Розділ 7
Чого ми навчаємося з того, що Бог допустив зло
1. а) Коли б Єгова відразу знищив бунтарів у Едемі, то як би це вплинуло на нас? б) Замість цього що Єгова з любов’ю зробив для нас?
ЯКІ б не були важкі обставини в житті, все ж таки те, що ми народилися, не було несправедливістю з Божої сторони. Він обдарував перших людей досконалістю й поселив їх у Раю. Якщо б Бог відразу знищив їх тоді, коли вони збунтувались, то взагалі не було б людства, яким ми знаємо його тепер — яке страждає від хвороб, бідності та злочинності. Але Єгова милосердно дозволив Адамові та Єві народити дітей незважаючи на те, що їх нащадки успадкували б недосконалість. Через Христа він уможливив Адамовим нащадкам, які виявлятимуть віру, отримати те, що загубив Адам: вічне життя в умовах, які дають найбільше задоволення в житті (Повт. 32:4, 5; Івана 10:10).
2. Чи все це зроблено тільки для нашого спасіння?
2 Добрі наслідки цього для нас — незмірні. Але з Біблії ми довідуємось, що з цим було пов’язане щось набагато важливіше від нашого особистого спасіння.
Заради свого великого імені
3. Що було пов’язане зі сповненням наміру Єгови для землі та людства?
3 Ім’я Єгови, його репутація як Всесвітнього Суверена і Бога правди теж були пов’язані зі сповненням його наміру для землі й людства. Оскільки Єгова займає таку позицію, то для миру і добробуту цілого всесвіту необхідно, щоб його імені повністю віддавалась належна пошана і щоб усі люди слухались його.
4. У чому конкретно полягав той намір?
4 Створивши Адама і Єву, він дав їм завдання. Він чітко пояснив, що його наміром було не тільки підкорити всю землю і таким чином розширити кордони Раю, але й наповнити її потомками першого чоловіка й жінки, Адама і Єви (Бут. 1:28). Чи через їхній гріх цей намір не здійсниться, що стягнуло б ганьбу на Боже ім’я?
5. а) Згідно з Буття 2:17, коли мав померти той, хто з’їсть з дерева знання добра й зла? б) Як Єгова виконав це, зважаючи також на свій намір наповнити землю?
5 Єгова перестеріг Адама, що коли він не послухається і з’їсть з дерева знання добра й зла, то напевно помре «в день» їди своєї (Бут. 2:17). І так сталось: у той самий день, коли Адам учинив гріх, Єгова притягнув правопорушників до відповідальності й оголосив їм смертний вирок. Кара була неминучою. Згідно з цим вироком, у Божих очах Адам і Єва померли того самого дня. (Порівняй Луки 20:37, 38). Але щоб виконати висловлений ним самим намір наповнити землю, Єгова дозволив їм народити дітей, перш ніж вони помруть. Але оскільки в Бога 1000 років, неначе один день, то, коли Адам помер у віці 930 років, це було у межах одного «дня». (Бут. 5:3—5; порівняй Псалом 90:4; 2 Петра 3:8). Таким чином збулось те, що Єгова сказав про час покарання, і не розстроївся його намір наповнити землю нащадками Адама. Також це значило, що грішним людям було дозволено жити певний час.
6, 7. а) Згідно з Вихід 9:15, 16, чому Єгова дозволив злу продовжуватись якийсь час? б) Як Єгова показав свою силу і як прославилось його ім’я у випадку з фараоном? в) Отже, який буде результат у кінці теперішньої злої системи?
6 Те, що Єгова сказав правителю Єгипту за днів Мойсея, також показує, чому Бог на якийсь час допустив зло. Коли фараон не хотів відпустити синів Ізраїлевих з Єгипту, то Єгова не знищив його відразу. Єгова навів на країну десять кар, показуючи свою силу чудовими й різноманітними способами. Перестерігаючи фараона про сьому кару, Єгова сказав, що він легко може стерти його і цілий народ з лиця землі. «Але,— сказав Єгова,— Я для того залишив тебе, щоб показати тобі Мою силу, і щоб оповідали про Ймення Моє по всій землі» (Вих. 9:15, 16).
7 Коли Єгова визволив Ізраїль, то його ім’я справді стало широковідоме. Сьогодні, майже через 3500 років, те, що він зробив, не забулось. Не тільки особисте ім’я Єгови було проголошено, але також правда про Носія того імені. Це доказало, що Єгова є Богом, який дотримується своїх угод і заступається за своїх слуг, а також що через його могутню силу ніщо не може перешкодити його намірові. Ще більш вражаючим буде майбутнє знищення цілої злої системи: видимої і невидимої. Цей прояв усемогутності, який приніс славу імені Єгови, ніколи не забудеться в історії всесвіту. Добрі наслідки з цього для нас — нескінченні! (Єзек. 38:23; Об’явл. 19:1, 2).
‘О глибино Божої премудрости!’
8. Які додаткові фактори заохочує нас обдумати Павло?
8 У Посланні до римлян апостол Павло ставить запитання: «Може в Бога неправда?» Він відповідає на те запитання, підкреслюючи Боже милосердя і згадуючи те, що Єгова сказав фараону. Він також пригадує нам, що ми, люди, неначе та глина в руках гончара. Чи ж глина нарікає на те, як її використовують? Павло продовжує: «Тож Бог, бажаючи показати гнів і виявити могутність Свою, щадив із великим терпінням посудини гніву, що готові були на погибіль, і щоб виявити багатство слави Своєї на посудинах милосердя, що їх приготував на славу, на нас, що їх і покликав не тільки від юдеїв, але й від поган» (Римл. 9:14—24).
9. а) Хто є «посудинами гніву, що готові були на погибіль»? б) Чому Єгова проявляв довготерпіння, незважаючи на ворожість, і як це зрештою вийде на добро тим, хто любить його?
9 З того часу, як Єгова промовив пророцтво, записане в Буття 3:15, Сатана та його насіння стали «посудинами гніву, що готові були на погибіль». Протягом усього того часу Єгова проявляв довготерпіння. Злі люди насміхалися з нього, переслідували його слуг, а навіть убили його Сина. Але Єгова стримував свій гнів, і це було на добро його слугам. Усе створіння мало нагоду побачити згубні наслідки бунту проти Бога. У той же час Ісусова смерть дала можливість визволити слухняне людство і ‘знищити справи диявола’ (1 Ів. 3:8; Євр. 2:14, 15).
10. Чому Єгова терпів злих людей протягом минулих 1900 років?
10 Протягом більше як 1900 років після воскресіння Ісуса Єгова терпів «посудини гніву», відкладаючи їхнє знищення. Чому? Тому що він готував другорядну частину насіння жінки, яке буде царювати з Ісусом Христом у небесному Царстві (Гал. 3:29). Ці особи, всіх 144 000,— це «посудини милосердя», про які говорив апостол Павло. Спочатку до цього класу були запрошені євреї. Потім приєднались обрізані самаряни і зрештою язичники. З великим довготерпінням Єгова сповняв свій намір, він нікого не примушував служити йому, але благословляв тих, які цінували його сердечні дари. Тепер підготовка небесного класу майже закінчена.
11. Яка інша група користає з довготерпіння Єгови?
11 Але що сказати про мешканців землі? У визначений Богом час мільярди людей воскреснуть, щоб стати земними підданими Царства. Також, особливо з 1935 року н. е., довготерпіння Єгови уможливило збирання «великого натовпу» людей зі всіх народів для їхнього спасіння (Об’явл. 7:9, 10; Івана 10:16).
12. а) Отже, чого ми навчились про самого Єгову? б) Як ти ставишся до того, яким чином Єгова вирішив ці справи?
12 Чи ж у цьому була якась несправедливість? Певно, що ні! Якщо Бог затримує знищення злих «посудин гніву», щоб виявити своє милосердя іншим у гармонії зі своїм наміром, то як може хтось нарікати? Замість цього краще більше навчатись про самого Єгову, спостерігаючи за здійсненням його наміру. Ми захоплюємось рисами його особистості: правосуддям, милосердям, довготерпінням, багатогранністю його мудрості. Мудрий підхід Єгови до спірного питання завжди свідчитиме, що його правління є найкращим. Разом з апостолом Павлом ми кажемо: «О глибино багатства, і премудрости, і знання Божого! Які недовідомі присуди Його, і недосліджені дороги Його!» (Римл. 11:33).
Нагода виявити свою відданість
13. а) Коли ми особисто страждаємо, яка нагода відкривається для нас? б) Що допоможе нам розумно реагувати?
13 Існують ситуації, в яких, можливо, треба буде особисто постраждати, тому що Бог ще не знищив зло і не відновив людства, як передрік. Яке наше ставлення до цього? Чи ми бачимо в цьому нагоду брати участь в освячуванні імені Єгови і довести, що Диявол — брехун? Ми можемо зміцнитися, пам’ятаючи пораду: «Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти, як мені докорятиме хто» (Прип. 27:11). Сатана, який докоряє Єгові, твердив, що, коли люди зазнають матеріальної втрати або будуть фізично страждати, вони винитимуть за це Бога, а навіть будуть проклинати його (Йова 1:9—11; 2:4, 5). Це неправда — показуємо ми вірністю Богові, всупереч труднощам, і тим потішаємо його. Ми повністю переконані, що Єгова дуже любить своїх слуг і, так само як у випадку з Йовом, він у свій час щедро нагородить нас, якщо будемо вірними (Якова 5:11; Йова 42:10—16).
14. Якщо будемо покладатись на Єгову під час випробовувань, то які добрі наслідки це принесе нам?
14 Коли з довір’ям покладатимемось на Єгову під час тяжких випробовувань, то зможемо розвинути цінні риси. Через страждання Ісус «навчився послуху» в зовсім не відомий йому до того часу спосіб. Ми теж можемо навчитись розвивати довготерпіння, витривалість і глибоке цінування праведності Єгови. Чи ми терпляче приймемо це навчання? (Євр. 5:8, 9; 12:11; Якова 1:2—4).
15. Яка може бути користь для інших, якщо ми терпляче зносимо труднощі?
15 Люди будуть помічати наші діла. Через те, що́ ми зносимо заради любові до праведності, декотрі згодом зможуть пізнати, хто дійсно є Христовими «братами» сьогодні, і, приєднавшись до його «братів» у поклонінні, зможуть бути між тими, які одержать благословення вічного життя (Матв. 25:34—36, 40, 46). Єгова і його Син бажають, щоб люди мали таку нагоду. Чи ми теж хочемо цього? Чи ми охоче будемо страждати, щоб зробити це можливим?
16. Як наш погляд на особисті труднощі пов’язаний з єдністю?
16 Як добре, коли ми розглядаємо навіть труднощі в житті як нагоду виявити нашу відданість Єгові і як можливість брати участь у сповненні його волі! Коли робимо так, то це буде доказом, що ми справді прямуємо до єдності з Богом і Христом, про яку молився Ісус за всіх правдивих християн (Івана 17:20, 21).
Повторення пройденого
● Допускаючи зло, як Єгова належним чином виявив велику пошану до свого імені?
● Як виявляється Боже милосердя до нас в тому, що він терпить «посудини гніву»?
● Як ми повинні розглядати ситуації, в яких особисто страждаємо?