«Стомлену душу я відсвіжу»

 1. Якого благословення ти чекаєш з особливим нетерпінням?

НОВИЙ СВІТ. Які благословення ти уявляєш, коли чуєш ці слова? Можливо, ти думаєш про достаток корисної їжі, досконале тіло, оселю, в якій будеш у безпеці, а також про тварин, з якими житимеш у мирі. Ти можеш навіть процитувати біблійні вірші, на яких ґрунтуєш свою надію. Однак не забудь про ще одне благословення — духовне та емоційне здоров’я. Адже без нього можна втратити радість, навіть маючи все, про що ми згадали вище.

2, 3. Надію на яке особливе благословення вселяють в нас книги Єремії?

² Коли Бог звелів Єремії передректи повернення юдеїв з Вавилону, то описав їхні почуття: «Знов будеш красуватись з бубнами твоїми, виступаючи в веселому хороводі» (Єрем. 31:4, Кул.; прочитай Єремії 30:18, 19; 31:4, 12—14). Крім того, Бог дав обіцянку, яка може зворушити і тебе: «Стомлену душу я відсвіжу і кожну знесилену насичу» (Єрем. 31:25, НС).

³ Які ж чудові слова! Єгова каже, що знесиленого і засмученого він відсвіжить і наситить, тобто повністю задовольнить його потреби. Бог завжди виконує свої обітниці. У книгах Єремії міститься запевнення в тому, що Єгова відсвіжить і нас. З них ми побачимо, що́ вже тепер може служити для нас джерелом оптимізму і підбадьорення. Також ми дізна́ємося, як нам підтримувати інших і насичувати їхні «стомлені душі».

 4. Чому в нас можуть виникнути такі ж почуття, як у Єремії?

⁴ Обітниця Єгови відсвіжити знесиленого дуже потішала Єремію, вона може потішити і нас. Чому? Згадай думку з першого розділу цієї книжки: Єремія, подібно до Іллі, був «чоловіком з такими ж почуттями, як у нас» (Як. 5:17). Розгляньмо лише кілька випадків, коли Єремію могло охопити знеохочення і навіть пригнічення. Спробуй уявити, що ти відчував би в подібних ситуаціях і як вони вплинули б на тебе (Рим. 15:4).

 5. Що могло завдавати Єремії прикрощів?

⁵ Єремії могли завдавати прикрощів зокрема мешканці його рідного міста, Анатота. Це місто левитів лежало за кілька кілометрів від Єрусалима. Тут пророк мав знайомих і, мабуть, родичів. Ісус говорив, що пророка не шанують у рідному краї, і саме так було у випадку Єремії (Ів. 4:44). Мешканці Анатота не просто не цікавилися звісткою Єремії і не поважали його. Як сказав одного разу Єгова, вони шукали душі пророка і погрожували йому: «Не пророкуй Ім’ям Господа, щоб не померти тобі від рук наших». Тільки подумай: сусіди і родичі, які мали б підтримувати Єремію, зненавиділи його! (Єрем. 1:1; 11:21).

 6. Якщо співробітники чи інші люди вороже ставляться до тебе, чим тобі може допомогти розповідь Єремії про мешканців Анатота?

⁶ Якщо сусіди, однокласники, співробітники або члени сім’ї неприязно до тебе ставляться, хай тебе потішить те, як Єгова зміцнив Єремію. Бог сказав, що йому не байдуже, як мешканці Анатота ставляться до Єремії, і попередив, що невдовзі вдасться до рішучих дій. (Прочитай Єремії 11:22, 23). Таке запевнення допомогло Єремії не опустити рук попри переслідування з боку жителів рідного міста. Пізніше Бог покарав мешканців Анатота, спровадивши на них лихо. Не сумнівайся: Єгова цікавиться тим, що відбувається з тобою (Пс. 11:4; 66:7). Тож тримайся біблійних вчень і поводься правильно. Можливо, декого з твоїх гонителів це спонукає змінитися і вони уникнуть лиха (1 Тим. 4:16).

7, 8. Яких знущань зазнавав Єремія і як це вплинуло на нього?

⁷ Вороже ставилися до Єремії не тільки мешканці рідного міста. Більш того, деякі його противники не обмежувалися самими лише погрозами. Наприклад, один відомий чоловік з Єрусалима, священик Пашхурa, почувши від нього Божу звістку, «ударив Єремію і посадив його в колодки» (Єрем. 20:1, 2, НС). Очевидно, священик не просто ударив його по щоці. Дехто вважає, що Пашхур наказав побити Єремію або висікти, завдавши йому до сорока ударів (Повт. 25:3). Коли пророка били, люди, можливо, насміхалися з нього, викрикували образливі слова і навіть плювали на нього. Але і це ще було не все. Пашхур на цілу ніч «посадив його в колодки». Єврейське слово, вжите в цьому вірші, вказує на те, що покараний мусив перебувати в зігнутому, викривленому положенні. Отже, забитий у дерев’яні колодки, Єремія провів ніч у муках.

⁸ Як усе це вплинуло на пророка? Ось що він сказав Богові: «Я став цілий день посміховищем» (Єрем. 20:3—7). У нього навіть з’явилася думка більше не говорити від імені Бога. Але, як тобі відомо, він не міг цього зробити і не зробив. Божа звістка, яку він мав проголошувати, була мов «огонь той палючий... у костях» пророка. (Прочитай Єремії 20:8, 9).

 9. Чому нам корисно роздумувати над тим, як Єремія переживав випробування?

⁹ Ця розповідь допоможе нам, якщо з нас глузують наші знайомі, родичі, сусіди, співробітники чи однокласники. Немає нічого дивного, коли така зневага пригнічує нас. Знеохотити можуть і фізичні знущання, яких завдають вороги правдивого поклоніння. Єремія був недосконалою людиною, тому протидія впливала на його емоційний стан. Нас можуть охоплювати такі ж почуття, як у нього. Але не забуваймо, що Бог допоміг своєму пророкові відновити радість і рішучість. Єремія не був постійно пригніченим, отже, побороти пригнічення під силу і нам (2 Кор. 4:16—18).

10. Що ми дізнаємо́ся з Біблії про настрій Єремії?

¹⁰ Часом настрій Єремії дуже змінювався. Чи не бувало і в тебе так, що на зміну радості й піднесенню приходили сум і пригнічення? Зверни увагу на слова пророка з Єремії 20:12, 13, якими він описав свої піднесені почуття. (Прочитай). Переживши знущання, яких завдав Пашхур, Єремія радів, наче вбогий, врятований «від руки лиходіїв». Іноді, коли в тебе вирішується якась проблема або коли у твоєму особистому житті чи християнському служінні відбувається радісна подія, ти теж, напевно, відчуваєш піднесення і, можливо, навіть хочеш співати Єгові. Які ж це приємні моменти! (Дії 16:25, 26).

11. Як розповідь про почуття Єремії може підтримати тих, у кого нерідко змінюється настрій?

¹¹ Однак ми недосконалі, тому наш настрій може змінюватися, як у Єремії. Він написав: «Співайте пісні Господеві», а через якийсь час впав у глибокий відчай. Мабуть, Єремія навіть плакав. (Прочитай Єремії 20:14—16). Він вкрай занепав духом і думав, що йому було б ліпше не народжуватися. Охоплений смутком, він сказав, що чоловік, який повідомив про його народження, має бути проклятий і стати як Содом і Гоморра. Але варто поміркувати: чи Єремія допустив, щоб смуток оволодів ним надовго? Чи він опустив руки, думаючи, що з пригніченням не варто боротися? Ні. Скоріш за все, він докладав зусиль, щоб подолати свої почуття, і це йому вдалося. Розгляньмо, що говориться в книзі Єремії далі. Седекія послав князя Пашхура розпитати пророка, що́ буде з Єрусалимом, який оточили вавилоняни. Єремія не побоявся сміливо проголосити присуд Єгови і розповісти, що станеться незабаром (Єрем. 21:1—7). Як бачимо, Єремія продовжував віддано виконувати своє доручення.

12, 13. Що ти міг би зробити, коли в тебе дуже змінюється настрій?

¹² У декого із сучасних служителів Єгови настрій змінюється з фізіологічних причин, скажімо, через зміну рівня гормонів чи біохімічний дисбаланс. У таких випадках кваліфікований лікар може порадити, як полегшити емоційний стан (Луки 5:31). Проте в більшості з нас почуття піднесеності або смутку є нормальною реакцією на ті чи інші події. Зазвичай негативні емоції з’являються через те, що наше життя недосконале. Вони можуть виникати, коли ми втомлені чи коли помирає хтось близький. У таких ситуаціях згадуймо, що Єремією теж оволодівали різні почуття, але Єгова не перестав схвалювати його. Іноді, щоб почуватися краще, достатньо змінити ритм життя і більше відпочивати. Або нам просто потрібен деякий час, щоб відновити душевні сили після болісної втрати. Однак у цей період дуже важливо і далі відвідувати християнські зібрання та регулярно брати участь в інших видах теократичної діяльності. Саме завдяки цьому нам вдасться залишатися врівноваженими і зберегти радість у служінні Богові (Матв. 5:3; Рим. 12:10—12).

¹³ Незалежно від того, часто в тебе змінюється настрій чи лише інколи, приклад Єремії може потішити тебе. Як ми вже згадували, іноді пророк був дуже засмучений. Але попри такі почуття він не відвернувся від Бога, якого любив і якому віддано служив. Коли противники платили йому злом за добро, він молився до Єгови і покладався на нього (Єрем. 18:19, 20, 23). Тож наслідуй його у цьому (Плач 3:55—57).

14. Як Єремія отримав підбадьорення?

¹⁴ Нам варто звернути увагу на те, яке підбадьорення отримав Єремія і як він сам зміцняв «стомлені душі» (Єрем. 31:25, НС). Єгова особисто підтримав свого пророка. Уяви, яке піднесення ти відчув би, якби Єгова сказав тобі: «Я ось сьогодні поставив тебе містом твердинним... І будуть вони воювати з тобою, та не переможуть тебе, бо Я із тобою,— говорить Господь,— щоб тебе рятувати!» (Єрем. 1:18, 19). Ось чому Єремія звернувся до Єгови з такими словами: «О Господи, сило моя та твердине моя, і захисте мій в день недолі!» (Єрем. 16:19).

15, 16. Як ми можемо наслідувати Єгову, підбадьорюючи інших?

¹⁵ Зауважмо, що Єгова промовив до Єремії: «Я із тобою». Цей вірш підказує, що́ ти міг би зробити, коли хтось потребує підбадьорення. Мало лише знати, що хтось із християн чи родичів має якусь потребу, слід відгукнутися на неї. У багатьох випадках найліпше, що можна зробити,— це просто бути поряд, так само як Єгова був поряд з Єремією. Коли буде доречно, можна сказати щось підбадьорливе. Але не говори багато. Ліпше сказати кілька обдуманих слів, які можуть заспокоїти і додати сил. Необов’язково вживати вишукану мову. Говори просто, і хай твої слова свідчать про зацікавленість, турботу і християнську любов. Саме це потрібно у нелегкий час. (Прочитай Приповістей 25:11).

¹⁶ Якось Єремія благав Єгову: «Згадай мене, зверни на мене увагу!» І що сталося далі? Пророк каже: «Коли я отримав твою звістку, то з’їв її. Слово від тебе втішило мене і розвеселило моє серце» (Єрем. 15:15, 16, НС). Можливо, той, кого ти хочеш підбадьорити, теж потребує сердечної уваги. Щоправда, твої слова не будуть такими ж вагомими, як слова Єгови. Однак ти міг би навести думки з Божого Слова і говорити щиро й сердечно. Така підтримка сповнить радістю засмучене серце. (Прочитай Єремії 17:7, 8).

17. Який важливий урок ми можемо взяти з того, як Єремія розмовляв з Седекією і Йохананом?

¹⁷ Єремія не тільки сам отримував підбадьорення від Бога, але й підбадьорював інших. Одного разу цар Седекія зізнався йому, що боїться юдеїв, які перейшли до вавилонян. Пророк намагався заспокоїти царя і запевняв, що коли він послухається Єгови, то не зазнає лиха (Єрем. 38:19, 20). Після того як Єрусалим упав, юдейський воєначальник Йоханан задумав утекти з уцілілими мешканцями до Єгипту. Але спочатку він вирішив порадитися з Єремією. Пророк вислухав Йоханана і помолився до Бога. Тоді він передав підбадьорливу звістку від Єгови, сказавши, що, коли люди підкоряться Божому наказу і залишаться в краї, з ними буде все гаразд (Єрем. 42:1—12). В обох випадках Єремія насамперед вислухав і лише тоді говорив. Якщо ми хочемо підбадьорити людину, дуже важливо вислухати її. Нехай вона виллє своє серце, розповість про свої переживання чи страхи. У слушний момент скажи кілька підбадьорливих слів. Ти, звісно, не отримаєш звістки від Бога, яку міг би передати цій людині. Та все ж можеш згадати в розмові деякі позитивні думки з Біблії, зокрема Божі обіцянки про наше майбутнє (Єрем. 31:7—14).

18, 19. Який приклад для наслідування можна побачити в тому, як Єремія підбадьорював рехавітів і Евед-Мелеха?

¹⁸ Седекія і Йоханан не прийняли пораду від Бога, яка могла їх підбадьорити. Так само не всі будуть відгукуватися на твої підбадьорливі слова. Але не засмучуйся. Дехто прислу́хався до Єремії, тож, мабуть, хтось прислу́хається і до тебе. Згадаймо знову про нащадків кенеянина Рехава, чимало з яких багато років жили серед ізраїльского народу. Їхній прабатько Єгонадав звелів їм жити як приходьки і не пити вина. Коли вавилоняни наступали, Єремія привів рехавітів у їдальню храму і за наказом Бога поставив перед ними вино. На відміну від ізраїльтян, які не слухалися Бога, рехавіти слухалися свого прабатька з поваги до нього і не пили вина (Єрем. 35:3—10). Єремія від імені Єгови похвалив їх і повідомив, яка нагорода чекає їх у майбутньому. (Прочитай Єремії 35:14, 17—19). З цього випадку ми бачимо, що потрібно хвалити інших за те, що варте похвали, якщо хочеш підбадьорити їх.

¹⁹ Єремія підбадьорив також Евед-Мелеха, ефіопа, який служив, очевидно, при дворі царя Седекії. Якось князі кинули Єремію у яму з багном і залишили його там помирати. Тоді Евед-Мелех звернувся до Седекії, аби він дозволив йому врятувати пророка, і отримав згоду царя. Цей іноземець прийшов на допомогу Єремії, хоча наражав себе на небезпеку (Єрем. 38:7—13). Його вчинок міг викликати ворожість з боку юдейських князів, тому Евед-Мелех, мабуть, зі страхом чекав, що з ним буде далі. Єремія не сподівався, що Евед-Мелех сам впорається зі своєю тривогою, і не мовчав. Пророк підбадьорив цього чоловіка, розказавши, як Бог його благословить (Єрем. 39:15—18).

20. Чим ми можемо допомагати нашим братам і сестрам, хоч би якого віку вони були?

²⁰ Отже, в книзі Єремії містяться чудові приклади, наслідуючи які кожен з нас може робити те, до чого апостол Павло закликав братів у Фессалоніках: «Продовжуйте потішати та зміцняти один одного... Нехай перебуває з вами незаслужена доброта нашого Господа Ісуса Христа» (1 Фес. 5:11, 28).