Привабливости підводного світу

Від “Пробудись!” кореспондента Малих Антільських Островів

ОЗБРОЄНІ скубами (підводний апарат для дихання) або лише в масках і веслуватих черевиках, людина тепер досліджує чудеса підводного світу. Нехай інші летять на місяць і планують інші дослідження простору; підводні ентузіясти раді досліджувати цю мало знану частину нашої планети. Життя і активність під водою мають свою особливу чарівність. Цей тихий світ дає відсвіжаючу протилежність шумливому життю на поверхні землі.

У підводних пригодах морських мешканців вбивати не потрібно. Вони також служать для добрих і корисних цілей. Океанографи, які є обізнані з величезною можливістю підводного господарства радять, що до деякої міри цим способом можна розв’язати світовий голод. Тому студенти ботаніки й біології дуже цікавляться рослинним і тваринним життям підводного світу. Багатьох інших приваблює краса й колір та незліченність мистецьких форм, яких можна бачити в морю.

Найкраще місце для таких пригод є тропічні моря, де вода не є дуже холодна для довших підводних відвідин. Чисті, свіжі води коралового моря запрошують дослідників до найкращих місць.

Кораловий риф (скеляста гряда)

А чому коралові моря є спеціяльним привабленням? Тому що корал росте у водах, які досить рухаються, щоб постачити свіжих мікроскопічних рослинних і тваринних організмів, і навколо коралової рослини є велика різноманітність підводного життя. Маленькі створіння шукають охоронної коралової гряди з безліч печерами та щілинками, в той час як більші створіння постійно плавають у сусідстві маючи надію зловити якесь недбайливе маленьке створіння, яке заблукає задалеко.

А що ж це за кораловий риф? Він подібний до проколеної скелі. Однак, він формується зовсім іначе від скелі. Коралові формації, по суті, є наслідок архітектурної праці багатьох генерацій маленького морського створіння — створіння споріднене з знаною медузою і морською анемоною. Ці створіння, що називаються поліпи, подібні до медузи, є гнучкі і циліндричної форми. Один кінець причіплюється до коралової колонії, покинений дім колишніх створінь. Другий кінець цього створіння є його рот, який вночі розкривається в обвідку маленьких щупальців, які харчуються тваринними і рослинними організмами, що випливають на поверхню води. Кожний поліп будує охоронне покривало навколо себе, подібне до особистого приміщення з кальцій карбонату, який випускає його власна шкіра. Дньом ці поліпи спочивають у своїх сховках.

Як безліч цих маленьких будівельників працюють разом, будуючи вгору до сонця, то рік за роком, століття за століттям, риф набрав свій теперішній вигляд. Морські рослини вкорінювалися; водорость причеплювалася; губка і морський водорость — усі брали участь і зцементували цю гряду докупи. А наслідок — кораловий риф, який часто є названий “підводна частина апартаменту”.

Переважно риф росте в мілких прибережних водах де світло сонця і його тепло нагрівають воду досить глибоко. Одна причина здається є, що тіло кожного поліпа має мікроскопічні рослини, які є великою допомогою для її процесу травлення, і так як більшість рослин, вони є залежні від фотосинтезу. Без світла від сонця ці рослини не можуть жити, а також разом з нею і поліп.

Хоч гряда є дуже міцна і тривка, то тут таки є сили, що роз’їдають її, і між ними є великі бурі, що часто відривають великі куски коралу вагою кілька тонн і підкидають ними по воді немов сірниками.

Коралові різноманітності

Тут є також інші корали, які не будують рифи, хоч їх присутність додає до їхньої маси. Тут є staghorn корал, якого ріст подібний до величезних гілок дерева, з яких деякі є п’ятнадцять до двадцять футів довжини і два фути товщини при їхній основі. Мозковий корал є подібний до різного розміру галок з знаками, що дуже подібні до зморщення або скручування мозку. Вони ростуть по припливах біля рифів.

Ще маємо stinging корал, що є загибель водолазам, бо він може спричинити болючу рану створінням, які припливають близько до нього. Ще одна порода коралу є дуже подібна до салати. М’ягкі корали, відрізнені від скелястих, включають дуже кольоровий star корал, інші є лише обвисою з м’ягкими, губчастими гілковими пальцями, а ще інші подібні до великих тарілок, деякі з яких є від шість до вісім футів в діаметрі, по яких є поліпи, які творять концентричні кола.

Властителі рифів

Хоч коралові поліпи є майстерні архітекти і будівельники, то ми мусимо признати, що це риби справді є властителями рифів. Тут вони харчуються, граються і знаходять сховок від більших морських хижаків. Населення рифів представляє собою різноманітність фантастичних форм, розмірів, кольорів і дивних знаків. Коли б подивитися на них у тіні коралових кольорів, то вони пригадують нам кольорові тропічні пташки і метелики, які літають по квітках у саді. Там є червоні, зелені, жовті, сині і з витончиними відтінками між ними. Вони швидко рухаються і стають на коротку зупинку між нерівними коралами. Пильність і швидкість є дуже важні. З цієї причини більшість мешканців рифів є помірного росту.

Біля рифа, на пісковім дні, можна бачити жовто-голову jawfish, яка заривається в пісок своїми щоками. Лише кілька дюймів глибини, ця ямка дає сховище в яку вона ховається хвостом наперед, коли небезпека загрожує їй. Переважно такі ямки є виложені добре вибраними камінцями. Біля них перепливають зграї гарно кольорових angelfish і trigger-fish. На поверхні рифа можна бачити синю parrot або папугову рибу, якої дзюб подібний до пташки. Вона ламає куски коралу і харчується смачним поліпом.

Глибоко в закутинах рифа або ховаючись в купах старинного баластичного каміння з затоплених кораблів, живуть можливо найстрашніші від усіх мешканців рифу — зелений вугор (морей), шість футів довжини і його двоюрідний брат, плямистий морей, три фути довжини. Це є гостро-зубі, сильні створіння, які можуть дуже легко відкусити палець на руці чи на нозі людини. Поза рифом, у глибших водах, ховаються більші грабіжники, завжди пильнуючи, чекаючи нагоди на добрий обід — гемергед акула, акула, з білим кінчиком, жовта акула і велика баракуда, шість футів довжини.

Баракуда, збудована для швидкости і з великою силою є дуже добірливий їдець. Вірять, що рідки атаки цих створінь на людей були помилкою. Пересічно вони вбивають лише те, що можуть їсти, і виглядає, що в їхньому вбиванні немає ні марнотратства, ні навмисної жорстокости.

Хоч ці великі риби представляють деякі проблеми для людських гостей до підводного світу, то існує ще більша небезпека від якої треба охороняти себе. Наприклад, подумайте про звичайного морського urchin. Це є риюче, маленьке створіння подібне до будяка з гострими крихкими колючками. Коли б потертися об нього, то колючки проникають у тіло і відломлюються. Їх дуже тяжко витягнути і можуть скоро спричинити інфекцію.

Ще одна небезпека приходить від кусаючої медузи. Мов маючи намір розброїти гостя, вони є темно-синього, смуглявого і жовтого кольору. Але багато з них можуть сильно кусати. Одна з найнебезпечніших від усіх є так звана португальський man-of-war (воїн). Він плаває по воді, і волочить своїми довгими отруйними волоконцями. Зустріч з одним, може значити дуже сильний вкус, який у дуже рідких випадках навіть спричиняє смерть.

Це не є нічого надзвичайного бачити небезпеку для поліпів, тих маленьких будівельників рифів. Колюча морська зірка starfish переважно шукає й їсть так багато поліпів скільки вона може знайти. Одначе, здається, що в Тихому океані морська зірка зазнає такий вибух у населенню, що з’їдає всі поліпи, риф за рифом, перемінюючи їх у цвинтарі морського водороста, або в безжиттєві, покинені приміщення.

Певно, що підводний світ має свої різноманітності, небезпеки й приваблення, так як світ на поверхні. Коли відвідувач рифів подумає про чудеса, яких він бачив у цьому тихому світі, то він мусить стати з великою пошаною перед численністю творива Того, Який спочатку наказав: “Нехай вода вироїть дрібні істоти, душу живу”.— 1 Мойс. 1:20.