Серія часть 2. “Нехай Буде Воля Твоя На Землі”

Ми продовжаємо серію з книжки “Нехай Буде Воля Твоя На Землі” розділ І, під заголовком “Чия Воля?” Тут розпочинаємо з параґрафом 14 під заголовком “Символічне Видиво про Його.” Видиво про Бога яке дав Йоан син Завідея серію обявлень, знані як Одкриття або Апокалипсія, що є остання книжка святої Біблії. Одкриття було передане Йоанові Ісусом Христом, котрий післав ангела показати ознаки які мали настати.

14. До чого Йоан був запрошений, й йдучи за ним, де ми зайдемо і що побачимо?

¹⁴ Від прославленого Ісуса Христа в небі Йоан щойно отримав сім вістей для семи христіянських соборів в Малій Азії. “Після цього поглянув я, і ось двері відчинені на небі, і перший голос, що я чув, якби (від) труби говорячої зо мною, сказав: Зійди сюди, і покажу тобі, що має бути після цього.” (Одкр. 4:1) Йдучи за Йоаном крізь ці отворені двері, що провадили поза зовнішний простір, де чоловіком-зроблений місяць кружить довкола землі, ми входимо перед присутність найвищого, всемогучого Сувереного Бога. Знаючи, що ніхто з людей не може бачити Божого лиця й жити, ми не сподіємось видіти його постаті або яку-будь його рису. Ми не могли б витримати дійсного виду його не більше ніж ми можемо видержати експльозію водневої бомби. Що ми бачимо крізь Йоанове видіння, то це славне, ясне і блискуче захоплення. Нам також показано події, які мусять взяти місце у всесвітній історії.

15. Під яку силу Йоан прийшов, й чий престіл він бачив?

¹⁵ Так скоро як Йоан прийняв запрошення увійти крізь отворені двері в небо, він знайшовся під діянням Божої активної сили або духа, і побачив те, чого ми люди не можемо нормально бачити. “І зараз був я в дусі; і ось, престол стояв в небі, а на престолі Сидячий.” (Одкр. 4:1) Позиція цього престола була максимально вища. Це престол Всевишнього, котрий царює над всіма сотворіннями видимими й невидимими, від котрого всі сотворіння залежать про існування й про всесвітний порядок. Це престол Царя вічності, що є Цар вищий над всіма імператорами, царями, диктаторами й правителями землі, котрі пропадають.

16. До кого був подібний Той, що сидів на престолі, і на що це звертає нашу увагу?

¹⁶ Яка ж його постать? Чи як от чоловіча? Ні! “І сидячий був подібний видом до камення ясписового; і веселка кругом престола подібна видом як смарагд.” (Одкр. 4:3) Він як надзвичайно політорований клейнод, дорогоцінний, сяючий, красний, що принаджує око й викликує радісний подив. Нема там нічого жахливого по нього, нічого потворного, щоб підгадувало, що він мучив би своїх земних сотворінь, людські душі, повіки вічні в притомних муках у вогняннім пеклі. Він любий й приємний на погляд, що заставляє сотворіння забутись у подиві. Навкола його простола ще білше слави — явище тишини та погоди. Поява досконалої райдуги з смарагд клейнодів, пригадує ту спокійну тишину, яка наступає по бурі. Це пригадує нам першу райдугу, яку Бог поставив на небосклоні після світового потопу, щоб послужила як небесна ознака Нойові й всім нам його потомкам, як ознаку що вже ніколи не буде глобального потопу. Це тоді Бог сказав: “Не буде вже води потопної на погибель усякому тілу. А буде райдуга моя в хмарі, і дивитись му на неї, щоб спогадати заповіт вічний між Богом і землею, і між усякою живою душею і всяким тілом на землі.” (1 Мойс. 9:12—16) Людські науковці, що бажають контролювати погоду на землі із “рішальної позиції” у зовнішнім просторі, ніколи не зможуть знищити символу Божого заповіту, райдуги.

17. Ким був Бог окружений, й чому вони не представляли “апостолів Агнця”?

¹⁷ Заки Бог почав творити, він був самітний у космічному просторі, від часу без початку. Але кого з своїх сотворінь Бог покликав перед свою присутність? Ким він окружив себе? Про те таємне видіння Йоана каже нам: “А кругом престола двадцять чотири престолів; а на престолах бачив я двадцять і чотири старців сидячих, зодягнених у білі одежі; а на головах своїх мали золоті вінці.” (Одкр. 4:4, АС) Хто це ті “старці”, ті двадцять-чотири особі у старшому віку, укороновані довкола Божого престола? Йоан знав тих “старців” в жидівській суспільності, в соборі старинного Ізраїля. Пятнадцять століть перед Йоаном, коли пророк Мойсей отримав Десять Заповідей від Бога, Мойсей спілкував зі сімдесяти “старшими” мужами з народу Ізраїля. (2 Мойс. 24:1, 9, АС) Але Йоан був старшим чоловіком з христіянського собору. Він був особлившим “старшим”, тому що він був один із “дванацяти апостолів Агнця (Ісуса Христа),” котрі становили дванадцять підвалин для христіянського собору, як дванадцять основних каменів в мурі нового Святого Города. (Одкр. 21:14) Але ті укороновані й інтронізовані “старці” котрих Йоан бачив сидячих навкола Божого престола, не могли зображати дванадцять апостолів Ісуса Христа, бо їх число було двадцять чотири, або два рази по дванадцяти апостолів.

18. Кого двадцять чотири “старці” представляють?

¹⁸ В соборі старинного Ізраїля ті “старші” були представниками цілого собору Ізраїлевого. Так і від часу Йоана, христіянські “старші” представляли цілий собор христіянський або духові Ізраїльтяни. Згідно з цим правилом, ті двадцять чотири “старці”, що сиділи на престолі коло Бога, зображали цілий собор христіянський, котрі докажуть свою вірність аж до смерти, й котрі будуть винагороджені воскресенням із мертвих до життя в небі й сядуть на престолі в небесному царстві Божім.a

19. До якого числа той собор зріс, і які обітниці Ісус Христос дав їм?

¹⁹ Цей собор з вірних христіянів, котрі осягнуть небесну нагороду, остаточно досягнуть 144,000 в числі, або шість тисяч разів по двадцять чотири. Самий Йоан подав нам це остаточне число їх, в Одкриттю 7:1—8; 14:1—5. Йоан був ужитий передати їм цю вість від прославленого Ісуса Христа в небі: “Будь вірний аж до смерти, і дам тобі вінець життя.” “Хто побідить, той зодягнеться в білу одіж, і не витру імя його з книги життя, і визнаю імя його перед Отцем моїм, яко ж і я побідив, і сів з Отцем моїм на престолі його.” (Одкр. 2:10; 3:5, 21) Що ті двацять чотири “старці” кажуть й роблять в цім видінні Йоана, дальше доказує, що вони символізують 144,000, котрі будуть становити остаточний собор.

20. Чи вони є “старці” у віку відносно всього творива, й що вигладило дорогу, що вони були укороновані як люди старші віком?

²⁰ Це тільки девятьнадцять століть тому, як христіянський собор був започаткований на землі. А щодо присутності з цих членів в небі, то їх побуту там не можна сподіватись аж після установлення Божого царства, про котре вірні христіяни молилися протягом всіх тих століть. Помимо цих фактів, Бог вважає тих членів собору за “старших”, або як людей доспілі віком в порівнанні зі всіма іншими з його розумових сотворінь в небі й на землі. Отже, ясним є, що це не роки які пережили члени собору, але їх поступ в знанні, в урядовім вишколенню й в лоальній відданості, що вигладив дорогу до їх зодягнення в білу одежу, укороновані й інтронізовані як “старші” довкола Божого престола.

21. Як вони були вибрані бути “старцями” в Божій присутності?

²¹ Як же вони були вибрані бути “старшими” в Божій присутності? Певно, що це не сталося через якісь демократичні вибори якогобудь народу на сході або заході. Це виконав самий Бог, бо Бог не дивиться так, як чоловік або народи, бо він має свій власний рівень яким вибирає кому дати місце в його близькім окрузі. Отже ті символічні “старші” є вибрані теократично, від найвищого місця авторітету звиш, а ні від людей тут на землі.

22. Отже чи це значить, що Бог мав Сенаторів, й кому ті двадцять чотири “старці” мали честь служити?

²² Коли ж Бог оточив себе кругом двадцяти чотирома старшими, то чи це значить, що він має так би сказати Сенат, довірочну Раду небесних чиновників, з котрими він нараджується і потім поступає згідно з більшістю опінії або голосів? Ні; він бо всезнаючий. Він не потребує ніякої поради від жадного його сотворіння. Пророк Ісаїя правильно запитав відносно цього великого Творця: “Хто збагнув дух Єгови, був порадником йому і вчив його? З ким він радився, або хто наводить його на розум, вказує правду, навчає його знання, або показує дорогу до мудрості? В його народи — мов крапля з видра, а на вазі важать за пилинку. Мов порошину підійме він острови.” (Іса. 40:13—15) Христіянський собор, представлений через двадцять чотири “старці”, має честь служити як передові небесні урядники стародавньому, Творцеві.

23. Згідно з оточенням перед Богом й “старцями,” яке внутро було представлене Йоанові?

²³ В Йоановім видінню, Бог й його двадцять чотири “старці” сиділи на престолі в оточенню наче внутрі храму почитання в стариннім місті Єрусалимі. Зі зображення яке записано в Біблії, Йоан знав, що там було десять золотих свічників у святій кімнаті храму, який цар Соломон збудував тисяча років перед тим. Пять свічників були праворуч, а пять ліворуч перед входом до кімнати Святая Святих. На подвірю храму була також мідянна вмивальня з водою, так велика, що її названо морем. (1 Цар. 7:23—26, 44, 49) Водою з неї священики вмивали свої руки або жертви.

24. Як Бог, сидячи на престолі, відріжнявся від того, що було в святині царя Соломона давно тому?

²⁴ Відносно Божого престола Йоан каже: “А з того престола виходять блискавки, громи і голоси; і сім свічників огняних горять перед престолом, а це сім духів Божих. А перед престолом море шклянне, подібне до христалі.” (Одкр. 4:5, 6) В давному храмі царя Соломона Бог не сидів на престолі в Святая Святих, але там було надприродне світло над святою золотою скринею або ковчегом, що містив дві камяні таблиці на котрих палець Божий написав був Десять Заповідей. Однак, у видиві Йоана, Бога бачиться наче б сидів на престолі в його небеснім храмі.

25. Як це зображено тим, що Йоан бачив й чув, то що виходило від престола Божого?

²⁵ Блискавиці з його престола влучно пригадували Йоанові, що “Бог є світло.” При сотворенню землі Він був Той, що сказав: “Нехай станеться світло.” (1 Йоана 1:5; 1 Мойс. 1:3) Від його сили виходить не тільки справжнє світло, але також всі блискавки просвітчення, знання, розуміння й мудрості до його сотворінь в небі й на землі. Від Сидячого на божественному престолі приходить сила голосу, також звук голосу, що його видають орґани мови, й особливше божественну вість, яка несеться хвилею голосу. Часами божественні вісти гримлять від їх враження у виреченню суду на його ворогів. “Бог слави гримить.” (Пс. 29:3) Його пророцтва про будучі події предсказали його прихід до його великого духового храму в цілі судити людей.— Мал. 3:1.

26. Як треба розуміти “сім горючих свічників,” й чому засвічені свічники були перед ним?

²⁶ Божий дух або активна сила є невидима для людського ока, але вона може заставити сотворіння рухатися й працювати. Вона може витворити наслідки які наше кволе око може бачити й наші інші змисли можуть відчути. Своїм Духом або активною силою Бог може спричинити освічення, відкрити затаєне, чого жадний звичайний людський ум не може придумати або зрозуміти, кинувши світло на довго-заховані святі тайни. Його дух є як “сім свічників”, що горять перед Богом в його небесному храмі, не щоб давати йому світло, але щоб просвітити тих, котрі приходять в його присутність. Ті сім горючі свічники Йоан каже, “значать сім духів Божих.” Це не значить сім духових осіб, але що на духи або активну силу Божу треба дивитись в семиразовий спосіб. Сім, це Біблійне число, що означає духову цілковитість або досконалість, отже сім духів значать цілковиту повноту Божого духа. Він дає повну потрібність його духа або активної сили для освідчення тих, котрі служать йому в його духовім храмі. За те, ті просвідчені відбивають духове світло на інші сотворіння, щоб привести їх до знання Божої правди.

27. Над чим цих сім свічників світили, й що цей факт зображає?

²⁷ Ті сім символічні горючі свічники мусіли кидати їх світло на “склянне хриштальне море,” у котрім священик міг вмиватись. Так і семиразний дух Божий діє тільки через орґанізацію або ґрупу сотворінь, що є чисті в його очах. Його дух оперує через очищену орґанізацію й помагає членам тримати ту орґанізацію й її жертви Богу чистими. Памятайте, що велике “море” царя Соломонового храму могло помістити приближно 19,600 ґальонів води й “священики вмивались у нім.” (2 Паралип. 4:2—6) Як чиста вода, Божа правда вимиває й очищує своєю силою. Ті, що їх прийнято в Божу присутність, як от двадцять чотири старці, потребують такої води правди, щоб виконувати їх священичу задачу прийнятну Богом й на добро всім людям доброї волі. Згідно з цим образом, про собор з 144,000 вірних послідовників Ісуса Христа, говориться, що він отримав від нього очищення, “щоб освятити її, очистити купіллю води у слові, щоб поставити її перед собою славною церквою, що не має скази або пороку або чого такого а щоб була свята і непорочна.” (Ефес. 5:25—27) Бог вірує в реліґійну чистоту. Він тримає близько себе те, що є чисте.

(Дальше буде)

[Примітка]