Частина І

Наука. Постійні людські пошуки правди

«ПІЗНА́ЄТЕ правду,— а правда вас вільними зробить!» (Івана 8:32). Ці глаголи мудрості були проречені чоловіком, якого мільйони людей називають найбільшою людиною, яка будь-коли жилаa. Хоча автор цих слів говорив про релігійну правду, проте правда може зробити людину вільною у всіх сферах її діяльності.

Наприклад, наукова правда звільнила людей від багатьох неправильних уявлень про те, що Земля є плоскою, Земля є центром Всесвіту, теплота — це рідина, яка називається теплородом, епідемії переносяться через забруднене повітря, а атом є найменшою частинкою матерії. Практичне застосовування наукової правди в промисловості, а також у галузі зв’язку та транспорту звільнило людину від надмірно тяжкої праці і, до певної міри, від обмежень часом та відстанню. Наукову правду впровадили в профілактичну медицину та інші засоби охорони здоров’я, що звільнило людей від передчасної смерті та хворобливого страху нездужань.

Що таке наука?

Згідно з «Уорлд бук енсайклопідія», «наука охоплює широку сферу людських знань стосовно фактів, пов’язаних принципами (правилами)». Зрозуміло, що існують різні види науки. У книжці «Вчений» (англ.) стверджується: «Теоретично майже всі види знання можуть бути науковими, оскільки певна галузь знання стає наукою тоді, коли її аналізують науковим методом».

Чітко окреслити, де починається одна галузь науки і кінчається друга, нелегко. По суті, згідно з «Уорлд бук енсайклопідія», «у деяких випадках одна галузь науки може перекривати інші так, що утворюються міжгалузеві науки, які складаються з двох, а то й більше галузей». Однак більшість довідкової літератури говорить про чотири головні напрямки науки: природознавство, біологія, суспільствознавство, а також математика та логіка.

Хіба математика є наукою? Так, без уніфікованого методу вимірювання, способу визначення величини, кількості, відстані, температури неможливо було б проводити продуктивні наукові дослідження. Отже, не без причини математику називають «королевою та служанкою науки».

А щодо природознавства, то в нього входять хімія, фізика та астрономія. Біологія складається з ботаніки та зоології, а суспільствознавство містить у собі антропологію, соціологію, економіку, політологію та психологію. (Дивіться інформацію в рамці на сторінці 8).

Слід відрізняти чисту науку від прикладної. Перша має справу лише з науковими фактами та законами, друга — з їх практичним застосуванням. Сьогодні прикладну науку також називають технологією.

Здобуття знань шляхом проб і помилок

Релігія та наука — чудові приклади людського бажання знати правду. Але існує велика різниця між тим, як релігія і наука шукають її. Дослідник релігійної правди, мабуть, відкриє Біблію, Коран, Талмуд, Веди або Тріпітаку, в залежності від того чи він християнин, мусульманин, єврей, індус або буддист. Там він побачить те, що розглядається його релігією як об’явлення правди, можливо, від божественного джерела, яке вважається кінцевою інстанцією.

Проте дослідник наукової правди не може звернутись до такої кінцевої інстанції — чи книжки, чи особи, бо в нього їх немає. Наукова правда не об’являється — її відкривають. Це вимагає системи здобуття знань шляхом проб і помилок; часто дослідник наукової правди заходить у безвихідь. Але систематичним виконанням чотирьох головних кроків він досягає успіху в пошуках. (Дивіться інформацію в рамці «Пошуки правди науковим шляхом»). Проте наукові перемоги святкуються на руїнах своїх поразок: колись прийняті наукові істини відкидаються, щоб відкрити шлях новим, на які дивляться як на правильніші.

На противагу цьому інколи успішному, а інколи неуспішному методові вчені протягом століть нагромадили надзвичайну кількість знань. Хоча вчені часто помиляються, то змогли виправити багато хибних висновків ще перед тим, як це наробило людям серйозної шкоди. Фактично поти, поки хибні знання не виходять за сферу діяльності чистої науки, небезпека, що вони можуть заподіяти серйозної шкоди, мінімальна. Але коли робляться спроби втілити серйозні помилки чистої науки в прикладну, результат може бути катастрофічним.

Візьмімо для прикладу наукові ноу-хау, пов’язані з винаходом інсектицидів. Вони дуже цінились до того часу, поки наступні дослідження не виявили, що деякі з цих інсектицидів не виводяться з організму людини і хвороботворно впливають на її здоров’я. У деяких місцях коло Аральського моря, що знаходиться в Узбекистані та Казахстані, дослідники помітили взаємозв’язок між поширеним вживанням цих інсектицидів та в сім разів вищою кількістю захворювань на рак кишечника, ніж у середньому в цілому колишньому Радянському Союзі.

Аерозольні розпилювачі стали дуже популярними завдяки зручності користування ними, аж поки наукове дослідження не доказало, що вони сприяють руйнуванню захисної озонової оболонки Землі в значно більшій мірі, ніж думалось колись. Тому пошуки правди науковим шляхом є постійним процесом. Сьогоднішня наукова «правда» завтра може стати помилковою і навіть загрозливою ідеєю дня вчорашнього.

Чому наука повинна нас цікавити?

Наука і технологія вносять свою частку у формування структури нашого сучасного світу. Фредерік Зайтс, колишній президент Академії наук США, сказав: «Наука, що головним чином була винаходом людського розуму, стала сьогодні основною підвалиною нашого стилю життя». Отже, сьогодні наукові дослідження стали синонімом прогресу. Кожен, хто ставить під сумнів останні наукові винаходи, наражається на те, що отримає ярлик «непрогресивна людина». Зрештою, для декого науковий прогрес — це межа, яка відокремлює цивілізованих людей від нецивілізованих.

Тому й не дивно, що У. Х. Ауден, британський поет XX століття, спостеріг: «Справжні активні люди нашої доби, що змінюють світ,— це не політики і не державні діячі, а вчені».

Мало людей не погодяться з тим, що у світі потрібні переміни. Але чи зможе наука справитися з цим завданням? Чи вона відкриє істину, яка справиться з проблемами XXI століття? Чи ця істина достатньо швидко засвоїться людьми, щоб звільнити їх від страху перед глобальною катастрофою?

Лайнус Полінґ, двічі лауреат Нобелівської премії, сказав: «Кожен, хто живе у світі, мусить до певної міри розуміти природу науки та її вплив на навколишнє середовище». Саме з цією метою ми пропонуємо нашим читачам серію статей «Наука. Постійні людські пошуки правди». Не упустіть нагоди прочитати частину II в нашому наступному номері.

[Примітка]

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 7]

ПОШУКИ ПРАВДИ НАУКОВИМ ШЛЯХОМ

1. Спостереження.

2. На основі спостережень формулюється теорія про закономірність досліджуваного явища.

3. Теорія перевіряється наступними спостереженнями та експериментами.

4. Спостереження за тим, чи передбачення, основані на цій теорії, правдиві.

[Рамка/Ілюстрації на сторінці 8]

ГАЛУЗІ НАУКИ

АНТРОПОЛОГІЯ — це наука про людину з біологічного, соціального і культурного погляду.

АСТРОНОМІЯ — наука про будову зірок, планет на інших космічних тіл Всесвіту.

БІОЛОГІЯ — наука про живу природу і класифікацію рослин та тварин.

БОТАНІКА — одна з двох головних галузей біології; вивчає життя рослин.

ЗООЛОГІЯ — друга головна галузь біології; вивчає життя тварин.

МАТЕМАТИКА — наука про числа, відношення і просторові форми дійсного світу.

ПСИХОЛОГІЯ — наука про людський розум і мотивацію людської поведінки.

ФІЗИКА — наука про рух матерії, властивості та такі явища, як світло, звук, тиск та тяжіння.

ХІМІЯ — наука, що вивчає склад, будову, перетворення та властивості речовин.