Затвердження документів печаткою

У давнину печатки використовувалися для різних цілей. Наприклад, ними засвідчували достовірність чогось або укладення угоди. (Див. глосарій, «Печатка».) У греко-римському суспільстві велися записи ділових і юридичних операцій, і ці записи робили на дерев’яних дощечках, вкритих воском. Важливу інформацію в таких документах мали засвідчити свідки. Свідок мав свою печатку: найчастіше це був перстень, на якому було вирізьблено його особистий знак. Дерев’яні дощечки зв’язували мотузкою; на неї лили краплю гарячого воску, і свідок притискав її печаткою. Віск, застигаючи, запечатував документ, і печатка залишалась на ньому, поки її не знімали в присутності інших. Так свідки засвідчували, або підтверджували, правдивість записаного. Крім того, це захищало документ від змін. Ось чому в давнину вислів «запечатувати; ставити печатку на» означав засвідчувати або підтверджувати правдивість чогось. Апостол Іван написав, що кожен, хто приймає свідчення Ісуса, затвердив своєю печаткою, що Бог правдивий. (Див. коментар до Ів 3:33.)