РОЗДІЛ 15

Хіба я не маю права на приватне життя?

Як би ти зреагував на описані нижче ситуації? Постав ✔ навпроти найбільш підхожого варіанта.

1. Ти сидиш у своїй кімнаті, двері зачинені. І тут до кімнати без стуку вривається твій брат чи сестра.

□ «Нічого страшного... Я теж так іноді роблю».

□ «Яке нахабство! А якби я переодягався?»

2. Ти не встиг переступити поріг, як батьки починають засипати тебе запитаннями: «Де ти був? Що робив? Хто ще був з тобою?»

□ «Нехай питають... Я і так їм все розповідаю».

□ «Скільки можна! Чому батьки мені не довіряють?»

МАБУТЬ, ще кілька років тому ти не бачив потреби захищати своє право на приватне життя. Коли молодші брати і сестри вривалися в твою кімнату, ти не мав нічого проти. І, коли батьки про щось розпитували, ти відверто все розповідав. Тоді твоє життя було наче відкрита книга. А тепер тобі, можливо, хочеться її закрити. «Я не маю бажання все про себе розказувати»,— зізнається 14-річний Микола. Розгляньмо дві сфери життя, в яких нерідко виникають проблеми.

Коли хочеш побути на самоті

Існує багато причин, чому тобі хочеться побути на самоті. Можливо, ти збираєшся «трохи відпочити» (Марка 6:31). Або ж ти хочеш помолитися і, згідно з порадою Ісуса, яку він дав своїм учням, «входиш до своєї кімнати і, зачинивши за собою двері, молишся до Батька» (Матвія 6:6; Марка 1:35). Однак проблема в тому, що коли ти зачиняєш двері своєї кімнати (якщо вона в тебе є), то батьки навряд чи думають, що ти збираєшся помолитись. А брати і сестри можуть не розуміти твого бажання побути на самоті.

Що можна зробити. Замість того щоб у сварках відстоювати своє право на приватне життя, застосуй наведені нижче поради.

● Щоб уникнути незгод з братами і сестрами, встанови кілька розсудливих правил, завдяки яким ти зможеш мати трохи часу для себе. Якщо потрібно, звернись по допомогу до батьківa.

● Щоб уникнути незгод з батьками, спробуй їх зрозуміти. «Іноді тато з мамою перевіряють мене,— говорить 16-річна Ребека.— І, правду кажучи, якби я мала дитину підліткового віку, я б теж її перевіряла, бо знаю, які спокуси підстерігають сучасну молодь!» Чи можеш ти, подібно до Ребеки, зрозуміти, чому батьки хвилюються за тебе? (Приповістей 19:11).

● Дай чесні відповіді на такі запитання: «Чи є у моїх батьків підстави підозрювати, що я займаюсь чимось поганим за зачиненими дверима? Чи не роблю я зі свого життя великої таємниці, так що батькам доводиться різними способами вивідувати будь-яку інформацію про мене?» Якщо ти відповів «ні» на ці запитання, але, на твою думку, батьки все одно тобі не довіряють, спокійно і з повагою розкажи їм про свої почуття. Уважно вислухай, коли вони розповідатимуть, чому хвилюються за тебе, і виясни, чи ти сам не даєш їм підстав для цього (Якова 1:19).

Коли знаходиш нових друзів

Немає нічого дивного в тому, що в підлітковому віці тобі хочеться дружити не тільки з членами своєї сім’ї. Також немає нічого дивного в тому, що твої батьки хочуть знати, хто твої друзі і чим ти з ними займаєшся. Але тобі може здаватись, що хвилювання батьків перетворюються на манію. Емі, якій 16 років, каже: «Коли я спілкуюсь по мобілці або через Інтернет, я не хочу, щоб батьки кожних десять хвилин заглядали мені через плече і питали, з ким я розмовляю».

Що можна зробити. Спробуй застосувати наведені нижче поради, щоб через друзів не віддалятися від батьків.

● Розкажи батькам, з ким ти дружиш, і познайом їх зі своїми друзями. Звичайно, неприємно, якщо батьки нишпорять за тобою. Але що їм залишається робити, якщо ти нічого не розповідаєш про своїх друзів? Пам’ятай, чим більше батьки знатимуть про твоїх друзів, тим більше вони довірятимуть твоєму вибору.

● Будь чесним із самим собою: чи ти хочеш, щоб інші не втручались у твоє приватне життя, чи просто намагаєшся щось приховати? Маргарита, якій 22 роки, говорить: «Якщо ти живеш з батьками і вони хочуть все про тебе знати, то подумай: що тобі від них приховувати, коли ти не робиш нічого поганого? З іншого боку, якщо тобі треба щось приховувати, то значить проблема не в батьках».

Твоє право на приватне життя

А тепер обдумай, що ти можеш зробити, щоб інші поважали твоє право на приватне життя. Запиши свої відповіді на нижченаведені запитання.

Крок 1. Визнач, чого ти хочеш. В яких сферах життя, на твою думку, тобі потрібно більше свободи?

․․․․․

Крок 2. Спробуй зрозуміти батьків. Як ти вважаєш, чому вони хвилюються за тебе?

․․․․․

Крок 3. Знайди рішення. Подумай: можливо, ти сам, навіть нехотячи, даєш підстави для того, щоб інші втручалися у твоє приватне життя. Які зміни ти можеш зробити з огляду на те, що написав вище? Що, на твою думку, могли б зробити батьки?

․․․․․

Крок 4. Обговори проблему. Як ти можеш почати з батьками розмову про твоє право на приватне життя?

․․․․․

[Примітка]

КЛЮЧОВИЙ ВІРШ

“Роби все можливе, щоб показати себе перед Богом людиною, гідною схвалення, працівником, якому немає чого соромитися” (2 Тимофія 2:15).

ПОРАДА

Коли будеш розмовляти з батьками про своє право на приватне життя, не нарікай. Поясни, що тебе непокоїть. У чому різниця? Нарікаючи, ти показуєш батькам, що́, на твою думку, вони роблять неправильно. А висловлюючи занепокоєння, ти пропонуєш батькам спільно знайти вихід.

ЧИ ТИ ЗНАЄШ...?

Чим відвертіший ти з батьками, тим менше у них буде підозр.

ПЛАН ДІЙ!

Щоб здобути (або відновити) довіру батьків, мені треба... ․․․․․

Запитання, які я хочу поставити своїм батькам: ․․․․․

ЯК ВВАЖАЄШ?

● Чому батьки мають право цікавитись твоїм життям?

● Як твоє вміння знаходити спільну мову з батьками допоможе тобі у майбутньому спілкуватися з іншими дорослими?

[Вставка на сторінці 108]

“Батьки бояться, щоб з тобою не сталось чогось поганого, і тому деколи здається, що вони втручаються у твоє приватне життя. На твій погляд, вони не мають на це права. Але, щиро кажучи, якби я мала дитину, то, напевно, робила б те саме” (Аліна).

[Ілюстрація на сторінці 109]

Довіра — наче зарплата, її треба заробити