Розділ шостий

Спірне питання, перед яким стоїмо всі ми

1, 2. а) Яке спірне питання Сатана підняв в Едемі? б) Як це питання випливає зі слів Сатани?

З УСІХ спірних питань, перед якими стояло людство, це — найважливіше. Воно стосується і вас особисто. Від того, яку позицію ви займете у зв’язку з ним, залежить ваше вічне майбутнє. Це питання було піднято під час бунту в Едемі. Сатана запитав тоді Єву: «Чи Бог наказав: Не їжте з усякого дерева раю?» Єва відповіла, що тільки про одне дерево Бог сказав: «Не їжте із нього... щоб вам не померти». Тоді Сатана прямо звинуватив Єгову в обмані, сказавши, що ані життя Єви, ані життя Адама не залежить від послуху Богові. За його словами, Бог приховував від своїх створінь щось добре: спроможність встановлювати власні норми в житті. Сатана запевняв: «Відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги [«як Бог», Хом.], знаючі добро й зло» (Буття 3:1—5).

² По суті, Сатана говорив, що людям буде ліпше, якщо вони самі прийматимуть рішення, а не слухатимуться Божих законів. Таким чином він піддав сумніву спосіб правління Бога. У результаті було піднято спірне питання надзвичайної ваги, яке стосувалося Божої верховної влади, тобто його права володарювати. Питання було таке: що для людей ліпше — правління Єгови чи правління, незалежне від нього? Єгова міг одразу знищити Адама та Єву, але тоді спірне питання про верховну владу навряд чи було б вирішено у задовільний спосіб. Дозволивши людському суспільству розвиватися досить довгий час, Бог зміг чітко показати наслідки незалежності від нього та його законів.

 3. Яке другорядне спірне питання підняв Сатана?

³ Напад Сатани на право Єгови володарювати не закінчився на тому, що сталось в Едемі. Він посіяв сумніви стосовно того, чи інші створіння будуть віддані Єгові. Отже, це стало другорядним спірним питанням, яке тісно пов’язане з першим. Виклик Сатани стосувався як нащадків Адама та Єви, так і всіх духовних Божих синів, навіть улюбленого первонародженого Сина Єгови. За днів Йова, приміром, Сатана твердив, що ті, хто служить Єгові, роблять це не з любові до нього та його способу правління, а із самолюбних спонук. Він доводив, що, зазнавши труднощів, усі вони піддадуться егоїстичним бажанням (Йова 2:1—6; Об’явлення 12:10).

Даймо слово історії

4, 5. Що підтвердила історія стосовно спроможності людини керувати своїм кроком?

⁴ Розглядаючи спірне питання про верховну владу, слід пам’ятати про один важливий момент: Бог не створив людей так, щоб вони жили незалежно від його правління і водночас мали успіх. Задля блага людей Єгова зробив їх залежними від його праведних законів. Пророк Єремія визнав: «Знаю, Господи, я, що не в волі людини дороги її, не в силі людини, коли вона ходить, кермувати своїм кроком. Карай [«виправляй», НС] мене, Господи» (Єремії 10:23, 24). Отже, Боже Слово заохочує: «Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся» (Приповістей 3:5). Подібно як Бог створив людину підвладною його фізичним законам,— підкорення їм зберігає життя,— він установив ще й закони моралі,— підпорядкування їм сприяє розвитку гармонійного суспільства.

⁵ Ясна річ, Бог знав, що людство ніколи не зможе успішно керувати собою без його правління. Люди, марно намагаючись досягти успіху в незалежному від Бога правлінні, запроваджують різні політичні, економічні та релігійні системи. Через ці відмінності вони постійно змагаються між собою, що виливається в насилля, війни та смерть. Авжеж, «запанувала людина над людиною на лихо для неї» (Екклезіяста 8:9). Саме це відбувалося протягом усієї історії людства. Як і передречено у Божому Слові, лихі люди та дурисвіти ‘чим далі, тим до гіршого посуваються’ (2 Тимофія 3:13, Хом.). І XX століття не тільки побачило, як люди сягали вершин у розвитку науки та індустрії, але й стало свідком найбільших трагедій в історії. Слова з Єремії 10:23 знайшли своє беззаперечне підтвердження: людина не була створена для того, щоб самостійно керувати своїм кроком.

 6. Як незабаром Бог покладе край незалежному людському правлінню?

⁶ Трагічні та довготривалі наслідки незалежності від Бога раз і назавжди довели, що людське правління ніколи не матиме успіху. Боже правління — єдина запорука щастя, єдності, здоров’я та життя. І Біблія показує, що Єгова вже недовго терпітиме незалежне людське керівництво (Матвія 24:3—14; 2 Тимофія 3:1—5). Незабаром він втрутиться у справи людства, щоб утвердити своє володарювання над землею. У біблійному пророцтві говориться: «За днів тих царів [теперішніх людських урядів] Небесний Бог поставить царство [у небі], що навіки не зруйнується, і те царство не буде віддане іншому народові [люди більше ніколи не правитимуть землею]. Воно потовче й покінчить усі ті [теперішні] царства, а само буде стояти навіки» (Даниїла 2:44).

Як увійти в Божий новий світ

 7. Хто виживе, коли Боже правління покладе край правлінню людини?

⁷ Хто виживе, коли Боже правління покладе край правлінню людини? Біблія відповідає: «Замешкають праведні [ті, хто підтримує Боже право володарювати] землю, і невинні зостануться в ній, а безбожні [ті, хто не підтримує Божого права володарювати] з землі будуть вигублені» (Приповістей 2:21, 22). Псалмоспівець теж сказав: «Ще трохи — й не буде безбожного... Успадкують праведні землю, і повік будуть жити на ній» (Псалом 37:10, 29).

 8. Як Бог повністю виправдає своє право бути Верховним Правителем?

⁸ Після знищення сатанинської системи Бог запровадить новий світ, повністю усунувши величезне насилля, війни, злидні, страждання, хвороби і смерть, які вже тисячі років тримають людство у своїх лабетах. Біблія подає чудовий опис благословень, що чекають на слухняне людство: «Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре», і не буде вже смерти — ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося» (Об’явлення 21:3, 4). Під правлінням небесного Царства — уряду, на чолі якого стоїть Христос, Бог повністю виправдає (доведе) Своє право бути нашим Сувереном, або Правителем (Римлян 16:20; 2 Петра 3:10—13; Об’явлення 20:1—6).

Їхня позиція у спірному питанні

 9. а) Як ставились до слова Єгови люди, котрі залишались йому відданими? б) Як довів свою відданість Ной і чого ми можемо навчитися з його прикладу?

⁹ Протягом історії вірні чоловіки та жінки довели свою відданість Єгові як Вседержителю. Ці люди знали, що їхнє життя залежало від того, чи будуть вони слухати Бога та підкорятися йому. Саме такою людиною був Ной. Бог сказав до нього: «Прийшов кінець кожному тілу перед лицем Моїм... Зроби собі ковчега». І Ной послухався вказівок Єгови. Інші люди того часу, незважаючи на застереження, жили так, ніби нічого незвичайного не мало статися. Але Ной будував величезний ковчег і невпинно проповідував про Божі праведні дороги. У Біблії розповідається: «Зробив Ной усе,— як звелів йому Бог, так зробив він» (Буття 6:13—22; Євреїв 11:7; 2 Петра 2:5).

10. а) Як Авраам та Сарра підтримували верховну владу Єгови? б) Що корисне можна взяти для себе з прикладу Авраама та Сарри?

¹⁰ Авраам та Сарра також подали чудовий приклад того, як підтримувати верховну владу Єгови: вони робили все, що він наказував. Це подружжя мешкало в дуже багатому місті — Урі халдейському. Але коли Єгова наказав Авраамові вирушити в інший, незнаний край, той чоловік «відправивсь... як сказав був до нього Господь». Саррі, безперечно, добре жилося в Урі. Вона мала свій дім, була близько друзів та родичів. Однак ця жінка виявила покору до Єгови та до свого чоловіка і вирушила у Ханаанський край, хоча й не знала, в яких умовах там житиме (Буття 11:31—12:4; Дії 7:2—4).

11. а) За яких обставин Мойсей підтримував верховну владу Єгови? б) Чого корисного ми можемо навчитися з прикладу Мойсея?

¹¹ Ще однією людиною, яка підтримувала верховну владу Єгови, був Мойсей. Він робив це за дуже скрутних обставин, коли йому довелось зустрічатися віч-на-віч з єгипетським фараоном. Ні, Мойсей не був самовпевнений. Навпаки, він сумнівався у своїй здібності добре говорити. Але цей пророк послухався Єгови. Завдяки Божій підтримці та допомозі свого брата Аарона, Мойсей неодноразово сповіщав слово Єгови упертому фараону. Мойсея різко критикували навіть декотрі Ізраїлеві сини. Проте цей чоловік віддано робив усе, що наказав йому Єгова, і завдяки йому Ізраїль було визволено з Єгипту (Вихід 7:6; 12:50, 51; Євреїв 11:24—27).

12. а) З чого бачимо, що виявляти відданість Єгові — означає робити не тільки те, що Бог передав нам на письмі? б) Як розуміння такої відданості допомагає нам застосовувати слова з 1 Івана 2:15?

¹² Особи, віддані Єгові, не думали, що вони мусять слухатися лише тих Божих наказів, які передано на письмі. Коли дружина Потіфара намагалася спокусити Йосипа вчинити з нею перелюб, ще не було записано жодної Божої заповіді, яка б це забороняла. Проте Йосип знав про шлюбний устрій, встановлений Єговою в Едемі, і, отже, усвідомлював, що Богові не сподобалося б, коли б він мав статеві стосунки з дружиною іншого чоловіка. Йосип не мав наміру випробовувати, до якої міри Бог дозволить йому поводитися так, як єгиптяни. Він дотримувався норм Єгови, оскільки роздумував над Божими стосунками з людьми і сумлінно робив те, що, як він розумів, було Божою волею (Буття 39:7—12; Псалом 77:12, 13).

13. Як було доведено, що Диявол брехун, у випадку з а) Йовом? б) трьома євреями?

¹³ Ті, хто по-справжньому знає Єгову, не відвертаються від нього навіть під час суворих випробувань. Сатана закидав, що від Бога відвернеться навіть такий чоловік, як Йов (ним Єгова був дуже задоволений), якщо втратить усе своє велике багатство або здоров’я. Хоча Йов навіть не здогадувався, чому на нього спали всі ті нещастя, він довів, що Диявол — брехун (Йова 2:9, 10). Багато століть пізніше Сатана й далі намагався довести свою правоту. Під його впливом розлючений вавилонський цар пригрозив смертю у вогненній печі трьом євреям-юнакам, якщо ті не поклоняться боввану, якого той цар поставив. Молоді євреї, опинившись перед вибором,— послухатися наказу царя чи закону Єгови стосовно ідолопоклонства,— твердо заявили, що служать Єгові і що він — їхній Всевишній Суверен. Для них вірність Богові була цінніша від життя, яке вони тоді мали! (Даниїла 3:14—18).

14. Як ми, недосконалі люди, можемо довести свою відданість Єгові?

¹⁴ Чи ці приклади показують, що відданою Єгові може бути тільки досконала людина, а коли хтось допускається помилки, то вже нічого не можна виправити? Ні в якому разі! Наприклад, Біблія повідомляє про деякі помилки Мойсея. Хоча Єгова був цим незадоволений, проте він не відкинув Мойсея. Апостоли Ісуса Христа також мали свої слабкості. Єгова бере до уваги нашу недосконалість, тому він задоволений, коли ми в будь-якому питанні не ігноруємо його волі навмисно. Якщо через слабкість таки чинимо правопорушення, важливо щиро розкаятись і пильнувати, щоб воно не стало нашою звичкою. Таким способом засвідчуємо: ми дійсно любимо те, що Єгова називає добрим, і ненавидимо те, що він вважає поганим. На підставі своєї віри у спокутну цінність Ісусової жертви маємо чисте становище перед Богом (Амоса 5:15; Дії 3:19, 20а; Євреїв 9:14).

15. а) Хто з усіх людей зберіг цілковиту непорочність перед Богом і що цим було доведено? б) Чого ми можемо навчитися з того, що зробив Ісус?

¹⁵ А може, людям просто не під силу виявляти цілковиту слухняність верховній владі Єгови? Відповідь на це запитання приблизно 4000 років була «священною таємницею» (1 Тимофія 3:16, НС). Хоча Адам був досконалий, він не подав досконалого прикладу відданості Богові. Хто ж тоді міг стати тим прикладом? Безперечно, жоден з його грішних нащадків. Єдиною людиною, яка змогла це зробити, був Ісус Христос (Євреїв 4:15). Ісус довів, що Адам, який жив за сприятливіших обставин, якби захотів, міг би зберегти цілковиту непорочність. Бог не допустився помилки при створенні людини. Тому ми повинні намагатись наслідувати приклад Ісуса Христа, який є для нас взірцем не тільки в тому, як виявляти слухняність Божому закону, але й в особистій відданості Єгові, Владиці Усесвіту (Повторення Закону 32:4, 5).

Як відповідаємо ми?

16. Чому належить постійно пильнувати за тим, яке у нас ставлення до верховної влади Єгови?

¹⁶ Сьогодні кожен з нас стоїть перед спірним питанням про всесвітній суверенітет. Якщо ми відкрито заявляємо, що стали на сторону Єгови, Сатана робить нас своєю мішенню. Він тисне з усіх можливих боків і буде це робити аж до кінця своєї злої системи речей. Тому пильнувати треба завжди (1 Петра 5:8). Наша поведінка показує, яку позицію ми займаємо стосовно найважливішого спірного питання, пов’язаного з верховною владою Єгови, а також другорядного питання — про збереження непорочності перед Богом під час випробувань. Ні в якому разі не слід вважати, що невірність — це щось неважливе, оскільки у світі вона дуже поширена. Аби зберігати непорочність, належить застосовувати праведні норми Єгови на кожному кроці.

17. Які факти про походження обману та крадіжки повинні спонукувати нас уникати таких вчинків?

¹⁷ Ми, приміром, не можемо наслідувати Сатану, який є «батьком неправді» (Івана 8:44). Треба бути правдивими в усьому. У цій системі Сатани молодь часто обманює своїх батьків. Але молоді християни не роблять цього, і таким чином вони доводять, що Сатана збрехав, закинувши, начебто Божі люди будуть невірними під час випробування (Йова 1:9—11; Приповістей 6:16—19). Також деякі види підприємництва можуть свідчити про те, що людина зайняла сторону «батька неправді», а не Бога правди. Таких справ ми уникаємо (Михея 6:11, 12). Ніколи не може бути виправдана крадіжка, навіть коли це робить нужденний чи коли обкрадають багату особу (Приповістей 6:30, 31; 1 Петра 4:15). Можливо, у нашій місцевості крадіжка є звичайним явищем або ж ми взяли якусь дрібничку. У будь-якому випадку це суперечить Божим законам (Луки 16:10; Римлян 12:2; Ефесян 4:28).

18. а) З яким випробуванням зіткнуться всі люди наприкінці Тисячолітнього правління Христа? б) Яку звичку ми повинні розвивати вже тепер?

¹⁸ Сатана та його демони протягом Тисячолітнього царювання Христа будуть у безодні, вони не зможуть впливати на людство. Яке ж тоді настане полегшення! Але через тисячу років їх буде звільнено на короткий час. Сатана і його прибічники чинитимуть тиск на тих людей, які прийдуть до досконалості і зберігатимуть непорочність перед Богом (Об’явлення 20:7—10). Якщо нам випаде честь бути тоді живими, яку позицію ми займемо в питанні всесвітнього суверенітету? Оскільки всі люди стануть досконалими, будь-яка невірність буде свідомою і приведе до вічного знищення. Наскільки важливо вже тепер розвивати звичку слухняно приймати всі настанови Єгови — чи то дані через його Слово, чи то через його організацію! Роблячи так, ми виявляємо справжню відданість йому як Всесвітньому Суверену.

Повторення пройденого

• Перед яким великим спірним питанням стоїть кожен з нас? Чому ми стали причетними до нього?

• Що варте особливої уваги в тому, як чоловіки та жінки давнини виявляли непорочність перед Єговою?

• Чому важливо кожного дня віддавати честь Єгові своєю поведінкою?