Урок доброти

ЗНАЄШ, що таке упередження? (...) Бути упередженим означає не любити людину тільки за те, що вона розмовляє іншою мовою або виглядає не так, як всі. Отож, коли хтось упереджений, він вважає людей, яких насправді не знає, поганими і ставиться до них недоброзичливо.

Як ти думаєш, чи правильно було б не любити незнайому людину лише через те, що вона інакша? (...) Ні, бути упередженим — неправильно, до того ж це жорстоко. Не можна бути жорстоким до людини тільки тому, що вона відрізняється від нас.

Подумай ще й про таке. Чи ти знаєш людину, в якої інший колір шкіри або яка розмовляє іншою мовою? (...) Можливо, ти навіть знаєш людей, які виглядають інакше через якусь фізичну ваду або хворобу. Чи ти ставишся з любов’ю і добротою до тих, хто чимось від тебе відрізняється? (...)

Якщо ми слухаємося Великого Вчителя Ісуса Христа, то будемо ставитися до всіх доброзичливо. Ми не повинні надавати значення тому, з якої країни походить людина або який у неї колір шкіри. Нам треба добре ставитися до такої людини. Хоча не всі так поводяться, однак саме цього навчав Ісус. Поговорімо про це.

Один єврей, який був упереджений до інших, прийшов до Ісуса і запитав його: ‘Що мені робити, аби жити вічно?’ Ісус знав: цей чоловік, мабуть, хоче почути від нього, що по-доброму нам треба ставитися тільки до людей одної з нами раси або національності. Тому Ісус не дав відповіді цьому чоловіку, а запитав його: ‘Що Божий закон наказує нам робити?’

Чоловік відповів: ‘Люби Єгову свого Бога всім серцем і люби свого ближнього, як самого себе’. Ісус сказав: ‘Правильно ти відповів. Роби це — і будеш жити вічно’.

Проте чоловік не хотів бути добрим і ласкавим до людей, які чимось відрізнялися від нього. Він шукав для себе виправдання і тому запитав Ісуса: «А хто то мій ближній?» Мабуть, він хотів, щоб Ісус сказав: «Твої ближні — це твої друзі» або «Це люди, подібні до тебе». Отже, Ісус, щоб відповісти на це запитання, розказав історію про єврея і самарянина. Послухай цю історію.

Один чоловік спускався дорогою, яка вела з Єрусалима до Єрихона. Цей чоловік був євреєм. По дорозі на нього напали розбійники. Вони збили його з ніг і відібрали гроші та одяг. Побивши цього чоловіка, розбійники залишили його напівмертвого при дорозі.

Невдовзі після того дорогою проходив священик. Він побачив сильно зраненого чоловіка. Що б ти зробив на його місці? (...) Священик просто перейшов на другий бік дороги. Він навіть не зупинився. Він нічого не зробив, щоб допомогти чоловіку.

Потім дорогою проходив ще один дуже релігійний чоловік. Це був левит, який служив у Єрусалимському храмі. Чи він зупиниться, щоб допомогти? (...) Ні. Він повівся точно так, як священик.

Згодом надійшов самарянин. Бачиш його на малюнку, як він з’являється на повороті дороги? (...) Він помітив побитого єврея, який лежав при дорозі. Треба сказати, що більшість самарян та євреїв зовсім не любили одне одного (Івана 4:9). Чи лишить самарянин того чоловіка без допомоги? Чи подумає: «Чого це я маю допомагати єврею? Він би мені у біді не допоміг»?

Самарянин подивився на чоловіка, який лежав біля дороги, і йому стало його шкода. Він не зміг залишити його там на вірну смерть. Тому він зліз з худобини, на якій їхав, підійшов до чоловіка і почав обробляти йому рани. Він полив їх олією і вином. Так рани мали швидше загоїтися. Потім він перев’язав рани тканиною.

Тоді самарянин обережно підняв зраненого чоловіка і поклав його на свою худобину. І вони помалу рушили дорогою, поки не дійшли до заїзду, тобто невеликого готелю. Самарянин винайняв для чоловіка місце в готелі і подбав, щоб його там добре доглядали.

Тепер Ісус запитав чоловіка, якому розповів історію: «Котрий же з цих трьох — на думку твою — був ближній тому, хто попався розбійникам?» Що б ти відповів? Хто це був — священик, левит чи самарянин? (...)

Чоловік відповів: ‘Ближнім був той, хто зупинився і подбав про зраненого чоловіка’. Ісус відказав: ‘Правильно. Іди і роби так і ти’ (Луки 10:25—37).

Хороша історія, правда? Вона чітко показує, хто є нашим ближнім. Це не лише близькі друзі. І не тільки люди, які мають однаковий з нами колір шкіри або розмовляють тою самою мовою, що й ми. Ісус навчав з добротою ставитися до людей, хоч би звідки вони походили, хоч би як виглядали і хоч би якою мовою говорили.

Таким самим є і Бог Єгова. Він неупереджений. ‘Ваш Отець, що на небі, наказує своєму сонцю сходити як над злими людьми, так і над добрими,— сказав Ісус.— І він посилає дощ і на добрих людей і на тих, що недобрі’. Отже, нам треба бути такими ж добрими до всіх, як Бог (Матвія 5:44—48).

Тож коли ти побачиш когось у біді, то що зробиш? (...) Що, коли та людина походить з іншої країни або має інший колір шкіри? Вона все одно є твоїм ближнім, і ти мусиш допомогти їй. Якщо ти замалий, щоб допомогти, попроси когось із старших. Ти можеш покликати міліціонера або вчителя. Так ти виявиш доброту, подібно як це зробив самарянин.

Великий Учитель хоче, щоб ми були добрими. Він хоче, аби ми допомагали іншим, хоч би що це були за люди. Ось чому він розповів історію про доброго самарянина.