Цей надійний друг — щоденник

ЩОДЕННИК може бути надійним супутником, співчутливим товаришем у байдужому світі. Він «дозволяє нам збирати колекцію образів, яка розповідає про особисті життєві мандрівки», говорить письменниця Крістін Болдвін. Подібно як в альбомі містяться фотографії, що допомагають згадати минуле, у щоденнику зберігаються письмові «знімки», в яких відображені та зафіксовані уривки нашого життя.

У біблійні часи правителі часто стежили за важливими подіями. Сама Біблія містить ряд таких історичних повідомлень (Числа 21:14, 15; Ісуса Навина 10:12, 13). Греки, наприклад, розробили щось на зразок календаря — ефемеридиa, де записували щоденний рух зірок і планет. Римляни, які підкорили Грецію, перейняли цей звичай, але з характерною для них практичністю зробили такий журнал ще ціннішим. Вони додавали туди записи про щоденні події, важливі для громади і держави. Ці щоденники називали diarium, що походить від латинського слова dies, тобто «день».

Однак лише у XVII сторіччі, з появою журналу англійця Семюеля Пепіса, щоденник почали використовувати у Західних країнах як скарбницю для особистих щоденних записів. Завдяки журналу Пепіса, у котрому поєднувалися побожність зі світськістю, історики отримали один з найдокладніших описів життя під час правління англійського монарха Карла II.

Відтоді вести щоденник стало дуже популярним заняттям. Багато таких журналів виявилися навіть цінними історичними документами. Серед них вартим уваги є щоденник єврейської дівчинки, яка переховувалася від нацистів. «Щоденник дівчинки» (Ане Френк) — це болісне свідчення про людську жорстокість.

У чому принадність щоденника?

Коли ми ведемо щоденник, то, здається, реалізовуємо основне людське бажання — самовиразитися. Щоденник допомагає роздумувати над подіями, які вплинули на наше життя. Там ми можемо висловити радість з приводу перших слів немовляти, описати розвиток ніжних стосунків з особою чи будь-що інше. Читаючи пізніше певні уривки, ми знову переживаємо дорогі нашому серцю моменти, які викликають у нас хвилюючі почуття.

Одна з найбільших переваг щоденника полягає у тому, що він допомагає нам пізнати себе. Письменниця Трістін Райне називає його «корисним психологічним знаряддям, яке уможливлює без перешкод висловлювати всі свої почуття».

Біблія в Приповістей 12:25 говорить: «Туга на серці людини чавить її». Якщо ми не схильні порозмовляти з кимось про «тугу на серці», можна висловити свої почуття на письмі. Тому тим, хто переніс емоційну травму, часто радять почати вести щоденник. Там нерідко занотовують роздуми над життям, особисті цілі, а іноді щоденник служить навіть підказкою у вирішенні проблем. Описуючи свої труднощі й переживання, ми зосереджуємося на реальній ситуації і в стані подивитися на неї об’єктивно.

Щоденник також може бути навчальним знаряддям. Американська федерація вчителів радить батькам: «Заохочуйте своїх дітей вести щоденник. Це допомагає розвивати вправність у письмі та творчі здібності».

Як розпочати?

По-перше, виберіть спокійне місце й блокнот або записник, який вам подобається. Слід визнати, що чиста сторінка, яка чекає, аби її заповнили, може трохи лякати. Але треба пам’ятати про головні фактори: чесність, спонтанність і простоту. Можна запитати себе: чим я сьогодні займався? Як це вплинуло на мене? Що я їв? Кого бачив? Що відбувається у житті тих, кого я люблю? Або ж розпочати від даного моменту, задумуючись: «На якому етапі життя я перебуваю? Які у мене цілі? Мої надії?» Після цього, уникаючи критичного підходу, можемо приступити до написання.

Пишіть стільки, скільки хочете, і так часто, як бажаєте. Будьте відверті. Не турбуйтесь про граматику. Ви робите це для себе. У щоденнику можна наклеювати фотографії, вирізки з газет чи щось інше важливе для вас. Це ваша особиста книга. Вона може бути охайна або не дуже, маленька або велика. І ви повинні писати лише тоді, коли відчуваєте потребу. Якщо ведення щоденника стане суворим обов’язком, це принесе не радість, а розчарування. (Дивіться інформацію в рамці).

Подібно як науковець використовує журнал, щоб спостерігати та записувати зміни у якомусь організмі, котрий він вивчає, щоденник допоможе вам спостерігати за своєю поведінкою і прагненнями. Він виявить ваші радощі, болісні моменти, ваші слабкі й сильні сторони. Завдяки йому ви поліпшите свою здатність висловлюватись. Щоправда, вести щоденник — це певне зобов’язання, але таке зобов’язання може стати для вас величезною нагородою. (Надіслано).

[Примітка]

[Рамка на сторінці 27]

Поради для початківців

◆ Виберіть такий щоденник, який можна було б довго використовувати й легко переносити.

◆ Знайдіть відповідний час і місце, де перебуватимете наодинці. Щоразу ставте дату.

◆ Якщо пропустили декілька днів, не розчаровуйтесь, просто продовжуйте писати далі.

◆ Не ставтесь до своєї праці критично. Почувайтесь невимушено і вільно висловлюйтесь. Записуйте подробиці, а не лише загальний огляд подій.