Виявляючи Практичну Мудрість Як Сини Світла
1. Що ми є зобовязані показувати ради добра схожих-до-овець людей, й який напрям це значить для нас в цім віку космічних ракет?
ЦЕ НАШ обовязок виявляти практичну мудрість ради схожих-на-овець людей, котрі потребують вірних пастирів. Ми не сміємо бути як Вилдад Савхеаський в пророчій драмі Йова. Цей Вилдад не поміг розвязати проблем терпеливого Йова. Радше, він кинув сумнів на невинність Йова й наполягав на інший напрям для Йова. Отже Йов сказав до Вилдада: “Ой, як же ти поміг мені, безсильному, як піддержав руку слабому! Щож то за раду подав єси немудрому, й як основно виявив річ!” Бодай би такі слова докору непотребні були для нас в цім космічнім віку ракет. Коли ми бажаємо показати себе за дійсних приятелів й щирих потішителів, а не як “лікарі безвартні” для схожих-до-овець в їх горю сьогодні, то ми мусимо освідомити їх про практичну мудрість. (Йова 26:1—3; 13:4) Ціль цього є, щоб зацікавити їх, та не про зовнішний космічний простір, але про небеса де вони можуть зложити скарб в бомбосховищі з Богом Єговою й його Христом.
2. Про непрактичність новочасних світових програм, що управитель програми просторних ракет сказав на конференції учених?
2 Про непрактичність новочасної світової програми, др. А.Р.Й. Ґросш викликав заворушення на конференції науковців в Каліфорнії Інституту Технольогії, де він, як настоятель програми космічного простору для Міжнародньої Корпорації Комерційних Машинів викликнув: “Наша програма метальних стріл є лебедева пісня вмираючої цивілізації! Нам не потрібно кращих стрілів, щоб знищити один одного — котрі ми маємо тепер, вистачуть виконати роботу відповідно. Ані нема розумної причини підніматись в зовнішний простір. Ми можемо видати гроші краще на розвязання проблем тут вдома — заопікуватися нашим множеством заморених міліонів. Коли б зробили це, тоді не буде потрібно шукати нових планет для поселення.” Він додав: “Ми є на злій дорозі, я боюсь, коли ми пробуємо полагодити нашу проблему через масове вбивство — або через справленняся до більшого острова в просторі.”— Ню Йорк Таймс, сторона 2, 21-го марта, 1959.
3. (а) Як ми дбаємо про потреби тепер перед Армаґедоном? (б) Що перевищить вид теперішнього космічного подорожування?
3 Тепер, коли всесвітня війна Армаґедон, котра вибухне із зовнішнього простору, є неминуча, то треба заопікуватися потребами людей тут на землі, й то зараз! Щоб показати мудрість із святої Біблії, як любимці мира й щастя можуть шукати за миром з Єговою сил радше ніж електронічно мати стичність з місяцем, або Венерою або якоюсь іншою планетою до котрої сподіються вислати космічні судна. Це ж більше важне знати Бога Єгову й його Сина Ісуса Христа ніж знати про місяць й планети, котрі Бог сотворив, бо таке знання про Творця й його Сина, нашого Спасителя, значить життя вічне. (Йоана 17:1—3) Коли хтось дійсно бажає дістатись вгору й бачити речі безпечно й вигідно у зовнішнім просторі, то це мудріще наслідувати Ісусову пораду й шукати перше царства Божого радше ніж плянувати подорож в ракеті у простір. Ті, котрі наслідять небесне царство, будуть бачити далеко більше як речі у зовнішнім просторі. Вони оббіжать довкола з більшим поспіхом, з ангелським поспіхом, й більше спокійно й вигідно. Подорожування у ракеті ніколи не принесе нікому видіння про самого Бога, яке наслідники Царства отримають.— Мат. 6:33; 5:8; 2 Мойс. 33:20.
4. В який спосіб практична мудрість дивиться на будучність, отже чому й ми не сміємо мати Бога і Христа за ворогів тепер?
4 Практична мудрість застановляється над будучністю розумно, що значить згідно із тим, що Бог сказав нам в його святій Біблії. Це його воля й замір, що мусить настати праведний новий світ. Він буде один Бог, котрого будуть почитати в тім новім світі, й його прославлений Син Ісус Христос буде один Цар правити з ласки Божої, над всією землею й її зовнішнім простором. Чи Бог Єгова й його правлючий Цар бажають нас й дозволять нам жити в тім досконалім новім світі, щоб тішитися ним вічно? Ми не можемо бути ворогами Бога й Христа й сподіватися осягнути це. Отже ми мусимо мати Бога й його Царя як наші вічні приятелі, а не цей короткотриваючий засуджений світ.
5. Щоб навчати нас як постачити мудро для будучности, то яку приповість або ілюстрацію Ісус дав нам?
5 Ми мусимо дбати про будучність з практичною мудрістю. Ісус дав нам приповість або ілюстрацію, щоб навчити нас робити так. От Східньому доморядникові погрозив пан відправити за марновання добра його пана. “Каже ж у собі приставник: Що мені робити, що пан мій бере приставництво від мене? Копати не вмію, просити соромлюсь. Знаю, що зроблю, щоб, як відставлений буду від приставництва, люди прийняли мене в господи свої.” Отже він покликав тих, що були тяжко задовжені до його пана, один по другім, й приказав змінити їх довги на нижчі суми, в однім случаю до 50 відсотків, в другім до 80 відсотків задовженої суми. Коли пан довідався про цей спосіб набути приязнь його приставником, коштом його пана, то що тоді пан зробив? Аджеж, що він відправив приставника. Ісус вилишив це незгаданим; але Ісус сказав щоб це зробити ясною точкою в ілюстрації: “І похвалив пан приставника неправедного, що мудро вчинив; сини бо віку цього мудріщі над синів світла в роді своїм.”— Луки 16:1—8.
6. Який є найкращий спосіб пристосувати Ісусової ілюстрації?
6 Практичну мудрість похваляється тому, що вона приносить корисні наслідки для тих хто вживає її. Отже Ісус сказав нам як в найкращий спосіб пристосувати цю точку ілюстрації, та не несправедливість приставника, але його практичну мудрість. Ісус не бажав синів світла бути менше мудрими в практичний спосіб чим сини цієї світської системи сучасної ґенерації. Ісус бажає, щоб ми були мудрі в практичний спосіб до Бога й його помазаного Царя.
7. Що Ісус каже нам робити з неправедним багатством й невільництвом до багатства?
7 Згідно із цим Ісус сказав до синів світла правди: “І я вам кажу: Робіть собі приятелів від мамони неправди, щоб як будете в недостатках, прийняли вас у вічні оселі. Вірний у найменшому, і в великому вірний, а в найменшому неправедний, і в великому неправедний. Коли ж оце у неправедній мамоні вірні не будете, то правдиве хто вам звірить? І коли у чому вірні не були, ваше хто вам дасть? Жаден слуга не може двом панам служити: або одного ненавидіти ме, а другого любити ме; або до одного прихилиться, а другим гордувати ме. Не можете Богові служити й мамоні.”— Луки 16:9—13.
8. Хто є абсолютно певний приятель з яким би бути на добрій стороні, й чому?
8 Ми не можемо посвятити себе Богові через Христа й бути рабами багатства, неправедного багатства, матеріального багатства. Ми мусимо доказати себе панами неправедного багатства й зробити його рабом для нашої цілі, коли ми служимо як Божі раби. Таке неправедне багатство не є скарбом, яко ми складаємо в небі з Богом, але це мудро вживати його для набуття приятелів. Ми не можемо мати цього світа за нашого приятеля на все. Він напевно проминеться в “битві великого дня Бога Всемогучого”. У вічі всядої непевности сучасного життя, то єдині приятелі про які ми можемо бути абсолютно певні є Бог Єгова й Ісус Христос. Вони єдині, що можуть взяти нас “у місце вічного пробутку,” бо вони є безсмертні, вічні самі. Тому вони можуть дати нам досконале місце пробутку у вічнім новім світі чи це в небесному царстві з Ісусом Христом або на земськім раю із всіма воскресшими вірними святими мужами із старинних часів перед Христом. Отже Бог Єгова і Ісус Христос є абсолютно конечні бути нашими приятелями, бо вони дійсно матимуть оселю, щоб прийняти нас радо по цім “ракетнім віку”, а світ буде знищений в Армаґедоні й ми будемо звільнені від усякої спільности з цим світом.
9. По нашім посвяченні, як ми мусимо показати себе відносно неправедного багатства, й як, роблячи це, ми будемо винагороджені?
9 Хоч матеріальне багатство цього світу не є нам потрібне зовсім, щоб посвятити себе Богові й статися його рабами під нашим Провідником Ісусом Христом, однак ми можемо вживати матеріальне багатство у дальшій приязні в яку наше посвячення Богу через Христа приводить нас. Ми напевно мусимо пільнувати, щоб ми через наше неправедне багатство по нашім посвяченню не обернули Бога й Христа в наші вороги. Юда Іскарйотський, невірний апостол, один з Ісусових перших дванадцять апостолів, зробив так. Ми бажаємо доказати себе “вірними в справі неправедного багатства”, й це через вживання матеріальне багатство як ми тепер посідаємо, не щоб збагатити цей світ або його рабів до Мамони, але щоб служити справам царства Божого. Ми будемо вживати його, щоб ця добра новина про установлене Боже царство ширше проповідувалось, по всій залюдненій землі, ради останнього свідоцтва всім народам заки цілковитий кінець прийде. Від часу посвячення себе й всього нашого Найбільшому Приятелеві, Богу Єгові, ми в дійсності тримаємо довірочно матеріальні добра, які ми посідаємо у цім світі. Отже ми мусимо доказати вірність в уживанні такого земного багатства, так як ми мусимо вживати всяке безцінне духове майно, яке Бог дав нам через Христа. По Армаґедоні Бог і Христос возьмуть нас у вічне домування, тому що ми вживали практичну мудрість до них як приятелів.
РОБЛЯЧИ МУДРІСТЬ УСПІШНОЮ
10. Яку ілюстрацію Соломон ужив відносно успішної мудрости, й до якого ступня ми навчені вживати практичну мудрість успішно?
10 Як царський соборник людей Єгови, мудрий цар Соломон писав: “Як сокира притупиться та й не погостриш вістря,— треба напружувати сили; розум знає тому зарадити.” (Еккл. 10:10) О правдиві ці слова! Якщо чоловік має роботу до виконання, яка потребує знаряду з гострим вістрям, тоді це на його користь мати той знаряд з гострим вістрям. Коли знаряд стане затуплений й він не зважає на затуплення й не гострить вістря, тоді він працює тупим знарядом й через те мусить працювати тяжче. Він мусить уживати більше своєї власної енергії й часу, й робота зроблена не буде так чисто, викінчена з тяжким трудом у поті й додатковим зусиллям. Це значить незгідність й зайве. Це не є практична мудрість зі сторони працівника. Так мається справа з практичною мудрістю Божих синів світла. Вони мусять зробити успіх. То є, вони мусять вживати практичну мудрість, щоб вийшов з їх праці успіх. Якщо вони роблять так, тоді їх практична мудрість принесе користь їм. Спосіб в який невірний представник ужив своєї практичної мудрости приніс тільки негайну й тимчасову користь. Та ми сини світла є навчені вживати практичну мудрість, яка походить від Бога для нашого вічного добра.
11. (а) Чому це нерозумне робити тяжкі речі для нас? (б) Чому Тимотею сказано правити словом правди праведно?
11 Тут нема сенсу спричиняти трудність собі й непокоїти себе невдоволяючими наслідками або вправністю. В цім відношені христіянський надзиратель Тимотей дав нам слідуючу інструкцію відносно стада Божих людей під його опікою: “Про це нагадуй свідкуючи, перед Господом не перечитись; ні на що воно не потрібне, (тільки) на руїну тих, що слухають. Старайся поставити себе вірним перед Богом, робітником без докору, право правлючим слово правди. Від скверного марнословия віддаляйся; більше бо та більш (такі) розводять безбожність, і слово їх, як гангрена (рак), мати ме жир.” (2 Тим. 2:14—17) “Слово правди,” святі Писання, є знаряд котрим ми уповажнені працювати, не словами або наукою поза Божим Словом, що викликає боротьбу про значення, боротьбу, що не приносить користі але дійсну шкоду тим, що слухають суперечки. Бесіди цього світу, що є осквернені, тому вони нівечать те що святе для Бога, є лише порожне базікання, що не має дійсного змісту, ні дійсної підстави, й вони провадять людей в безбожництво й спричиняють зіпсуття, що роз’їдає їх на смерть. Це не є практична мудрість уживати такі слова або навчання, або порожні промови або поговірки.
12. (а) Який знаряд ми повинні вживати, й як ми вживаємо його праведно? (б) Як ми тримаємо його гострим для нашого вжитку, й з якою користю?
12 Вживайте знаряду, який виконує Божу роботу, іменно, його святе Слово. Уживаючи його, будьте певні, що воно ужите правильно не тільки щоб Слово Боже було гармонійне з собою, але також було вживане з доброю мотивою в вашому серці й для правої цілі. Наша мотива повинна бути — любов до Бога й його дорогих овець. Наша ціль повинна бути — вивисшити Бога й зібрати разом всі його вівці в одну кошару під його Правого Пастиря, Ісуса Христа. Ця робота також проповідування з Божого “слова правди.” Ми повинні бути уважними, щоб цей знаряд був наче гостре-вістря, ревне. Слово Боже вдійсності є таке; але ми мусимо тримати наше розуміння гострим й нашу здібність проповідувати бистро, щоб вчити щиро, проникливо, не тупо, непереконуюче, щоб марнувати час і зусилля, щоб вияснити виразно. Задля браку вживання його, наш інструмент або знаряд станеться таким. Наполягаюча потреба для збирання й збудування овець тепер перед Армаґедоном вимагає від нас приложити найбільше старання і справлятись зі Словом правди правильно. Ми мусимо приготуватись наперед до найбільшого ступня загострення. Це дійсно заощадить силу, коли ми при роботі отримаємо найкращі наслідки.
13. Чому ми як робітники тоді не будемо мати про що соромитися?
13 В такім случаю ми зробимо успіх з практичною мудрістю. Ми будемо вживати практичної мудрості з успіхом, й це буде для нашого вічного добра. Як працівники, ми не будемо соромитись а покажемось одобрені для Бога.
ПРАКТИЧНА ОСНОВА
14. Як Христіянські реліґіоністи не уживають Слова правди праведно, й чому імя прийняте не робить людини правдивою?
14 В цім космічнім віку Христіянство є повне реліґіоністів, котрі виконують багато речей в імя Господа Ісуса. Але ж вони не справляються зі Словом правди правильно. Вони роблять себе частю цього світу; вони є приятелями цього світу, отже вони підприймаються робити багато речей в гармонії з наміром цього світу, щоб бути в добрім стані з ним, і ніколи не противляться йому. Тоді до цих діл, які вони підпринялись робити згідно з рівном й заміром цього світу, вони причипили імя Христа. Вони називають такі діла христіянськими й кажуть, що Христос визначив приклад для них виконувати такі діла. Наприклад, чи Христос й його апостоли не оздоровляли недужих? Отже чому й їм не статися медичними місіонарами? Однак імя в котре хтось припускає, що він виконує роботу не робить того діла правильним. Крім імя, продукт праці мусить бути добрий.
15. В доказ цього, що Ісус каже, чому беззаконні робітники не мають практичної мудрості?
15 Сказав Ісус: “Оце ж по овощах йх познаєте йх. Не кожний, хто говорить до мене: Господи, Господи! увійде в царство небесне, а той, хто чинить волю Отця мого, що на небі. Многі казати муть до мене того дня: Господи, чи не в твоє ж імя ми пророкували? й не твоїм імям біси виганяли? й не твоїм імям великі чудеса робили? І промовлю тоді до них: Ніколи я вас не знав; йдіть від мене, ви, що чините беззаконня.” (Мат. 7:20—23) Ісус Христос все виконував волю свойого Отця, що на небі. Він ніколи не робив ніякого беззаконня проти Бога. Його імя не можна сполучити з нічим, що не є воля Божа, або беззаконня. Пристосувати імя Ісуса до беззаконня є злом, хоч би таке беззаконня здавалось виконає чудову роботу. Ісус немав ніякого споріднення з працівниками беззаконня, котрі гіпокритично вживають його імя, щоб мильно представити їх роботу й доконати звідничий вплив. Очевидно такі беззаконні робітники діють без практичної мудрості.
16. Як розділ восьмий Приповістей показує, що Ісус Христос тримається небесної, практичної мудрости?
16 Ісус Христос уживає небесної мудрости й практичної мудрості. Він все виставляв ці успішні прикмети. Як Божий первородний Син в небі, і заки він стався досконалим чоловіком на землі, він є уособлений в розділі восьмім в книзі Приповістей царя Соломона. Там він представлений в особі Божої мудрости. І яко такий, він каже: “Я, премудрість, пробуваю з розумом і шукаю розважливого знання. Страх Єгови — значить ненавидіти зло; гордощі, високомірність, зла путь і двоязичні уста мені ненавидні. В мене рада й правда, я — розум, у мене сила.”— Прип. 8:12—14.
17. Як практична мудрість принесла користь Ісусові, й яку ілюстрацію він дав проти полапки беззаконня?
17 Практична мудрість була успішною, коли він був на землі, що помогла Ісусові набути вічну небесну славу. Тепер, послухайте його слів практичної мудрості для нас хто не бажає попастись в полапку беззаконня. “Оттим же, всякий, хто слухає ці слова мої й чинить їх, того уподоблю я чоловікові мудрому (чоловікові практичної мудрості), що збудував свій дім на камені; і полили дощі, й надійшла повідь, і забуяли вітри, й наперли на той будинок; і не впав він, бо був збудований на скалі. А всякий, хто слухає ці слова мої, та й не чинить їх, уподобиться чоловікові необачному, що збудував свій будинок на піску; і полили дощі й наперла повідь, і забуяли вітри, й наперли на той будинок; і впав він, і велика була руїна його.”— Мат. 7:24—27.
18. На якій основі необачні христіяни будують, і які будуть остаточні наслідки?
18 Як необачні христіяни й вірні христіяни слухають що Ісус казав, так як необачна кляса дівиць й розумна кляса дівиць робить. (Мат. 25:1—13) Але необачні не зважають на Ісусові слова і не виконують їх. Вони є недбалі, недумаючі й коротковидючі й непослушні. Отже їх реліґійну будівлю вони збудували на непослушенстві того, що Ісус казав як основі. Вона є як пісок. У великому потопі судно Армаґедону, реліґійна будівля безумних і непослушних христіян, западеться. Її руїна буде велика. Це буде значити вічне знищення для тих, хто мешкають в нім.
19. (а) Якою людиною є успішний христіянин? (б) На чім він будує, й яку користь це принесе йому?
19 Успішний христіянин є людина небесної практичної мудрости, він є розумний, думаючий, думає наперед й працює для чогось сталого, витривалого, проти нищительних сил. Він є послушний розказам авторітету. Його христіянську будівлю він будує на послушенстві до розказів Божого мудрого Сина, як основі. Послушенство до цих слів служить як скала для основи. Як основна скала, що запущена глибоко в долину, так що її не можна змити геть або підмінувати або перекинути. Між бурею божественного суду в Армаґедоні, христіянська будівля у котрій цей розумний ученик домує протягом віку космічних ракет, не буде знищена. Він буде там домувати вічно, тому що він показав практичну мудрість в гармонії з досконалою волею Божою. Його практична мудрість була успішною, і принесе йому вічне добро в безконечному новому світі Бога Єгови.