Розділ 10

Чи це може бути хитрий обман?

ПРОДОВЖ багатьох століть людство вже бачило дуже дивні події. Люди бачили як камні, склянки і таке подібне літали в повітрі немов під рухом невидимих рук. Вони чули голоси і стукання та інший шум хоч не було жодного очевидного джерела або причин на них. Тінисті форми являлися, а тоді скоро зникали. Часами були такі докладні свідчення про такі події, що не було жодного сумніву про їхню дійсність.

Багато людей вірять, що такі появи доказують, що смерть не кінчає свідоме існування. Деякі вірять, що мертві духи стараються якимось способом захопити увагу живих і мати зв’язок з ними.

Але можна запитати: Якщо ці появи справді є духи мертвих осіб стараючись мати зв’язок з живими, то чому їхні маніфестації переважно страшать спостерігачів? Дійсно, що є позаді таких подій?

Біблія дуже виразно показує, що смерть кінчає усе свідоме існування. (Екклезіястова 9:5) Отже, мусять бути інші сили відповідальні за те, що часто приписують духам мертвих. Які ж то сили можуть бути? Чи вони можуть бути кмітливі? Якщо так, то чи вони можуть бути винні за розповсюдження хитрого обману між людством?

Ми не хочемо, безперечно, бути обманені. Обман завдасть нам втрату, а навіть може поставити нас у велику небезпеку. Тому ми маємо добру причину переглянути досяжний доказ, обміркувати ту справу, упевнитися, щоб не стати упавшою жертвою хитрого обману. Ми повинні хотіти вернутися назад так далеко в людську історію, як можливо, щоб добитися правди про цю справу.

Біблія поможе нам зробити це. Вона бере нас до часу появлення першої людської пари. У третьому розділі книги Першого Мойсея Біблія описує про розмову, яка сьогодні може звучати неймовірною. Однак, це не є фікція або вигадка. Ця розмова постачає нам ключ пізнати чи хитрий обманщик сьогодні діє в людських справах.

ПОЧАТОК ОБМАНУ

Одного дня, коли перша жінка, Єва, не була у присутності свого чоловіка, вона почула голос. Здавалося, що це був голос змія. Відносно цієї розмови Біблія рапортує:

“Але змій був хитріший над усю польову звірину, яку Господь [Єгова] Бог учинив. І сказав він до жінки: ’Чи Бог наказав: Не їжте з усякого дерева раю?’ І відповіла жінка змієві: ’3 плодів дерева раю ми можемо їсти, але з плодів дерева, що в середині раю, Бог сказав: “Не їжте із нього, і не доторкайтесь до нього, щоб вам не померти“’ І сказав змій до жінки: ’Умерти — не вмрете! Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло’. І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево“. — 1 Мойсея 3:1-6.

Ця вістка через змія була неправдива. Це була перша неправда. Відповідно, її джерело мусіло бути автор або отець неправди. Тому що ця неправда довела до смертельних наслідків, то неправдомовець також був душогубом. Очевидно цей неправдомовець не був буквальний змій, створіння, яке не має здібности говорити. Але там мусів бути хтось позаді цього змія, хтось, що через те, що можна назвати черевомовлення, дав вигляд, що це змій говорив. Це не повинно дивувати нас у цьому двадцятому столітті, коли голосники у радіо або телевізії можуть передавати людський голос. Але хто був цей промовець позаді змія?

НЕВИДИМИЙ ОБМАНЩИК

Ісус Христос, який Сам зійшовши з неба знав, що там відбувалося, показує нам хто він є. (Івана 3:13; 8:58) Коли деякі релігійні провідники старалися вбити Його, Ісус сказав їм: “Ваш батько — Диявол, і пожадливості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зо свого, бо він неправдомовець і батько неправді“. — Івана 8:44.

Бувши неправдомовець і душогуб, то Диявол очевидно є хтось, хто має кмітливість. З цього виринає питання: Як він почав існувати?

Біблія показує, що навіть ще перед творенням землі, невидимі, духові особи вже втішалися життям. Йова 38:7 говорить про ці духовні особи, як “Божі сини“, які “радісний окрик здіймали“, коли земля була творена. Яко “Божі сини“ вони дістали своє життя від Нього. — Псальма 89 [90]:2.

Отже, той, хто обманув Єву через змія мусів бути один із цих духових синів, один із Божих кмітливих створінь. Заперечивши Божу пересторогу про дерево знання добра і зла, цей обманщик лихословив свого Творця, роблячи Бога неправдомовцем. Тому його правильно називається “Диявол“, бо те слово походить від грецького діяболос, що значить “фальшивий обвинувач, перекручувач, лихословник“. Через цей вчинок він поставив себе проти Бога і так зробив себе Сатаною (єврейське, сатан; грецьке сатанас), що значить “противник“.

Ми не можемо виннити Бога Єгову за вчинок цього створіння. Про Бога Біблія говорить: “Діло Його досконале, всі бо дороги його справедливі, Бог вірний, і кривди немає в Ньому, справедливий і праведний Він“. (5 Мойсея 32:4) Він створив Своїх розумних синів, духових і тілесних, і дав їм вільну волю. Він не присилував їх служити Йому, але хотів, щоб вони служили добровільно, з любови. Він дав їм здібність розвивати ще більшу любов до Нього, як їхнього Бога і Отця.

Те духове створіння, що зробило себе противником і наклепником Бога, проте, не хотіло удосконалювати своєї любови до Творця. Воно дозволило самолюбним честолюбствам вкорінитися в його серці. (Порівняйте 1 Тимофія 3:6.) Це відбивається в поводженні “царя Тиру“ для якого пророцтво Єзекіїля записало похоронний спів. У цій пісні виявляється, що цар Тиру став зрадником царства Ізраїлевого:

“Ти печать досконалости, повен мудрости, і корона краси. Ти пробував ув Едені, садку Божому. . . . Ти помазаний Херувим хоронитель, і Я дав тебе на святу гору Божу, ти ходив посеред огнистого каміння. Ти був бездоганний у своїх дорогах від дня твого створення, аж поки не знайшлася на тобі несправедливість. Стало високим твоє серце через красу твою, ти занапастив свою мудрість через свою красу“. — Єзекіїля 28:12-17.

Цей бунтівничий духовий син Божий, так як зрадницький “цар Тиру“, думав забагато про себе. Через гордість він захотів контролювати людську расу, і він старався добитися свого наміру через обман. До цього дня більшість людства далі є жертвами цього обману. Коли вони відмовляються чинити Божу волю так, як вона знаходиться в Його Слові, в Біблії, то в дійсності, вони стають по стороні Сатани. Роблячи це, вони приймають ту саму неправду, яку Єва прийняла, а саме, що шлях протилежний Божій волі може принести дійсний прибуток.

Тому що Боже Слово засуджує сполучення з мертвими, то ті, що стараються говорити з ними ставлять себе по стороні Сатани. Хоч вони можуть думати, що говорять із мертвими, то вони робляться жертвою обману. Так як Сатана ясно показав Єві, що нібито змій говорив до неї, так само він може легко обманути когось, що це мертві говорять через посередників. Чи це значить, що Сатана є відповідальний за всі дивні явища, яких часто приписують духам мертвих? Або, чи з ним є хтось інший?

ІНШІ НЕВИДИМІ ОБМАНЩИКИ

Біблія показує, що Сатана не є єдине бунтівниче духове створіння. Об’явлення 12:3, 4, 9 показує, що з ним є інші. У цьому Писанні Сатану Диявола символізується ’великим червоним змієм’ маючи “хвіст“, що стягає “третину зір із неба“. Так, Сатана міг уживати свій вплив, немов хвіст, звести інші “зорі“, духові сини Божі, щоб вони прилучилися до його бунту. (Порівняйте Йова 38:7, де сини Божі називаються “зорі поранні“.) Це сталося перед всесвітнім потопом за Ноєвого дня. Багато ангелів, протилежно Божому намірові, “кинули житло своє“ на небі, матеріалізували собі людські тіла, жили, як чоловіки з жінками і ставалися батьками гібридних або мішаних нащадків називаючись Велетні. Про це, нам говориться:

“І сталося, що розпочала людина розмножуватись на поверхні землі, і їм народилися дочки. І побачили Божі сини людських дочок, що вродливі вони, і взяли собі жінок із усіх, яких вибрали. ... За тих днів на землі були велетні, а також по тому, як стали приходити Божі сини до людських дочок. І вони їм народжували, то були силачі, що славні від віку“. — 1 Мойсея 6:1-4.

У часі Потопу ці сини Божі загубили свої дружини і гібридні нащадки. Вони самі мусіли розматеріалізуватися. Про те, що пізніше сталося з ними, Біблія описує: “Бо як Бог ангелів, що згрішили, не помилував був, а в кайданах темряви вкинув до гадесу, і передав зберігати на суд“. (2 Петра 2:4, НС) І в Юди 6 є записано: “I ангелів, що не зберегли початкового стану свого, але кинули житло своє, Він зберіг у вічних кайданах під темрявою на суд великого дня“.

Тому що ці описи стосуються до духовних створінь, то ясно є, що “кайдани темряви“ і “вічні кайдани“ не є буквальні. Ці вислови лише показують стриманість, стан приниження в якому нема божественного освітлення.

Жодної Біблійної підстави немає на висновок, що ці неслухняні ангели є в місці, подібне до міфічного тартаруса в Гомеровім творі Iliad (Іліяд), тобто, в найнижчій безодні, де кажуть Кронуса та інших титанських духів тримається. Апостол Петро не вірив у такі міфічні боги. Отже, нема жодної причини робити висновки на те, що коли він ужив грецький вислів ’вкинув до гадесу’, то він мав на думці, що вони існували в якомусь міфічному місці до якого Гомер відносився коло дев’ять століть раніше. По суті, грецький вислів ’кинув до гадесу’ походить із одного дієслова, тартароо. Воно також значить принижати до найнижчого ступня.

На пояснення, маємо англійське слово “debase“ “принизити“, яке поміщає іменника “основа“. Однак, коли те слово вживається, то воно не значить якась дійсна основа в якомусь географічному місці включена в учинкові приниження. Подібно, грецьке дієслово, яке переводиться ’вкинув до гадесу’, не значить, що таке місце дійсно існує, але воно представляє стан.

У книзі 1 Петра 3:19, 20 принижені духові створіння називаються духи, “що в в’язниці були, . . . вони колись непокірливі були, як їх Боже довготерпіння чекало за Ноєвих днів, коли будувався ковчег“. Таким чином Біблія ясно показує, що після Потопу “ангели, що згрішили“ були стримані. Біблія нічого не показує, що вони могли матеріалізуватися і видимо діяти на землі після Потопу. Отже логічно є, що через стриманість під яку вони були поставлені вони вже не могли матеріалізувати собі тіло.

СТЕРЕЖІТЬСЯ ДЕМОНСЬКОГО ВПЛИВУ

Треба зауважити, проте, що ті непокірливі ангели, які тепер є знані, як демони, мали сильне бажання мати близький зв’язок з людьми. Вони були готові покинути свою небесну позицію й жити у розкошах, як чоловіки з жінками. Доказ у Писанні показує, що хоч вони вже є стримані від такого фізичного дотику тепер, то їхні бажання не змінилися. Вони шукають різні способи мати з’язок із людьми, а навіть контролювати їх. Ісус згадав про це, коли говорив символічною мовою:

“А коли дух нечистий виходить із людини, то блукає місцями безвідними, відпочинку шукаючи, та не знаходить. Тоді він говорить: ’Вернуся до дому свого, звідки вийшов’. А як вернеться він, то хату знаходить порожню, заметену й прибрану. Тоді він іде, та й приводить сімох духів інших, лютіших за себе, і входять вони та й живуть тут. І буде останнє людині тій гірше за перше“. — Мат. 12:43-45.

Отже треба бути дуже обережним, щоб не попастися під демонський вплив. Особа може бути дуже непевна про себе й свою майбутність. Вона може розпачливо прагнути якогось запевнення, що все буде гаразд. Або вона може захопитися якимись таємничими або страшними об’явами містичних практик. Вона може почує, що хтось може докладно передбачати майбутність. Або вона може дізнатися про різні чарівництва — чарівні дошки, ЕSР (сильне відчування), читання листя в чаю, обриси олії на воді, чарівні палиці, маятники, позиції і рухи зір та планет (астрологія), виття собак, полет птахів, рухи зміїв, дивитися в чарні кулі, і таке подібне. Особа може так зацікавитися або її ситуація може виглядати такою розпачливою, що вона вирішить порадитися в провісника, або посередника духів або звернутися до якоїсь форми чаклунства. Вона можливо схоче спробувати все лише раз.

Але, чи то є мудро? Певно, що ні. Таке зацікавлення може завести особу під контролю демонів. Замість принести полегшення і потіху, її стан може погіршати. Через надприродне турбування особа не зможе спати, а навіть боятися дньом. Вона може почати чути дивні голоси, піддаючи їй думку відібрати собі життя або вбити когось.

Отже, чи то не є розумно обминати такий риск і всякі форми віщування? Бог Єгова не дивиться на цю справу злегка. Щоб охоронити ізраїльтянів від обману і шкоди від лукавих духів, Він заборонив віщування, кажучи в Законі: “А чоловік або жінка, коли будуть вони викликати духа мерців або ворожити, будуть конче забиті“. — 3 Мойсея 20:27.

Божий погляд про відкидання духів, чаклунів і віщування не змінився. Божественний закон проти всіх тих, що практикують спіритизм далі стоїть. — Об’явлення 21:8.

Тому старайтеся, як можете відпихати злих духів, щоб вони не обманули вас. Якщо б ви колись почули якийсь голос, можливо піддаючи вам думку, що це мертвий друг або родич говорить, то не звертайте уваги на нього. Покличте ім’я правдивого Бога, Єгову, щоб помогти вам відперти такий демонський вплив. Так як Божий Власний Син радив, починайте молитися: ’Визволи мене від лукавого’. (Матвія 6:13) Щодо речей, які є сполучені з чарівництвом, наслідуйте приклад тих, що прийняли правдиве поклоніння в стародавньому Ефесі: “І багато-хто з тих, що займалися чарами, позносили книги свої та й перед усіма попалили“. Хоч ці речі були дуже коштовні, то вони таки понищили їх. — Дії 19:19.

З огляду цього прикладу, чи ви думаєте, що це було б правильно нам свідомо товаришувати з тими, які, ми знаємо, мішаються в чарівництво, і приймати подарунки від них? Чи через них ви не могли б попастися під демонський вплив?

Коли ми зрозуміємо, що це через духи люди часто чують і бачать надприродні і страшні явища — голоси, стукання і тінисті форми на які нема явних причин — то це знання є головним фактором, яке збереже нас від обману. Це знання визволить нас від страху мертвих і від безвартісних обрядів на їхню користь. Воно також поможе охоронити нас, щоб ми не сталися жертвами лукавих духів.

Але якщо ми хочемо охоронити себе від усякого обману, якого Сатана та його демони розвили відносно мертвих, то ми повинні вірити і діяти все те, що є в гармонії з цілою Біблією. Це тому, що ціла Біблія є надхнене Слово Боже.