Познайомтесь з австралійськими безжалими бджолами
ВІД НАШОГО КОРЕСПОНДЕНТА В АВСТРАЛІЇ
ЧИ ВИ колись насолоджувалися сонячної весняної днини заспокійливим гулом медоносних бджіл, які метушливо літають від квітки до квітки? Це справді чудові створіння. От якби вони ще й не жалили!
Але ви, мабуть, здивуєтеся, довідавшись, що існують бджоли, які не жалять. Називаються вони австралійськими безжалими бджолами, і побачити їх можна у багатьох місцевостях на сході Австралії. Завдовжки ці комашки трохи менші ніж 5 міліметрів. Вони чорного кольору, а їхня голівка й боки вкриті густою щіточкою білих волосин. У багатьох спинка (середні сегменти черевця) вкрита крихітними жовтими крапочками. Принаймні десять видів цих бджілок живе в прибережних районах Австралії — від найпівнічніших регіонів Квінсленду до південної частини Нового Південного Уельсу. Деякі види також зустрічаються на континенті у тропічній частині Північної території.
Подумайте про те, як тішаться цими комашками бджолярі, коли збирають з вуликів мед. Один з них сказав: «Працюючи на пасіці серед [безжалих бджіл], я не потребую сітки на обличчя й голову та спеціального светра, без чого не обійтися з [іншими їхніми родичами]. Через п’ять хвилин після відкриття вулика комахи далі продовжують трудитися, зовсім не звертаючи на мене уваги».
Житла цих бджіл також дуже відрізняються від звичайних вуликів. Часто їх навіть називають гніздами. Звичайні бджоли ліплять для меду та пилку шестигранні комірки, а ці будують грона овальних чашечок. Наповнивши такі чашечки, комашки запечатують їх, а наступні споруджують коло них або над ними.
У гнізді
Зробімо ж собі екскурсію по гнізді, де мешкає коло 15 000 цих незвичайних бджіл. Але будьте обережні, бо, хоча вони не жалять, однак можуть добряче вщипнути своїми щелепами.
Пробравшись коридорами всередину гнізда, ми опиняємося в крихітному світі, де аж кипить робота. Ці бджоли чудово співпрацюють між собою. Кожна з них точно знає, що й де робити. Ось одна маленька бджілка, ніби ретельно слідуючи досконалому кресленню, ліпить і натирає до глянсу нову комірку для меду. Чотири інші гудуть поруч нас. Вони саме запечатують чашечку, яку щойно було наповнено по вінця медом. Величезна об’ємна ґратчаста конструкція служить рамкою, в яку вбудовуються комірки. Завдяки цьому конструкторському шедевру стільники не обриваються під вагою меду.
Тепер ми переходимо до іншого приміщення й бачимо бджолу, набагато більшу за її сусідок. Та це ж матка у всій своїй королівській величі! Як чудово вона виглядає в блискучих чорних шатах із золотими пасочками, оточена свитою придворних бджілок! Матка якраз починає відкладати яєчка у 60 приготовлених для неї чарунках. Як ніжно й обережно вона це робить, нагадуючи матір, що кладе у колиску своє дитя! Зауважте також, наскільки швидко трудівниці запечатують за нею комірки. Кілька хвилин — і робота готова.
Личинки з’являються на світ
У відповідну пору з кожного яєчка виходить крихітна личинка, яка живиться харчами, залишеними для неї в чарунці. Коли воскова домівка стає тісною, личинка починає плести собі шовковий кокон. У ньому вона й перетворюється на бджолу (побувавши спочатку лялечкою). Вибравшись з кокона, комашка береться за роботу, але спочатку нею якийсь час опікуються бджоли-годувальниці. А що стається з восковими чарунками? Їх відразу збирають і переробляють. Коли бджілка залишає свій кокон, він уже нікому не потрібен. І якщо його не усунути, він лише заважатиме. Тому чимала бригада бджіл-прибиральниць очищує гніздо від старих коконів.
Багато видів безжалих бджіл продукують будівельний матеріал, що називається вощиною. Виготовляють його з воску, котрий виділяється на тілі бджіл, а також смол і воску, який вони збирають з рослин та дерев. Вощину використовують у бджолиних конструкціях для виготовлення та надійного з’єднання стовпів, балок і поперечин. Коли бджоли вбудовують у такі конструкції чашечки для меду та пилку, вони бігають всередині цих комірок, надаючи їм форму і втрамбовуючи вощину. Тоді чашечки наповнюють й запечатують для зберігання. Бджоли інстинктивно знають, в який період і на які рослини слід звернути свою увагу, а також чим загрожує непогода. Вони ніби усвідомлюють, що збір і заготівля їжі — практично єдина можливість вижити.
Ось комашки залишають гніздо й подаються на пошуки будівельного матеріалу для своїх домівок, нектару й пилку. Вперше вилетівши з домівки, бджілка стає досвідченим пілотом. Крім того, вона знає, що й де збирати.
Новий дім
Коли чисельність бджолиної сім’ї збільшується, у гнізді стає тісно. І як вирішують цю проблему комашки? У вулику наче лунає команда: «Потрібно будувати новий дім». Бджола-розвідниця час від часу вилітає у пошуках якихось порожнин чи тріщин, котрі придалися б для гнізда. Далі місце, де, можливо, буде майбутня домівка відвідують «інженери». Зазвичай 30—50 таких експертів досліджують щілину протягом кількох годин, ніби розмічують її для подальших робіт. Потім, вирішивши, що основа добра, вони повертаються зі звітом додому. Тоді, переважно протягом наступних 48 годин, прибувають «будівельники». Їх може бути більше тисячі, але серед них ніколи немає матки. Бджоли відразу беруться до роботи, приносячи з материнського гнізда будівельний матеріал та їжу.
Перш ніж сюди прилетить матка, конструюється придатне для розплоду гніздо, у якому утримувалася б відповідна температура — коло 30 градусів за Цельсієм. Для цього бджілки-трудівниці покривають нову домівку вощиною, наче обкутують її ковдрою. Здається, ці мудрі комашки знають, що яєчка слід тримати в теплі. Тепер усе готове, і приблизно на дев’ятий день сюди запрошують молоду королеву, яка виросла в материнському гнізді. Вона відразу починає відкладати яйця, з яких вийдуть нові трудівниці для її палацу.
Поступово бджоли, котрі переселилися сюди зі старого гнізда, вимруть, і їхні місця займуть молодші комахи, що народяться у цьому домі. З часом вони зрозуміють, що надійшла пора побудувати нове житло. І так розпочнеться новий дивовижний цикл, задуманий неперевершеним Творцем!
[Ілюстрація на сторінці 13]
Безжалі бджоли замість шестикутних стільників будують грона овальних чашечок.
[Ілюстрація на сторінці 14]
В Австралії водиться принаймні десять видів безжалих бджіл.