Надходить кінець бідності
ЩО МАВ на увазі Ісус, коли казав: «Вбогих ви маєте завжди з собою»? (Матвія 26:11). Чи це мало означати, що бідність залишатиметься з нами завжди і немає ніякої надії покінчити з нею?
Ісус знав, що доти, доки існуватиме теперішня система людського правління, існуватиме й бідність. Він знав, що жоден людський уряд не може назавжди усунути її за допомогою якоїсь економічної або соціальної системи. І це підтверджено історією.
За тисячоліття своєї історії людство випробувало всі види урядів та економічних і соціальних систем, але бідність не відступила. Справді, кількість бідних по цілому світі зростає, незважаючи на прогрес у науці, промисловості та медицині, і це — сумний факт.
Ісус був добре обізнаний з багатьма чинниками, які призводять до бідності: з голодом, посухою, вторгненнями ворожих армій, поганим урядом, невдалим керуванням економікою; з тим, що багаті та впливові люди утискують бідних і слабих; з нещасними випадками, хворобами й тим, як вмирають чоловіки, лишаючи нужденних удів і сиріт. Крім того, Ісус знав, що люди деколи руйнують свій матеріальний добробут та прирікають на бідність свої родини через такі погані звички, як лінь, пияцтво, пристрасть до азартних ігор та наркотиків.
Тому, коли Ісус сказав: «Вбогих ви маєте завжди з собою» — він мав на увазі, що жодній з установ цього світу не вдасться викоренити бідність. Він вказував на те, що бідні будуть завжди, поки існуватиме сучасна система людського правління.
Проблема бідності є давньою, але це не означає, що Ісус або його небесний Отець байдуже ставилися до бідних. Не слід також зі слів Ісуса робити висновок, ніби бідність існуватиме завжди. Це зрозуміло пояснюється в Біблії.
Бідність і Мойсеїв Закон
Наприклад, розгляньмо Закон, який Бог дав стародавньому ізраїльському народові через Мойсея. Згідно з одним пунктом того Закону, кожна ізраїльська сім’я отримала земельну спадщину в Ханаані (Повторення Закону 11:8—15; 19:14). Єдиним винятком були левити, котрі не дістали земельних наділів. Натомість, зважаючи на особливу роботу, яку вони виконували у храмі, їм призначалась десята частка плодів землі (Числа 18:20, 21, 24).
До того ж накази Мойсеєвого закону про спадщину гарантували, що земля залишиться за тою родиною або племенем, яким її дали (Числа 27:8—11). Навіть коли хтось продавав свою земельну ділянку, новий власник міг користуватися нею тільки тимчасово. Пізніше земля поверталася до родини того, хто її продав.
Якщо хтось біднів, скажімо, через те, що погано господарював на землі або розтринькував статки, Закон гарантував такій людині право після жнив збирати собі харч у полях, садах та виноградниках інших (Левит 23:22). Більш того, нужденний ізраїльтянин міг позичити гроші, не виплачуючи за позику процентів. Авжеж, у ставленні до бідних треба було виявляти дух щедрості (Вихід 22:24).
Ісус турбувався про бідних
Через багато століть на землю прийшов Ісус і продовжував виявляти той дух щедрості, якого навчився від свого Отця, Єгови. Ісус особисто цікавився незаможними. Разом зі своїми учнями він мав скриньку, гроші з якої призначалися нужденним ізраїльтянам (Івана 12:5—8).
Після того як Ісуса віддали на смерть, християни так само турбувалися бідними, забезпечуючи зокрема незаможних духовних братів і сестер матеріальною допомогою (Римлян 15:26). Справжні християни сьогодні також сердечно піклуються іншими.
Звичайно, Біблія жаліє тих, хто став жертвою гнітючих обставин, але вона й ганить тих, хто «жере своє тіло» через лінь (Екклезіяста 4:1, 5). Апостол Павло написав: «Як хто працювати не хоче,— нехай той не їсть!» (2 Солунян 3:10). Так само ті, хто марнує гроші на наркотики, тютюн або алкоголь, можуть опинитися в лабетах бідності. Це буде наслідком власних поганих учинків, такі люди справді ‘жнуть те, що посіяли’ (Галатів 6:7).
Почуття безпеки сьогодні
Біблія показує, що Бог особливо цікавиться становищем тих, хто намагається чинити його волю. Наприклад, у Псалмі 37:25 Давид каже: «Я був молодий і постарівся, та не бачив я праведного, щоб опущений був, ні нащадків його, щоб хліба просили». Схильним до праведності людям не обіцяно багатства, але можна зрозуміти, що Бог піклуватиметься про те, аби їм вистачало на життя. У 28 вірші того самого псалма говориться: «Любить Господь справедливість, і Він богобійних своїх не покине».
Турбота Ісуса про бідних виявилася не тільки в тому, що він допомагав їм матеріально протягом свого перебування на землі. Згідно з його запевненням, доти, доки люди намагатимуться чинити Божу волю, Бог дбатиме про те, щоб вони могли задовольнити принаймні свої найголовніші потреби як сьогодні, так і в майбутньому. Ісусові належать наступні слова:
«Погляньте на птахів небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, та проте ваш Небесний Отець їх годує. Чи ж ви не багато вартніші за них? (...) І про одяг чого ви клопочетесь? Погляньте на польові лілеї, як зростають вони,— не працюють, ані не прядуть. А Я вам кажу, що й сам Соломон у всій славі не вдягався отак, як одна з них. І коли польову ту траву, що сьогодні ось є, а взавтра до печі вкидається, Бог отак зодягає,— скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні! Отож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми зодягнемось? ...Але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно» (Матвія 6:26—32).
Під кінець Ісус заохотив своїх послідовників: «Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його,— а все це вам додасться» (Матвія 6:33). Яке чудове підбадьорення для тих, хто попри матеріальну скруту намагається чинити Божу волю! Зауважте також, що, за словами Ісуса, в житті його послідовників Боже Царство повинно стояти на першому місці. Ісус знав, що, коли Боже небесне царство повністю запанує на цілій землі, тоді — і тільки тоді — бідність буде викоренена.
Не завжди з нами
Ісус дав чудову надію на майбутнє. Тож коли він сказав: «Вбогих ви маєте завжди з собою» — це стосувалося сучасної системи людського правління. Він не мав на увазі майбутнє життя під правлінням Божого небесного Царства. Біблія передрікає: «Бож не навіки забудеться бідний, надія убогих не згине назавжди» (Псалом 9:19). А Ісус Христос, як Цар Божого Царства, не дозволятиме нікому експлуатувати та гнобити інших.
Небесне Царство було центральною темою вчення Ісуса (Матвія 4:17). Під правлінням цього Царства становище на землі віддзеркалюватиме, тобто відображатиме, становище на небі. Саме тому Ісус вчив своїх послідовників молитися до Бога: «Нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі» (Матвія 6:10).
Як це станеться? Бог має намір повністю стерти з обличчя землі сучасну систему людського урядування і замінити її правлінням свого небесного Царства. У пророцтві з Даниїла 2:44 говориться: «За днів тих царів [які існують сьогодні] Небесний Бог поставить царство, що навіки не зруйнується, і те царство не буде віддане іншому народові [жодному людському урядові]. Воно потовче й покінчить усі ті [сьогоднішні] царства, а само буде стояти навіки».
У тому новому світі під правлінням Божого Царства ціла земля перетвориться на рай, в якому пануватиме достаток, а від бідності не лишиться й сліду. Зверніть увагу на декотрі біблійні пророцтва стосовно умов, що тоді існуватимуть:
«Вчинить Господь Саваот... гостину із вин молодих, із шпікового товщу» (Ісаї 25:6). «На землі буде збіжжя багато, на гірському верху зашумить [«на верху гір буде надмір його», НС]» (Псалом 72:16). «Будуть це дощі благословенні. І польове дерево видасть свій плід, а земля видасть свій урожай, і будуть вони безпечні на своїй землі» (Єзекіїля 34:26, 27). «Земля врожай свій дала [«дасть», НС],— Бог поблагословив нас, наш Бог»! (Псалом 67:7). «Звеселиться пустиня та пуща, і радітиме степ, і зацвіте, мов троянда» (Ісаї 35:1).
До того ж Михея 4:4 обіцяє: «Буде кожен сидіти під своїм виноградником, і під своєю фіґовницею, і не буде того, хто б страшив». У всіх будуть власні доми: «Збудують доми й будуть в них жити... Не будуть більше будувати, щоб інший там жив» (Ісаї 65:21, 22, Хом.). Не дивно, що Ісус міг пообіцяти тому, хто вірив у його вчення: «Ти будеш зі мною в Раю»! (Луки 23:43, НС).
Так, натхнене Слово самого Бога недвозначно говорить, що бідність скоро минеться. І цей час надходить, бо, як видно з біблійних пророцтв, світ сьогодні переживає свої ‘останні дні’ і ‘настали тяжкі часи’ (2 Тимофія 3:1—5, 13). Незабаром теперішня система речей буде назавжди знищена, а бідність — повністю викоренена. Це станеться не завдяки зусиллям людей, а буде наслідком Божого втручання. Цар Ісус Христос «визволить... бідаря, що голосить, та вбогого, що немає собі допомоги! Він змилується над убогим та бідним, і спасе душу бідних» (Псалом 72:12, 13).
[Ілюстрація на сторінках 8, 9]
У Божому новому світі всім вистачить доброго житла та їжі.
[Ілюстрація на сторінці 10]
У новому світі діти ніколи не голодуватимуть.