епафраса не слід плутати з Епафродитом з міста Філіппи (Флп 2:25). Епафрас, який жив у Колоссах, згадується також у Флм 23.
Служителем. Див. коментарі до Мт 20:26; 1Кр 3:5.
Любов, яку ви розвиваєте за допомогою духу. Букв. «любов у дусі». Цей вислів описує, яку любов мали християни в Колоссах. Це безкорислива любов, яка ґрунтується на принципах. Людина виявляє таку любов лише тоді, коли на неї впливає Божий святий дух (Гл 5:22).
Точним знанням. У цьому контексті вислів «точне знання» вживається двічі — тут і в наступному вірші. Павло молиться, щоб християни з Колосс наповнювалися точним знанням про Бога і його волю. (Щоб більше дізнатись про значення грецького слова, перекладеного як «точне знання», див. коментар до Еф 4:13.)
Духовне розуміння. Тобто розуміння всього, що пов’язане з духовним; таке розуміння дає Божий дух. Воно включає в себе «точне знання про [Божу] волю». Людина, яка має духовне розуміння, на все дивиться очима Єгови.
Поводитися гідно перед Єговою. Або «ходити гідно Єгови». Слово «ходити» має тут переносне значення — «жити» або «поводитись». У своїх листах Павло не раз вживає це грецьке слово в переносному значенні (Гл 5:16; Еф 5:2; Флп 3:17; Кл 2:6; 3:7; 4:5; 1Фс 2:12; 4:1). Згідно з одним довідником, в подібних контекстах це слово стосується способу життя. В такому самому значенні воно вживалося і в Єврейських Писаннях. Наприклад, в Бт 6:9 про Ноя сказано: «Ной був чоловіком праведним і бездоганним серед своїх сучасників. Він ходив з правдивим Богом». Отже, ходити, або поводитися, гідно перед Єговою означає жити так, щоб прославляти його ім’я і дотримуватися його праведних норм. Павло вживає подібний вислів також у 1Фс 2:12. (Щоб дізнатись про підстави вживання Божого імені у цьому вірші, див. додаток В3, вступ і Кл 1:10.)
Влади темряви. Або «сфери темряви». Коли Ісуса заарештували в ніч перед його стратою, він також згадував про «владу темряви», і саме під цією владою перебували його вороги. (Див. коментар до Лк 22:53.) У цьому вірші Павло говорить про духовну темряву, що охопила весь світ, яким керує Сатана (Еф 4:18; 6:12; пор. 2Кр 4:4 і коментар).
Переніс. Тут Павло говорить, що християни були врятовані з темряви і зараз перебувають у ліпшому місці. Він вживає грецьке слово, яке також може означати «переставив» (1Кр 13:2 і коментар). Те саме грецьке слово деколи вживалося у світських джерелах, коли мова йшла про переселення цілих народів з одного краю в інший. Павло нагадує християнам в Колоссах, наскільки вони щасливі, що Бог забрав їх з царства темряви, яким керує Сатана, і переніс до незрівнянно ліпшого царства.
Царство свого улюбленого Сина. Павло говорить про царство, яке в його дні вже існувало. Це видно з вірша, де сказано, що християни вже були перенесені в те царство. Тут йдеться не про Месіанське Царство в небі, яке, згідно з Біблією, мало бути встановлене набагато пізніше того часу, коли жив Павло (1Кр 6:9, 10; Еф 5:5 і коментар; 2Пт 1:10, 11; Об 11:15; 12:10; пор. Лк 19:11, 12, 15). Отже, Павло говорить про інше «царство», що складається з помазаних духом християн, які мають надію успадкувати небесне Царство (Як 2:5). Христос став Царем, або Правителем, того царства в П’ятидесятницю 33 р. н. е. Це духовне царство існуватиме на землі, поки останній з помазанців не піде на небо. Коли ці народжені духом християни отримають небесну нагороду, вони перестануть бути земними підданими духовного царства Христа, а стануть царями і правитимуть з Христом у небі (Об 5:9, 10).
Народжений першим з усього створіння. Тобто перше створіння Бога Єгови. Грецьке слово прото́токос («народжений першим; первісток») у Грецьких Писаннях вживається вісім разів, і в шести випадках мова йде про Ісуса. Зазвичай у Біблії воно стосується того, хто народився першим, тобто раніше від інших, наприклад, першої дитини. Оскільки Ісус був «первістком» Марії, його принесли в храм, щоб «показати Єгові», як цього вимагав Закон (Лк 2:7, 22, 23; Мт 1:25). У Кл 1:18 (див. коментар) те саме грецьке слово вживається щодо Ісуса у вислові «первісток з мертвих», тобто той, хто воскрес раніше за інших. (Пор. Рм 8:29.) В Єврейських Писаннях слово, перекладене як «первісток», також переважно вживається у значенні «найстарший син у батька». Грецьке слово прото́токос використовується в Септуагінті в Бт 49:3, де Яків каже: «Рувиме, ти мій первісток». (Див. глосарій, «Первісток».) Дехто переконаний, що Ісус не був створений; такі люди твердять, що слово «народжений першим» у цьому вірші вказує не на те, що Ісус є створінням, а на його найвище становище, і тому вважають, що цей вислів треба перекладати як «перший над усім створінням». Хоча Ісус справді займає вище становище за всі інші створіння, немає підстав вважати, що слово «перший» у цьому вірші вживається в якомусь особливому значенні. Крім того, в Об 3:14 Ісуса названо «початком Божого творіння», а це підтверджує, що вислів «перший з усього створіння» з Кл 1:15 означає «перший, кого створив Бог».
Через нього було створене все інше. Бог послуговувався «своїм улюбленим Сином» (Кл 1:13), щоб створювати все інше «на небі і на землі, видиме і невидиме». Мова йде про мільйони інших духовних синів, які належать до небесної родини Бога Єгови, а також про фізичний всесвіт (Бт 1:1; Дн 7:9, 10; Ів 1:3; Об 5:11). Ісус був Первістком Єгови і єдиним, хто був створений безпосередньо Богом (Єв 1:6; див. коментарі до Ів 1:14 і Кл 1:15). Отже, логічно, що саме до цього Первістка Єгова промовив: «Створімо людину на наш образ, на нашу подобу» (Бт 1:26).
Все інше. В оригіналі вживається грецький вислів, який буквально означає «все». (Пор. англ. видання «Грецькі Писання. Підрядковий переклад Царства».) Але такий переклад може створити враження, що Ісус не творіння, а Творець. Це суперечило б цілій Біблії, у тому числі попередньому віршу, де Ісуса названо «народженим першим з усього створіння» (Кл 1:15; пор. Об 3:14, де про Ісуса сказано, що він «початок Божого творіння»). Крім того, грецьке слово, яке означає «все», в деяких контекстах може мати значення «все інше», наприклад, у Лк 13:2 («інші»), а також в Лк 21:29 і Флп 2:21 («всі інші»). Це узгоджується з натхненим вченням, яке Павло записав у 1Кр 15:27: «Бог “все підкорив йому [Христу] до ніг”. Але коли говориться: “Все підкорив”, це явно не стосується того, хто йому все підкорив». Отже, всі біблійні вчення, а також те, що може означати вжите тут грецьке слово, свідчать на користь варіанта «все інше». (Пор. коментар до Флп 2:9.)
Престоли, чи панування, чи уряди, чи влада. Тут Павло говорить про різні становища в системі правління Єгови, на які призначаються люди, що служать Богу, а також, як видно з цього вірша, досконалі духовні створіння (Езд 10:15—17; Іс 6:2; 1Кр 6:3; Еф 3:10; Єв 13:17; Юд 8, 9). Єгова не просто допускає існування таких становищ; вони були створені ним. Саме він захотів, щоб ці становища існували, і його Син відіграв важливу роль у тому, щоб ця система почала функціонувати. Різні становища, згадані в цьому вірші, були створені «через нього [Ісуса] й для нього», і тому вони не можуть стосуватися людських урядів.
Створене через нього й для нього. Хоча тут сказано, що Ісус, Божий Первісток, брав участь у створенні всього іншого, Біблія не називає його Творцем. У попередньому вірші говориться, що він «народжений першим з усього створіння», а в Об 3:14 — що він є «початком Божого творіння». Коли Єгова створив Ісуса, той став його «майстром», як це видно з 8-го розділу Прислів’я, де Ісуса символічно названо «мудрістю» (Пр 8:1, 22, 30). У Пр 8:22—31 описано роль Ісуса у творенні всього і сказано, що, як майстер Єгови, він «тіши[вся], дивлячись на його [Божу] населену землю, і найбільше раді[в] людськими синами [або «людством»]». Саме з цієї причини в Кл 1:16 написано: «Усе інше створене через нього й для нього».
Голова тіла, тобто збору. В листах до колоссян і ефесян Павло порівнює християнський збір до «тіла», головою якого є Христос (Еф 1:22, 23). Згідно з одним довідником, ця метафора «вказує не лише на те, наскільки важлива єдність між тілом і Головою, але й на те, що Голова виконує свою волю через частини тіла. Вони є Його знаряддями». Ісус є також головою, або правителем, царства, яке Павло називає «царством [Божого] улюбленого Сина» (Кл 1:13 і коментар).
Він... первісток з мертвих. У Біблії розповідається про людей, які воскресли до Ісуса, але він був першим, хто після воскресіння отримав нескінченне життя. Він воскрес «в дусі» (1Пт 3:18), і після цього його становище в небі стало вищим, ніж було до приходу на землю. Бог дав Ісусу безсмертя і нетління, яке не може отримати жодна людина з плоті і крові. Ісус був «піднесений вище від небес», і в цілому всесвіті лише Бог Єгова є вищим від нього (Єв 7:26; 1Кр 15:27; Флп 2:9—11). Його воскресив сам Бог (Дії 3:15; 5:30; Рм 4:24; 10:9).
Щоб у ньому перебувала вся повнота. Ісус Христос відіграє ключову роль у виконанні Божого наміру і стоїть на чолі християнського збору. Він не лише «пролив [кров] на стовпі мук», щоб примирити з Богом усе людство (Кл 1:20), але й дає християнам все необхідне («всю повноту»), щоб вони мали потрібне керівництво і навчання. Крім того, Ісус є уособленням Божих рис, зокрема мудрості. Його приклад і вчення є досконалими, і їх не потрібно доповнювати людською філософією і традиціями (Кл 2:8—10). Саме тому Ісус є для християн Взірцем і джерелом настанов.
Примирити із собою. Основне значення вжитого тут грецького дієслова, перекладеного як «примирити»,— «змінювати; обмінювати». З часом воно набуло значення «змінити ворожість на дружні стосунки». Павло тут пояснює, що таке примирення можливе «на підставі крові, яку [Ісус] пролив на стовпі мук». Завдяки цьому між людством і Богом буде відновлена гармонія, і люди знову будуть мати дружні взаємини з Богом. (Див. коментарі до Рм 5:10; 2Кр 5:18, 19.)
Все інше як на землі, так і на небі. Павло говорить про тих, хто примиряється з Богом на підставі Христової крові, пролитої на стовпі мук. «Все інше... на небі» — це помазані духом християни, які будуть правити в небі з Христом. Вони «отрима[ли] небесне покликання» (Єв 3:1) і «царюватимуть над землею» як співправителі з Христом у Божому Царстві (Об 5:9, 10). «Все інше... на землі» — це люди, які примирилися з Богом і житимуть на землі як піддані цього небесного Царства (Пс 37:29; див. коментар до Еф 1:10).
Стовпі мук. Або «стовпі, на якому страчують». (Див. глосарій.)
Проповідувалась усьому створінню під небом. Павло не стверджує, що добра новина проповідувалась буквально в кожній місцевості на планеті. Він загалом каже, наскільки далеко поширилась ця новина (Рм 1:8; Кл 1:6). На час написання Листа до колоссян звістка про Царство була відома по всій Римській імперії і навіть за її межами. По суті, приблизно за 30 років до того, у П’ятидесятницю 33 року н. е., юдеї і прозеліти, які тоді прийняли християнство, понесли цю звістку в такі віддалені території, як Парфія, Елам, Мідія, Месопотамія, Аравія, Мала Азія, частини Лівії, що біля Кірени, а також у Рим. То був майже весь світ, відомий Павловим читачам (Дії 2:1, 8—11, 41, 42). Але, як видно зі слів самого Павла в 15-му розділі Римлян, його твердження не слід розуміти буквально, адже там він пише, що добра новина не дійшла до Іспанії (Рм 15:20, 23, 24).
Його тіла, тобто збору. Див. коментар до Кл 1:18.
Священну таємницю. У своєму листі до колоссян Павло кілька разів вживає вислів «священна таємниця» (Кл 1:27; 2:2; 4:3; див. коментарі до Мт 13:11; 1Кр 2:7; Еф 1:9).
Минулих віків. Див. глосарій, «Вік».
Зрілого. Або «довершеного; досконалого». (Пор. 1Кр 2:6 і прим.)