Публична промова. Боже Царство Володіє — Чи Кінець Світа Близько?

Публична промова; 253,922 людей слухало

“Царства світа стали царствами Господа (Бога) нашого й його Христа, і царювати ме по віки вічні.”— Одкр. 11:15.

В НЕДІЛЮ, 3-ГО СЕРПНЯ, 1958 р., о 3-тій год. пп. в Янкі Стадіюм і Поло Ґраунде (сполучені дротами й голосниками) у місті Нью Йорк, відбулась найбільша асамблея в історії Христіянства. Із більше ніж 123 країв і островів морських прибуло 253,922 осіб, щоб почути публичної промови на тему “Боже Царство Царює — Чи кінець світу близько?” Цю промову доручив президент Товариства Вартової Башти Біблії й Брошур Пенсильванії. Ці небувалі слухачі висказували свої оцінення многими оплесками протягом цілої промови. При закінченню роздано даром слухачам 500,000 копій цієї промови вдруці, одну копію для слухача, а другу для його приятеля.

З огляду на важливість цієї могутньої вістки, цю промову передруковано тут і тепер її перекладають на кілька десяток мов. Читаючи цю вість, ви докажете собі з Біблії і зі сповнених пророцтв св. Письма, що Боже царство володіє і що початок праведного нового світу для людей доброї волі вже наближився.— ВИДАВЦІ

 1. Тільки яке правительство є досить добре для землі, і чому?

ТІЛЬКИ найкращий уряд у всесвіті є досить для цієї землі. Ось так Творець землі відчуває про це. Задля цього, всі люди доброї волі можуть радуватись. Ми можемо бути вдячними, що Творець не іґнорує своїм сотворінням, хоч ця земля є така маленька в порівнанні з всесвітом. Ми можемо радуватись, що він поважає це мале творення як діло власних рук його й бажає пошанувати його найкращою формою правління. Він бажає, щоб воно відбивало вдячність Йому, так само як всі решта у всесвіті роблять. “Небеса являють славу Божу, і простір звіщає про діла рук його.”— Пс. 19:1.

 2. Який факт є ясний відносно людського правительства землі, й чому?

² Очевидно, що урядування чоловіком над землею не було найкращим зразком правління. Сьогодні ми маємо нагромаджені наслідки людського уряду землі й її жителів, й ті наслідки не є добрі. Ми не можемо легко пропустити цю справу, ми не можемо вибачити ті наслідки, тому що людський уряд був лучший ніж без ніякого уряду. Факт стається, що уряд землі через людину приніс страшне розподілення світу, й раси роду людського зустрічають самознищення нелюдянними зброями його власного виробу. Правительство людей на землі випродукувало Організацію Обєднаних Націй з вісімдесяти і один членів, але це не зєдинило людство в любляче, мирне братерство з усіх рас, народів, язиків та родин. Такий уряд не тільки не міг усунути причин природної смерти, але він приспішає для всього людства нагле, жахливе знищення людськими політиками і озброєнними урядами, не говорячи вже про знищення в Армаґедоні з руки Творця. Ніщо не є більше очевидним і ніщо не є більше незаперечним як те, що людський уряд з його многими богами цілком занепав, схибив.

 3. Помимо схиблення аж до тепер, що політичні володарі роблять, й що люди мусять робити кожний з осібна?

³ Зогляду на це разюче схиблення, прийшов час для людини прийти до якогось заключення й вирішити якийсь розумний крок для діяння. Якщо політичні володарі відмовилися дати чистий провід для людей, тоді люди мусять кожний зокрема робити це для себе. Політичні володарі укладають пляни й роблять розпорядження, щоб далі вести свої народні уряди в неограничену будучність. Вони ще не стали переконані про схиблення людського уряду, але вперто роблять дальші зусилля, щоб зробити успіх і показати всесвітові, що вони можуть зробити. Вони цим доказують, що вони не знають ані не хотять знати або не мають віри відносно замірів Творця для його власної землі. Вони вірують тільки в себе. Цим вони зраджують, що вони не навчилися нічого із записаної історії про чоловіка. Вони — горді. Вони не навчилися ні мудрости ані праведности з Богом натхненої поради, яку він дав давно тому: “Не вповайте на князів, на сина чоловічого; нема в йому спасення! Вийде дух із його, знов до землі своєї він повертає; того ж дня задуми його марою стали.”— Пс. 146:3, 4.

 4. Якщо не захоплені світовою війною, то що напевно станеться з володарями, отже що ми повинні рішати?

⁴ Хіба що перше захопить їх третя світова війна, інакше всі володарі цього критичного часу підуть шляхом попередніх політичних князів та володарів. Всі вони зітхнуть своєго посліднього духа, і їх безжиттєві тіла повернуть назад у землю, їх злющі думки пропадуть з ними, та й людству не полегшає з причини схиблення їх урядів. Тим то кожний один з нас мусить вирішувати, чи ми далі позволимо собі терпіти тільки тому, що зусилля управляти землею смертельниками було засуджене наперед.

 5. Що робить таке особисте вирішення непідлим, й до кого тільки можемо ми звертатись за добрим правительством?

⁵ Коли ми робимо особисте рішення, щоб оминути терпіння за останні нещасні наслідки людського правительства, то це не значить, що ми будемо підбурювати себе до революції проти них або розпічнемо революцію і станемось анархістами. Виконуючи мирну або насильну революцію значило б, що ми тільки замінили б уряд іншими людьми, тобто правительством з нас самих. Останні наслідки не були б відмінні; це далі був би уряд з людей, через нас самих. Комуністична система правління, котра почалась злющою революцією й захопленням політичної сили, є прикладом цього. Однак, якщо ми відвернимось від уряду земного людського, то до кого, тоді, ми можемо звернутись про добрий уряд, котрий не був би схиблений? Тут є тільки один до котрого можна звертатись за ліпшим правлінням, а саме до Творця землі, Творця чоловіка. Тобто, до Бога. “У початку сотворив Бог небо та землю.” Так звучать початкові слова святої Біблії.

 6. Чи звернення до Нього є практична річ, й чому?

⁶ Звертатись до Бога Творця про земний уряд? Чи це практичне? Аджеж що так, оскільки наше навернення до людини про людський уряд показалось бути непрактичним у наслідок того, що люди жнуть сьогодні. Нехай Бог править його землею згідно з Його святою волею, а це не тільки практичне, але найбільше розсудливе, тому що це на вічну користь і добро. Це більше є правдою тепер, бо Боже царство тепер править — воно вже почало управляти нашою землею. Всі, що бажають втішатися безконечним життям в мирі, здоровлю й в щастю мусять піддатися йому добровільно. Це практичний результат звернення до Бога про наше правительство.

 7. Як довго Єгова був Царем? А однак як людство відносилось до цього факту?

⁷ Від коли царство Боже почало правити? Більше ніж шість сот років перед христіянською ерою пророк Єремія сказав: “Єгова же справдешний Бог; Він живий Бог й віковічний Цар.” (Єрем. 10:10) Так, правдивий Бог, котрого імя Єгова, все був Царем. Він все був у контролі; він завжди володів. Він є Сувереном всесвіту, й жадне з його сотворінь не могло повалити його суверенного правління, ані навіть Диявол. Однак через майже шість тисяч років до тепер дуже мало людей признали його як Царя й бажають його царства. Навіть коли його час прийшов на його царство правити цією землею безпосередно, то людство, майже як загал, не привітало правительства його. Вони не віддали своєї суверенності під його царство; вони не сталися підданими й лояльними його царству. Націоналізм володіє.

 8. Хто признав Боже царство найбільше, й що молитва, якої він навчив, доказує відносно Божого царства?

⁸ Чоловік котрий найбільше признав царювання Єгови Бога й найбільше бажає, щоб його небесне царство правило цією землею, був Ісус Христос. Девятьнадцять сот літ тому він навчав своїх учеників молитися до Царя небес: “Отче наш, що на небі! Нехай святиться імя твоє. Нехай прийде царство твоє. Нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землі.” (Мат. 6:9, 10) Цей самий факт, що Ісус навчив своїх учеників молитися про царство небесного Отця доказує що тоді воно ще не правило землею. Римська Імперія, а не Боже царство, тоді панувала над жителями землі. Кожна поінформована людина знає, що це був римський управитель в Єрусалимі, котрий, на наполягання реліґійних провідників Єрусалиму, засудив Ісуса умерти на дереві страсть поза міськими мурами. І справді, Рим Кесарів тоді правив як світова сила; Боже царство тоді не правило. Воно мало ще прийти у відповідь на молитву, якої Ісус навчив. Питання було: Коли Боже царство мало почати правління?

НЕ ЧЕРЕЗ ПОЛІТИКЕРІВ ХРИСТІЯНСТВА

 9. Що духовники Христіянства довго навчали відносно приходу Божого царства, й чому таке навчання противне Богу?

⁹ Реліґійне духовенство так званого Христіянства довго навчало, що Боже царство прийшло, коли Римський Імператор Константин Великий стався Христіянином й коли він взяв реліґійних епископів популярного христіянства того часу в урядову службу. Вони дальше навчали, що Боже царство прийде й буде правити через урядові політики як вони стануться христіянами, підданими реліґійним духовникам. Коли, нарешті, всі політики в силі стались христіянами й всі людські правительства сталися христіянські, тоді Боже царство мало вповні прийти. Отже Боже царство не мало володіти з неба. Але це навчання реліґійних духовників так званого Христіянства є фальшиве. Воно послужило як вимівка для духовенства вмішуватися в політику цього світу. Всяке зусилля установити царство Боже через політиків цього світу мусіло невдатися. Це змагання, щоб зробити месії, Христи, із політиків цього світу. Це є найбільша образа для Творця землі, бо це відкинення його царства.

10, 11. Кому Бог показав, що його царство не прийде через людські правительства, й як?

¹⁰ Більше ніж двадцять пять століть тому, Бог Творець постачив всьому людству доказ, що Його царство не прийде через людські правительства або через політиків цього світу. В дванадцятім столітті перед Христом ізраїльські керівники, як і більшість з сучасних мужів, думали, що це було не практичним мати Бога небес правити ними прямо як народом. Бог визволив їх з неволі землі египетської й примістив їх в землі молока й меду в Середнім Сході. Він дав їм найбільше чудовий ряд законів, як коли були знані чоловікові. Через пророка Мойсея, він дав їм Десять Заповідей, разом з сотками інших законів. Він доказав їм, що він був Всемогучий Бог й що його імя Єгова. Перша з його Десять Заповідей для них каже: “Я Єгова, Бог твій, що вивів тебе з Египту, із дому невільницького. Нехай не буде в тебе богів інших перед моїм лицем.” (2 Мойс. 20:2, 3) Він збудував їх у народ й привів їх в урочисту угоду або завіт з ним, бути їх Богом благословення й щоб мати їх за своїх людей. Він був їх невидимим Царем. (5 Мойс. 26:17—19) Однак, ті Ізраїльтяни стратили віру. Вони виплекали бажання мати видимого чоловіка-царя, як всі не-Жидівські народи довкола них. Тому вони прийшли до пророка Єгови, Самуїла, і сказали: “Тож постав царя над нами, щоб нами правив, як це діється в інших народів.”— 1 Сам. 8:5.

¹¹ Та просьба про людського володаря не була легка справа. Це не було заявлення про демократію, яка заслужила собі на признання й прийняття. Це було відкинення Бога як Царя, й це він сказав їм. Історія в Біблії каже: “Єгова же повелів Самуїлові: ‘Слухай вимагання людського в усьому, чого бажають; бо не тебе вони відопхнули, ні! мене викинули, щоб я не царював над ними.’ ” (1 Сам. 8:7) За це Єгова не відкинув їх як свій народ. Він наділив їх бажаним царем, тому що він з милосердя тримався сильно угоди яку він зробив з ними.

12. А що про практичність того царства, й помимо яких користей це було так?

¹² Чи те царство показалось бути практичним? Чи той ізраїльський уряд з людей царів був успішним? Чому сучасний Ізраїль не має так багато землі в Середнім Сході, як їх прабатьки мали в Самуїловім часі? Чому вони не мають Богом-даного людського царя над собою? Нам тільки заглянути до святого Єврейського Письма, щоб отримати відповідь, котру Ізраїльтяни самі не можуть заперечити. Вони не мають людського царя сьогодні тому, що спроба їх прабатьків, що поводилися світською мудрістю, відносно царя чоловіка, невдалася катастрофічно. Вона не вдалась помимо факту, що Бог помазав царя над ними вірного пастуха Давида з Бефлеєму й установив династію або лінію володарів з Давидової родини. Вона не вдалась помимо факту, що ті царі з дому Давидового царювали в місті Єрусалимі, де Бог положив своє імя Єгова, й ті царі сиділи на престолі, який названо “престіл Єгови” й царювали як його видимі представники. Той Ізраїльський досвід з людськими царями не вдався помимо факту, що цілий жидівський нарід й його царі були в особлившій угоді з Єговою їх Богом й мали його власні закони й пророків.

13. Як довго Бог дозволив Ізраїльтянам практикувати з їх людським царем, й що тепер сказати про “престіл Єгови” в Єрусалимі?

¹³ Бог милосердно дозволив їм трохи більше як пять сот років на досвідчення з їх людським царем, котрий засів на так-званім “престолі Єгови”, в Єрусалимі. Нарешті Бог самий, котрий погодився з їх просьбою про людського царя, остався так обурений проти того народу й їх царського уряду, що він повалив той уряд в 607 року перед Хр., армією Навуходонозора, царя Вавилонського. Сімдесять років пізніще Єгова привів вірного останка назад з їх вигнання в далекий край Вавилон; але його престіл вже не був установлений знову в Єрусалимі. Аж до цього дня він не був установлений там. Він і ніколи не буде вже установлений там.

14. Відносно приходу царства про яке Ісус навчав, то що жидівський досвід з тим царюванням арґументує, й як політики Христіянства поступили?

¹⁴ Що ж, тоді, про царство Боже, яке Ісус Христос проповідував й навчав своїх учеників молитися? В світлі жидівського досвіду, чи є історична причина, не говорячи про пророцтва Біблійні, щоб вірувати й навчати що Царство Боже прийде через політиків Христіянства, разом з поміччю папи міста Ватикану й реліґійного духовенства Протестантизму? Ні! Чи можемо ми розсудливо подумати на одну хвилину, що всемудрий Бог, котрий знає наперед всі свої діла від давна, допустив другу спробу, як ту з жидівським народом? Ні! Боже власне слово відповідає Ні! Син Божий, Ісус Христос відповідає Ні. Але політики псевдо-Христіянства поінформовані й підтримані духовниками, католицькими й протестанськими, вирішили, що це в такий спосіб Боже царство має прийти й володіти. Отже вони взялись правити на підставі теорії божественного права царів або на історії, що вони “вищі сили” “призначені Богом,” і представляють Бога кожній підданій їм душі. Але вони не сидять на ніякім “престолі Єгови.”— Рим. 13:1.

15. Які користі понад Жидів мають володарі Христіянства, й що тепер показує, чи царство Боже ближче як в часі Імператора, Константина?

¹⁵ Від часу імператора Константина Великого аж до тепер, володарі Христіянства мали звиш шість сот років, або більше ніж три рази стільки часу як ізраїльські царі мали. Але чи вони мали більший успіх як жидівське царство мало з його столицею в Єрусалимі, святім місті? Окрім того, що вони мали більше часу як царі з дому Давидового, вони мали щось більше, як тільки жидівську реліґію. Вони мали цілу Святу Біблію й її навчання про христіянство, як більшу поміч. А однак зі всією цією поміччю, чи вони були успішні? Чи Боже царство ближче тепер з причини попертя політиків духовниками псевдо-Христіянства ніж воно було за часів імператора Константина? Чи Боже царство править сьогодні через царів, президентів й управителів Христіянства? Ні! Від 1914 року дві світові війні вибухли прямо з серця Христіянства, й ціла система по всій землі знаходиться в погіршаючім стані й безладдю. Безбожницький комуністичний великан заіснував. До цього року він здобув контролю над одною третьою частю землі, з населенням 944,900,000 осіб. Розпучливо Христіянство береться, щоб стримати того великана не тільки проти влізливості в Христіянство, але також, щоб він не проковтнув не-христіянські нейтральні народи світу. Тому що вони називають себе христіянами й є в новій угоді з Богом через Христа, Христіянство мало більшу нагоду й більшу відвічальність. Отже у своїм занепаді, Христіянство є більше огидне перед Єговою Богом як старинне царство Юдеї, яке було в старій закон-угоді через Мойсея.

ПІДРОБКА БОЖОГО ЦАРСТВА

16. Чиїм наступником є Обєднані Народи, й який визов виринув після Світової Війни І, й чому так?

¹⁶ Одна велика річ була зарахована проти Христіянства, а це його участь в орґанізації Обєднаних Націй, що вже існує тринацять років, яка установлена в 1945 році, щоб запевнити світовий мир і безпеку. Коли Обєднані Нації почали функціонувати в січню 1946 році, фізичні власності мертвої Ліґи Народів були передані до Обєднаних Націй, як її наступника. В січню 1918 року, серед страждання Світової Війни І, американський президент, Вудро Вілсон, предложив сформувати Ліґу Націй. Зараз другого місяця свідки Єгови, представлені через президента Товариства Вартової Башти Біблії й Брошур, почали проповідувати подиву-гідну вість, “Кінець Світу Наблизився — Міліони Тепер Живучих Ніколи Не Помруть.” З початку наступного місяця визначені свідки Єгови почали бути арештовані в Америці за проповідування Божого Царства, як єдиної надії для всього роду людського, й в наступних місяцях вони були засуджені на довге увязнення. Виклик тоді був ясний перед американськими церквами Христіянства: Боже царство або Ліґа Націй — котре так звані христіяни виберуть?

17, 18. Через доручення якої пропозиції провідні церкви Христіянства показали свій вибір, й які слова в їх Деклярації показують, що вони комромісово помішали справу?

¹⁷ Світова Війна І закінчилась  перемогою демократичних держав Союзників, але з визначними свідками Єгови у вязниці. Паризька Мирна Конференція мала розпочатись в січню 1919. Провідні церкви Христіянства в Америці заявили про свій вибір, але вони помішали цю справу, щоб зробити компроміс. На 12 грудня, 1918 року, виконавчий комітет федеральної Ради Церков в Америці відбув своє щорічне зібрання й доручив президенту Вільсону плян про Ліґу Націй з Заявленням, яке містить слідуючий гідний уваги зміст:

¹⁸ “Воєнна криза світу проминула, але світова криза ще з нами. . . Прийшов час зорґанізувати світ для правди, закону й праведності й людяности. Ради цього, ми як христіяни наполягаємо на установлення Ліґі Вільних Народів на надходячій Мировій Конференції. Така Ліґа не є тільки політична придатність, а радше вираз Царства Божого на землі. . . . Геройські мертві погибли марно, хіба що з побіди вийде нова земля на котрій праведність домує. Церква має багато до давання й багато до отримання. Вона може дати сильну підтримку через наділення новому міжнародному порядку чогось з пророчої слави Царства Божого. . . . Церква може дати духа доброї-волі, без котрого жодна Ліґа Націй не буде вкорінена в євангелію. Як і євангелія, її постанова є ‘мир на землі, добра воля між людьми.’ Як і євангелія, її вплив є всесвітнім. . . . Ми взиваємо до всіх христіян та всіх віруючих в Бога, до відомих людей, щоб вони працювали й молились цілою душею, щоб із попілу старої цивілізації міг піднестись прекрасний нарис нового світу, оснований на Христовій ідеї про справедливість, кооперацію, про братерство й служення.”

19. Що зроблено з Диклярацією, й наступного травня в 1919 році, що поручала федеральна Рада Церков?

¹⁹ Спеціальна комісія складалася з президента федеральної Ради й інших представників провідних церков була назначена передати цю Декларацію Паризькій Мировій Конференції в 1919 році. Це спеціяльне припоручення церковниками є записане  щоб вони представили цю Декларацію урядникам правительства в Парижі, Франції.a Далі, в травні 1919 року, згадана федеральна Рада Церков передала резолюцію обітовуючи їх підтримку в осягнені ратифікації Ліґі Націй Американським Сенатом, й обітовувала свою відданість, щоб зробити Ліґу Націй успішною.b

20. Як це сталося що так-зване “єдине світло” загасло, й що тут сказати відносно церков Христіянства в злуці з Ліґою Народів?

²⁰ Пізніше, представники від Американської частини орґанізаціїc Ліґі Націй вийшли із таким гаслом: “У світі таким темнім як цей, чому гасити єдине світло, яке є?” Але в 1939 нациський провідник Адолф Гітлєр загасив те “єдине світло,” й Ліґа Націй щезла в безодні Світової Війни II. Змагання всіх церков Христіянства, щоб зробити Ліґу Націй успішною, невдалося, їх молитви за неї були невідповіджені з неба. Те що федеральна Рада Церков назвала “політичне вираження Царства Божого на землі” не вдалося і померші герої Світової Війни І погибли надармо тому, що з їх військової перемоги не вийшла нова земля де домує праведність. Що ж тут можна сказати чесно про дію й напрям церков Христіянства до Ліґі Націй? Оце: Свята Біблія опрокидає ці реліґійні орґанізації, як винні за блюзнірство й за установлення ідольства з марної інтриґи через сполучення Божого Царства з Ліґою Націй. Вони вельми ошукали всі народи через поручення огидної підробки замість Божого правдивого царства, й через це вони стягнули велику зневагу на Всевишнього Бога.

21. Як свідки Єгови показали чи царство Боже пропало з Ліґою, й тепер чому Обєднані Народи також пропадуть?

²¹ Одначе, Богу дякувати, що Царство Боже не пропало з Ліґою Націй. Хоч Ліґа Націй умерла вічною смертю, Боже царство далі управляло. Від 1920 року Свідки Єгови виявили Ліґу Націй як “гидоту спустошення” предсказану через пророка Єгови, Даниїла, й згадану Ісусом Христом в його пророцтві про кінець цього світа (Дан. 11:31; 12:11; Мат. 24:15) Свідки Єгови відокремили Ліґу Націй від Божого Царства й заявили, що Ліґа Націй упаде. Вони посвятили себе виконувати Ісусів пророчий приказ: “І проповідуватиметься ця євангелия царства по всій залюдненій вселенній на свідкування всім народам; і тоді прийде кінець.” (Мат. 24:14) Те царство не є “політичним вираженням” на землі, ані  Обєднаними Націями сьогодні. Нехай же церкви Христіянства, католицькі й протестанські, кооперують тепер з Обєднаними Націями скільки вони хочуть, й нехай моляться за успіх їх у відверненні третьої світової війни. Обєднані Нації не будуть мати більше успіху, вони не матимуть більшого благословення й кооперації від Божого Царства ніж їх попередник, богозневажлива, огидна Ліґа Націй.

ПОГАНСЬКІ ЧАСИ СКІНЧИЛИСЯ

22. Як була увага звернена добре-відомим духовникам в Британії відносно Луки 21:23, 24, й тому яке манефесто вони написали в 1917 році?

²² Люди світу мало оціняють, що все це є історичні докази, що Боже царство править і управляє від осені 1914 року. При кінці Світової Війни І кілька добре відомих британських духовників видали вдруці заяву про те, як вони розуміли події в світі. Через драматичні події в Середнім Сході вони звернули їх увагу на оці слова Ісусового пророцтва відносно кінця світу: “Буде бо біда велика на землі, і гнів на народі цьому. І поляжуть від гострого меча, й позаймані будуть у полонь до всіх поган; і топтатимуть Єрусалим погане, доки сповняться часи поган.” (Луки 21:23, 24, АВ) На 9 грудня, 1917 року, Британський ґенерал Алленбі відбив старий Єрусалим від Турків. Тоді ці духовники зійшлися в Лондоні й видали маніфест, котрий було видруковане в газеті в столиці Британської Імперії. Преса подала про це ось що:

“ ‘Слідуючий маніфест був недавно виданий через кількох анґлійських найбільших визначних міністрів:

“ ‘Перше — Що сучасна кріза вказує на закінчення поганських часів.

“ ‘Друга — що одкриття Господа можна сподіватись всякого моменту, коли він буде обявлений як його ученикам в вечорі його воскресення.

“ ‘Третє — Що доповнена церква буде забрана, бути “вічно з Господом”.

“ ‘Четверте — Що Ізраїль буде привернений до його власного краю у безвірі, й буде опісля навернений через появлення Христа в їх користь.

“ ‘Пяте — Що всі людські задуми про відбудування мусять підлягати другому приходу нашого Господа, тому що всі народи будуть піддані його правлінні.

“ ‘Шосте — Що під царюванням Христа буде дальше велике вилиття святого духа на все тіло.

“ ‘Семе — Що правди в цім змісті є найбільше практичної вартости у вирішенню христіянського характеру й пекучих проблєм часу.’ ”

23. Які завваги подала Лондонська преса про це маніфесто тих вісім британських духовників?

²³ Після видання імен вісьмох міністрів з пяти реліґійних віроісповідань які підписали маніфест, преса далі писала: “Ці є добре відомі імена, й є між найбільшими проповідниками світу. Що це видатні мужі, з ріжних деномінацій, чулись бути покликаними видати такий маніфест, то це є надзвичайно багатозначним.”d

24. Чим ці вісім духовників показують бути, й яке відношення вони показали до Божого царства до 1926 року?

²⁴ Ті вісім духовників, котрі підписали маніфест були розчаровані в тому, чого вони сподівалися. Іншими словами, вони показались бути фальшивими пророками. До 1926 року вони виступили проти Свідків Єгови, котрі постійно проголошували всій залюдненій землі добру новину про Боже Царство, котре тепер править.

25. Чому ті “часи поган” розчарували сподівання тих духовників, і для кого той кінець поганських часів значить кінець чого?

²⁵ “Часи Поган,” згадані в повисшім маніфесті, розчарували сподівання тих міністрів через те, що не закінчились зараз потім як ґенерал Алленбі відбив Єрусалим в 1917 році й Британія отримала мандат над Палестиною від Ліґі Націй. Сьогодні Араби посіли старий Єрусалим, й Магометанський мечеть, знаний як Баня Скали, займає місце старинної святині збудованої Богу Єгові. Чому це так? Це тому, що “часи поган,” відносно котрих Ісус Христос пророкував, закінчилися роки перед звільненням Єрусалиму від Турків. Вони закінчились в 1914 році, в році в котрім Світова Війна І вибухла на народи Христіянства, хоч ті народи були звязані разом сталим трібуналом через вирішення міжнародним Судом в Газі. Слово “Погани” літерально значить, “народи”. Ісус ужив те слово, щоб відзначити не-Жидівський нарід, бо він сказав, що Єрусалим, котрий був Жидівський, буде топтаний поганами, то є, не-Жидами. Отже скінчення тих “часів поган” значило, що щось закінчилося для не-Жидівськіх народів світу, включаючи народи Христіянства. Що?

26. Що сталося на початку тих поганських часів, й що це дійсно значило?

²⁶ Ми можемо довідатись про відповідь коли знайдемо, що почалось для не-Жидівськіх народів коли ті “часи поган” почались. Одна річ, що погани почали топтати Єрусалим. Це не значило тільки знищення міста, столиці Жидів. Це значило щось більше. Це значило топтання царства Єгови Бога. Старинний Єрусалим був містом де Бог положив своє імя. Храм, збудований для нього мудрим царем Соломоном, знаходився на горі Морія. Єгови видимий представник, цар помазаний його первосвящеником, царював в Єрусалимі; й царський престіл був названий “престіл Єгови.” (1 Паралип. 29:23, АС) Правительство народу Ізраїля, з його приміщенням в Єрусалимі, було теократичне. Воно було малим зразком земного Царства Божого. Ісус Христос сказав, що той Єрусалим був “містом великого Царя”. Отже топтання Єрусалиму значило топтання Божого Царства.— Мат. 5:35.

27. Вкоротці перед знищенням Єрусалиму, що пророк Езекиїл сказав до його царя?

²⁷ Топтання почалось в Божім призначенім часі. Останній цар з дому Давидового, що сидів на земному “престолі Єгови” в Єрусалимі, був Седекія. Около чотири роки перед знищенням Єрусалиму, пророк Єзекиїл був надхнений сказати цареві Седекії: “Ти ж, негідний, безбожний князю Ізраїлів, що на тебе прийшов день твій, і твоїй безбожності настав кінець,— Так говорить Господь Єгова: Здійми з голови корону, скинь царський вінець! це вже минулось: угору пійде низьке, униз високе! Скину, скину, скину, й не буде його, покіль прийде той, що має до його право й кому віддам його!”— Єзек. 21:25—27, АВ.

28. В червню і липню 607 року перед Хр., що поганські Вавилонці робили відносно Єрусалиму?

²⁸ В червню 607 році перед Хр. цар Седекія був зловлений підчас коли він утікав з розбитого міста Єрусалиму, й цар Навуходонозар Вавилонський засліпив його й взяв його в неволю Вавилонську вмерти там у вязниці. На другий місяць, в липню, поганські Вавилонці ограбили Єрусалим й святиню Єгови й тоді знищили столичне місто й святиню того старинного типічного царства Божого.

29. Отже коли “часи поганські” почалися, й з якими обставинами?

²⁹ Два місяці пізніше, останні кілька Жидів, ще остались в спустошенім краї в Юдеї утекли зі страху до Єгипту, й край Юди став пустий без людей й звіря. Ось так на 1 жовтня того року 607 перед Хр., “часи поган” почались. Вони почались з не-Жидівським народом, запанувавши над світом через Вавилон й вже більше не старалися здобути царство Боже, тому що самий Єгова розбурив те царство. Причина була та, що Жиди не оціняли його.

30. Як на довго царство дому Давидового мало бути збурене, й чому Бог не дав царської сили Ісусу на землі девятьнацять сот літ тому?

³⁰ Через пророка Єзекиїла Єгова сказав, що того царства не буде більше аж прийде той, що має право до його, і в той час Єгова дасть йому. Девятьнадцять сот років тому Син Божий з неба стався чоловіком Ісусом Христом на землі, з царської родини з лінії царя Давида. Єгова Бог помазав Ісуса святим духом бути Христом. В цей спосіб Бог зробив угоду з Ісусом Христом про Царство, віковічне Царство. Ісус все проповідував те царство, але Бог не дав йому Царства в той час. Це не була воля Божа для Ісуса бути чоловіком царем на землі в Єрусалимі в Середнім Сході. Воля Божа була, згідно з пророцтвами, щоб Ісус умер й воскрес з мертвих й повернув на небо й сів по правиці Божій, щоб статись царем там.— Жидів 1:3, 8, 13.

31. Що люди викликували при Ісусовім тріумфальнім вїзді в Єрусалим, але що сталося в день Пасхи?

³¹ Чотири дні перед Жидівською Пасхою в 33 році по Хр. Ісус вїхав з тріумфом в Єрусалим. Множество Жидів викликувало:”Благословен грядущий в імя Господа в царство отця нашого Давида!” “Благословен грядущий цар в імя Єгови!” Але в день Пасхи інша товпа, проваджена під проводом жидівських священиків, кричала про смерть Ісуса, й римські воїни прибили його до дерева на смерть, із оскарженням написаним над його головою: “Ісус Назорей Цар Жидівський.”— Марка 11:10; Луки 19:38; Йоана 12:13; 19:12—22.

32. Що сталося на третий день Ісусової смерти, й перед ким він пізніше вознісся, й чому сила Царства не була дана йому тоді?

³² На третій день по Ісусовій смерті Єгова Бог підніс його з мертвих. Тоді з невидимого духовного царства воскресший Ісус явився своїм вірним ученикам. Десять день перед празником Пятидесятниці Ісус зійшов з їх виду й повернув до неба й явився перед Богом з спасаючою життя ціною його людської жертви. Через його вірність до Божого Царства аж до незаслуженої смерти, Ісус доказував своє право до царського престола в Божому Царстві. Однак Бог не дав йому Царської сили в той час. Це не був Божий час. Менше ніж два місяці перед тим, Ісус дав своє пророцтво відносно кінця цього світу. Він сказав, що “часи поган,” що були почалися, скінчаться й що Боже Царство, символічно представлене через земний Єрусалим, буде дальше топтаним поганами аж їх час топтати Царство Боже скінчиться. Що ж тоді мало статися з тими поганськими ворогами Божого Царства?

33. Що Ісус мав робити тоді по правиці Божій, аж доки?

³³ Надхнений писатель Біблії каже нам відносно Ісуса Христа: “Він же, принісши одну жертву за гріхи, сів на завсіди по правиці Бога, дожидаючи далій, доки положаться вороги Його підніжком ніг Його.” (Жид. 10:12, 13) Отже Ісус мусів чекати аж поганські часи скінчаться.

“ПРИЗНАЧЕНИЙ ЧАС КІНЦЯ” (Дан. 8:19, АС)

34. Чому ті, що підписали Лондонське Маніфесте не мали вимівки за незнання коли часи поган скінчилися, й як ми рахуємо коли ті поганські часи закінчилися?

³⁴ Ці вісім священників, що підписали Лондонський Маніфест, не мають вибачення за незнання коли “часи поган” скінчилися. Від 1877 року особливше Свідки Єгови широко розповсюднили книжки, книжечки, журнали й Біблійні летючки, як рівно ж й словом уст, указуючи, що Богом назначений час для язичників закінчиться в 1914 році по Хр., зараз з початку осени. У сні Вавилонського царя Навуходонозора, котрий перше знищив Єрусалим, Єгова Бог відкрив, щоб часи призначені Ним язичникам для топтання Божого царства були сім в числі, кожний з цих часів обіймав по 360 соняшних років. Отже сім часів тягнулися через сім раз по 360 соняшних років, або 2,520 соняшних років. (Дан. 4:16, 23, 25, 32, АВ) Оскільки ті сім часів почались із спустошенням Єрусалиму й краю Юдеї з початком осени 607 року перед Хр., то вони закінчилися 1 жовтня, 1914 року, нашого двацятого століття.e

35. Що кінець “часів поган” в 1914 році дійсно значить, й що від тоді свідки Єгови проголошують?

³⁵ Цілий світ, включаючи й Христіянство, є язичниками. Отже що значить, що в 1914 році скінчилися “часи поган”? Це значить кінець їх топтанню, та не цього останка з Єрусалиму на Середньому Сході, але Царства Божого. В 607 році перед Хр., початок поганських часів зазначив упадок типічного Царства Божого між Жидами, а піднесення Язичників до Богом дозволеного володіння над світом! В 1914 році кінець поганського часу зазначив як раз протилежно. Це значило вдолину з поганським топтанням, а вгору з царством Божим! Це значило народження Божого Царства, та не старинного Єрусалиму на землі, але в небі, де Ісус сидів чекаючи по правиці Божій аж поганські часи скінчаться. Тоді Єгова Бог дав Ісусу Христу активну силу того Царства, тому що він мав право до його. Отже, від 1914 року по Хр., Свідки Єгови проголошують всьому світові, “Боже Царство володіє!”— Одкр. 11:15.

ФАКТИЧНІ ДОКАЗИ

36. Пророкуючи про кінець світу, чого Ісус не подав, отже що ми просимо вас прийняти, щоб знати коли Боже царство почало правити?

³⁶ Ми не просимо вас прийняти тільки 1914 рік як дату в доказ, що Боже Царство володіє. Ця справа уміщає щось більше як тільки дату. Ми просимо вас прийняти те, що прийшло з тією датою, отже що підтверджує ту дату. Пророкуючи про кінець світу, Ісус не дав дати. Він дав щось, що може бути більше переконуючим ніж дата при помочі чого ми можемо знати що Боже Царство почало правити. Ісус предсказав світові події й обставини. Три біблійні писателі дали нам окремі звіти про що Ісус сказав: Ми наводимо з Уповажненої Версії Короля Якова, котра була видана в 1611, або яких 350 років тому.

37. Яке питання апостоли запитали Ісуса, й що він казав зазначить початок часу кінця світу?

³⁷ Ісус щойно предсказав знищення Єрусалиму й його храму римлянами, що мало статися в 70 році. Отже певні апостоли прийшли до нього особисто й запитали його: “Скажи нам, коли це станеться, й який кінець світу?” Ісус сказав, що аж до часу кінця світу все будуть фальшиві Христи й войни й чутки про войни як в минулім, але що це не указувало на кінець: “Це ще не кінець.” Тоді, щоб вказати нам докази початку світу, він дальше говорив: “Бо встане народ на народ і царства на царства, й буде голоднеча, й помір, і трус по місцях. Все ж це почин горя.”— Мат. 24:1—8, АВ.

38. Опріч інших подробиць, то що Лука додав відносно світових обставин?

³⁸ Всі ці речі разом зазначать початок смутку, перші муки знищення, при кінці часу світа. Ученика Луки звіт говорить те саме. Окрім інших подробиць, Лука додає: “Доки сповняться часи поган. І будуть ознаки на сонці, й місяці, й зорях, а на землі переполох народів у заколоті; як зареве море та филі. І омертвіють люди від страху та дожидання того, що прийде на вселенну: сили бо небесні захитаються.”— Луки 21:24—26, АВ.

39. Коли й чим та серія світових подій почалась, й чому всі народи дрожать сьогодні?

³⁹ Прийшов час горя переляку народів сьогодні в цім атомнім, металічнім, ракетнім віку з комуністичною загрозою й сопутниками чого не бувало ніколи в історії. Про це ми не потребуємо доказувати з нашої сторони. Кожний мусить признати це. Але коли цей період переполоху народів почався? Він почався з цією ґенерацією! Світові історики годяться, що він почався з Світовою Війною І. Світ ніколи не може забути, що війна цілковитої мобілізації народів й царств довкола кулі земної почалась в 1914 році. Інші речі які Ісус назвав, як часть початку смутку, були, голоднечі, замішання й землетруси. Ось минулого 4 грудня (1957) стався “один з найбільших землетрусів в історії” в Монголії. Він вибух в горах Гобі-Алтай “порушив гори, відвернув ріки, створив нові гори й долини й отворив нові ріки.” (Стандард Таймс, Ню Бедфорд, Месечусеттс, з 23 січня, 1958) Отже, сьогодні ввесь рід людський дрожить задля світових подій й того, що стається і того, що може статися.

40. Чому та серія світових подій не розпочалась припадково в 1914 році, й що ці події від тоді дальше доказують?

⁴⁰ Цей довгий ряд світових подій не почався в 1914 році случайно. Він почався в 1914 році тому, що “часи поган” скінчилися в тому році. Його початок в тім році зазначив 1914 рік, як рік, коли “часи поган” скінчилися, й заперечення цього факту всіма Христіянськими духовниками не може заперечити цього. Світові події від 1914 року доказали не тільки, що Ісус Христос був правдивим пророком, але що в 1914 році він прийняв Царську силу до котрої він мав право й що його присутність в небеснім Царстві почалась тоді. Боже Царство, через його помазаного Царя, Месію, народилося. Поганські народи, включаючи й Христіянство, вже не мають права до світового правління на землі. Боже Царство володіє, панує!

41. Як ще один видимий доказ про установлення Царства, які події Ісус додав до свого пророцтва, й як ці пророчі події були сповнені?

⁴¹ Після того, як Ісус предсказав початок світового смутку й переслідування й ненависти проти його правдивих послідовників, то це було властиво, що Ісус додав ще один видимий доказ про установлення Божого царства в небі в 1914 році: “І проповідуватиметься ця євангелия царства по всій залюдненій землі на свідкування всім народам; і тоді прийде кінець.” (Мат. 24:9—14) Чи ця добра новина про установлення Царства була проповідувана як свідоцтво всім народам від 1914 року? Якщо за відповіддю ми глядимо до тих релігійних служителів, що підписали той Лондонський Меніфест й до всіх решта реліґійних духовників Христіянства, то відповідь є Ні! Але якщо за відповіддю ми дивимося на Свідків Єгови, котрі сьогодні рапортують їх діло проповідування в 164 краях й островах довкола землі, тоді переважаюча відповідь є Так! Від закінчення Світової Війни І, фашізм, гітлєрізм або націзм, комунізм, Світова Війна ІІ все це католицькі й протестанські священики Христіянства не змогли стримати. Ісус Христос пророчо сказав, що добра новина Царства буде проповідуватися після кінця “часу поганів.” Але і так, ця добра новина проповідувалась й ще проповідується тепер, хоч священики Христіянства є духовно сліпі, глухі й німі щодо цих небувалих новинок і подій.

ЗНАЧЕННЯ КІНЦЯ

42. Зогляду на установлення Царства, чому кінець світу близько, й як Даниїлове пророцтво підтверджує цей факт?

⁴² Тепер відповідаємо на питання: Чи кінець світа близько? Відповідь біблійних пророцтв й світових обставин є Так. Цей світ, включаючи Христіянство, та Боже Царство не є приятелями. Вони не можуть мішатись. Ісус Христос, зараз перед його виданням на страчення, сказав до Римського управителя: “Царство моє не від світу цього.” До своїх учеників він сказав: “Коли б із світа були, світ своє любив би; як же ви не з світа, а я вибрав вас із світа, тим ненавидить вас світ.” (Йоана 18:36; 15:19) Боже Царство стоїть за його обіцяним новим порядком праведності. Апостол Петро сказав до своїх співхристіян: “Нових же небес і землі нової по обітниці дожидаємось, в котрих правда домує.” (2 Петр. 3:13, АВ) Боже Царство принесе той новий порядок. Це спричинить цілковите знищення цьому старому світу. Виглядаючи того дня, коли часи володіння поган без перешкоди від Божого Царства проминуть, пророк Даниїл сказав: “А в часах тих царств здвигне Бог небесний царство, котре повіки не розпадеться, та й це царство не перейде до другого народу; воно повалить і поторощить усі царства, а само стоятиме по віки вічні.” (Дан. 2:44, ПВ) Те знищення Божим Царством значить Армаґедон для цього старого світу.

43. До чого народи маширують, й як довго тепер?

⁴³ Від закінчення Світової Війни І в 1918 році, поганські народи під проводом бога цього світу, Сатани Диявола, марширують до Армаґедону на їх послідну, на життя-і-смерть битву проти Божого Царства. Це значить, що до 1958 року вони марширували сорок років; й ні Ліґа Націй ані Організація Обєднаних Націй не стримали їх походу або примусили їх розброїтись відносно Божого Царства. Скільки довше похід буде продовжатись заки “битва великого дня Бога Вседержителя” розпічнеться?

44. Ісусове пророцтво відносно цієї ґенерації указує що кінець світу є близько?

⁴⁴ Ця ґенерація з роду людського наближається до свого нормального кінця. Ісус пророкував, що ця ґенерація, котра бачила поганські часи закінчиться між Світовою Війною І і початком світового смутку, також побачить кінець того горя в світовім знищенні, в Армаґедоні: “Не перейде рід цей, як усе теє станеться. Небо й земля перейде, слова ж мої не перейдуть.” (Мат. 24:34, 35; Одкр. 16:14, 16) Ми не знаємо ні дня ані години, але кінець світу вже близько.

45. Як ми знаємо чи жалувати над цим вінцем світу або ні, й задля цієї причини, з яких ложей ми мусимо звільнити наші уми?

⁴⁵ Кінець світу це ніщо над чим би жаліти. Чи нам жалувати тому, що новий світ, Божий праведний новий світ з нових небес й нової землі, має початися потім, як цей старий світ закінчиться в Армаґедоні? Ісус сказав своїм вірним ученикам радуватись, коли вони побачуть докази, що кінець старого світу Сатани Диявола й новий світ з Божим Царством були близько. Звільнім наші уми з реліґійної брехні духовників Христіянства й брехливих теорій сучасних науковців, що кінець цього світу значить кінець землі на котрій ми живемо й кінець сонцю, місяцю й зорям, котрі дають нам світло з небес.— Еккл. 1:4.

46. Дотично цього світу, чому Боже царство приходить у відповідь на Ісусову молитву, отже що мусить закінчитися?

⁴⁶ Ісус Христос навчив своїх учеників молитися до їх Отця, що в небі: “Нехай прийде царство твоє. Нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землі.” (Мат. 6:10) Боже Царство приходить, не щоб знищити цю землю, але щоб знищити Сатанський світ. Боже Царство приходить, не щоб спалити цю землю, але щоб поставити волю Божу тут на землі, як є в небі. Задля тієї причини земля є гідна схоронення як Боже твориво; і Божа воля схоронить її на всю вічність як дім викуплений, піднесений, звершених людей доброї волі. Пісня ангелів при Ісусовім народжені як людини, “Слава на вишинах Богу, а на землі впокій, між людьми доброї волі,” буде вічною правдою. (Луки 2:14) Сатанський світ й його народи противляться Божій волі на землі або в іншій часті всесвіту. Сатанський світ й його орґанізація складається з лукавих демонів у невидимих небесах й лукавих людей на видимій землі. Отже цей світ Сатани, з його безбожним ладом, мусить й буде знищений.— Ефес. 2:2, 3.

47. Що пережиє кінець світу, й яку подію в часі Ноя Ісус ужив як ілюстрацію цього?

⁴⁷ Земля перебуде світовий кінець. Люди доброї волі на землі також переживуть кінець світу, при помочі спеціяльної охорони Божого Царства, яке тепер править. Ісус пророкував що при кінці цього світу, буде так як було при кінці безбожницького світу за днів Ноя. Великий Потоп з неба змив той старинний світ, але Ной і його родина, разом з вибраними птицями і звірями, пережили в ковчезі й розпочали людське життя наново на очищеній землі. Хоч в Армаґедоні може бути більше вогню, як блискавиць вчасі Потопу за днів Ноя, то однак люди доброї волі є запевнені, що вони пережиють цей кінець лукавого світу і розпочнуть життя на землі в Божім новім світі.— Мат. 24:37—39.

48. Отже чому люди доброї волі повинні радуватися відносно будучого правительства над ними?

⁴⁸ Радійте, люди доброї волі! Бо ж це значить життя під найлучшим правительством всесвіту, Божим Царством. В його новім світі, без ріжниці де б ви не жили на землі, ви будете під одним теократичним правительством, Божим Царством через Ісуса Христа.

49, 50. (а) Що те правительство зробить чого політичні правительства людські не зробили? (б) Хто скористає з знищення Адамової смерти, й як?

⁴⁹ То правительство зробить для людей чого жодні політичні правительства з людей протягом всіх “часів поган” не зробили. Воно звільнить рід людський від перешкод з рук Сатанської невидимої демонської орґанізації. Воно також звільнить землю з безбожницького комунізму й від вмішання в політику духовників, від усього, що противиться волі Божій. Воно звільнить землю від чоловічого “останнього ворога,” смерти, яку всі ми унаслідували через первісний гріх нашого першого отця, Адама, через котрого смерть увійшла в світ.— Рим. 5:12; 1 Корин. 15:25, 26.

⁵⁰ Знищення Адамової смерти принесе користь не тільки пережившим людям Армаґедон, але також всім тим з роду людського, котрі сплять смертю в памятних гробах. А щодо земних людей переживших кінець світу, за їх вірність в послушенстві до Божого Царства через Христа й його прославлених вірних учеників, вони будуть звільнені від засуду смерти успадкованої від Адама. Вони будуть вилікувані від усяких недуг тіла, ума й серця, і нарешті осягнуть людську досконалість на образ Божий. А щодо тих людей, що сплять в памятних гробах або котрі стратили їх життя в морю, Ісус Христос, Цар, знову ужиє сили якої він уживав, коли був на землі, щоб воскресити мертвих до життя. Він сповнить свою обітницю й покличе людей зі смерти до життя на землі зі всіма його благословенними привілеями під Божим Царством. “Має бути воскресення мертвих праведних і неправедних,” каже Слово Боже.— Діян. 24:15; Йоана 5:28, 29; Одкр. 20:13.

51. Після чого вони будуть суджені, й як будуть нагороджені ті, що перейдуть останню пробу?

⁵¹ Всі живучі на землі в новім світі будуть суджені по тім, як вони будуть поводитися відносно Бога, Єгови, і його Царя Ісуса Христа. Його Царство зробить всю землю чудовим Раєм. Всі люди, котрі перейдуть остаточний суд-пробу з непохитною посвятою й послушенством до Бога й його Царства, будуть нагороджені правом до життя в людській досконалості в цім земнім Раю вічно. Вони все будуть чинити божественну волю.

52, 53. (а) За чим люди тепер повинні звертатись до Бога? (б) Що ми тепер повинні привітати, й яка наша молитва відносно цього?

⁵² Нехай же всі люди доброї волі звернуться тепер до Бога про земне правительство!

⁵³ Всі привітайте Боже Царство яке тепер править! Нехай воно принесе старому світу скорий кінець в його призначений час. Нехай його Царство ввійде в вічний новий світ на людське вічне спасення й на Божу невянучу славу через Ісуса Христа!

[Примітки]