Розділ 42

Ісус засуджує фарисеїв

СПРОСТОВУЮЧИ закиди своїх противників, Ісус наводить переконливий аргумент: якби він виганяв демонів силою Сатани, то це означало б, що Сатана поділився сам у собі. Він каже: «Якщо дерево добре, то й плоди його добрі, а якщо дерево спорохнявіле, то й плоди гнилі, бо дерево пізнає́ться по його плодах».

Нерозсудливо твердити, ніби Ісус приносить добрий плід, тобто виганяє демонів, завдяки тому, що служить Сатані. Якщо плід добрий, то дерево не може бути поганим. З іншого боку, погані плоди фарисеїв — їхні абсурдні звинувачення і безпідставне переслідування Ісуса — доводять, що це вони погані. «Роде гадючий,— вигукує Ісус,— хіба ви, будучи злими, можете говорити щось добре? Бо чим переповнене серце, те говорять уста».

Оскільки наші слова свідчать про стан серця, то нас судять на підставі наших висловлювань. Ісус говорить: «Кажу вам: за кожне марне слово люди дадуть відповідь Судного дня, бо за свої слова будеш визнаний праведним і за свої слова будеш засуджений».

Хоча Ісус виконав уже багато могутніх діл, однак книжники і фарисеї просять його: «Учителю, ми хочемо побачити від тебе якийсь знак». Навіть якщо ці чоловіки, які прийшли з Єрусалима, особисто не бачили чуд Ісуса, то в них є переконливі свідчення очевидців. Тому Ісус говорить цим юдейським провідникам: «Зле і перелюбне покоління постійно шукає знака, але воно не отримає жодного, окрім знака пророка Йони».

Пояснюючи, що він має на увазі, Ісус продовжує: «Як Йона був у череві велетенської риби три дні і три ночі, так само й Син людський буде в серці землі три дні і три ночі». Коли Йона вийшов з риби, яка його проковтнула, він, образно кажучи, воскрес. Отже, Ісус передрікає, що він помре і на третій день повернеться до життя. І все ж пізніше, коли Ісус дійсно воскресає, юдейські провідники відкидають «знак пророка Йони».

Тому Ісус говорить, що в час суду ніневітяни, які покаялися після проповідування Йони, воскреснуть і засудять юдеїв, що відкинули Ісуса. Він наводить ще одну паралель: цариця Шеви приходила з краю землі, щоб послухати Соломонову мудрість, і дивувалася з того, що бачила й чула. «А тут,— зазначає Ісус,— хтось більший від Соломона».

Далі Ісус розповідає приклад про людину, з якої вийшов нечистий дух. Але вона не заповнює вільне місце нічим добрим, внаслідок чого її опановують сім ще зліших духів. Ісус говорить: «Власне так буде з цим злим поколінням». Ізраїльський народ не раз був очищений і вже робив кроки до виправлення — це можна прирівняти до тимчасової відсутності нечистого духа. Але те, що ізраїльтяни неодноразово відкидали Божих пророків, а тепер противляться навіть самому Христу, ясно показує: народ в набагато гіршому стані, ніж на початку.

Коли Ісус ще говорить, приходять його мати та брати і зупиняються біля людей, що зібралися. Хтось каже Ісусу: «Там твоя мати з братами твоїми, вони хочуть поговорити з тобою».

«Хто моя мати і хто мої брати? — запитує Ісус і, показуючи рукою на своїх учнів, говорить: — Ось моя мати і брати мої! Бо кожен, хто виконує волю мого небесного Батька, є мені братом, і сестрою, і матір’ю». Цими словами Ісус пояснює, що хоч які дорогі для нього родинні узи, але стосунки з учнями для нього дорожчі. Матвія 12:33—50; Марка 3:31—35; Луки 8:19—21.

▪ Чому і «дерево», і «плоди» фарисеїв погані?

▪ Що таке «знак пророка Йони» і як його пізніше відкидають?

▪ Чим ізраїльський народ першого століття подібний до людини, з якої вийшов нечистий дух?

▪ Як Ісус показує, наскільки близькі в нього стосунки з учнями?