Сповнення дому славою

“Й сповню дом цей славою, говорить Єгова сил небесних!”— Аггея 2:7, Да.

Слідуючу промову виголосив віце-президент Товариства Бартової Башти Біблії і Брошур перед авдієнцією 131,419 осіб, в неділю рано 26 липня, 1953 р., кінцевий день асамблеї товариства Нового Світу Свідків Єгови в Єнкі Стадіюм, Ню Йорк місто, Н. Й.

 1. Який дім має бути сповнений славою, і після якого обітування?

ДІМ який мав бути сповнений славою був храм присвячений Єгові сил. Він обіцяв, що він сповнить його славою. Його обітниця це зробити прийшла як увінчання пророцтва великої важливості до всіх народів. “Так бо говорить Єгова сил: Ще трохи,— це станеться борзо,— потрясу небом і землею, морем і суходолом; двигну всі народи,— й прийде бажання всіх народів, й сповню дом цей славою, говорить Єгова сил небесних.”— Аггея 2:6, 7, Да.

2, 3. Яка була історична підстава проти котрої це пророцтво було перше доручене?

² Це пророцтво було виповіджене більше як двацять чотири століть тому, підстава якого була скромна святиння, будування котрої почалося менше як місяць. Вона була збудована на місцевості попередної святині царя Соломона там на Горі Морія в Єрусалимі. Після знищення святині Соломона в 607 році перед Хр., те святе місце лежало опущене через сімдесять років, ціле місто було зруйноване, царство Юди лежало пустинею без чоловіка і домашнього скоту. Це був божественний осуд проти народу за його довгі переступи проти угоди, що Бог Єгова зробив з їх праотцями на Горі Синай через Мойсея. (3 Мойс. 26:27—35; 1 Цар. 9:6—9) Тепер останок з покараних Ізраїльтянів отримали Богом Єговою отворену дорогу для них полишити неволю у Вавилоні і повернути на їх родинну землю. Задля якої цілі? Поперше, для цілі відбудувати дім Єгови на місці старої святині, щоб правдиве почитання Його могло віджити і виконуватись там. Задля опозиції ворога і непорозуміння з боку Перського уряду, привернений останок з Ізраїля загубив зір головної цілі їх привернення до їх батьківщини. Вони зупинились працювати над святинею і позволити їй лежати ледво що зачатій, на докір Богу Єгові.— Луки 14:29, 30.

³ За це, що вони послухали людського володаря радше ніж Бога, вони не процвітали через шіснацять років, протягом котрих дім лежав занеханий. Тоді, щоб порушити жидівського управителя Зарубабелю і Левітського високо-священика Йозуя і ввесь привернений останок, Бог Єгова зорієнтував свого пророка Аггею своїм святим духом і спричинив, щоб Аггея заохотив їх відновити роботу святині у сповненні їх урочистої обліґації Богу. З вірою в Бога останок взявсь негайно до роботи коло храму. Який місяць пізніще, коли речі почали формуватись, Аггея був натхнений духом виповісти пророцтво оживлення, яке щойно наведено.— Аггея 1:1 до 2:9.

 4. Що показує чи пророцтво Аггеї було сповнене на матеріяльнім храмі в Єрусалимі, і що Бог зробив для своїх людей в 1919 році і для якої цілі?

⁴ Пророцтво Аггея ніколи в дійсності не сповнилося на тім храмі, який управитель Зарубабеля скінчив будувати чотири роки пізніще, ані на святині Ірода, що наступила по нім, хоч Ісус Христос і відвідав ту святиню і навчав на її подвірю. Храмове священство і інші жидівські реліґіоністи не позволили, щоби та святиня була сповнена славою через Ісуса Христа і Його апостолів. В 70 році (по Хр.) Римляни спалили її і знищили. Вона ніколи не буде відбудована, щоби на ній сповнилось пророцтво Аггеї. Але в 1919 році, менше як шість місяців по закінченню Світової Війни І, Бог Єгова зробив щось, що відповідає Його приверненні жидівського останка з Вавилону назад в 537 році перед Хр. Він визволив останка з своїх помазаних Свідків від сили більшого Вавилону, дияволської світової орґанізації, що положила насильно руки на Свідків Єгови протягом Світової Війни І і забрала їх в неволю проти їх волі. Божа ціль у визволенні їх була та сама, як та у случаї жидівського останка за днів пророка Аггеї — будувати святиню. Так довго як привернений останок з помазаних Свідків Єгови буде зосереджуватись над цією роботою святині, вони мали процвітати духово.

 5. Які є факти про Божий престіл і підніжок, що відсувають потребу матеріального храму сьогодні?

⁵ Яка ж мала бути ця робота коло святині? Не будування літеральної святині із земного матеріялу в Єрусалимі, ані на 124 Коломбія Гайтс, Бруклін, Ню Йорк, або деінде. Сьогодні не потрібно такої буквальної святині. Така святиня була б невідповідна на дім Божий. “Так говорить Єгова: небо — престол мій а земля — підніжок ногам моїм; де ж ви збудуєте дом мені? і де місце спочинку мого.” (Ісаїї 66:1, Да) Небесний престіл Єгови був символічно представлений через віко благальні над ковчегом завіту, що стояв в середині Святая Святих у храмі в Єрусалимі. На віко благальні поставлено два золотих херувими, що були звернені лицем до середини з розпростертими крилами. Тут Єгова був символічно представлений, як на престолі між херувимами, і Його славне світло, назване Шекінаг, освічувало Святая Святих у храмі. Звідси Єгова розмовляв з своїми людьми Ізраїлем. Але це були тільки символи. Божий правдивий престіл є в небесах. З відтам Він царює як суверен універсу; а земля, де колись Його матеріяльна святиня стояла на Горі Морія, є для Нього як підніжок з якого Він підходить і засідає на Його високім престолі.

 6. Як Соломон молився, щоби показати, що він признав невідповідність храму який він посвятив, а однак чому це було властиво звертатись до цього в молитві до Бога?

⁶ Жадна чоловіком-зроблена святиня, безріжниці як величава, не може помістити або примістити Всевишнього Бога. Соломон був настрашений коли зрозумів це. Коли він присвятив пишну святиню, яку він збудував, і коли слава Єгови сповнила дім чудесною хмарою, Соломон сказав у молитві до Нього: “Чи Богові ж справді жити на землі (в матеріяльній святині)? Небо й небо небес тебе необіймуть, атож би цей храм обняв, що збудував я тобі?” Соломонів храм не міг бути місцем дійсного престолу Єгови. Однак, Бог мав респект до того храму, через те, що він символічно представляв і був прообразом на будуче, і Він пильнував і поставив своє незрівнане імя на нім. Він сказав до Соломона: “Я освятив цей храм, що збудував єси, оселивши там на віки імя моє, й мої очі й моє серце будуть там віковічно пробувати.” (1 Цар. 8:27—30; 9:3, 7) Тому, що Єгова був присутний там в представницькій спосіб, то це було властиво для Ізраїльтянів і також чужинців доброї волі звернутись до храму, коли вони молилися, наче б буквально зустрічали Його, коли робили просьбу до Нього. Соломон молився: “Коли ж би чужениця, що не з твого народу Ізраїля, прийшов з далекого краю задля імені твого, . . . коли б він прийшов і молився перед цим храмом, то почуй його з неба, з місця де пристолуєш, вчини все те, про що покликатиме до тебе чужениця, щоб усі народи на землі взнали імя твоє, щоб і вони боялись тебе, як нарід твій Ізраїль, та щоб дознались, що імям твоїм називається храм цей, що я збудував.”— 1 Цар. 8:30—43.

 7. Як Стефан і Павло показали, що Бог тепер не мешкає символічно в жаднім рукотворенім храмі?

⁷ День таких символів вже проминув, і ніякий храм Єгови не буде побудуваний знову на Горі Морія і не буде потреби усувати магамедського “Баня Скали”, щоб збудувати храм такий, як є описаний в Езекиїловім видиві. (Езек. 40:1 до 46:24) Як же противним є святим Писанням для якої будь реліґії будувати базиліки, катедри і церкви, щоби помістити що вони називають “гостію” яку священик каже перемінив у Бога! Ані через таку гостію ані в жаднім іншім представництві Всевишній Бог не домує тепер у храмі зробленім рукою чоловіка. Христіянський мученик Стефан зробив це ясним Жидам Сингадрину в Єрусалимі, коли Іродова святиня ще стояла, кажучи: “[Цар] Соломон збудував дім для нього. Однако ж, Найвищий не домує в домі зроблений руками; як й пророк каже: ‘Небо мені престол, а земля підніжок ніг моїх; який храм збудуєте мені? каже Єгова. Або яке місце відпочинку мого? Чи не мої руки все це зробили?’” Роки пізніще апостол Павло повторив ці правди поганам в Атенах, кажучи: “Бог, що сотворив світ і все в йому, цей неба і землі Господь, не в рукотворених храмах домує, ні від рук чоловічих приймає, дознаючи нужду в чому; сам бо дає всім життя, і дихання, і все.” (Діян. 7:47—50; 17:24, 25, НВ) Ті котрі визнають себе христіянями і котрі були спонукані одним або другим арґументом жертвувати на збудування коштовних, надто одекорованих реліґійних будинків, повинні знати цю правду вже, але вони не знають.

 8. Який єдиний храм люди могли збудувати Богу, але який храм Він самий тепер будує?

⁸ Отже зупинімся над Божим запитом: “Де ж ви збудуєте дом мені? і де місце спочинку мого? Все ж бо те зробила рука моя, й все від мене постало, говорить Єгова.” (Ісаїї 66:1, 2, АС) Який би то дім чоловік не збудував, то він мусить бути з матеріялу який Бог вже зробив. Такого роду дім може хтобудь збудувати з матеріялу. Таке символічне місце відпочинку для Бога не є прийняте Ним. Він самий будує дійсний храм із цілком нового матеріялу, якого людський архитект не може вживати. Він зроблений із 144, 000 і Один камінів, та не із скали вироблені і положені на місце чоловіком, але з “живих камінів”, кожний з котрих є “нове сотворіння”, кожне одно живуче, розумне нове сотворіння Боже, коли ж Ісус Христос, Його Син, є “угольний камінь.” Це є “духовий дім для святого священства, щоби приносили духові жертви прийняті Богом через Ісуса Христа.” (1 Петр. 2:4—6 і 2 Корин. 5:17 і Ефес. 2:20—22, НВ) Це є дійсний храм, який був представлений через той, що його Соломон збудував і який управитель Зарубабеля відбудував. Це храм на котрім спочивають очі Бога Єгови і де перебуває Його серце. На ньому Він положив своє святе імя.

БОЖА СПРИЯТЛИВІСТЬ

 9. Якщо Бог не зходить дивитись на показний чоловіком-зроблений храм сьогодні, то що ми нахилені думати про себе, а головно зогляду на нашу порівнуючу незначність?

⁹ Коли цариця з Шіби поглянула на храм Соломона, то вона вжахнулась ізза його пишноти. Деякі реліґійні будинки сьогодні є дуже виставні з архітектонічної точки. Як Всевишній Бог не сходить, щоб подивитись або замешкати в таких репрезентаціях, то оскільки менше Він схилився б, щоб помічати чоловіка або жінку на землі? Отже так ми й повинні думати. Самі ми є так неважливі, і ми головно відчуваємо це, коли ми не виробляємо великого імя для себе у світі або не занимаємо визначности або сили, але є тільки принижені, скромні, значно непомітні, робимо щось просте або звичайне, ніколи не підносимось до широкої слави або загальної відомісті. Як незміримо малі ми є в очах Бога! Уявіть собі нашу землю зменшену до розміру тарілки на вазі. На цій то тарілці ваги є тоненький, файний порох, так забагато, от щоб затьмити полиск тарілки. Так усі народи, що кишать людьми від населення є тільки як той файний пісок, так легкий, що його вага не є помітна або міряна тільки при помочі мікро-ваги. Таким малесеньким порошком є кожний з нас. Єгова пригадує нам про це, кажучи: “В Його люди — мов крапля з ведра, а на вазі важать за пилинку.”— Іса. 40:15.

10. Через Ісаї 66:1, 2, 5 Єгова каже, на що Він волів дивитись радше чим на чоловіком зроблений храм?

¹⁰ Однак послухайте, що Єгова каже на що Він волів дивитися, радше чим на розкішну руками зроблену святинню: “Так говорить Єгова: небо — престол мій, а земля — підніжок ногам моїм; який же дім ви збудуєте мені, і де місце спочинку мого? Все ж бо те зробила рука моя, й все від мене постало, говорить Єгова. А ось, на кого я ласкаво споглядаю: на смирного (хворого, Да) й оскрушеного духом та й на того, що тремтить перед словом моїм.” Тому, що вони стоять в пошані до Його слова, Він справляє своє слово до них і обітовує їм радість через відкриття Його слави, кажучи: “Почуйте ж слово Єгови, ви, що дрожите перед словом його: Ваші браття, що ненавидять вас, і прогонять вас задля імени мого, говорять: Нехай лиш явить, себе в славі Єгова, а ми побачимо вас веселих! Але їх окриє сором.”— Іса. 66:1, 2, 5, АС.

11. По словам Ісаїї 57:13—16, про кого Єгова міркує помимо Його величності, і т. п.?

¹¹ Подумайте! Хоч Він так високо, так величний, так предвічний і так святий, Єгова є так уважливий, що Він завважує тих, котрі є розбиті в серці через гріх і помилку і котрі є покірні й каються. Ми не повинні ніколи думати, що ми є так малі і так безцінні, що Найвищий Бог ніколи не звертає вваги на нас або не має часу, щоби помітити нас. Для нашого заохочення Він каже: “Хто ж покладає надію на мене, той унаслідує землю, й посяде святу гору мою. І сказав: Здіймайте, прибирайте, рівняйте дорогу, забірайте все спотичливе з дороги люду мого. Так бо говорить всевишній і величний, вічно живучий, Святий на імя: Я живу на висотах і в святині, та й з тими, в кого дух сокрушен, в кого серце смирне, щоб оживляти духа смиренних і додавати життя серцям сокрушеним. Не до віку ж бо я судитись буду, не вічно гніватись, бо знемігся б передо мною дух і всяка душа, що я сотворив.” (Іса. 57:13—16, АС) На таких засмучених й покаяних і покірних духом, всевишній і вічний Бог воліє поглядати, чим на виставні людські храми.

12. В 1919 році хто був такого духа щойно описаного, і як Єгова сповнив то пророцтво для них?

¹² Тому, що останок з Його помазаних свідків були так сокрушені і покірного духа після їх неволі в містичному Вавилоні протягом Світової Війни І, Бог Єгова принизився і завважив їх, щоб поглянути на їх смуток і Він визволив їх в 1919 році. Вони тремтіли на Його Слово і мали респект до нього замість людської традиції, і були все стривожені, щоб не бути позбавленими робити те що воно каже. Отже Єгова збудував і приготовив дорогу для них, щоб вони утекли до теократичної свободи. Він взяв спотикаючий камінь з їх дороги і випровадив їх з містичного Вавилону і привів їх до своєї новонародженої теократичної землі і до своєї святої гори почитання, де вони могли бути зайняті в роботі храму.

13, 14. Як христіянство забуло Єгову, і як обставини народів доказують, що Він тепер у своїм святім храмі?

¹³ Христіянство забуло про Єгову і забуло Його святу гору почитання і кинуло свою долю з народами цього світу. Отже воно мати ме і часть в їх судьбі і буде знищене з ними в битві Армаґедон. (Іса. 65:11—15, АС) Будучи так затурбувані мілітарним, економічним, і політичним запануванням над землею, народи забули про першо-рядну і найважніщу річ сьогодні, що ми мусимо служити Богу Єгові в Його храмі, в Його духовім храмі, були любимцями Бога радше чим любимцями приємностей, доказуючи правдивість до сили благородної посвяти замість тільки до форми її. (2 Тим. 3:1—5, НВ) Щоб почитати Єгову в Його духовім храмі, ми не звертаємо наші лиця до земних напрямів, до жадного міста, будь то до Єрусалиму, Риму, або Мекки, ані до реліґійного будинку на землі. Ми звернулись к’небу через Христа, основаного угольного каменя Божого храму з живих камінів. Єгова тепер у храмі своїм святім: нехай же вся земля мовчить перед ним слухаючи Його Слова. (Авак. 2:20, АС) Але народи так не роблять. Вони лютують проти факту, що Він царює як Цар у своїм святім храмі. Їх лютість є тепер видимий доказ, що той всевишній, невидимий Єгова є присутний в своїм храмі, бо ж так пророцтво пояснює їх лютість, коли воно каже:

¹⁴ “І постали великі голоси на небі, кажучи: ‘Царство світу сталось царством Господа нашого й Його Христа, і царювати ме по вічні віки.’ . . . ‘Дякуємо тобі, Єгово Боже, Вседержителю, що єси, і був, і прийдеш, що прийняв єси силу Твою велику і воцарився єси. І розгнівались народи, і настиг гнів твій, і прийшла пора. . . знищити тих, що нищать землю.’ І відчинився храм Божий в небі, і видно було ковчег завіту Його з храму Його; і постали блискавки, і голоси, гуркіт і громи; і трясення, і великий град.”— Одкр. 11:15—19, НВ.

15. Чому те видіння в Одкрити не значить, що літеральний ковчег Божого завіту був перенесений в небо в 607 році перед Хр.?

¹⁵ Призначені часи народам на всесвітне царювання почалось із знищенням Єрусалиму і його святині й краю в 607 перед Хр., і їх 2, 520 років продовжування закінчились в 1914 році по Хр. Тоді Всемогучий Бог Єгова взяв свою велику силу, щоб царювати як цар через посередника свого Христа, не тільки над Палестиною, але над цілим світом. Проти цього народи стали сердиті, і їх перший порив гніву вилився в Світовій Війні І. Від тоді, як Одкриття каже, Єгова мусить бути присутний в своїм храмі в небі. Побачення ковчегу завіту в Його храмі святости запевняє це. Літеральний, ориґінальний ковчег завіту Єгови пропав, коли Соломонова святиня була знищена Вавилоном в 607 році перед Хр. Де ж вона пішла? Не до неба, “занім поганські народи мали нагоду опоганити або знищити її,” як це деякі підгадують. Такі матеріяльні річи не наслідять неба. Небеса — це престіл Єгови, і там немає потреби для Нього мати золотий ковчег з благальним віком, на якому сидіти між двома золотими херувимами. Коли Ісус Христос воскрес із мертвих і пізніще вознісся щоби явитись в Божій присутності з його життєвими заслугами пролитої людської крови, то Він не кропив кровю буквального і матеріяльного ковчегу завіту, як Левіт первосвященик це робив в день примирення. Ісус представив свою викупну ціну з Його крови Богу Єгові. (Жид. 9:11, 12, 24) Де літеральний ковчег завіту подівся, ми цього не знаємо.

16. У відбудуванні храму в Єрусалимі, що знаходилося в Святая Святих, згідно з історією?

¹⁶ Коли храм був відбудований управителем Зарубабелем, ковчег завіту не був привернений до Святая Святих. В Ісусових днях жадний ковчег завіту не знаходився у Святая Святих в Іродовій святині для жидівських високосвящеників, щоб кропити кровю примирення на неї раз у рік. Святая Святих не була освічена жадним надприродним (шекінаг) світлом і була порожня, опріч великого каменя на середині, де високосвященик клав золоту кадильницю і над котрим кропили кадило перед кропленням кровю в день примирення пожертви. Каже жидівський Мішнаг, Йома, 5, II: “Потім як ковчег був забраний геть, камінь остався там від часу ранніх пророків, і був названий як ‘Шетіяг’ [означуючи ‘Підвалина; Основа’]. Він був вищий від землі на три пальці ширини. На його він [жидівський високосвященик] клав [миску з вогнем].”

17. Отже, що Йоанове видіння ковчегу завіту в храмі святині, означало, і коли це сталось правдою?

¹⁷ Отже, коли апостолові Йоану дано одкриття двацять шість років після знищення Єрусалиму в 70 році по Хр. і він побачив Божий храм в небі отворений, появлення ковчегу завіту в святині або Святая Святих, то це була надзвичайна подія. Воно символізує, що Єгова був в своїм святім храмі і сидів на своїм престолі, як це представляно через віко благальні ковчегу. У видиві, отворення храму і відкриття присутности ковчегу наступило після того, як Єгова взяв свою велику силу царювати як Цар, через Ісуса Христа, і настав початок гніва народів у Світовій Війні І, що сталось у 1914 році. Це додає до доказу, що Єгова був у своїй духовій святині від 1918 року. Якщо це так, тоді Його присутність у храмі сталась правдивою занім помазаний останок із Свідків Єгови були привернені з містичного Вавилону в 1919 року, щоби вони могли виконувати почитання в святині.

18. Що Єгова сказав відносно храму Зарубабелі в порівнанні з Соломоновим храмом, і коли, після Павлового наведення, ми знаходимо час на сповнення того пророцтва?

¹⁸ Відживлення почитання в святині через привернення останка в 1919 році було прообразом в днях Аггея, коли управитель Зарубабеля і Первосвященик Йозуя знову відбудували храм в Єрусалимі. В тому часі храм в часі будування не обітував бути чимось рівним з Соломоновою позолоченою святинею. Однак тим днем малих річей не можна маловажити. Єгова обітував, що слава відбудованого храму далеко перевищить Соломонову святиню. Тоді настане жахливе потрясення небес, землі, моря і всіх народів, і “прийде бажання всіх народів; і сповню дом цей славою, говорить Єгова сил.” (Аггея 2:1—9, Да) Більше ніж пять сот років після пророцтва Аггеї, апостол Павло пристосував сповнення слів Аггеї до будучого часу, кажучи: “В той час [коли Бог зробив закон угоду на горі Синай з Мойсейом] Його голос потряс землею, але тепер він обітував, кажучи: ‘Ще раз потрясу не тільки землею, та й небом.’ Тепер висловлення ‘ще раз’ означає усунення річей, які були створені щоб річи нерухомі могли остатись. Отже, бачучи, що ми отримаємо царство, котре не може бути потрясене, продовжаймо ж отримувати те незаслужене милосердя, через котре прийняття ми виконуємо Богу святу службу з шанобою і страхом.” (Жид. 12:26—28, НВ) Усунення символічних небес і землі не взяло місця за днів апостолів, але тепер ми маємо ознаки і докази, що їх вчасне усунення вже наспіло в наших днях від 1914 року по Хр.

19. Як небеса були потрясені, і яку причину Єгова дав землі, суходолові і морі потрястися?

¹⁹ Царство, яке Єгова установив в небесах в 1914 року, взявши свою велику силу і посадивши Христа на престолі, не може бути потрясене, отже не може бути усунене, і буде стояти непорушно через цей універсальний період потрясення. Але всі части Сатанської орґанізації видимої й невидимої, представлені через море, суходіл, землю й небеса, були страшенно потрясені. Через “війну в небі” котра почалась в 1914 р. Диявол і його невидима орґанізація демонів ангелів була стрясена зі всіх дальших місць в Божих небесах, коли ж новонароджене царство стало непохитне, непорушне, побідоносне. А щодо видимої часті дияволської орґанізації, як море, суходіл і земля, ці перейшли через що Ісус називає “початок мук горя,” іменно, нарід встане проти народу і царство встане проти царства, брак поживи, чума, землетруси, до незрівнаної міри. Хоч Бог Єгова прямо не спричинив, щоб народи й царства занимались у першій світовій війні, котра спричинила недостаток поживи і слабості, то Він таки дав добру причину всім народам потрястися. Як? Через закінчення “призначених часів народів” в 1914 році. Як скоро ті призначені часи для народів царювати над землею без перешкоди з боку його царства скінчилися, Єгова привів своє царство в дійсність і віддав орудування Його в руки Праведника, Ісуса Христа, Сина і Наслідника Царя Давида.

20. Чому це віщувало недобре для народів, і як вони віднеслись до Богом установленого царства?

²⁰ Це віщувало щось недобре для народів, бо Ісус’Христос був призначений, щоби правити ними жезлом залізним й поторощити їх на куски в битві Армаґедон. Ось так народи були порушені від їх нестримної байдужності перед 1914 роком, тепер вони мали причину боятись за їх будуче існування. Вони тепер мають Боже царство з котрим числитися. Потрясення сатанськими небесами на їх упадок передали жахливу вібрацію до його земної орґанізації, і його народи поринули в замішання за спірне питання про владу над світом. Вони не бажали Царя Єгови і вони лютуються проти помазаних Свідків Єгови, котрі повсюди проголошували значення 1914 року. Ось так народи виявили свій власний гнів проти установлення Божого царства і проти всякої перешкоди його Царя в їх земних справах.

21. Те що Свідки Єгови проповідували було якою новиною для народів, але що інше про них дало народам причину потрясти?

²¹ Це проповідування про значення 1914 року і це проголошення про надходячий “день пімсти нашого Бога” було потрясаючою вісткою для всіх народів. Але несподіване появлення товариства Нового Світу в 1919 році і його незвичайний зріст, що послужив опісля потрясти народами ще більше, не тільки було здивованням, але також страхом, бо це був твердий доказ, що там було щось в цій вістці, і що там був непобідимий рух, котрого проповідування, якщо здійсниться мав принести кінець народам. Направду, початкові приготування до Армаґедону і його насильне викорінення всіх народів, принесло велике занепокоєння, розрухи і потрясення небес, землі, моря і всіх народів сатанського світу.

“БАЖАННЯ ВСІХ НАРОДІВ”

22. Що Аггея каже що мало прийти в наслідок потрясення світу Сатани, і як це було пояснено в 1886 і в 1931 роках?

²² Аггея каже, що внаслідок потрясення Сатанського світу Єговою щось велике мало прийти. Що? “Прийде бажання всіх народів.” Так каже Короля Якова Версія, також Дарбія. “І радість всіх народів прийде,” каже переклад Ротергама. З першу це було пристосоване до приходу Божого непохитного царства. В 1886 році Товариство Вартової Башти Біблії і Брошур видало книжку під заголовком “Божий Плян Віків.” На стороні 266 там зазначено: “Скрайність чоловіка станеться Божою нагодою, і ‘бажання всіх народів прийде’ — Царство Боже, в силі і великій славі.— Аггея 2:7.” Сорок пять років пізніще застосовання пророцтва було звужене до одної одиниці, Ісуса Христа Царя. Журнал Вартова Башта, з 15 лютого, 1931 року, містила артикул про “Його Храм” і каже (п 33): “Ісус Христос, Голова Христа, перше мусить статись втіхою всіх людей, коли вони пізнають Його, тому що Він є Божим представником. Ісус Христос прийшов до храму як намісник Єгови. Він є ‘обіцяним насінням’ і є бажанням усіх народів і людей, хоч вони цього і не знають.”

23. На якій старинній версії Біблії було те тлумачення дійсно основане, і чому подія тут описана не появилась в 1918 році?

²³ Це останне пояснення було основане на популярній Версії Короля Якова котра пояснює Огія 2:7 взгоді з старим Латинським Вульґатом. Переклад Вульґата, як це відтворила католицька Дуя Версія, звучить: “І Бажаний [всіма] народами прийде.” В Римо католицькій літурґії в часі передріздвяного посту це пристосувано до Ісусового приходу на землю, та не до Його приходу в храм. Його прихід до великої святині Божої для судження тепер розуміється, що взяло місце невидимо на весні 1918 року. Але Аггея 2:7, це пророцтво привернення періоду Божих людей, і тому його не можна завернути назад до 1918 р. нім їх привернення почалось. В случаї старинного жидівського останка Огія 2:7 не могло справдитись аж потім як вони відбудували Божий дім. Задля страху і занедбання через шістьдесять років, це показалось бути двацять один рік потім, як вони повернулись з Вавилону. Подібно так і з духовим останком сьогодні, прихід того, що його бажали, не відносився перед їх приверненням з містичного Вавилону в 1919 році, ані навіть в тім році, коли вони тільки збирались до роботи в святині.

24. Чому єврейський текст самий забороняє таке пояснення, отже як Грецький Септуаґінт перетлумачив той єврейський текст?

²⁴ Ще одна річ гідна завваги: Ориґінальний єврейський текст забороняє, щоб ²⁴ Ще одна річ гідна завваги: Ориґінальний єврейський текст забороняє, щоб Огія 2:7 пристосувати до Господа Ісуса у Його приході до храму в 1918 року. Як? В цей спосіб: Хоч слово “бажання” або “Бажаний” або “радість” перетлумачене в одиничнім числі, проте єврейське дієслово, що співтоваришить із ним, є в числі многім. Століття перед латинським Вульґатом Євреї, що перекладали Грецький Септуаґінт, завважали цей факт. Отже вони перетлумачили поодинчий єврейський іменник у збірнім сенсі і зробили це тлумачення як слідує: “І бажані річи [або, вибір річей] всіх народів прийдуть.”

25. Отже, як майже всі новочасні переклади пояснюють те єврейське висказання?

²⁵ Майже всі новочасні переклади, жидівські, католицькі й протестанські, із єврейського стараються привести силу ориґіналу єврейського тексту в гармонії з грецьким Септуагінтом.a Анґлійська Поправлена Версія з 1884 року пояснює його: “І Я потрясу всіма народами, і бажані річи всіх народів прийдуть, і Я сповню цей дім славою, говорить Господь сил.” Американська Стандард Версія з 1901 року, також єврейська Лісера Версія з 1905 року, і Накар-Колунґа Версія з 1948 року, кажуть: “дорогоцінні річи всіх народів”; і єврейський Сонсіно видання каже: “добрі річи всіх народів”; Американський Переклад, Ліенарт і Крампон каже: “скарби всіх народів”; і Маредсоус каже “багаства всіх людей.”

26. Як інші новочасні тлумачення показують, що такі річи прийдуть, як наслідок потрясення?

²⁶ Інші переклади вказують, що ціль Єгови в потрясенні всіма народами була та, щоб ті річи могли прийти. В згоді з німецьким Каутч і французьким Л’Екол Біблік, Поправлена Стандард Версія з 1952 року звучить: “І Я потрясу всіма народами, так що скарби всіх народів прийдуть, і я сповню дім мій славою, говорить Господь сил.” Мофат йде далі, і там ми читаємо: “І потрясу всіма народами аж скарби всіх народів прийдуть і Дім мій сповниться славою, (говорить Господь).” Єгова потрясе всіма народами і вони принесуть певні наслідки для Його дому. Які?

СПОВНЕННЯ

27. Як Єгова показує нам чого виглядати у сповненні, і що Ісаїя 66:10—14 каже, що останок буде бачити?

²⁷ Рівнобіжні пророцтва з уст Єгови показують нам як дивитись на сповнення ²⁷ Рівнобіжні пророцтва з уст Єгови показують нам як дивитись на сповнення Огія 2:7, і розвиток новочасної історії доказує, що те пророцтво Єгови є правдою в цім згляді. Даючи великі пророцтва про привернення відносно Його жени, Його універсальної орґанізації Єрусалиму, коли вона привела останніх з її насіння як теократичний нарід від 1919 року до тепер, Єгова спричинив свого пророка Ісаїю викликувати, щоб Його люди сьогодні слухали: “Звеселіться ж із Єрусалимом і радійтесь ізза него всі, що любите його! що через него колись журились, щоби вам ссати й насичуватись потіхами з грудей його, впиватись і розкошувати великим багаством слави його. Так бо говорить Єгова: рікою направлю до його мир [добробут, АТ] а заливним потоком — багаства й славу народів,— а все вам на осолоду, мов би вас на руках ношено, на колінах голублено [як олюблену дитину]. Як кого потішає мати, так я вас буду потішати; ви знайдете собі потіху в Єрусалимі. Побачите це, й звеселиться серце ваше, ба й кості ваші процвітуть, як молода зелень.” (Іса. 66:10—14, АС) Останок з насіння Божої жени, Єрусалиму, видить це і їх серце радується, і вони признають, що рука Єгови зробила це.

28. Що Ісаїя 61:1—7 предсказує відносно останка?

²⁸ Цей самий пророк висловлює друге пророцтво, як Єгова буде привертати свого помазаного останка з містичного Вавилону і буде припоручувати їм проповідувати добру новину, щоб перевязувати розбитих серцем, проповідувати визволення невольникам і отворення вязниці, і потішати всіх що сумують. Тоді він додає: “І поприходять чуженці й пасти муть вашу отару, й сини чужениць будуть у вас хліборобами та виноградарями вашими. А ви будете зватись священиками Єгови, величати муть вас слугами Бога нашого: будете користуватись достатками народів і славитись її славою. За ваш сором оддано буде вам удвоє: за встид будуть вони радуватись своєю долею, бо в країні своїй удвоє стільки посядуть; веселощі вічні будуть у них.” (Іса. 61:1—7, АС) Сьогодні в теократичнім краї, який народився в 1919 році, помазаний останок радується духовим добробутом удвоє в порівнанні з тим, який встид і зневагу і пригноблення вони терпіли протягом Світової Війни І.

29. Що заставляє такий добробут останка в сміливу полекшу, і чому велика громада доброї волі признає, що останок є Божими міністрами і священиками?

²⁹ Довівши такий добробут у сміливу полекшу, чужениці й зайшлі доброї волі виконують службу як аґрономи, виноградарі і ті, що годують стада, говорячи духово, і Єгови “міністри” і члени з Його “царського священства” побирають поміч і користи із такої служби. Це є джерело безконечної радости для них. Кожний хто тепер покажеся одним із тих чуженців й зайшлих доброї волі, є готові і раді служити Богу разом з останком, безріжниці як велика ця громада доброї волі станеться. Але не так є із “царським священством” під Христом, котрих число ограничено до 144, 000 членів. Треба посвячення, щоб бути прийнятим в те виключне священства тіло, і тільки Бог Єгова може посвятити тих, котрих Він покликав до того високого духового уряду. Доброї волі чужениці й зайшлі признають це й признають духового останка, що вони Божі міністри і священики Єгови.

30. Як, після Захарії 8:20—23, десять мужів вхопилися за одіж Юдея і пішли з ним поклонитись?

³⁰ Коли Єгова чудесно привернув свого останка з Вавилону в 1919 році і поставив їх працювати в храмі, як своїх поклонників і слугів, це був доказ для щирих серцем людей всіх народів, котрі довідались про це, що Свідки Єгови мали справжнього Бога і що Він був направду з ними, щоби визволити їх і благословити їх. Вони чули, що помазанники з останка, котрі є Жидами внутрі, заохочували одні других йти до храму Єгови, кажучи: “Ось, ходімо туди, помолитись перед лицем Єгови й шукати ласки в Єгови сил: пійду й я.” Тоді вони бажали йти з ними, і вони причіпились останка з духових Жидів. “Так говорить Єгова сил: У ті часи буде так, що десятеро з усяких різномовних народів ухопить за полу Юдея, й казати муть: Пійдемо й ми з тобою, (люди) ми бо чули, що з вами Бог.” (Зах. 8:20—23, Да) Бог, названий Єговою, котрого діла, обітування і заміри є записані у святій Біблії, є великий маґнет атракції, і Він є Той до котрого вони притягнені, щоби почитати разом з останком духових Жидів. Вони вже є числом більші як десять людей доброї волі до одного духового Жида. Це було б ніколи не сталось, якби помазаний останок не пійшов і не виконав роботу храму в домі Єгови.

31. Після Ісаїї 60:1—16, над ким Єгова вознісся славою, і який приказ є даний, і що мало вийти з слухнянности до цього приказу?

³¹ Коли Він був сердитий на них протягом періоду Світової Війни І, останок з насіння Його жени, “Єрусалиму звиш,” були у глибокім смутку і темноті. Але в 1919 році Єгова зацвів ласкою на Його жену і світло Його ласки відбилося на її помазаннім останку на землі. Його приказ до неї стосувався також до її останка, і о, як великі є наслідки, що виникали з їх послуху до приказів: “Встань, заясній, Єрусалиме; зійшло бо світло твоє, і слава зійшла над тобою. Ось бо,— темрява вкриватиме землю, й поморок — народи; а над тобою засияє Єгова, і слава його явиться над тобою. І поприходять народи до світла його, й царі — до сяєва, що над тобою заблисне. . . . Глянеш і зрадієш; забється й поширяє серце в тебе; бо все багаство морське попливе тобі в руки, власність народів прибуде до тебе. . . . І сини чужоземців будуть мури твої будувати, і царі їх в послузі, перед тобою стояти; бо я в гніві мойому побивав тебе, та й в ласкавості моїй буду милосердним на тебе. І будуть в тебе брами все створені стояти, ні в день ні в ночі не будуть зачинятися, щоб достатки народів до тебе прибували й царі їх приходили. Ті бо народи і царства, що тобі не схочуть служити, погибнуть, і такі народи до нащаду вигублені будуть. . . . Наче молоко ссати, будеш насичуватись добром народів, поживати скарби царські, ніби груди ссати, а тоді зрозумієш, що я Єгова,— твій Спас, Визволитель твій, Потужний Якова.”— Іса. 60:1—16, АС.

32. У відповідь на питання: Чи бажані річи всіх народів прийшли? як Єгова дав видиму відповідь в Єнкі Стадіюм в 1953 році?

³² Нашими очима приясненими цими поясненнями пророцтва ми сягли часу, щоб запитати: Чи ті бажані річи, дорогоцінні річи, скарби, добірні річи зі всіх народів, прийшли? Ви тисячі з помазаного останка Свідків Єгови, котрі є тут сьогодні, піднесіть ваші очі і поведіть ними по цій величавій будівлі Єнкі Стадіюм і погляньте на десятки тисяч людей доброї волі із многих народів і язиків. Тут є відповідь Єгови сил на це питання. Він потряс всіма народами через проповідування доброї новини Царства по всій залюдненній землі ради свідоцтва всім народам, і бажані річи народів вже прийшли, і непредбачене число із них ще прийде занім Єгова завершить великим потрясенням в битві Армаґедон і цілковито змете захитані небеса і землю Дияволської орґанізації.— Аггея 2:20—23.

33. Разом із прикладом старинніх свідків, чим Єгова сьогодні окружив свого духового останка для їх скріплення в перегонах аж до кінця?

³³ Колись ми з останка думали, що в часі великої проби, в останній пробі, перед або в часі Армаґедону Бог Єгова сконечности воскресить із смерти “велику тьму свідків” із старинніх часів, “князів” (обрахували що їх мало бути сімдесять всіх), щоби зміцняти духового останка, і дати їм божественне запевнення серед найтрудніщої спроби. Але сьогодні погляньте, ви з останка, на ту велику тьму із новочасних Свідків, котрими Бог Єгова окружив вас, всі з них показують дійсну віру Авраама, Ісаака, Якова і всіх пророків, навіть як вони мусять вмерти за неї за “Залізною Заслоною” або деінде. Якого більшого чуда від Бога помазаний останок може вимагати тепер? Вірне товариство цієї “великої громади” з новочасних Свідків Єгови і їх ревність і вірність в триманні Його приказів є сильним скріпленням, разом із прикладом “великої тьми” із старинніх Свідків, щоб бігти в перегонах, які є поставлені перед нами до кінця, до побіди! — Жид. 12:1, 2, НВ.

34. Як Єгова витягнув їх із народів, і кому вони є бажаними і чому?

³⁴ При помочи свідоцтва про Царство, яке Він призначив і вислав свого останка проповідувати, Єгова вибрав із всіх народів тих, котрих Він бажає і котрих Його останок властиво бажає, людей, що є доброї волі до Єгови, і котрі посвятили себе для Нього через Христа, царюючого Царя. Хоч бідні, покірні і звичайні вони є, народи не оціняють їх і можуть обернутись і зненавидіти їх; однак в очах Єгови вони є добрими річами, які ті народи мають, тому що вони відповіли на свідоцтво Царства, вони також приймають і учаться з помазаним останком проповідувати його ще іншим. Для Єгови їх життя є дорогоцінне і Він буде охороняти їх від Його виконавчих сил в Армаґедоні і дасть їм життя і Його любі привилеї у новім світі. Вони є дійсний скарб для Нього, гідні порівнання з Його вірними свідками старинніх часів.

ЯК СПОВНЕНИЙ

35. Як вони показали зрозуміння, що до Єгови належить срібло й золото, і як Єгова, сповнив “цей дім славою”?

³⁵ Прямо аж у храм Єгова провадить їх, щоби вони могли почитати в чистоті, неопоганеною реліґією побіч помазаного останка там, бож там їх серця знаходяться. Вони оціняють божественну заяву: “Моє срібло й моє золото, говорить Єгова сил.” (Аггея 2:8, АС; Да) Отже коли вони приходять до Його дому почитання, вони приносять свої дорогоцінності із срібла і золота, бо вони включають всі такі скарби, коли вони посвячують себе і все, що вони посідають, Богу через Христа. Вони радо видають свої гроші, щоб проповідувати по цілому світу Царство, аж прийде кінець світу в Армаґедоні. З приходом побажаних річей зі всіх народів, обітування Єгови для Його останка з помазанників храмових робітників було сповнене”. “Й сповню дом цей славою, говорить Єгова.” (Аггея 2:7, АС) Геть назад в 1919 році був день малих річей для храмових робітників, річи очевидно надто малі, так що їх зненавиділи горді народи. Але пророцтво Єгови запевняє великі успіхи робітникам храму,— відновлення Його почитання в Його чистім домі: “Велич цього останного храму буде більша, як давніщого, говорить Єгова сил.” (Аггея 2:9, АС) “Будуча слава цього дому буде більша як минувшого.”— АТ.

36. Як Єгова вже сповнив своє слово, що слава цього другого дому повинна бути більша як попередня?

³⁶ І справді так воно є сьогодні! Через прихід побажаних одиниць із скарбами любої посвяти в теократичній службі “день і ніч в його храмі”, дім Єгови почитання був сповнений славою, що затемняє не тільки те, що появилося в Соломоновім храмі, але також і те, що було появилося протягом всіх девятьнацять століть протягом котрих Єгова приготовляв “живі каміння” на збудування цілого храму, “духового храму.” Ніколи не було щось подібного, щоби прикрасити і звеличити почитання дім Єгови. Число із духового останка буде зменшатися рік за роком, як Єгова забере деяких з них від цього земного каменолома приготовань і умістить їх як “живі камінння” в небеснім храмі. Але цей натовп соток тисяч із найдобірніщої кляси людей із всіх народів, що тепер сповняють дім почитання Єгови, і до цих побавлюється тисячами рік за роком! Що за слава, що за враження це дає домові Єгови, слава яка ніколи не зменшається але все збільшається як час маршерує до Армаґедону! Направду всі народи тепер мусять знати, що Єгова має дім для почитання і що він аж кишить від поклонників. Його почитання є дійсність якого не можна здушити не більше, як люди можуть здушити Його “духовий дім,” Його храм з “живих камінів.”

37. Яке запевнення пророцтво Аггеї дає нам, що незгода і боротьба народів на зовні не захопить цього дому?

³⁷ Спір, незгода і боротьба між світовими народами назовні ніколи не наїде на святі околиці почитання дому Єгови. Внутрішна незгода й боротьба ніколи не розібє почитання помазаного останка і їх олюблених товаришів доброї волі, і не ограбить Його дому з найбільшої зі всіх слави. “Велич цього останного храму буде більша, як давніщого, говорить Єгова сил, й на це місце пошлю мир, говорить Єгова сил.” (Аггея 2:9, АС; Да) Не Обєднані Народи, але дім почитання Єгови, є одиноким місцем мира на землі сьогодні, і народи цього світу не здоліють знівечити його. Це дар від Бога Єгови для нас.

38. У сповненні Захарії 9:9, 10, як Єгова забрав вози, коні й воєнного лука від Ефраїма і Єрусалиму?

³⁸ Коли Він предсказав, як Його Цар Ісус Христос прийде і буде заложений в небеснім Сионі, як випробуваний і досвідчений фундамент нового світу, Єгова заявив: “Тоді я поторощу вози боєві в Ефраїма й боєві коні в Єрусалимі та й поломаний лук воєнний; він бо проповідуватиме мир народам, і зацарює від моря до моря, від ріки [Ефрат, колись під контролею Вавилону] та й до кінців землі.” (Зах. 9:9, 10) Колесниці, коні і боявий лук були всі старинними символами плотської війни. Часами Ізраїльтяни, розподілені між царство Ефраїма і царство під проводом Єрусалиму, вживали цього знаряду війни в громадській битві одні проти других. Але остаточно Єгова примирив Ефраїма з Єрусалимом, як один народ, і відкинув зброю війни від ужитку один проти другого. Так же і з останком Його духових Ізраїльтянів: Безріжниці до якої реліґії або політичної професії і лоальності вони належали, Єгова через свого Царя зєдинив їх як один народ, і помагає їм через свого святого духа почитати і служити Йому в мирі. Духові Ізраїльтяни суцільно підтримувують Царя Єгови.

39. Чому це не до світових народів, що Цар Єгови говорить про мир сьогодні, отже що Свідки повстримуються робити?

³⁹ Його Цар, “Князь Мира,” не буде обмежувати свого мирного царювання до зєдиненого миролюбного духового Ізраїля. Єгова каже: “Оповістіть мир проміж народами.” Як це може бути, коли Ісус Христос не говорить про мир сьогодні до народів цього світу? Він володіє жезлом залізним, скептром, щоби розбити всі народи на куски, як ганчарські посуди в Армаґедоні. Він визиває всі народи битись з Ним там, згідно з проголошенням Єгови до народів: “Готуйтесь до війни, розбудіте завзяття в хоробрих; нехай виступають, підіймуться всі борці. Покуйте мечі з лемешів ваших, із серпів поробіте списи; безсилок нехай скаже: я сильний. Квапте, сходітесь, всі народи сумежні, зберіться разом!” (Йоїла 3:9—11, Да) Під розказом, щоби зробити це проголошення війни всім народам, Свідки Єгови не можуть і не будуть лучитись з жадною пацифістичною орґанізацією і просити, щоб правительства народів стримались від війни в імя христіянства. Свідки Єгови не будуть допомагати жадною підтримкою Резолюцію Розоруження яку ухвалено на 8 квітня цього року через Загальну Асамблею Обєднаних Народів під помилковою думкою, що так настане тривалий мир між світовими народами. Зробити таку річ значило б, перше, бути безкорисним, а по другому, і це більше важливе, воно противилося б приказові Єгови для Його Свідків.

40. Шукаючи за відповіддю на наше питання про те, що Цар говорить про мир до народів, яке особливше пророцтво в Ісаїї нам сказано слухати?

⁴⁰ Що ж тоді це значить, що Цар говорить про мир до народів? До котрого часу це стосується? Слухайте, і, як ви слухаєте, подумайте про прихід бажаної річи зі всіх народів до дому почитання Єгови: “Станеться в останні часи, що над усі гори гора Єгови вознесеться, й підійметься понад горби, й поспішать до неї всі народи. І пійдуть многі народи й скажуть: Ходіть, вийдемо на гору Єгови, в дом Бога Якова, а він покаже нам свої дороги, й будемо ходити стежками його, бо з Сиону вийде закон, і слово Єгови — з Єрусалиму. І судитиме він народи, й картатиме многих людей; І попереробляють мечі свої на леміші, а списи свої на серпи, й не буде народ на народ меча підіймати, та й не буде більше вчитись воювати.”— Ісаїї 2:2—4, Да; АС.

41. Коли ми будемо мати цілковите розоруження світських народів? Чому?

⁴¹ Народи цього світу не є ті, що звертають ввагу на суд Єгови, або слухають Його докору. Їх розоруження конференція і резолюція не є за цілковитим розоруженням, але тільки за обмежним, і вони ніколи не провадили ані не будуть по цім боці Армаґедону провадити народи, щоби вони переробили списи на леміші і мечі на рала й перестали вчитись воювати. Коли “війна великого дня Бога Вседержителя” вибухне на них, вони будуть вповні узброєні зі всіма поліпшеними зброями новочасних науковців, про многі з котрих ми тепер ще не знаємо. Але коли Армаґедон скінчиться, Цар Єгови поторощить всі ці проти-Царства народи на куски. Тоді перший раз ми будемо мати цілковите розоруження цих народів і на завжди.

42. Отже хто з народів тепер слухає суду і докору Єгови, і як вони будуть це робити навіть після Армаґедону? Чому?

⁴² Отже це “велика громада” бажаних одиниць зі всіх таких народів і родів, що тепер слухають присудів і докорів Єгови і ходять стежками, якими Він навчає їх ходити до Сиону і його храму. Оці практикують тепер цілковите розоруження, перероблення на мирне, продуктивне ужиття, що попередно було віддане на смертельну боротьбу, відклавши мечі, які вони літерально вживали, щоби піднести один проти другого і більше не вчитись такої смертельної війни. Коли Армаґедон вдарить і Єгова помішає своїх ворогів, ті вороги звернуть свою руку один проти другого. Не так ця “велика громада”, що вийшла зі всіх народів до високо взнеслої “гори Єгови”! Вони подадуть кожному чоловікові помічну руку його братові, щоби вони всі могли стояти зєдинені в “Божому мирі який перевисшає всяку думку.” Це буде тому, що вони всі прийшли разом до дому Єгови, “Бога Якова,” і там він установить свою ціль: “Й на це місце пошлю мир, говорить Єгова сил.”— Аггея 2:9, АС.

43. Свідкуючи про це видіння, як ми є благословенні, і як ми будемо дальше поблагословенні відносно цього?

⁴³ Ось, Його дім почитання сьогодні сповнений славою, обдарований божественним миром. Благословенні ми, що дожили і побачили це на оправдання слова Єгови. Блаженні ми, як будемо перебувати в Його домі почитаючи Його в чистоті, “у святім строї,” і безомучення працюючи на сповнення Його дому ще більшою славою, помагаючи всім бажаним зі всіх народів увійти.

[Примітка]