Від наших читачів

Дружба Прийміть мою найщирішу подяку за статтю «Молоді люди запитують. Чому я не можу зберігати дружбу?» (за 22 травня 1996 року). Ви не уявляєте собі, як ця стаття мені допомогла! Вона показала, що, незважаючи на перешкоди, можна мати міцну дружбу. Деколи ми втрачаємо друзів, тому що відкладаємо час, коли треба залагодити непорозуміння. Ваша стаття допомогла мені подолати цю слабкість.

А. М. П., Бразилія

Стаття вийшла якраз вчасно. Я дуже дорожила дружбою з іншою дівчинкою, але три місяці тому ця дружба почала холонути; ми навіть перестали з нею розмовляти. Коли надійшла ця стаття, ми з подругою прочитали її та зрозуміли, що поводимось нерозумно. Обговоривши наші стосунки, ми з’ясували багато непорозумінь. Зараз наша дружба відродилась з новою силою.

Н. Т., Італія

Загрозливі вулкани Я пам’ятаю, що в новинах повідомляли про виверження вулкана Пінатубо у 1991 році. Але я згадала про це лише тоді, коли прочитала статтю «Лагари. Наслідки виверження вулкана Пінатубо» (за 22 травня 1996 року). До цього часу я ніколи не чула про лагари, тому стаття мене захопила. Мені сподобалось, що родина Ґарсії, навіть опинившись у полоні лагару, виявила надзвичайну мужність та готовність прийти на допомогу іншим.

С. Ф., Канада

Стаття дуже мене схвилювала. Було зворушливо читати про те, як християнські брати зберігали ревність до духовних речей, навіть незважаючи на погані умови. Це заохотило мене не пропускати християнських зібрань через незначні проблеми та не дозволяти, щоб ці проблеми перешкоджали мені брати участь у праці проповідування. Дякую за статтю!

С. Д., Італія

Ми з чоловіком ніколи не чули про лагари, проте тепер розуміємо, наскільки це серйозне та небезпечне явище. Ми б хотіли, щоб наші брати на Філіппінах знали, що ми молимося за них та за тих, хто в стані їм допомогти.

К. А. В., Гватемала

«Зелений промінь» Я тільки що прочитав статтю «Чи ви вже бачили «зелений промінь?» (за 22 травня 1996 року). Декілька років тому, пролітаючи над чагарниками Аляски, я побачив блакитно-зелений промінь, котрий спалахнув лише на якусь частку секунди. Це мене так здивувало! Дотепер мені ніколи не траплялася стаття, яка б пояснювала це явище. Я вже навіть думав, що цей промінь мені, напевно, просто привидівся!

Ґ. К., Аляска

Приступи паніки Хочу вам подякувати за статтю «Як жити з приступами паніки?» (за 8 червня 1996 року). Я страждаю від таких приступів вже шість років. Прослуживши рік піонеркою (повночасною проповідницею), мені довелося полишити повночасне служіння, тому що в мене не вистачало сил боротися з приступами. Як же було боляче, коли близькі друзі не розуміли, що́ зі мною, бо я виглядала цілком здоровою. Важко передати, з якою радістю я читала вашу статтю.

О. С., Україна

Я провела у повночасному служінні вісім років. Але вже декілька років мене не залишає почуття нікчемності і я дуже страждаю від занепокоєності. Прочитавши цю статтю, де були описані симптоми, подібні до моїх, я відразу ж почала застосовувати подані у статті поради на практиці. Мені стало краще, і тепер у мене на серці вже спокійніше.

К. М., Таїланд

Мене лікували від нападів паніки, і лікування допомогло. Але мене таємно мучило запитання: «Може, я духовно слабкий або лінивий?» Ця стаття зняла величезний тягар, який лежав у мене на серці.

П. П., Фінляндія