Церква мормонів. Чи й справді відновлення усього?

ХРАМ мормонів у Солт-Лейк-Сіті (штат Юта) — предмет гордості Святих наших днів. Гасло мормонів — старанність, родинні цінності й фінансова самостійність. Мормонів-місіонерів з нагрудними картками можна побачити в різних куточках світу. Але деякі внутрішні справи є священними для мормонів і не призначені для широкого загалу. З цієї причини їхня церква залишається жертвою сенсаційних пліток. А втім, справедлива оцінка будь-чого повинна базуватися не на сенсаціях, а на фактах. Що ми можемо довідатися про цю релігію, яку так часто обмовляють?

Церква Джозефа Сміта сьогодні

Мормони вірять, що їхня релігія є відновленням правдивої церкви, її священства та обрядів. Тому їхня офіційна назва: Церква Ісуса Христа Святих наших днів. У церкві мормонів не існує поділу на священиків та мирян. Натомість кожен гідний член церкви чоловічої статі віком 12 років уже може виконувати розмаїті релігійні обов’язки, так що у віці 16 років особа може набути священства.

Більшість посад у церкві не оплачується, й родини Святих наших днів приєднуються до багатьох програм, проведення яких фінансує місцевий збір. На рівні збору старійшини, єпископи та районні президенти наглядають за добре організованими справами церкви. Рада дванадцятьох апостолів у Солт-Лейк-Сіті має всесвітню юрисдикцію. І врешті-решт іде президент церкви, якого вважають пророком, провидцем та одкровителем, і два радники, що утворюють вищу церковну владу, яку названо Президентським кворумом, або Першим президентством.

Побожні мормони за своє життя проходять декілька обрядів. Хрещення є символом покаяння та покори; його вони можуть здійснювати у віці від восьми років. Вимивання та помазання очищує і посвячує віруючих. Храмова церемонія обдарування складається із серії угод, або обітниць, і після неї для охорони від зла і як нагадування про священну клятву слід завжди носити спеціальну храмову спідню білизну. Подружжя мормонів також може «запечатати» у храмі свій шлюб «раз і назавжди», тому їхня родина залишатиметься неушкодженою в небесах й подружжя зможе спокійно виховувати дітей.

У церкві мормонів за загальною згодою було схвалено програму поліпшення добробуту, яка діє так, що «повністю витісняє усякі вияви ледарства». Вона підтримується місцевими членами, котрі щомісяця жертвують вартість двох обідів на церкву. До того ж у них суворо вимагається сплачувати десятину. Родина та знайомі фінансово підтримують мормонів-місіонерів. Здебільшого це юнаки та дівчата, котрі проводять у служінні близько двох років.

Саможертовність, згуртованість родини та громадянський обов’язок відіграють важливу роль у житті мормонів. Але в що вони вірять?

Мормони й Біблія

«Ми віримо, що Біблія є Божим словом, якщо в її переклад не вкралися помилки»,— говориться в восьмому пункті «Пунктів віри» мормонів. Але там додається: «Ми також віримо, що «Книга Мормона» є Божим словом». Через це багато хто запитує себе, навіщо потрібно інше Святе Письмо?

Старійшина Брюс Р. Мак-Конкі запевняє: «На землі немає людей, котрі б так високо цінували Біблію, як [мормони]... Проте ми не віримо... що в Біблії написано все необхідне для спасіння». Президент Ґордон Б. Гінклі написав у брошурі «Що сказати про мормонів?» (англ.), що багато конфесій та церков «свідчать про обмеженість біблійної інформації».

Святі наших днів виражають глибоке побоювання щодо біблійної достовірності через позірні викреслювання фрагментів Біблії та відхилення під час перекладу. Апостол мормонів Джеймс І. Талмадж у своїй книжці «Дослідження пунктів віри» (англ.) заохочує: «Нехай-но ми читаємо Біблію з шаною та богомільним ставленням, читачеві слід шукати світло Духа, аби змогти відрізнити правду від людських помилок». Орсон Пратт, один з ранніх апостолів мормонів, сказав навіть більше: «Хто знає, чи є хоча б один вірш у цілій Біблії, який не був би занечищений?»

А втім, у цій справі, здається, мормони не враховують усіх фактів. Слід погодитися, що Біблію протягом довгого часу переписували та перекладали. Однак доказів про її загальну чистість пребагато. Тисячі ранніх рукописів єврейського та грецького письма були старанно досліджені й звірені з сучасними копіями Біблії. Наприклад, рукопис Мертвого моря книги Ісаї, датований другим сторіччям до н. е., порівнювався з рукописами, що були написані тисячу років пізніше. Чи вкралося туди якесь серйозне перекручення? Аж ніяк, аналіз учених виявляє, що було знайдено декілька розбіжностей, «які головним чином спричинені явним сковзанням пера та відмінностями в орфографії»a.

Присвятивши ціле життя інтенсивним дослідженням, колишній директор Британського музею, сер Фредерік Кенйон засвідчив: «Християнин може взяти цілу Біблію у руки й сказати з повною впевненістю, що він тримає правдиве Боже Слово, яке протягом сторіч переходило з покоління в покоління без будь-якої важливої втрати». Отже, слова псалмоспівця все ще залишаються в силі: «Господні слова — слова чисті, як срібло, очищене в глинянім горні, сім раз перетоплене» (Псалом 12:7). Чи ми потребуємо чогось більшого?

«Ти дурний,— ганьбить «Книга Мормона» в 2 Нефі 29:6,— що казав: «Біблія, ми маємо Біблію й нам не потрібно іншої Біблії». Проте багато мормонів задумуються над недвозначними словами Павла, що записані в Біблії у Галатів 1:8: «Але якби й ми або Ангол із неба зачав благовістити вам не те, що ми вам благовістили,— нехай буде проклятий».

Вчені Святих наших днів пояснюють, що нове писання не виходить за рамки написаного в Біблії, а лишень є висвітленням та доповненням її. «Між цими двома не існує протиріч,— пише Рекс І. Лі, президент університету імені Бриґама Янґа.— Біблія і «Книга Мормона» вчать про той самий план спасіння». Чи ці дві книги узгоджуються одна з одною? Розгляньмо, чим є план спасіння за трактуванням мормонів.

«Яким є Бог нині, такою людина може стати»

«Хоча й ми цього не пам’ятаємо,— пояснює Лі,— але ми були духами до цього життя». Згідно з вірою Святих наших днів у вічне вдосконалення, людина завдяки неухильній покорі може стати богом — Богом, подібним до Творця. «Сам Бог був колись таким, як ми нині, і є піднесеним Чоловіком, і сидить на троні ось там у небесах,— твердив Джозеф Сміт.— Ви дізналися, як самим стати Богами... подібно як усі Боги зробили це перед вами». Пророк мормонів Лозерно Снов сказав: «Тим, чим є людина нині, Бог колись був; яким є Бог нині, такою людина може стати».

Чи таке майбутнє описане на сторінках Біблії? Єдина записана в Біблії пропозиція стати божеством була отримана людиною від Сатани Диявола в Едемському саду (Буття 3:5). Біблія показує, що Бог створив Адама і Єву, аби вони жили на землі, й доручив їм продовжувати досконалий людський рід, що мав би жити тут щасливо й вічно (Буття 1:28; 3:22; Псалом 37:29; Ісаї 65:21—25). Свідома непокора Адама стала причиною гріха та смерті у світі (Римлян 5:12).

«Книга Мормона» говорить, що якби колишні духи Адам і Єва залишились без гріха, вони були б бездітними й безрадісними і жили б в раю самотньо. Отже, її версія гріхопадіння першої шлюбної пари полягала в статевих зносинах і народженні дітей. «Адам опустився, аби люди стали жити, й люди є, аби могли радіти» (2 Нефі 2:22, 23, 25). Вони кажуть, що небесні духи чекають нагоди пожити на грішній землі, бо це необхідний крок для досконалості та божественності. У журналі «Штандарт» Святих наших днів пишеться: «Ми дивимось на те, що зробили Адам з Євою, не із зневагою, а з великою вдячністю».

«Ця доктрина [що людина була духовною істотою],— говорить Джозеф Філдінґ Сміт, онук брата Джозефа Сміта,— в Біблії ледве просвічує через пелену туману... бо з Біблії було забрано багато чітких та цінних речей». Він додає: «Віра у це базується на одкровенні, даному Церкві 6 травня 1833 року». Отже, Святі наших днів визнають Біблію, але у разі, якщо вона розходиться з їхнім доктринальним вченням, вони неодмінно надають більшої ваги словам своїх пророків.

«Книга Мормона» — наріжний камінь віри

Джозеф Сміт гучно назвав «Книгу Мормона» «найточнішою книгою на землі й наріжним каменем нашої віри». За словами Джозефа Сміта, джерелом інформації для написання його книги були золоті скрижалі. Одинадцять мормонів засвідчили, що бачили ці скрижалі. Сміт сказав, що після написання цього документа скрижалі були забрані на небо. Тому їх не існує для текстового аналізу.

Книжка «Перлина великої ціни» (англ.) (дивіться інформацію в рамці, сторінка 20) пише про професора Чарлза Антона, котрому було показано копію фрагментів тексту й котрий визнав їх автентичність, а переклад точним. Але коли йому повідомили про походження цих скрижалей, пишеться у книжці, він відмовився від свого твердження. Однак ця історія виявляється непослідовною, бо Сміт твердив, що лише він володів даром перекладати письмо цих скрижалей, «знанням, утраченим для світу». Чи міг професор Антон підтвердити точність тексту, якого він не міг читати, а отже, й перекладати?

«Книга Мормона» перенасичена цитатами з англійської Біблії перекладу короля Якова, виконаного Шекспірівською мовою, котра навіть за життя Джозефа Сміта вважалася застарілою. Деякі читачі «Книги Мормона» стурбовані тим, що «найточніша» книга має принаймні 27 000 слів, безпосередньо взятих з біблійного перекладу, який містить багато неточностей і якого пізніше Сміт вирішив переглянути. (Дивіться інформацію в рамці на сторінці 20).

Порівняння першого видання «Книги Мормона» з нинішніми виявляють багатьом мормонам несподівані факти, а саме: книга, котра, як запевняється, «була перекладена... завдяки дару й силі Бога», зазнала багато граматичних, орфографічних та змістових змін. Приміром, існує явне замішання стосовно визначення, хто є «Отцем вічності». За першим виданням, у 1 Нефі 13:40 сказано, що «Боже Ягня є Отцем вічності», тимчасом як у пізніших виданнях написано, що «Боже Ягня є Сином Отця вічності» (курсив наш). Два оригінали «Книги Мормона» 1830 року дійшли до нашого часу. В однім з цих оригіналів, що є власністю Реорганізованої Церкви Ісуса Христа Святих наших днів, слово «Сином» вписано між рядками.

Щодо писання мормонів «Вчення і завіти» в книжці «Одкровення пророка Джозефа Сміта» (англ.), вченого Святих наших днів Линдона В. Кука, пояснюється в передмові: «Оскільки деякі одкровення переглядалися видавничим комітетом, то було помічено суттєві додавання та віднімання тексту». Одна з таких поправок знайдена в «Книзі Заповідей» 4:2, де про Сміта написано: «Він володіє даром перекладу цієї книги... Я не даю йому жодного іншого дару». Але коли це одкровення було передруковано 1835 року, у «Вченні і завітах» писалося: «Бо я не дам тобі жодного іншого дару, аж поки вона не буде закінченою» (5:4).

Історичні загадки

Декому важко погодитися з тим, що, як кажуть, близько 20 євреїв залишило Єрусалим і подалося на Американський континент 600 року до н. е. і там, менше ніж за 30 років, вони розмножилися й розділилися на два народи! (2 Нефі 5:28). За 19 років після свого прибуття ця маленька групка людей, як гадають, збудувала храм, «подібний до храму Соломона... і його оздоблення було надзвичайно чудовим» — і справді колосальне завдання! Протягом семирічної будови Соломонового храму працювало понад 200 000 будівельників, майстрів та наглядачів. (2 Нефі 5:16; порівняйте 1 Царів 5, 6).

Уважних читачів «Книги Мормона» спантеличують певні події, що, здається, не узгоджуються з хронологією подій. Наприклад, Дії 11:26 говорить: «В Антіохії найперш християнами названо учнів». Але Алма 46:15, що, як вважається, описує події 73 року до н. е., каже, що християни були в Америці вже перед тим, як Христос прийшов на Землю.

Сама «Книга Мормона» написана головним чином як історичне оповідання, а не як доктринальна праця. Фраза «і сталося так» зустрічається понад 1200 разів у нинішньому виданні (близько 2000 разів у виданні 1830 року). Багато місць, згаданих у Біблії, існують і в наш час, тимчасом як практично усі географічні назви «Книги Мормона», як, скажімо, Ґімґімно та Зізром, невідомі.

Історія Мормона розповідає про велетенські поселення на Північноамериканському континенті. Геламан 3:8 говорить: «І сталося так, що вони розмножилися та поширилися... по обличчі цілої землі». Згідно з Мормона 1:7, земля «вкрилася будівлями». Багатьох людей цікавить, де є залишки цих розкиданих суспільств. Де є залишки матеріальної культури нефаїтян, як, наприклад, золоті монети, мечі, щити чи нагрудники? (Алма 11:4; 43:18—20).

Зважаючи на такі запитання, члени мормонської віри повинні серйозно задуматися над словами мормона Рекса І. Лі: «Достовірність мормонізму ґрунтується на книжці, назву якої носить наша церква». Віра, що ґрунтується на твердих знаннях Святого Письма, а не на простій емоційній молитві, є тим, над чим слід добре задуматися щирим мормонам, а також усім, хто називає себе християнами.

Засади відновлення

Саме духовний хаос довкола Джозефа Сміта породжував ворожі конфесії його часу. Інші шанобливі чоловіки, що жили до і після нього, а також його сучасники шукали можливості навернутися до правдивої віри.

Що є зразком правдивого християнства? Хіба не сам Христос «залишив нам приклада, щоб пішли ми слідами Його»? (1 Петра 2:21). Життя Ісуса Христа діаметрально відрізняється від богослов’я Святих наших днів. Хоча й Ісус не був аскетом, він вів просте життя, вільне від честолюбства, багатства, слави чи політичної сили. Його переслідували, бо він був «не від світу» (Івана 17:16). Найголовніше завдання Христового служіння полягало в прославленні його Батька, Єгови, і освяченні Його ім’я. Правдиві Ісусові учні мали подібну мету. Вони дивилися на своє власне спасіння як на другорядне завдання.

Ісус навчав Божого Слова, відкрито цитував його й жив за ним. Бриґам Янґ сказав про Біблію: «Ми беремо цю книгу за свій дороговказ, за норму своїх вчинків, ми беремо її як підвалину віри. Вона вказує шлях спасіння» («Журнал промов», англ., том XIII, сторінка 236). Він заохочує: «Візьміть Біблію, перевірте релігію Святих наших днів і подивіться, чи вона витримає іспит» («Промови Бриґама Янґа», англ.). Не лише віра мормонів, але й усі релігії, що називають себе християнськими, повинні пройти через цей іспит, бо Ісус сказав: «Істинні поклонники будуть поклонятися Отцеві в дусі і істині» (Івана 4:23, Деркач).

[Примітка]

[Рамка на сторінці 20]

Святі писання мормонів

НА ДОДАЧУ до Біблії і «Книги Мормона», Святі наших днів визнають ще декілька писань.

«Вчення і завіти». Це головним чином збірник того, що Джозеф Сміт назвав одкровеннями від Бога. З розвитком доктрин та ходом історії цей збірник неодноразово виправлявся.

«Перлина великої ціни». Цю книгу складає виправлення Джозефом Смітом біблійної книжки Буття, 24-го розділу Євангелії за Матвієм й життєпис Сміта. Також у ній є Смітів переклад папіруса, якого він придбав 1835 року. Він оголосив його писанням самого Авраама, в котрому розповідається про те, як ангел врятував Авраама, коли священик намагався принести його в жертву на вівтарі. Цей папірус потрапив 1967 року до рук єгиптологів. За одним повідомленням, вони виявили, що «ні одне слово позірного перекладу Джозефа Сміта не має нічого спільного із змістом цього документа». Цей папірус виявився «Книгою життів» — єгипетським похоронним документом, якого залишали разом з померлим. Оригінал Смітового рукопису показує, що він використав 136 різних англійських слів, коли перекладав єгипетський ієрогліф, відповідник слова «озеро».

Переклад Біблії Джозефа Сміта. Сміт 1830 року почав перегляд Біблії «Перекладу короля Якова», якого так і не закінчив. Він виправив 3400 віршів і додав багато матеріалу, в тому числі пророцтво в кінці книги Буття про власне пришестя як «вибраного провидця». Оскільки рукопис залишився у вдови Сміта, яка не пішла слідами Бриґама Янґа, церква Солт-Лейк-Сіті рідко посилається на нього, хоча й цей рукопис уважається правильним.

Додаткові «натхнені» доктрини. Вони можуть виходити від пророка церкви в будь-котрий час і є рівносильними Святій Біблії. Одним таким прикладом служить промова 1844 року в пам’ять Кінґа Фоллетта. Сміт виголосив цю проповідь на похороні старійшини Кінґа Фоллетта, в котрій він пояснив доктрину про боготворену людину й втіленого Бога. Вона міститься в «Журналі промов» — збірнику лекцій Сміта, Янґа та інших авторитетних діячів мормонів XIX сторіччя.

[Рамка на сторінці 21]

Пантеон богів мормонів

Бог. Отець усіх Богів, має фізичне тіло («Вчення і завіти» 130:22).

Елогім. Подеколи вживається до особи. Так називають теж раду Богів, що створили Землю («Вчення і завіти» 121:32; «Перлина великої ціни», Авраама 4:1; «Журнал промов», том I, сторінка 51).

Ісус. Бог і Творець цілої Землі, Спаситель (3 Нефі 9:15; 11:14).

Єгова. Ім’я Ісуса в Старому Завіті. (Порівняйте Мормона 3:22; Моро́ні 10:34 і «Книгу Мормона», індекс).

Трійця. Божество з трьох різних окремих духовних осіб, Отця й Сина, які мають тіло й кості, та Святого Духа  (Алма  11:44;  3 Нефі 11:27).

Адам. Ісусів помічник під час творення. Бриґам Янґ твердив: «Наш батько Адам прибув в Едемський сад... разом з Євою, однією зі своїх дружин. (...) Він є нашим Батьком і нашим Богом» («Журнал промов», том I, сторінка 50, видання 1854 року). Після свого гріха Адам став першим християнином на землі («Перлина великої ціни», Мойсея 6:64—66; «Штандарт», англ., за січень 1994 року, сторінка 11). Він є «Старий днями» («Вчення і завіти» 116) і буквальний фізичний Батько Ісуса («Журнал промов», том I, сторінка 51).

Михаїл. Ще одне Адамове ім’я, архангел («Вчення і завіти» 107:54).

[Рамка на сторінці 23]

Мормони, націоналізм і політика

ДЖОЗЕФ СМІТ, пророк, провидець, одкровитель, як у це вірять мормони, крім того був мером, скарбником, генерал-лейтенантом і кандидатом на пост президента США. Наслідуючи його приклад, багато мормонів є політичними активістами. Церква гордиться своєю американською приналежністю й твердить, що Бог керував укладанням Конституції США. Бриґам Янґ сказав: «Коли... Боже Царство почне володарювати, то бездоганний прапор Сполучених Штатів Америки гордо майорітиме на вершечку флагштоку свободи та рівноправності».

У 12-му пункті «Пунктів віри» говориться: «Ми віримо, що є підлеглими царям, президентам, правителям та суддям, і підкоряємось законові, шануємо й підтримуємо його». І як далеко заходить їхнє підкорення? Коли Сполучені Штати Америки втягнулися у першу світову війну, старійшина Стівен Л. Річард стверджував: «Не існує людей, лояльніших до уряду Сполучених Штатів Америки, як члени Церкви Ісуса Христа Святих наших днів». «Коли ми воюємо, то переможемо з допомогою сили Бога»,— висловився інший старійшина.

Дванадцятий пункт віри також застосовувався на іншому боці фронту. Професор Крістін Е. Кінґ зі Стаффордшірського університету написала: «Німецькі мормони заохочувалися воювати за свою країну й молитися за її перемогу». Церква вважала, що боролася не проти британського та американського братства мормонів, а проти державних репрезентантів. «Таке уточнення, хоч і не робило погоди, таки допомагало якось витісняти моральні та релігійні сумніви, що закрадалися в серця німецьких мормонів».

Коли Гітлер захопив владу, мормони й далі дотримувалися політики щиросердої підтримки уряду. «Нацисти не зустріли жодного опору чи критики з боку церкви мормонів»,— пише доктор Кінґ. Наголошення мормонів на расовій чистоті й патріотизмі добре послужило церкві, й багато мормонів «розуміли зв’язок своєї віри з політикою «третього рейху». Коли декілька мормонів наважилися не підкоритися Гітлеру, вони не здобули підтримки офіційних представників церкви. «Церква була патріотичною й лояльною і відкрито засуджувала будь-які нападки на нацистський уряд». Мормони навіть посмертно відлучили від себе одного дисидента, якого стратили нацистиb.

Як вони різнилися від тих, кого прославляється в «Книзі Мормона» в Алма 26:32: «Вони радше жертвують своїм життям, ніж відбирають життя у свого ворога; вони похоронили свою зброю війни глибоко в землю через їхню любов до своїх братів».

Ісус говорив Пилатові: «Якби із цього світу було Моє Царство, то служба Моя воювала б, щоб не виданий був Я юдеям» (Івана 18:36). Його учні не мали братися за зброю на захист Божого Сина, не кажучи вже про участь у війнах між державами. Вони мали любити навіть своїх ворогів (Матвія 5:44; 2 Коринтян 10:3, 4).

Нині існують правдиві християни, що суворо дотримувалися нейтральності як поодинці, так і групою. У книжці «Матері на батьківщині» (англ.) говориться: «Свідки Єгови від самого початку непохитно трималися осторонь всякої політики». Тому під час Гітлерового терору «практично кожен з них старанно уникав будь-якої форми покори нацистам».

Хоч тисячі цих християн загинули, вони таки серйозно поставились до слів Ісуса: «По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою» (Івана 13:35).

[Примітка]

[Рамка на сторінці 24]

Біблія й писання мормонів: суперечність вчень

Біблія. Хоча точне географічне місцерозташування Едему невідоме, він, либонь, був у Месопотамії, біля річки Євфрат (Буття 2:11—14).

«Вчення і завіти». Едемський сад містився в окрузі Джексон (штат Міссурі, США). («Вчення і завіти» 57, за поясненням президента Д. Ф. Сміта).

Біблія. Душа помирає (Єзекіїля 18:4; Дії 3:23).

«Книга Мормона». «Душа ніколи не може померти» (Алма 42:9).

Біблія. Ісус народився у Віфлеємі (Матвія 2:1—6).

«Книга Мормона». Ісус мав народитися в Єрусалимі (Алма 7:10).

Біблія. Ісус був зачатий святим духом (Матвія 1:20).

«Журнал промов». Ісус не був зачатий святим духом. Він був зачатий фізично в результаті Адамових зносин з Марією («Журнал промов», том I, сторінки 50, 51).

Біблія. Новий Єрусалим — небесний (Об’явлення 21:2).

«Книга Мормона». Новий Єрусалим — земний, збудований людьми в штаті Міссурі (США) (3 Нефі 21:23, 24; «Вчення і завіти» 84:3, 4).

Біблія. Письменники Біблії були натхнені писати Божі думки (2 Петра 1:20, 21).

«Книга Мормона». Біблійні пророки писали її згідно зі своїм власним розумінням (1 Нефі 1:2, 3; Якова 7:26).

Біблія. Мойсеїв закон, у тому числі про десятину, закінчився із смертю Ісуса. Пожертви слід давати добровільно, не з примусу (2 Коринтян 9:7; Галатів 3:10—13, 24, 25; Ефесян 2:15).

«Вчення і завіти». «Дійсно є... день для десятини мого народу, бо той, хто дає десятину, не згорить (під час його [Господнього] пришестя)» («Вчення і завіти» 64:23).

[Ілюстрація на сторінці 25]

Статуя Моро́ні на вершечку храму мормонів у Солт-Лейк-Сіті (штат Юта).