Коли прийде Боже царство

“І бачив я в ночніх видивах, аж це з небесними хмарами йшов ніби Син чоловічий, . . . і дано йому власть, славу й царство.”— Дан. 7:13, 14.

 1. Із чим Єгова сотворив чоловіка, і як деякі використали таке наділення?

ЄГОВА Бог сотворив чоловіка з умом, щоб думати ним. Він може уживати цього ума для розсудку. Він може розсуджувати опінії інших і може вирішити для себе що є добре а що зле. Це значить, що він може поступати в науці, і також відкинути старі, пережиті заключення, що покажуться бути блудними. Одначе, многі не хотять уживати свого ума, а воліють, щоб інші думали за них. Коли нові ідеї є висунуті наперед, то зпершу, і в многих случаях, вони завжди є відкинуті. З початку чотирнацятого століття (по Хр.), люди жили у великій несвідомості в порівнанні з теперішним часом. Вони спускалися на своїх професорів і теольоґів, які знов покладалися на оголошені винаходи людські, які жили перед тим часом, многі з котрих то знахідків не мали основи. Коли ж нові ідеї були предложені, то теольоґи з того часу відкидали їх.

 2. Як люди віднеслись до ідей деяких науковців?

² В році 1543 Копернікус видав книжку в якій він опрокинув стару ідею, що сонце і всі зорі кружили навколо землі, як центра, як про це тоді навчали у всіх університетах. Хоч його теорія була правдива, однак вона була відкинута. Ґалілео доказував, що Аристотель підло помилявся на многих річах, але це не помогло. Його твори образили тих, що увірували в Аристотля, включаючи й теольоґів, і хоч Ґалілео був правдивий, його покликали перед Інквізицію і декотрі його теорії були опрокинуті церковними властями. Тоді його засудили до вязниці й обсервацію, і там він остався аж до смерти. Люди погодились із цим (засудом), і вони жили і повмирали, відкинувши доказані твори і трималися старих, пережитих, ложних ідей.

3, 4. Як деякі люди уживають своїх умів сьогодні, і які обставини існують між народами?

³ Дивним воно може здаватися, що ми живемо в подібних обставинах сьогодні. Многі люди не уживають їх умів, але воліють, щоб інші думали за них. Коли представити здорові думки, які опрокидають популярні поняття або те, що хтось навчив їх, вони відкидають це. Вони живуть і вмирають, далі тримаючися того, що фальшиве.

⁴ Сьогодні, коли ми поглянемо навколо нас, ми ясно можемо бачити загальні обставини людства. В кожному народі можна бачити страх, неспокій і жадобу жити серед мирного оточення. У Христіянстві їх навчають від уродження про будуче царство, кращу форму уряду, царство Боже. Кінець світа був предсказаний багато ґенерацій тому, у многі способи. Ріжні так звані пророки сповіщали, що кінець світа мав вскорі настати, і многі люди оставили їх доми, шукаючи прибіжища.

 5. Який є загальний напрям людей відносно Божого царства?

⁵ Загальне відношення й розуміння про царство Боже є справді дуже помішане. Часом воно є абстрактне (уявне). Вони знають про “царство”, але то все. Наприклад, деякі одиниці, коли думають про царство Боже, надіються піти до неба й там побачити його. Деякі надіються, що це чоловік установить Царство на землі, а знов інші многі сподіються, що світ буде навернений до євангелиї і тоді царство Боже буде установлене. Ще інші твердять, що Христос появиться у видимій формі і тоді установить Боже царство на землі. А однак ті самі одиниці вірують, що вони підуть до неба. Дехто навіть думає, що царство Боже знаходиться в людськіх сотворіннях. Справді це є помішаний і непевний образ, кожна людина має свою власну опінію про це. Вони живуть і помруть з їх висновками, але ж це не робить їх правильними. Це не значить, що Царство не існує, ані це не значить, що не буде такої річи, як Царство.

 6. Який приклад дано, щоб показати ріжницю опінії, і як цю справу можна вирішити?

⁶ Наприклад, ви можете прислуховуватись переслуханню в суді і чути зізнання кількох свідків відносно якогось випадку. Один каже, що він бачив як жінка була скалічена всідаючи на буса. Інший знов каже, що він також бачив, що жінка була скалічена, але не тоді, коли вона входила в буса, але коли сходила з нього. Третий чоловік під присягою дав зізнання, що він бачив цілу справу і ніяка там жінка не входила ані сходила з буса, а що це був старий чоловік. Всі твердять, що вони бачили той випадок, але кожний із них зображує його відмінно, У всякому разі, хоч цей образ є помішаний, то це не значить, що такий випадок ніколи не стався. Він стався. Є вказівки, що це взяло місце. Людина стала скалічена. Очевидно трудність в тім, що кількох одиниць відмінно товмачать цю подію. Але ж як ту ріжницю справити? Аджеж через розсудження всіх зізнань, через розслідження, щоб прийти до розумного висновку. Хтось тут помиляється, можливо всі свідки свідкують неакуратно, але ж це справа судді довідатися. Це він може зробити.

7, 8. (а) Що цей помішаний образ значить відносно Божого царства, і як це можна вирішити? (б) Які питання всі люди тут запитують?

⁷ Так річ мається і з царством Божим. Христіянство зображує його в замішанні. Але чи це значить, що такої річи нема, як Царство? Чи той помішаний образ через речників Христіянства значить, що Боже Слово, Біблія, не є правдива, або що Боже царство не взяло місця? Ні! Хтось помиляється, можливо всі речники Христіянства, проте ви мусите бути суддею. Це вам можливо зробити. Як? Через розслідження ріжних зізнань. Через зваження ріжних удовіднень із здоровим поглядом. Через розслідження інформаційного джерела, Біблії, і цим чином прийти до акуратного, розумного заключення.

⁸ Отже йдучи до Біблії, ми знаходимо, що многі люди моляться Господньою молитвою без властивого розуміння. Але як справа стоїть з вами? Чи ви молитесь із зрозумінням? Чи ви є купець, або ратай, а можливо державний муж, урядник або робітник? Без ріжниці на ваше заняття в житті, то що царство Боже значить для вас? Коли воно прийде? Який є Божий намір відносно його? Який є ваш погляд відносно Царства? Яке є ваше становище в Божім намірі відносно Його царства? Як ви розумієте його?

 9. (а) Яка була Божа первісна ціль в сотворенні чоловіка? Що сталося, і який розпорядок Бог зробив для будучих людських обставин? (б) Хто був тим предсказаним “насінням”, і як ми знаємо?

⁹ Слідкуючи Писання ми знаходимо, що чоловік був сотворений і поміщений в городі Еден. Це був Божий намір, щоб чоловік жив серед звершених обставинів вічно. Одначе, чоловік согрішив і з цього виникла смерть на всіх людей і всі люди народилися в гріху. (Пс. 51:5; Рим. 5:12, НВ) Це була ціль, щоб людство було викуплене від таких обставин. Але як Він мав це виконати? Авжеж, що через установлення Царства. Отже в Буття 3:15 Бог говорить про те царство і предсказує прихід “насіння”, яке довершить це і принесе мир для всього людства. Відносно цього також сказано в 1 Мойсея 12:3, 7 (АС): “І благословлю благословляючих тебе, а кленучого тебе проклену. І благословлять в тобі всі племіння землі. І являвсь Єгова Авраамові, і каже йому: Насінню твому наділю землю цю.” “Насіння” згадане тут пізніще було обявлене в Римлян 1:1, 3, і в Галат 3:16, НВ, як Ісус Христос, що “вийшов з насіння Давидового по тілу.” Цей Син Божий з послуху положив життя своє у тілі і воскрес у дусі.

10. Які факти відносно Христового воскресення многі не можуть зрозуміти? Що ті факти указують?

¹⁰ Що Христос воскрес у дусі, то Біблія це ясно зазначує. При цій точці досить сказати про Христове воскресення, що тоді було багато суперечностей відносно цього. Многі указують на його ріжні появлення в видимій формі. А однак ті люди не можуть зрозуміти, що коли Він воскрес у тілі, то чому Йому потрібно було матеріялізувати тіло? Завважте, що історія каже: “Після восьми днях ученики знов знаходилися внутрі (кімнати), та й Хома був з ними. Ісус увійшов, хоч двері були замкнені, і став посередині їх.” (Йоана 20:26, НВ) Як же тоді, просимо поясніть, Ісус дістався крізь замкнені двері, якщо Він воскрес у тілі? Цей доказ, що Він явився у кімнаті після того, як Він прийшов до кімнати крізь на замок замкнені двері, удовідняє, що Він був духом, і що Він тільки одягнув ту духову форму у мясне тіло для того, щоб показати своїм ученикам, що Він був живий.

11. (а) Чи така матеріалізація була незвичайна? Що значило б Його воскресення в тілі? (б) Яке апостолове свідоцтво записано, що показує, якого рода воскресення Христос зазнав?

¹¹ В цім не було нічого надзвичайного. Бо ж ангели перед тим утілювалися, проте ми не говоримо про них в такім случаї як про людських сотворінь, але як про духові сотворіння. (1 Мойсея 19:1—11; 32:1, 2; Йоана 20:12, НВ) Так воно й мусить бути; інакше, яке тіло Ісус пожертвував? Якщо Він воскрес у тілі, тоді там не було тіла для пожертви. Памятайте це, що Христос через пожертвування свого тіла забезпечив викуп за людство. Але де такі заслуги пожертви були б, коли б Христос узяв те життя назад і коли б Він був тепер у тілесній формі? А що Він воскрес у дусі, то про це нам сказано в 1 Петра 3:18 (НВ), де читаємо: “Тим що Христос раз умер за гріхи, щоб привести вас до Бога, Праведник за неправедних, що був раз умертвенний по тілу, но ожив духом.” Дальше, в 1 Коринтян 15:50 (НВ) сказано, що “тіло й кров не можуть наслідити царства Божого”. Ніяка вища ученність або фільософія наших реліґійних критиків не може переіначити тієї простої правди в Слові Божому, що її й дитина може зрозуміти.

12. На що звертає нашу увагу слова в Йоана 6:48—51?

¹² Також, Йоан 6:48—51 (НВ) інформує нас про Ісусові власні слова, які Він сказав був: “А хліб, що я дам, це тіло моє, що я дам за життя світу,” і “хто їсть цей хліб, житиме по вік. “Тут Ісус навчав своїх учеників, щоб вони їли тіло Його; але ж як вони могли їсти тіло Його, коли б Він не пожертвував його? Аджеж Він таки пожертвував його. Звідси можемо бачити, що Він воскрес у дусі.

ДЕЯКІ ЗАПЕРЕЧЕННЯ

13. Як дехто спротивляється цьому, і як на це ми відповідаємо?

¹³ Що ж це все значить? Що Христос воскрес у дусі; отже Його другий прихід також мусить бути в дусі. При цій точці деякі можуть спротивитися цьому і віднестися до Діяння 1:11 (НВ), де сказано: “Мужі Галилейські, чого стоїте, дивлячись на небо? Цей Ісус узятий від вас на небо, прийде в такий же спосіб, як виділи ви Його сходячого на небо.” Завважте, що писання кажуть, що Він прийде знов у той же самий спосіб. Ісус зник з виду їх очей. Вони стояли там і гляділи на небо і вже не бачили його більше. Він відійшов, а вони далі гляділи. Тоді ангели сказали: ‘Ну, чого ви ще дивитеся? Цей самий Ісус, якого ви бачили пішов на небо, прийде в той самий спосіб.’ Вони не казали, що Він поверне в тій самій формі. Вони говорили, та не про Ісусову форму, а про спосіб Його відходу. Він відійшов тихо, неспостережно з боку світа. Світ не бачив Його вознесення, і в цей же самий спосіб Він поверне.

14. (а) Як пояснюємо Одкриття 1:7 де сказано, що Його побачать ті, що “прокололи”? (б) Як можна тепер бачити Христа, і які інші тексти роблять цей висновок гармонійним?

¹⁴ Та інші заперечуть це і відсилають до Одкриття 1:7 (НВ), де сказано: “Ось, іде з хмарами, і всяке око побачить Його, і ті, що прокололи Його; і заголосять перед Ним усі роди землі.” Чи ж це не каже, що вони побачуть Його? Після розглянення цього тексту ми мусимо признати, що він є образовий. Наприклад, реліґіоністи, що прокололи Його, також побачать Його. Тепер же те “проколення” не може відноситися до тих реліґіоністів, що давно тому померли й були поховані; отже це не могло бути зроблене прямо Христові. Маттея 25:40 (НВ) показує нам, як те проколення могло бути зроблено, бо там сказано: “Скільки ви зробили одному найменшому із цих братів моїх, мені зробили.” Їх відповідь була, що вони ніколи не бачили Христа, і що вони ніколи не знаходили Його братів в такім описанім положенні. Але фактом є, що вони це зробили наче Йому, отже “прокололи” Його послідовників або якось інакше знущались над ними. Отже проколення згадане в Одкритті 1:7 є зображальне. Також “бачиння” не відноситься до буквального бачиння Христа їх природними очима. Вони бачуть очима розуміння. Ефесян 1:18 (НВ) каже: “Очі серця вашого були просвічені, щоб ви зрозуміли ту надію до якої Він покликав вас.” Отже вони уявляють або бачуть присутного Христа очима їх розуміння. Це є в гармонії із словами в Йоана 14:19 (НВ), де сказано: “Ще трохи і світ не побачить мене більше, ви ж будете бачити мене.” Коли б Він прийшов так видимим на хмарах, то ще здержало б світ побачити Його? Тоді всі люди побачили б Його. А однак Він сказав, що світ більше не побачить Його, але тільки ті, що йшли за Ним і служили йому на землі. Факти показують, що і так було. Отже, “кожне око”, що побачить Його, відноситься до тих, що пробудяться до Його невидимої присутности через сповнення біблійних пророцтв відносно Його присутности.

15. (а) Що Христове воскресення і друга присутність має до чинення з Божим Царством? (б) Як слова у Филипян 2:5—11 кидають світло на цю справу?

¹⁵ Але ж що Його воскресення й другий прихід або присутність має до чинення із царством Божим? Багато, тому що апостоли сполучували другий прихід Христа із Царством і кінцем світа. Їх запит був, як це записано в Маттея 24:3 (НВ): “Який буде знак твоєї присутности і закінчення цього ладу?” Він запевнив їх, що Він поверне знов, і ясним є, що це Він зробить у дусі. І якщо Його присутність возьме місце в тому часі, коли Царство буде установлене, то це значить, що те Царство не буде видимим для чоловіка. Певна річ, що Він не має потреби приходити знов у тілі. Його тіло довершило свою ціль. Він пожертвував це тіло і не потребує більше принижувати себе, тому що Він тепер вивисшений до небесної слави, як це показано в Филипян 2:5—11 (НВ): “Коли знайшов себе в подобині чоловіка, Він умалив себе, бувши слухняним аж до смерти, смерти на стовпі тортур. Тим то і Бог високо возніс Його і дав Йому імя більше всякого імени.” Отже будучи тепер вивисшеним, як Він може бути в тілі і в той самий час бути вищим від ангелів, а навіть вищим чим Він зійшов з неба на землю? Якщо це так, що ангели є духами, і всі признають, що вони є ними, тоді напевно і Ісус Христос є духом.

ВИЗИРАЮТЬ ВИДИМОЇ “ОЗНАКИ”

16. Серед яких обставинів Жиди жили в часі Ісуса? Як вони розуміли пророцтво Даниїла відносно “ознаки”?

¹⁶ Будучи христіянином, ви базуєте ваше почитання на Біблії; чи не так? Ви також цікавитесь тим, що сталося, коли Ісус прийшов на землю у тілі. Це має важну звязь із тим, що ми тут розсліджуємо. Вкоротці, обміркуймо, що взяло місце. В той час народ Ізраїльський існував під римським ярмом. Вони далі мали свою форму почитання, далі приносили жертви, і також мали те, що ми тепер називаємо Еврейські Писання, які звичайно називають “Старий Завіт”. Безсумніву, що вони мали читати про прихід Месії і відносилися до тексту в Даниїла 7:13, 14 (АС), який звучить: “І бачив я в нічних видивах, аж це з небесними хмарами йшов схожий сину чоловічому, . . . і дано йому власть, славу й царство.” Тепер завважте: вони думали, що ця “ознака” на небесах мала бути про прихід Сина чоловічого на хмарах і мала бути ознакою першої присутности Месії на землі. Але вони визирали видимої ознаки, видимої ознаки їх власного розуміння; отже вони мильно пояснили Даниїлове пророцтво, яке в дійсності відносилося до другого приходу або присутности Христа.

17. Як Ісусове свідоцтво виявило їх блуд? З причини їх настроєння, чого вони не могли зробити?

¹⁷ Що вони мали таку думку, то це доказує звіт в Маттея 16:1—4 (НВ): “Поприходили Фарисеї і Садукеї до Його й, спокушуючи Його, казали Йому показати ознаку з неба. Він же, відозвавшись, сказав до них: ‘Як настане вечір, ви звичайно говорите: “Погода буде, бо червоніє небо”; а вранці: “Сьогодні непогідь, дощувати буде, бо небо червоніє та хмариться.” Ви вмієте лице неба познавати, але ознак часу не можете? Лукавий та перелюбний рід шукає ознаки, але ознаки не дасться йому, хіба тільки ознака Йони.’” Так, Він був там, ходив між ними і творив многі чудові річи, всі котрі доказували, що Він був Грядущим, але вони не пізнали Його і далі визирали особлившої ознаки, для якої не був тоді час, тому що вони мильно вияснювали пророцтво. Отже до них Ісус сказав: “Ви вмієте лице неба познавати, але ознак часу не можете.” Тим і не дивно, що він далі сказав до Жидів: “Ви люди, коли ознак і див не побачите, інакше не увіруєте.”— Йоана 4:48, НВ.

18. Яку вість Ісус і Його послідовники проповідували? Чому це було на місце, і в який спосіб Ісус заявив, що царство Боже прийде?

¹⁸ Помимо їх відмовленняся слухати, Ісус і Його послідовники йшли від місця до місця і проповідували “Царство небесне наближилося”. Чи це не була дивна вість, “Царство небесне наближилося? Аджеж, що це була дивна вість для них; але вона була правдива. Чому? Тому що царський представник був присутний між ними, отже в тім змислі те ‘царство небесне було присутне’. Що це так, то про це ми маємо власні слова Ісуса: “Не прийде царство Боже з дивовижнім постереганням, ані люди не будуть казати: Дивись, ось воно! або: Дивись он воно; бо царство Боже є серед вас.” (Луки 17:20, 21, НВ) Отже царство Боже не мало прийти із зовнішним видимим знаком, як цього многі сподівалися, із “дивовижнім постереганням”. Ні, Ісус був там і Він правильно проповідував, що Царство в особі його Царя було присутне.

19. (а) З огляду на Його діла, чи всі люди прийняли Ісуса? (б) Який історичний звіт свідчить про Ісусові діла?

¹⁹ Ісус ходив всюди по краю і творив многі чуда, сціляючи недужих, хромих, і многі інші чудові річи. (Мат. 12:13, 22; 14:14; Луки 14:1—4, НВ) Хтось думав би, що люди без виїмково привітували Його. Многі це робили, а інші відкинули Його. (Мат. 12:14, 15; Марка 11:18; Йоана 7:19, НВ) Таж навіть історики писали про цього чоловіка, що творив надзвичайні діла. Історик Йосефус писав: “Десь у тому часі жив Ісус, мудрий чоловік, якщо це правильно називати його чоловіком; бо він був творцем многих чуд, навчителем людей, що радо приймали правду. Він притягав до себе многих Жидів і многих з Язичників-поган. Він був Христос. І коли Пилат, на гадку провідників між ними, засудив його на хрест, ті що любили його не відреклися його зпершу; бо він знов явився їм на третий день, як це божественні пророки предсказали про ці й інші десять тисячей дивних річей про нього.” (Наведено із перекладу Гвістона Твори Флавіюса Йосефуса, Том II “Старовина Жидів”, Книга XVIII, розділ III, сторона 45.) Подумайте! Він знаходився серед них, жив з ними як представник Бога, а однак вони відкинули Його, як це сказано в Йоана 19:14, 15 (НВ): “І каже [Пилат] Жидам: ‘Ось, Цар ваш!’ Вони ж закричали: Геть із Ним! Геть із Ним! Розпни Його!’ Каже Пилат до них: ‘Чи Царя вашого розпну?’ Відказали архиєреї: ‘Не маємо Царя, тільки Кесаря.’”

20. (а) Яку “ознаку” той бунтівничий нарід дістав, але якої ознаки вони не дістали? (б) Що указує, що не всі люди тоді виглядали небесної ознаки?

²⁰ Уперто вони визирали ознаки, і дістали її; але вони не увірували. Що це був за знак? Це був “знак Йони”, тобто, Ісусова смерть і воскресення, як це поперед Він сказав їм, ‘Ніякої ознаки не дасться цьому перелюбному родові, а тільки ознаку Йони.’ За їх бунтарство вони потерпіли знищення, але вони ніколи не дістали їх видимої ознаки з неба, якої вони виглядали. Навіть многі з учеників, що ходили з Ісусом і були в близькім товаристві з Ним, полишили Його нім Його служення скінчилося. “Через це многі Його ученики відступили назад, і вже більше не ходили з Ним.” (Йоана 6:66, НВ) Одначе, було багато людей, що признали Його і не визирали видимої ознаки з неба; бо дальше звіт говорить в Йоана 7:31 (НВ): “Многі з народу увірували в Нього, і казали: ‘Коли Христос прийде, чи більше ознак цих робити ме, які Цей зробив?’” Певно, що ні! Вони бачили, що Він був Градущим.

21, 22. (а) Який був загальний настрій людей по воскресенню Ісуса Христа? (б) Які питання всі люди мусять відповісти?

²¹ Навіть по Його воскресенню рід, який жив тоді, не увірував, бо кілька літ пізніше апостол писав в 1 Коринфян 1:22, 23 (НВ), показуючи як вони далі визирали видимої ознаки: “Жиди ознак допевняються, а Греки премудрости шукають; ми ж проповідуємо Христа розпятого, що Жидам поблазнь, а Грекам — дурощі.” Вони мали докази. Вони мали факти. Вони могли були прийняти Ісуса, але відмовилися. Вони жили і повмирали в їх помішанім стані і браку розуміння про царство Боже, визираючи видимої ознаки з неба і недобачивши першої присутности Ісуса Христа, що був Божим царським представником.

²² Із тією історією в умі, що ви сподієтеся побачити, щоб увірувати, що Боже Царство є установлене? Якщо воно є установлене то що переконає вас? Чи ви надієтесь якогось чуда, можливо видимого знака з небес? Є багато привлащувань відносно Божого царства. Котре із них правдиве? Ви мусите зважити ті удовіднення і тоді рішити їх. Ви маєте право бути переконаними, бо ж воно суєта відкидати правду. На цім ви самі втратите!

23. Що Бог відкрив своїм людям відносно замірів Сатани?

²³ Бог знав, що лукавий Сатана старатимеся відвернути увагу людей від Божого царства, коли воно буде установлене. Так воно було, коли Сатана був скинутий з неба на землю. Він став лютим. Він кинув народи в першу світову війну. Він замірив відвернути увагу людей від тієї значучої події, яка тоді брала місце, отже він почав це робити в найбільш обманний спосіб. Він мусів поспішити! Чому? Слухайте натхненої історії в Одкритті 12:9, 12 (НВ): “Скинутий був великий змій, той первісний вуж, званий Дияволом, Сатаною, який зводив цілу залюднену землю; . . . Горе ж землі й морю, бо Диявол зійшов до вас, маючи великий гнів, знає бо, що короткий йому час”.

24. Яке дальше світло кидає значіння слова “зведений”? Чому це є страшний час?

²⁴ Так, лукавий противник знає, що він має короткий протяг часу тепер, і він робить всяку можливу річ в його силі, щоб перешкодити осадникам землі від признання розпорядків Божого царства. Чи ви завважали, що божественна історія каже, що він “зводив цілу залюднену землю”? Слово “зводив” містить у собі думку “обманути” або звести на манівці. Хто заперечить цьому, що “ціла залюднена земля” пішла на манівці й була зведена в невластиве розуміння про Боже царство? Як Бог предсказав це, так Він також предсказав обставини, що будуть існувати на землі в тім часі. Коли ще на землі, Його Син Ісус сказав: “І будуть ознаки на сонці, й місяці й зорях, а на землі страждання народів, коли люди будуть унивати від страху та дожидання того, що має впасти на залюднену землю; бо сили небесні захитаються.”— Луки 21:25, 26, НВ.

25. Проти чого люди мусять берегтися, і чому “ознака” в Луки 21 не є буквальною?

²⁵ Це пророцтво указує на час кінця світу, де ми тепер живемо, і це пророцтво є в гармонії з Одкриттям повище наведеним. Тепер же, чи ви будете визирати видимої ознаки на небесах, як ті бунтівники Жиди робили в Ісусовім часі? Чи ви сподієтеся, що ці річи стануться буквально в небесах, про які згадується в Луки 21 голові? Будьте обережні! Ступайте уважно, бо ви можете визирати видимої ознаки в небі й рівночасно не доглянути дійсної й важної ознаки, що перед вами. Ісусове пророцтво записане Лукою каже, що народи або люди будуть в стражданнях, і не будуть знати виходу, і, дальше, що люди будуть унивати від страху. Але чому це все? Та історія каже, “тому що море зареве і його хвилювання,” і через ті річи, які люди будуть сподіватися, що мають прийти на залюднену землю. “Море” представляє ті многі міліони, що є несталі й відчужені від Бога. Вони знаходяться в таких обставинах тому, що вони не прийняли Божого Слова і тому стали заколочені через світові обставини. Вони знаходяться в страху, в темряві.

26. Опиши обставини, які існують на землі сьогодні. Що доказують ці факти?

²⁶ Поступ людський вже заперестав існувати, а це спричиняє заколот. Чоловіче правління спротивляється Божому царству, і через те його можна бачити недійствуючим, безсильним. Воно сповнилось лукавством, хабарництвом, диктаторством та всіляким зопсуттям. Ті ріжні уряди й задуми людські стали розбиті й затемнені, і вони не можуть запобігти цьому; і тому стали перелякані. Впродовж минулих шість тисяч літ чоловік робив всякі спроби, а тепер занепав! Маси людства далі тримаються тьмяного світа так званих Обєднаних Народів, і навіть ми можемо чути з далека, як грізні голоси домагаються чогось ліпшого, світового уряду. Многі кричать, що Обєднані Народи тепер сталися загрозою для світової свободи! Це одно є доказом, що чоловік так далеко занепав, як це Ісус сказав, і люди унивають від страху, “не знаючи виходу, як море зареве [несталі люди, відчужені від Бога] і його хвилювання.” Перед вас ставиться факти, що стаються у сповнення пророцтва, предсказуючи загальне потрясення людським правлінням, неначе землетрусом.— Жид. 12:26—29, НВ; Захар. 14:3—5, АС.

НАРОДИ “ЗІБРАНІ” І ЛЮДИ “РОЗЛУЧЕНІ”

27. (а) Що іншого предсказали ті пророцтва, що візьме місце при кінці цього ладу? (б) В який спосіб люди доброї волі є зібрані?

²⁷ Щось інше і далеко більшої ваги було предсказано, що мало взяти місце, як про це сказано в Біблії. В тім же пророцтві про кінець цього ладу і про установлення Божого царства, Ісус сказав: “І тоді явиться ознака Сина чоловічого на небі, і тоді. . . Він пішле ангели свої з голосним гуком трубним і вони позбирають Його вибраних від чотирох вітрів, від одного краю неба до другого.” (Мат. 24:30, 31, НВ) Коли ми можемо бачити, що виповіджене пророцтво сповняється на землі, то це значить, що царство Боже є установлене. Те пророцтво каже, що ангели будуть післані з голосним гуком трубним. Чому? Щоб зібрати Божих вибраних по цілій землі. Ми щойно застановлялись над заколоченим, розстроєним станом світа, що є сповненням пророцтва. Тепер же, що іншого ми бачимо? Ісус говорить про роботу збирання. Збирання до чого? Збирання до якогось народу або якогось певного місця на землі? Ні! Памятаймо, що ангелів вислано, щоб вони трубили в трубу. Чи ви чуєте ту трубу? Ні! Отже й не надійтеся побачити ангелів. Ангели є вислані, щоб виконали роботу. Вони є післанці; отже вони несуть вість. Труби звичайно проголошують щось. Отже ангели з трубним голосом мусить відноситися до проповідування євангелиї під ангелськім керівництвом. Чому? Тому що це пророцтво говорить про роботу збирання, а проповідування розповсюднює добру новину і з цього виникає збирання, перше останка із тих, що їх Бог вибрав для свого небесного царства з Ісусом Христом. Пізніще люди доброї волі почують про Царство неначе трубний голос, і вони відповідять на нього. В цей спосіб вони всі будуть позбирані з між цих заклопотаних та заколочених народів.

28. Чому зроблено наведення з Вачтовер 1 липня, 1920 р., і що це показує?

²⁸ Чи може хтось заперечити, що таке бере місце? Завважте оці замітки поміщені у Вачтовер з 1 липня, 1920 р. В цім часі ми відносимося до частини з того артикулу, “Євангелия Царства”, щоб показати, що щось великої ваги бере місце тепер і брало місце впродовж років, і що це є сповненням “ознаки”. Декому це наведення можливо не має ніякого значіння, одначе воно становить записану історію, як доказ сповнення пророцтва. Це бере місце тепер і, памятаймо, що застановляємося над ознакою. Ви є суддею в цій справі. Ось що було сказано в тім артикулі по части: “Ми тепер можемо бачити, що 1914 рік є ясно зазначений в Писаннях. . . . Тепер здається дорога відкрита, щоб йти вперед з Господньою роботою, і перша річ здається має бути виконана, а це нести вість правди. . . . Для тієї цілі 21-ший червень (1920 р.) був призначений як початок тієї роботи. . . . Отже, як здається, то тепер наспів час для церкви, щоб проголошувати далеко й широко в Христіянстві цю добру новину. . . . Ми щиро просимо приятелів . . . винаймити у відповідних місцях популярні будинки для сходження і наскрізь оголосити публичне віче.” Про це не було сумніву. Зібраний останок з Божих вибраних людей відповів на цей заклик і від тоді постала зорґанізована активність у сповнення пророцтва Маттея 24:14, і “сповіщає царство Єгови.”

29. (а) Як ця вість проповідується сьогодні, як в часі Ісуса? (б) Що Вачтовер з 15 квітня, 1919 р., говорить про це, і чому те наведення є тепер значучим?

²⁹ Коли Христос знаходився на землі, Він післав своїх послідовників проповідувати. Сьогодні, під провідництвом Христа і призначених ангелів, Його послідовники проповідують свободу людям. Ісус і його ученики проповідували вість потіхи для людей. Вона була відмінною в тім, що не полягала віри в чоловіка, а тільки в Боже царство. Так і справа мається сьогодні; і щоб показати, що потреба проповідувати проявилась ще в 1919 р., просимо завважати оці замітки з Вачтовер 15 квітня, 1919 р., сторона 120, параґраф 1: “Надходить час . . . коли свобода прийде для всього людства. Є тисячі добрих, чесних людей у світі, що вірують, що така свобода може прийти до них через соціялізм; одначе свобода крізь цю протоку є неможлива. Саме тепер загрожує світові що звичайно називають ‘большевизм’; і многі прищипили їх надію до нього, як средства свободи і благословення. Та вони є засуджені на розчаровання. Інші знов надіялися, що анархія принесе їм пільгу; але й ця схема, як і всі інші людські схеми, мусять провалитися. Дитина Божа зовсім не дивується із таких обставинів заколоту, які запанували між людьми. Через більш ніж шість тисяч літ рід людський знаходився підневолений великому Противникові й погибав під важким ворогом, смертю. . . . Загал людства не розуміє, як ті благословення мають прийти. Христіяни мали привілей побачити, що ця свобода прийде для людства через олюбленого Сина Божого, Ісуса Христа.” Памятайте, що це було ще в 1919 р., і подано в журналі, що був розповсюднений по всій землі. Від того часу діло проголошення чим раз побільшалось, аж сьогодні сотки тисяч проповідують про дорогу до свободи через Боже Царство під Ісусом Христом. Ряди оцих христіянів до величезної міри розширилися і Свідки Єгови визнають сповнення цих пророцтв.— Пс. 68:11; Іса. 60:1, 21, 22, АС.

30. (а) Яке є значіння Маттея 25:31, 32, відносно роботи “розлучення”? (б) На що указують ті події, і зогляду на це, чому ми не можемо заперечити, що Царство є установлене?

³⁰ Чи довелось вам коли читати цей текст в Маттея 25:31, 32 (НВ)? Він звучить: “Коли Син чоловічий прийде у своїй славі і всі ангели з Ним, тоді Він засяде на престолі слави своєї. І зберуться перед Ним усі народи землі, і Він відлучить людей одні від других, як от пастир відлучує овець від козлів.” Що ви думаєте це значить? Це говорить про прихід “Сина чоловічого” з ангелами і про роботу збирання, яка відбудеться, і про людей розділених на дві ґрупі, вівці й козли. Саме тепер Цар Єгови, Ісус Христос, засів на престолі й розділює людей, і це Він робить через проповідування євангелиї Царства. (Пс. 2:6—12, АС) Щодень сотки чують цю вість, приймають її, і цим чином стають відлучені від світа; і так люди бувають відлучені як вівці від козлів. Це в цей спосіб, що пророцтва уважаються за сповнені, і це при установленні Божого царства. Не забувайте про цю точку: Коли ви побачите, що ті річи беруть місце, і помічаєте їх, то це знак, що царство Боже вже установлене. Цих фактів годі заперечити, що така робота бере місце. Це що ви не “бачите” Христової присутности у видимій формі, не заперечує Його присутности в силі Царства й установлення того Царства.

31. (а) Як Христос може засісти на “престолі своєї слави” і рівночасно явитися на хмарах? (б) Які інші факти показують, що Христос не потребує явитися в тілі, і як Діяння 15:14 кидають світло про це?

³¹ В євангелиї Маттея 24 голові, Христос говорить про многі нариси тієї ознаки, що візьме місце при кінці цього світа; і все це разом указує, що Він окоронований. Майте на ввазі пророцтво, що каже, що Він засяде на своїм “престолі слави” і що Він явиться на “хмарах”. Очевидно, що Його престол слави знаходиться в небі, й хмари указують на Його невидиму присутність, котра то присутність відкривається ділами, які виконуються в гармонії з пророцтвом. Це було б зневагою для Його славної позиції подумати, що Христос мав би зречися тієї високої позиції по правиці Бога, і прийти на землю в тілі. Чи ми можемо заперечити, що Бог кермує активністю своїх людей на землі? Ні! Коли (пророцтво) говорить про Його відвідання людей із знищенням, як це Він робив у минулім часі, то чи це значить, що Бог видимо зійшов на землю? Ні! Показуючи, що так річ мається, в Діяннях 15:14 (НВ) сказано: “Бог перший раз зглянувся на народи, щоб із них взяти людей для свого імя.” Отже все, що потрібно для Єгови, то це “зглянутися” або постановити у своїм умі виконати щось, і воно буде виконане. І так річ мається із Христовим “приходом”. Йому дано силу в небесах, і тому це було б зневагою для Його величної сили подумати, що Він не може руководити справами своїх слуг на землі через своїх ангелів і рівночасно оставати на престолі своєї слави. (2 Мойс. 32:34; Іса. 26:14) Що це властивий погляд, то на це указують Христові слова, які Він сказав: “Від тепер побачите Сина чоловічого, сидячого по правиці сили і йдучого на хмарах небесних.” (Мат. 26:64, НВ) Він “сидить по правиці Бога” і кермує роботу своєю “силою”. В цей спосіб Він є присутний і приходить “на хмарах небесних”, тобто, з невидимою присутністю. Хоч Він не є присутний в тілі, Його слуги бачуть Його невидиму присутність при помочи сповненого пророцтва.— Даниїла 12:1, 10.

ВІДПОВІДЬ НА ПИТАННЯ

32. Коли всі ті річи почали брати місце, чому світ не пізнав ознаки?

³² Велике питання виринає, коли те все почне брати місце, бож початок тих річей мусить відноситися до установлення Божого Царства? Факти показують, що ті многі події, про які говориться в Маттея 24 голові й інших пророцтвах, почали брати місце від 1914 року. В тім же журналі удовіднено було, що 1914 рік зазначив початок многих нарисів тієї ознаки. Але як це сталося, що коли ті події взяли місце в 1914 р., то народи не пізнали тієї ознаки? Христіянство не пізнало; і Ісусове пророцтво не каже, що воно пізнає, а що воно буде лютувати проти приходу царства. “І постали великі голоси на небі, кажучи: Царства світа стали царством нашого Господа і Його Христа. . . . Ми дякуємо Тобі, Бог Єгова, Вседержителю, що єси, і був, Ти бо прийняв велику власть і почав царювати, як цар. Народи розгнівались і настиг гнів Твій.”— Одкр. 11:15—18, НВ.

33. (а) Як це, що “кожне око” побачить його? Як Вачтовер з 1 січня, 1914 р., показує, що так сталося? (б) Що удовідняє невидима присутність Сатани? Як така присутність впливає на народи, і що це доказує відносно присутности Христа?

³³ Що 1914 рік явивсь бути значучим, то ми знов відносимося до Вачтовер, і цей раз до числа з 1 січня, 1914 р. (сторони 3, 4) “З кожної точки погляду 1914 рік виглядає бути з великими можливостями. . . . Ми віруємо, що 1914 рік дасть удовіднення для можливо більшого служення правді ніж який інший попередній рік. . . . Через те буваймо більше чуйні, щоб були уживані й придатні в службі нашого Царя.” Отже ясним є, що в 1914 році, згідно здійсненими фактами почалось сповняти пророцтво Одкриття 12 голови. В тому часі Сатана був скинутий з неба. Він був принизений до землі. Ніхто не буде суперечатись, що Сатана є тілесно присутний, ані ніхто не може заперечити, що вони не відчувають і не бачуть впливу його невидимої присутности. З причини його присутности на землі постійно зростало горе зараз по першій тотальній війні в 1914 р. Дотично того року Ісус сказав: “Встане нарід на нарід.” (Мат. 24:7, НВ) Все це навів Сатана своїм гнівом, що сталось ознакою, що “Син чоловічий” явився в небі в силі. І як ми не заперечуємо присутности Сатани, так ми не можемо заперечити і присутности Христа в силі від 1914 року, по Хр.

34. Що Вачтовер з 1 березня, 1925 р., писав про Царство, і що таке признання доказує?

³⁴ Вачтовер із 1 березня, 1925 р., заявив: “В тому році (1914) Господь узяв свою силу й почав царювати. Тоді син хлопятко (Нарід), який управлятиме народи жезлом залізним, народився. . . . В 1914 році нарід народився. В 1914 р. почалась війна в небі, і Сатана і його урядова родина були скинуті з неба. . . . Новий нарід народився. Його слава сповнить цілу землю. Царство небесне наближилося.” (Сторони 69, 73, 74) Тепер завважте, що це бачили й признали Божі люди, які жили тоді. Це є записана історія. Ті, що бачили це, мали бистре умове поняття. (Іса. 66:14—16) Від того року 1914, надто багато удовіднень указують на факт, що Боже царство вже прийшло! — що воно було установлене в небесах в часі окороновання Христа. (Пс. 2:6—12, АС) Справді це була дивна вість для проголошення по цілому світу. Але чи вона була більше дивовижня чим в часі Ісуса?

(Дальше буде)