Що робити, якщо я вчинив помилку?

Уяви таку ситуацію: Тарас, граючи з друзями, випадково розбиває м’ячем вікно в автомобілі сусіда.

Що зробив би ти на місці Тараса?

У ТЕБЕ Є ТРИ ВАРІАНТИ:

1. А. Втекти.

2. Б. Звинуватити когось іншого.

3. В. Розповісти сусідові про те, що сталося, і запропонувати відшкодувати збитки.

У тебе може виникнути спокуса обрати варіант А. Все ж варто чесно розповідати про свої помилки — чи то про розбите вікно, чи про щось інше. На це є серйозні причини.

1. Робити так — правильно.

   Біблія каже: «В усьому бажаємо поводитись чесно» (Євреїв 13:18).

2. Люди охочіше прощають тих, хто визнає свої помилки.

   Біблія каже: «Хто приховує свої переступи, той не матиме успіху, а хто зізнається і їх покидає, тому буде виявлено милосердя» (Прислів’я 28:13).

3. І що найважливіше, це схвалює Бог.

   Біблія каже: «Підступна людина гидка Єгові, а для праведних він близький друг» (Прислів’я 3:32).

Каріна намагалася приховати від тата, що їй виписали штраф. Але з часом правда виявилась. «Приблизно через рік,— розповідає Каріна,— тато помітив, що на моє ім’я було виписано штраф за перевищення швидкості. Я мала багато неприємностей».

Чого це вчить? Каріна говорить: «Якщо приховуєш свої помилки, то тільки робиш собі гірше. Тобі все одно доведеться за них розплатитись, лише пізніше».

Біблія каже: «Всі ми часто робимо помилки» (Якова 3:2, примітка). Визнати свою помилку, причому відразу,— ознака смирення і зрілості.

Наступний крок — вчитися на власних помилках. Дівчина, на ім’я Віра, розповідає: «Я намагаюся розглядати кожну помилку як нагоду чогось навчитися. Я роздумую, в чому можу покращитись і як буде ліпше повестися у подібних ситуаціях в майбутньому». Розглянь, як це можна робити.

Ти взяв татів велосипед, щоб покататись, і пошкодив його. Як ти поведешся?

• Нічого не скажеш, сподіваючись, що тато не помітить.

• Розкажеш татові все, як є.

• Скажеш татові про пошкодження, але звалиш вину на когось іншого.

Ти погано написав контрольну роботу, бо не підготувався як слід. Як ти поведешся?

• Скажеш, що контрольна була надто складна.

• Визнаєш, що сам винен у поганій оцінці.

• Скажеш, що вчитель тебе недолюблює.

А тепер знову розглянь попередні ситуації та уяви себе на місці 1) тата і 2) вчителя. Якої думки про тебе були б тато і вчитель, якби ти охоче визнав свої помилки? Що вони подумали б про тебе, якби ти приховав свої помилки?

Пригадай помилку, якої ти припустився впродовж останнього року, та дай відповіді на запитання.

В чому полягала твоя помилка? Якою була твоя реакція?

• Я нікому про неї не сказав.

• Я звинуватив когось іншого.

• Я відразу її визнав.

Якщо ти не визнав своєї помилки, то як потім почувався?

• Чудово! Я вийшов сухим з води!

• Мене мучило сумління. Треба було розповісти правду.

Як було б краще повестися у цій ситуації?

Який урок ти взяв з цієї помилки?

Чому дехто не хоче визнавати свої помилки?

Що люди думатимуть про тебе, якщо ти постійно будеш намагатися приховати свої помилки? А якої думки вони будуть про тебе, якщо ти визнаватимеш свої провини? (Луки 16:10).