“Вічна добра новина” для “часу кінця”
“І бачив я іншого ангела, що летів посеред неба й він мав благовістити вічну добру новину, як радісну вістку усім, що мешкають на землі, і, кожному народові, і племені, і язикові, і людові”.— Одк. 14:6.
1. Тоді коли лет в повітрі сьогочасною людиною не є надзвичайною річчю, вид чого збудив би в нас велике зацікавлення й без сумніву, що ми робили б?
СЬОГОДНІ, це є нічого надзвичайного для нас бачити літаків посеред неба, із одною або й більше ніж сто осіб у ньому, що летять із великою скорістю, або навіть бачити ракети із людиною у капсулі, яких шпурляють в зовнішній простір й безпечно повертаючися назад до землі. А що, коли б ми поглянули на небо й побачили ангела, не у відкритому літаку й без штучних механічно-керованих крил, літаючи посеред неба, там де птахи літають, із оголошенням? Чи не викликало б це в нас зацікавлення? Чи не напружили б ми наші вуха, щоб почути це оголошення, яке ангел звіщає, і то без помочі рупора (голосника) чи іншого новочасного електричного звукового приладдя? Безперечно, що так.
2, 3. Яке сенсаційне оголошення зробив ангел около 2,000 років тому назад?
2 Думаючи про ангела із оголошуванням, ми повертаємо наші думки майже дві тисячі років назад в минувшину, до релігійно-славного місця на Середньому Сході. Осінньої ночі, деякі пастирі, яких народня історія зв’язала з ангелами, стережуть свої стада на полях, коло маленького містечка Вифлеєму, місця народження Царя Давида. Нагло розляглась ясність навколо них й у славі появився там ангел коло них. Хоч вони були Бого-боязливі люди, все-таки вони сильно перелякались. Але ангел сказав:
3 “Не лякайтесь, бо я благовіщу вам велику радість, що всі люди матимуть, тому що народився вам Спаситель у місті Давида, що є Христос Господь. А це ось вам ознака: ви знайдете сповиту дитину, що лежить в яслах”.
4. Хто крім людей радів із цього оголошення?
4 Ця подія була радістю не тільки для всіх людей на землі, але також для неба, бо глядіть що дальше сталося. “Раптом із ангелом появилась велика сила небесного війська, що хвалили Бога, кажучи: ‘Слава Богу на висотах, а на землі мир між людьми доброї волі’ ”.— Луки 2:8—14; Зах. 1:7—9.
5, 6. Хоча появи ангелів у минулому часі були подіями великої важливости, то однак що можна сказати в зв’язку із сьогоднішнім днем і про силу невидимих духових сотворінь?
5 Ми можемо думати собі, що це була чудова річ тоді в минулому бути із цими пастирями, бачити видіння ангелів, чути їхні голоси й потім піти до ясел і бути свідками народження дитини, яка мала статися “Спасителем, що є Христос Господь”. (Луки 2:15—20) Одначе ми сьогодні маємо багато до діла із небесними ангелами, вони є невидимі для нас і ми не чуємо їхніх голосів.
6 Ми маємо кожну причину вірити, що сьогодні існує велика активність демонів. Похід усіх світових націй до найбільшої й найбільш руїницької війни в історії людства є безперечно під контролею демонів. Це в такому розумінні остання книга Біблії висловлюється про цей нестриманий похід, що озброєні нації ведуть до ситуації, яка пророчо є названа Гар-Маґедон або Армагедон. (Одк. 16:13—16) Остання книга Біблії показує, що в цей самий час буде також діяльність і рух зі сторони Божих ангелів, але не з ціллю, щоб здержати акцію демонів у їхньому проведництві націй до Гар-Маґедону, але з інших причин.
7, 8. (а) Коли була остання поява ангелів, а однак в який спосіб Єгова вживає ангелів сьогодні? (б) В який спосіб Йоан запевнює нас про цю обслугу ангелів?
7 Від часу, як апостол Йоан одержав Одкриття при кінці першого століття нашої ери, появлення ангелів більше не повторяється. Одначе святі ангели Всевишнього Бога безнастанно служать вірним послідовникам “Христа Господа”, які мають наслідити безсмертне життя разом із ним в небесному Царстві. Ось що слова в листі до Жидів 1:14 мають на увазі, коли повстає питання в зв’язку із святими ангелами: “Чи не всі вони є духи для загального служіння, вислані служити тим, що мають унаслідити спасіння”? Всі ці ангели є підпорядковані Господеві Христові, синові Божому, й вони вірно служили йому продовж минулих дев’ятнадцять століть, в користь його послідовників. Одначе сьогодні існує передбачена праця, яка має бути виконана в цьому “часі кінця”, який наближається до кульмінаційної точки в Гар-Маґедоні. Цим ангелам є дані спеціальні службові завдання й вони служать у спосіб невидимий для нас людей. Це мусить бути правдою, щоб було зреалізовано те, що Йоан бачив в чудотворному видінні, котре він описав в Одкритті 14:6, 7 ось цими словами:
8 “І бачив я іншого ангела, що летів посеред неба й він мав благовістити вічну добру новину, як радісну вістку усім, що мешкають на землі, і кожному народові, і племені, і язикові, і людові, промовляючи грімким голосом: ‘Бійтеся Бога й славіть Його, бо прийшла година Його суду, тому почитайте Його, котрий сотворив небо, і землю, і море, і джерела вод’ ”.
ПЕРШИЙ АНГЕЛ ВИДИМИЙ В ПОЛЕТІ
9. Незважаючи на те, що ми не бачимо ангелських появ сьогодні, як ми знаємо, що вістку в Одкритті 14:6, 7 приносить ангел Єгови?
9 Ми буквально не бачили ангела в полеті, котрого Йоан бачив у видінні, ані із землі, ані із літака, що летів з великою швидкістю посеред неба. Ані астронавти, які були вислані в орбіту навколо землі, багато вище ніж висота досягнена джетовим чи ракетним літаком, не бачили такого ангела. Одначе незважаючи на це все, ми не можемо приписати нікому іншому як ангелові чи групі ангелів під розпорядком Христа Господа, це все, що ми бачили й чули на землі від часу закінчення Першої Світової Війни в листопаді 1918 році й Мирної Конференції в 1919. Що ми бачили й чули від того часу відносно Бога, “котрий сотворив небо, і землю, і море, і джерела вод”, з певністю не може бути з людського джерела ніякою людиною, як наприклад, Й. Ф. Рутерфорд, пам’ять якого так зване Християнство ненавидить.
10, 11. (а) Чому вістки, котрі ми почули є навіть більш важніші, ніж оголешення пастирям про народження Ісуса? (б) Як Йоан показує в Одкритті 12:10—12 що це правда?
10 Що ж це ми чули від 1919 року? Ми без сумніву чули звіщання “радісних новин”, котрих то всі живучі на землі ніколи перед тим не чули. Ці радісні новини, це “добра новина, що всі люди матимуть”, що ангел у славі звістив пастирям, що були на полі поблизу Вифлеєму, дев’ятнадцять століть тому назад. Оголошення народження хлопчика повинно бути доброю новиною, особливо тоді, коли народження цього хлопчика чекалося тисячі років, тому що Бог Сотворитель завдав йому виконати важливу роботу, щоб освободити людський рід від всякого зла, що його навіщає. (Єрем. 20:15) О, як багато краща повинна бути ця добра новина про народження Царства, Уряду, де ця передбачена дитина в дійсності виступає як “Христос Господь” і як “Спаситель”! Ангели співали разом при людському народженні майбутнього Володаря, але коли Боже Царство народилося в небі й осягнуло побіду над Сатаною й його демонами, тоді настало сповнення слів Одкриття 12:10—12. У цих віршах Йоан каже:
11 “І чув я могучий голос у небі, що говорив: ‘Тепер прийшло спасіння і сила і царство нашого Бога й власть його Христа, тому що скинуто винувателя братів наших, що обвинувачує їх день і ніч перед Богом нашим! Тому то веселіться небеса й ви що там перебуваєте’ ”.
12. Які власні питання представляються на відповідь?
12 Проте, чи мала б ця небесна подія бути невідома на землі? Чи менше важлива подія народження Ісуса була варта цього, щоб її оголошено на землі, і то ангелами, а багато важніша подія, а саме народження Божого Царства із Христом як Господом у небі не варта, щоб її оголошено на землі із подібною гідністю? Це не було б в гармонії з Божим провадженням речей світової важливости.
13. Які маємо ми докази, що Боже Царство народилося в небі в 1914 році?
13 В світовій історії від 1914 року ми маємо незчисленний доказ, що Боже Царство було засноване того року у небі. Багато доказових речей, що ми мали б дошукуватися у цьому видимому світі, Ісус передсказав тоді, коли він сидів на Оливній горі, два дні після свого в’їзду до святого міста, представляючи себе Єрусалимові як Божий помазаний цар. В 1919 році назбиралось доволі фактів, щоб доказати, що “призначені часи народів” скінчилися в 1914 році, й що Боже Месіяністичне Царство було основане у небі й що відразу після цього Сатана Диявол, невидимий бог народів, був скинений із неба на землю, там де знаходяться ці нації поган.— Матт. 24:1—13; Луки 21:24.
14. Як показав це Ісус, в який спосіб його послідовники приймуть вістку про народження Царства?
14 Що сказав Ісус, щоб його вірні послідовники робили після цього як зрозуміють значення усіх цих доказів? Щоб тримали це тільки для себе, так як таємна організація? Щоб не говорили про це нікому, бо народи можуть цього не любити й можуть противитися цьому й переслідувати їх за це? Ні; коли Ісус передсказав перші ознаки, якими можна доказати, що царства цього світу вступили у свій “час кінця” й що Боже Царство для праведного нового світу народилося в небі, Ісус сказав до своїх зацікавлених учнів: “І проповідувана буде оця добра новина про царство по цілому світі на свідкування всім народам; а тоді прийде кінець”. (Матт. 24:14; Дан. 12:4) Отже в цей спосіб царське небесне народження, багато важніше ніж людське народження Ісуса дев’ятнадцять століть тому назад, мало мати належне проголошення на землі у нашому часі.
15. (а) Чи Ісус мав на увазі, що ангели проповідуватимуть про народження Царства? (б) Яка була ціль оголошення народження Царства?
15 Ісус не сказав, ані не натякнув на це, що проповідування доброї новини про народження Царства робитимуть небесні ангели. Пророцтво для його учнів, це було інструкції для них на той час, коли докази про народження Царства стануться видимими. Вони були призначені на це, щоб робити роботу проповідування по всій заселеній землі, усім народам. Це проповідування ново-народженого уряду, уряду, що має суверенітет над цілою землею, не було із наміром, щоб піднести політичну революцію між народами, так, щоб учні Христа були революціонери. Проповідування мало бути тільки “на свідкування всім народам” перед тим заки Бог у небі не пішле руїницький кінець на цих неслухняних народів.
16. Одначе, яку ролю гратимуть ангели в цій найважнішій праці?
16 Проте, хоча голосне проповідування на землі мало робитися мирними учнями Ісуса у цьому новочасному столітті, то це не означає, що невидимі ангели неба не робитимуть якусь ролю невидимо, або навіть маючи нагляд над цією працею проповідування. Ісус сказав у свойому пророцтві про кінець світа, що ангелів вживатимуться на збирання проповідників Царства. Він сказав: “І вони бачитимуть Сина чоловічого ідучого на хмарах небесних з силою й великою славою. І вишле він своїх ангелів з голосним трубним звуком й вони зберуть вибраних його від чотирьох вітрів, від одного кінця неба аж до другого його кінця”. В кінці він сказав: “Коли прийде Син чоловічий у своїй славі й всі ангели із ним, тоді він засяде на свойому престолі слави. І всі народи зібрані будуть перед ним, й він відділить одних людей від других”.— Матт. 24:30, 31; 25:31, 32; Марк 13:26, 27.
17, 18. (а) Яке почуття повинні мати слуги Бога на землі відносно цієї ангелської помочі? (б) Що означає те, що ангел летів посеред неба зараз після цього, як апостол Йоан бачив Ісуса й його 144,000 переможних учнів?
17 Маючи на увазі, що ангели під керівництвом правляючого Царя, Господа Христа, помагають, керують, охороняють й попирають нашу працю проповідування у всій заселеній землі — це повинно бути великою потіхою, заохотою й силою для нас Свідків Царства. Ця ангельська невидима співучасть у праці проповідування так, ця ангельська відповідальність проголошення радісної новини про встановлене Царство всім мешканцям землі, це все, без сумніву, було символізоване Йоановим видінням ангела, що летів посеред неба із вічною доброю новиною. А зв’язок між летючим ангелом, приносителем доброї новини й Божим Царством є зовсім ясний для нас. Як це так? А так, що він є видимий, летючи посеред неба зараз після цього як Йоан бачив Ісуса Христа, Божого Агнця стоячого зі своїми 144,000 переможними учнями на горі, що називається Гора Сійон, на тій же самій горі на якій прабатько, Цар Давид, сидів на свойому престолі, “престолі Єгови” в Єрусалимі.— Одк. 14:1—6.
18 Після послідовності цих співпоріднених подій, це мусить означати, що після цього як Агнець Ісус Христос стане правителем Царства на небесній горі Сійон в 1914 році, тоді “вічна добра новина” Месіяністичного Царства мусить проголошуватися всім мешканцям землі, котрі без їхнього власного відома підпали під суверенітет надлюдського уряду небесного Царства. Світова історія від 1914 року вказує на це, що події збулися тільки в цей спосіб і у цьому порядку.
ПОСЕРЕД НЕБА
19. (а) Яка користь із цього, що ангел летить посеред неба? (б) Якої важливости є його вістка?
19 Тому що ангел летів посеред неба, то великі простори заселеної землі могли чути його. Його проголошення, котре він голосив своїм надлюдським голосом із цієї висоти було можна чути людям великого радіусу. Його післано звіщати радісну новину кожній національності, племені, язикові й народові, й він мав летіти довколо землі. Це була добра новина, вартісна цього, щоб її почула кожна людина, що живе на землі. Ця добра новина не прийшла від земних політикантів, але з неба й торкається кожної особи, що живе на землі, мужчин, жінок і дітей. За розказом самого Бога вона мусить бути опублікована як найширше, тому що це є найважніша новина для людства; й тут не може бути здержування чи затишування в опублікованні цієї новини, чи то людьми, які бояться говорити про це, або людьми, які противляться публікованню цієї новини.
20. Чому це було б надаремно для всякого здержати оголошення вістки, яку проголошує ангел Єгови?
20 Нехай люди на землі, царі, судді, генерали, духовенство, папи або архієреї пробують здержати летючого ангела, щоб він не проголошував радісної новини, якщо вони посміють. Більш як дві тисячі й шістсот років тому назад хвастливий цар Світової Сили Ассірії загрожував перекинути Боже типічне царство, яке правило із Сійону або Єрусалиму. Але одної ночі один ангел Єгови, як це показує Слово в 2 Царів 18:13 до 19:36, спричинив смерть 185,000 із війська напасника, змушуючи його, відступити із тими, які залишилися до того місця звідки прийшов.
21. (а) Яке ставлення повинні мати проповідники Царства до проголошування доброї новини? (б) Чому є потреба скорої активности зі сторони Божих слуг у цій найважнішій праці?
21 Згідно із цим, проповідники Царства на землі не мусять боятися. Де б це не було, вони мусять говорити відважно, як під божественним дорученням. Воно є незручно для них, щоб вони проголошували добру новину із гелікоптерів, літаків чи ракет, бо Ісус сказав, що вони мусять стати на видимі місця й без страху проповідувати до людей. Коли він вислав своїх дванадцятьох апостолів проповідувати, що “Царство небесне наближилося”, він сказав їм, щоб вони не мали страху перед людьми, одначе, щоб були “осторожні як змії”. Він сказав: “Тому то не бійтеся їх; тому, що нема нічого закритого, щоб не відкрилося, ані потаємного, щоб не було виявлене. Що кажу я вам потемки, говоріть те при світлі; що ж на вухо ви чуєте, проповідуйте те на дахах”. (Матт. 10:7, 16, 26, 27) Із даху голос промовця міг нестися далеко й засягнути велике число слухачів, на долині. Суть у цьому, щоб вістку було чути далеко й широко й по можливості як найскоріше. Ангел, якого бачив апостол Йоан у видінні летів посеред неба, летючи з великою поспішливістю як це у випадку перських “посланців на конях, їдучи на поштових конях царської служби, лошаках швидкого породу”, щоб повідомити нарід Єгови, що вони мають право оборонятися від своїх ворогів. (Естери 8:10) “Час кінця” є короткий й життя багатьох людей є загрожене. Тому й потреба скорої активности. Звернімо увагу на це, що ангел говорив “могучим голосом”. Він хоче, щоб його всі чули. Нехай не кортить нас притишити те, що він має сказати.
22. Чи поле, яке треба сягнути є мале, й яка є відповідальність ангела, що летить посеред неба?
22 Поле, яке треба досягнути із “радісною новиною” широке, включаючи кожну націю, плем’я, мову і нарід. Той ангел, котрий летів посеред неба мав всю територію, щоб усі ті, для котрих була ця вістка, могли почути її. Від 1919 року, він, або ангельська організація, яку він символізує, старається про це, щоб ця територія й це населення почули цю радісну новину.
23, 24. (а) Тому що поле велике, яке поширення Свідками Єгови було конечне від 1919 року? (б) Як далеко сягає добра новина друком сьогодні в порівнянні із 1922 роком і до якого розміру?
23 А це вказує на те, що Свідки Єгови проголошували вістку Царства тільки в обмеженім розмірі в 1919 році в Європі, Африці, Азії, Австралії, островах й Південній і Північній Америках під наглядом чотирнадцятьох відділів Товариства Вартової Башти Біблії й Брошур, а сьогодні в 1964 році вони проголошують радісну новину в 194 країнах і островах, маючи більш як 22,000 соборів і під наглядом дев’ятдесятьох відділів Товариства Вартової Башти.
24 Дальше, коли ходить про несення новини “кожній . . . мові”, до квітня 1922 року, публічну доповідь “Мільйони Живучі Тепер Ніколи Не Помруть” було проголошено промовцями в тридцять трьох головнійших мовах світу, а сьогодні вістка Царства публікується друком і словом в 162 мовах, а сам журнал Вартова Башта виходить друком в 66 мовах кожного місяця, включаючи і російську мову. Так, радісну новину “ангела, що летить посеред неба” можна чути навіть й через проникливу російську Залізну Заслону, при помочі тисячі Свідків Єгови. Комуністичні ракети не в силі застрелити летючого ангела Єгови.
ЯК “ДОБРА”— ”РАДІСНА”?
25. Яка є ця вістка летючого ангела?
25 Але що ж має цей ангельський вісник сказати в той час, як він летить посеред неба? Ось що апостол Йоан чув як він говорив “сильним голосом”: “Бійтеся Бога й славіть Його, бо прийшла година суду Його, тому почитайте Його, котрий сотворив небо, і землю, і море, і джерела вод”. (Одк. 14:7) Його заклик є до всіх народів, племен, язиків і людей, щоб вони боялися, славили й почитали Бога.
26. Чи це має значення, що яка-небудь нація є переважно якогось релігійного переконання? Чому?
26 Його не бентежить добре відомий факт, що люди одної національности є вже переважно римо-католики; що нарід у другій країні є греко-католики; що люди в іншій державі є протестанти; що нарід у слідуючій околиці є мусульмани або магометани; що народи в тій великій країні є конфуціоністи; люди в цих островах є буддисти. Яка різниться, що вони аж до цього, критичного часу практикують повище згадані релігії й багато більше, яких тут не згадано? Заклик небесного ангела є до всіх, щоб вони боялися одного Бога.
27. Чому нема сумніву, що Бог, про якого говорить ангел, котрий летить посеред неба, це сам Єгова?
27 Сьогоднішня релігійна ситуація у світі, так як і за часів Павла підтверджує правдивість слів апостола Павла, а саме: “Бо існують так звані ‘боги’ чи то на небі, чи на землі, як існує багато ‘богів’ і багато ‘панів’ ”. (1 Кор. 8:5) Але тут є зовсім зрозумілим кого має на увазі ангел, що летить посеред неба, коли то він закликає кожного боятися Бога. Він не згадує Його імени, але він змальовує хто є цей Бог у такий спосіб, що ми можемо розпізнати Його. Він є Суддя цілого світу й Він є Сотворитель неба, землі, моря й джерел вод. А є тільки один такий Суддя й Сотворитель, і ми можемо знати яке є Його особисте ім’я. В першому вірші Святої Біблії ми читаємо: “На початку Бог сотворив небеса і землю”. А в другому розділі, четвертому вірші в Американськім Стандартнім Перекладі Біблії із 1901 року читаємо: “Це є початки небес і землі, як це вони були сотворені, в день коли то Єгова Бог сотворив землю і небо”. А в сьомому і восьмому віршах читаємо: “І Єгова Бог сотворив чоловіка із пороху земного, й вдихнув в його ніздрі дихання життя; і чоловік став живою душою. І Єгова Бог насадив сад на сході, в Едені; й там Він осадив чоловіка, котрого Він сотворив”. (1 Мойс. 1:1; 2:4, 7, 8, АС) Кожний читач може тут бачити, що від самого початку Святої Біблії ім’я Бога Сотворителя є установлене як Єгова.
28. Які дальші докази ми маємо, що Єгова є всесвітній Суддя, про котрого тут згадується?
28 А що він є універсальний Суддя, то більш як три тисячі вісімсот літ тому назад, коли було загрожене існування Содоми і Гоморри та інших сусідніх міст, патріарх у Середньому Сході, Авраам звернувся до Бога Єгови й сказав: “Ні бо не чини в цей спосіб, щоб знищити праведного із лукавим, так щоб праведний був це саме що й лукавий; не роби цього: чи ж Суддя цілої землі не вчинить по правді”? Свята Біблія подає нам відповідь Судді на цей аргумент, кажучи: “І каже Єгова, якщо я знайду в місті Содомі п’ятдесят праведників, то тоді я помилую все це місто задля них”. Незважаючи на просьбу Авраама, Суддя всієї землі справедливо післав огненний і сірчаний дощ із неба на Содому та інші міста в цій околиці. (1 Мойс. 18:25—33; 19:24—29, АС) З огляду на цей доказ виконання присуду Суддєю всієї землі дев’ятнадцять століть перед часом Йоана, чи ж ангел якого він бачив, що летів посеред неба, не робив людству особливої прислуги, закликаючи кожного до страху перед Сотворителем, Богом Єговою? Така ангельська прислуга повинна бути спеціально й конечно потрібна в час його суду.
СТРАХ БОГА
29. Поясніть, що означає правильний страх перед Всевишнім Богом Єговою?
29 Як же це люди по всьому світі й всіх мов можуть боятися цього Суддю й Сотворителя? Що це означає для його людських сотворінь на землі боятися Його як Найвищого Суддю й як одинокого живого й правдивого Бога? Це є докладно сказано нам в Його писаному Слові. Один натхненний писатель Біблії, Соломон, наймудріший цар в старинному часі, котрий царював в Єрусалимі століття перед тим як почалася ера буддистів, бувши поклонником Бога Сотворителя, сказав: “Страх Єгови значить ненавидіти зло. Самославство, гордість, дорогу зла й фальшиві уста ненависні мені”. “Страх Єгови — це початок мудрости, а пізнання Всесвятого — це розуміння”. “Не будь премудрим у своїх власних очах. Бійся Єгови й відвертайся від злого”. “Бійся правдивого Бога й придержуйся заповідей Його. Бо це цілий обов’язок чоловіка. Бо правдивий Бог поставить перед суд всяке діло що втаєне, чи добре чи лихе”.— Прип. 8:13; 9:10; 3:7; 16:6; Еккл. 12:13, 14.
30, 31. Як це ми можемо навчитися правильного страху перед Богом Єговою?
30 Старинні релігії цього старого світу можуть вихвалюватися своєю мудрістю, але це є нічого більше як світська мудрість, котра пропаде в той час, як цей злий світ минеться, в час найбільшого неспокою в історії людства. Ці старинні релігії не мають страху перед Єговою, Величним Сотворителем, Найвищим Суддєю. Щоб бути мудрим в правдивому розумінні і осягнути вічне життя в правдивому новому світі треба боятися Найвищого Бога Єгови. Щоб знати як боятися Бога, треба пізнати Його, а це можна осягнути через читання, слухання й студіювання Його писаного Слова, Святої Біблії. Тоді то ми перестанемо бути мудрими в своїх власних очах, й ми побачимо, що Бог є все-мудрий і що Його пророцтва відносно майбутності завжди збувалися й будуть збуватися.
31 Пізнавши Його ми довідаємось, які є Його намір й які є Його закони. Маючи це знання, ми зможемо показати, що ми боїмося Бога тим, що відвернемося від лихого й будемо додержуватися Його законів. Якщо ми мудро додержуємо Його закони, тоді ми ніколи не потребуємо боятися Його судного часу, коли Він прийде, тому що ми дістанемо від Нього справедливе схвалення.
32, 33. (а) Яка користь є із посідання знання Єгови й правильного страху перед Ним? (б) Чому Лот є добрий для нас приклад у цьому відношенні?
32 Якщо ми хочемо мати правдиве розуміння про все сотворіння й ціль нашого існування як інтелігентні творива, то ми мусимо завжди брати під увагу Бога Єгову, Творця і Суддю. Пам’ятайте: “Пізнання Всесвятого — це розуміння”. Таке інтелігентне розуміння повинно йти разом із мудрістю й страхом Бога. Користь за це буде вічна. Про це мудрий цар Соломон писав: “Страх веде до життя й хто має його той проведе ніч у задоволенні; лихо не навідає його”. “Страх Єгови — це джерело життя, що відвертає від тенет смерти”. “Нагорода за покору й страх Бога — це багатство, слава й життя”.— Прип. 19:23; 14:27; 22:4.
33 Страх Єгови спричинився до життя й спасіння Лота, племінника патріарха Авраама. Коли Лот і його дочки послухалися розказові Бога, який був даний їм через ангелів, й вийшли із міста Содоми, вони уникнули знищення, яке раптово прийшло на Содому й сусідні міста, огнем і сіркою із неба. Відносно користи, як наслідок цього, що Лот боявся Єгови, написано: “Він врятував праведного Лота, що був дуже стурбований поступками розпусних людей,— бо те, що цей праведний чоловік бачив і чув кожного дня під час його перебування між ними, мучило його праведну душу, як наслідок їхнього беззаконного поступовання,— Єгова знає як рятувати побожних людей від спроби, а неправедних задержати на день суду для знищення”.— 2 Пет. 2:6—9; 1 Мойс. 19:15—29.
34. Як же заява цього, що “прийшла година Його суду” може бути “доброю новиною”?
34 Для тих, що коряться приказові “бійтеся Бога й славіть Його, . . . почитайте Його”, що є Сотворителем, проголошення летючого ангела є “вічною доброю новиною”, й його проголошення вони радо приймають; це є радісна вістка. Як же це так? Як може проголошення цього, що “прийшла година Його суду” бути доброю новиною? Тому що “суд Його” означає встановлення порядку в користь праведності, добра й справедливості. “Суд Його” означає визволення на завжди для тих, що бояться, славлять і почитають Сотворителя й Найвищого Суддю як єдиного, живого й правдивого Бога. Це означає для них звільнення від могутньої світової організації, що їх утискає. “Суд Його” означає звільнення для них, тому що він спричинить загибель їхньому утискателю; це означає зломання сили утискателя, це станеться як вияв кари Бога Єгови проти ворожої організації. А що це правда, на це вказує ряд ангелів, з котрими запізнає нас ангел, котрий летить посеред неба. Зверніть увагу на це, що слідуючий ангел має проголосити. Ми читаємо:
ДРУГИЙ АНГЕЛ ІЗ ДОБРОЮ НОВИНОЮ
35, 36. (а) Яка є вістка другого ангела? (б) Чому упадок старинного Вавилону за часів Ізраїля був днем радощів?
35 “А інший, другий ангел слідував, кажучи: ‘Упав, упав Вавилон великий, бо лютим вином розпусти своєї він напоїв всі народи’”!
36 Що означає це проголошення в Одкритті 14:8 для тих, що вибрали боятися, славити й прославляти Бога Єгову Сотворителя? Двадцять п’ять століть тому назад, місто Вавилон над Евфратом, було страхом для народів Середнього Сходу. Навіть місто Єрусалим, де знаходилася святиня Бога Єгови, не оминув цього, щоб не пити із чаші “лютого вина розпусти своєї”. Вавилон роздавив Єрусалим й забрав нарід його, що називав себе народом Єгови в далеку неволю, в ворожу територію. Коли утискаючий старинний Вавилон упав, то радувалося небо і земля. Це означало що неблизилося визволення людей Бога Єгови від ворожої країни. І так, хоч ця вістка, була смутною для вавилонців, то вона була радісною для тих, що боялися й почитали Бога Творця.
37. Що означає упадок Вавилону сьогодні?
37 Не менш радісне є ангельське проголошення про упадок Вавилону Великого. Бо для тих утиснених, що бояться й почитають сьогодні Бога Єгову, упадок Вавилону означає цю саму річ, а саме визволення! Це є прославлення їхнього Бога, тому що це доказує, що Він є найвищий, всемогучий, цілком відданий правді й праведності! Це доказує, що Він є Суддя, котрий рятує праведного й що упадок ворожої організації, це кара від Нього!
ТРЕТІЙ АНГЕЛ
38, 39. Яке є оголошення третього ангела?
38 Дальший вияв “суду Його” вказує нам, що діється із тими, що не бояться, не славлять і не почитають Бога, Сотворителя неба, землі й вод. Прочитаймо що слідує за проголошенням слідуючих двох ангелів:
39 “І інший третій ангел слідував за ними, промовляючи сильним голосом: ‘Коли хто вклоняється дикій звірині та образу її, і приймає знамено на чолі своїм чи на руці своїй, то той пити буде з вина Божого гніву, вина незмішаного в чаші гніву Його, й буде мучений в огні й сірці перед святими ангелами і перед Ягням. І дим їхніх мук підійметься по віки вічні. І не мають спокою день і ніч ті, що вклоняються дикий звірині та образу її й приймають знамено ймення його’ ”.— Одк. 14:9—11.
40. Подайте доказ, що люди почитають сьогодні звірят і їхні образи, а також людські уряди?
40 Сьогодні по цілій землі є безмірно велике число людей, які дійсно почитають звірята, німих брутальних тварюк, ніби вони є вищі ніж інтелігентна розмовляюча людина. Багато націй вживають диких звірят як символ їхньої нації, як наприклад, британський лев, американський орел й російський ведвідь. Мільйони людей поклоняються образам або об’єктам, які є на небі або на землі. Багато осіб навіть позначують себе або роблять на собі знаки, що вони належать до якогось там певного бога й що вони почитають цього чи іншого бога. Таким особам не тяжко поклонятися й почитати велику, чоловіком створену організацію, що має характеристику дикої звірини, або іншими словами, почитати допоміжну організацію, що відзеркалює або дуплікує оригінальну звіро-подібну організацію. І так почитаючи такі чоловічі організації, вони збільшують число богів, котрих вони почитають. Приглянувшися з близька й простудіювавши їх, ми довідуємося, що всі ці боги є створені чоловіком й вони не є Богом Сотворителем всесвіту. І так замість помагати, вони в дійсності шкодять, відвертають увагу від почитання єдиного Бога Творця.
41. (а) Чи було б розсудливо вірити, що Бог є вдоволений з цього неправильного почитання? (б) Чиє схвалення має організація “дикого звіра”?
41 Чи можемо тоді сподіватися, що коли “година суду Його” раптово прийде на тих, що покланяються сотворінням, то Суддя, яким є сам Творець, буде задоволений всіма цими неправдивими поклонниками, тому що вони є такі релігійні й тому що вони мають вид щирости в їхньому почитанню? Ні! Ні, як це видно із проголошення третього ангела. В попередньому розділі (Одк. 13:1, 2) ясно показано, що організація “дикого звіра” має згоду й попертя Змія, Сатани Диявола; отже так само й його “образ” мусить мати Сатанинину згоду, тому що цей “образ” відзеркалює, наслідує те, що Диявол схвалює.
42. Яка буде доля неправильного почитання й неправильних поклонників?
42 Але почитаючи те, що Дияволові подобається й те, що він підтримує має несхвалення Бога Сотворителя, і таке почитання означає неслухняність приказові, якого ангел проголошує сильним голосом, летючи посеред неба. Тому то це неправдиве почитання заслуговує на вислів гніву Сотворителя, а ті, що почитають творива, питимуть нерозведене вино Божого гніву, котре то вино міститься в “чаші гніву Його”. Вони питимуть ковток за ковтком вислову Його гніву, і вкінці стануться приголомшено п’яні, так що ніколи вже не пробудяться із їхнього оп’яніння. Вони відчують це так як Содома й Гоморра та інші міста цієї округи в часах Лота й Авраама, коли то дощ з огню і сірки впав на них із неба.
43. Що означає символічний огонь і сірка, котрі спадають на фальшивих почитателів сьогодні, й як вони реаґують на вістку проповідувану Свідками Єгови?
43 Дощ з огню і сірки це було боляче знищення для мешканців Содоми й Гоморри. Огонь і сірка, що спаде як вислів Божого гніву на сьогоднішніх неправдивих почитателів у символічний спосіб, ясно є, що це небом післані вістки про цілковите знищення для всіх тих неправдивих почитателів, котрі відмовляються слухатися й не відвертаються від почитання сотворінь і не привертаються до почитання Творця. В той час як ці палючі передвісники грядучого знищення спадають на них, вони відчувають велику муку. Їхні релігійні чутливості стаються пошкоджені до великої міри й їх дуже ображує те, що християнські Свідкі Єгови проповідують і навчають. Вони переходять цю релігійну муку на очах святих ангелів і на очах Ягняти Божого, Ісуса Христа. Ці небесні особи не перешкоджають в муках, тому що неправдиві почитателі заслуговують собі на це, тепер, коли година Божого суду прийшла й Він мусить висловити своє правне рішення.
44, 45. (а) Коли скінчиться мука фальшивих релігій? (б) Хто не перешкаджатиме у мученичій праці проти фальшивої релігії?
44 Релігійна мука цих неправдивих поклонників не матиме кінця, аж доки не заскочить їх знищення подібне цьому, що спало на беззаконних, неморальних, і розпущених жителів міста Содоми й Гоморри. Ягня, Ісус Христос і святі ангели не заступатимуться за неправдивими поклонниками; а Єгова Бог не відкличе своїх християнських Свідків на землі, котрих Він уживає, щоб виливати ці огнянні й сірчані вістки божественного суду на почитателів чоловіком створених творив, сьогочасних і старинних. Це є те, що слова в Одкриттю 14:11 означають, де сказано, що “дим їхніх мук підійматиметься повіки вічні. І не мають спокою день і ніч”. Історія релігійного світу від 1919 року, так як опублікована по газетах, судових актах й інших публікаціях потверджує що це правда.
45 Мука і неспокій цих неправдивих поклонників продовжуватиметься безпереривно аж доки вони не будуть знищені так як Содома й Гоморра, і доказ цього цілковитого знищення, що наступило після такої безпереривної муки, є неначе дим, що підіймається повіки.
46. Тому що година суду є короткий період часу, чого не робитимуть поклонники Єгови?
46 Маючи це на увазі, ми можемо вповні зрозуміти чому то вісник “вічної доброї новини”, якого бачив апостол Йоан, летючи посеред неба, закликував усіх націй, племен, язиків й людей, щоб вони боялися, славили й почитали одинокого Творця неба і землі, як правдивого Бога. Година суду Його, порівняльно короткий період часу, не є годиною для прославлення й почитати організацій чоловіка, організації, що мають за собою жорстоку, звірську історію, які протиставляться почитанні Бога Єгови. Якщо ми бажаємо уникнути пиття нерозведеного вина Божого гніву із чаші лютости Його, якщо ми хочемо оминути муки огню й сірки, що остаточно принесе вічне знищення, ми мусимо почитати Бога Творця. Третій ангел, якого Йоан бачив у видінні, проголосив, що поклонники неправдивих богів мусять бути покарані в цей спосіб під час цієї “години” Божого суду проти цього старого світу. І це прямо мусить так статися, і стається вже так як третій ангел проголосив. Проголошення суду є під ангельською контролею.
ПОТРЕБА ВИТРИВАЛОСТИ ПРАВДИВИМ ПОКЛОННИКАМ
47. Як ми знаємо, що цей період часу не буде легким часом для правдивих Свідків Єгови й як це показано в Одкритті 14:12 що це правда?
47 Тому що правдиві поклонники мають ласку й схвалення Бога Творця, ми не можемо уважати, що цей період суду буде легкий час для них. Неправдиві поклонники при помочі їхніх організацій, символічного “дикого звіра” й його “образу” не є в доброму настрої до християнських Свідків і поклонників Творця. Вони намагаються того, щоб їхні могутні організації поступали немов той дикий звір до Свідків Єгови, котрі проголошують Його суд і Його правні рішення відносно цього старого світу. Вони стараються всякими способами, законними й незаконними примусити Свідків покинути почитання Єгови й щоб вони пристали до їхнього почитання організацій і систем створених людиною. Тому зараз після розказуючи про поклонників дикого звіря й його образу й муки на цих поклонників в Одкриттю 14:12 додано: “Тут є витривалість святих, що бережуть заповіді Бога й віру Ісуса”. Сьогоднішня ситуація вимагає витривалості зі сторони Божих Свідків.
48. Що тоді християнські Свідки Єгови робитимуть?
48 Так що ж тоді ми Свідки Всевишнього Бога Творця робитимемо? При Його помочі ми витримали до цього часу, але доказ нашої витривалості ще не скінчився. Ми ще дальше живемо й решта цієї “години” Божого суду, ми дальше житимемо в цьому старому світі окружені неправдивими поклонниками з їхніми неправдивими богами й ідолами. Ми не сміємо відвертатися від “заповідів Бога й віри Ісуса”. Ми мусимо продовжати хоронити Божі заповіді й сильно держатися віри в Ісуса, незважаючи на те скільки цей шлях вимагатиме нашого терпіння.
49. За чиїм провідництвом ми повинні йти в цім часі суду, й як серйозне є наше завдання?
49 Згідно з цим, ми продовжуватимемо йти за провідництвом ангела, летючого посеред неба й переказуватимемо “кожному народові, племені, язикові й людові” цю “вічну добру новину”, яку цей ангел або ангельська група висказує “могучим голосом”. Ми цьому не винні що те, що є “добра новина” чи “радісна вістка” для нас правдивих поклонників не є доброю новиною кожному іншому, не є доброю новиною неправдивим поклонникам, котрі є ворогами Бога Єгови, Сотворителя. Добра новина включає в собі інформації про помсту Бога Сотворителя, а ті, що мають доручення від Бога проповідувати, є під приказом проголошувати Його помсту.
50. Хто ще інший мав цей обов’язок, і як він показав, що він прийняв це завдання, відвідуючи Назарет?
50 Цей обов’язок спочивав й на люблячому Господеві Ісусі, якого Єгова Бог помазав духом своїм святим зараз після цього як він охрестився в ріці Йордані. В місті Назареті, де Ісус провів свої хлоп’ячі роки, в єврейському місці збору, Ісус прочитавши пророцтво Ісаїї, пристосував до себе ось ці слова: “Дух Господа Єгови спочиває на мені, тому що Єгова помазав мене на те, щоб проголосити добру новину лагідним людям. Він післав мене зціляти розбитого серця людей, проголосити вільність тим, що попали в неволю й прозріння для невільників; проповідувати рік доброї волі зі сторони Єгови й день відплати зі сторони нашого Бога; потішити всіх сумуючих”. (Іса. 61:1, 2; Луки 4:16—21) Отже і він мав обов’язок проповідувати “день помсти”. В той сам час він проповідував “рік доброї волі зі сторони Єгови”. Його вівчоподібні послідовники мають робити сьогодні те саме.
РАДІСТЬ З ЙОГО ПОМСТИ
51, 52. (а) Чому навіть проповідування про день помсти Єгови є причиною до втіхи? (б) Так як Мойсей, як будуть праведні слуги Єгови почуватися?
51 Навіть день помсти зі сторони нашого Бога Єгови є доброю новиною для лагідних людей на землі, котрі є утиснені сильними; для прибитого серця одиниць, котрі стали свідками нищення видимої організації правдивого почитання Бога ворогами правдивої й чистої релігії; для тих, що стали невільниками й що не мають повного права релігійної вільности організацією Диявола, Вавилону Великого; для релігійних в’язнів, очі котрих зачинені, осліплені як наслідок темноти релігійної в’язниці, в якій вони є приковані помимо їхньої волі.
52 “День помсти зі сторони нашого Бога” є потіхою не для тих, що радіють існуючим злом, і фальшивим почитанням цього світу, але для тих, що їх болить це як вони бачуть яку шкоду заподіяно соборові правдивого почитання. Коли нарешті прийде той день і вони побачуть справедливу помсту виконану на їхніх ворогах, які є також ворогами Бога, то це буде для них найбільшою втіхою й розрадою. Вони співатимуть із радости, так як Мойсей співав після цього як побачив військові сили Фараона затоплені в Червонім Морю: “Співаймо пісню Єгові, бо Він прославив себе велично. Коня й їздця його Він кинув у море. Єгова — сила моя й велич моя, бо Він спасає мене. Він є мій Бог, і я хвалитиму Його; Бог моїх батьків, котрого вознесу я високо. Єгова є мужня боєва особа. Єгова — це ім’я Його. Єгова царюватиме безнастанно, повіки”.— 2 Мойс. 15:1—3, 18; Одк. 15:3, 4.
53. Який є наш обов’язок в цьому “році доброї волі зі сторони Єгови”, що ще тепер продовжується?
53 Бог Сотворитель положив на нас обов’язок дати поміч особам кожної народности, племени, язику й люду, щоб вони пізнали й використалі “рік доброї волі зі сторони Єгови”, що ще тепер продовжується. В цей спосіб вони могли б оминути скоро наближаючий “день помсти зі сторони нашого Бога”. Їм треба помогти, щоб вони пізнали хто є Бог Сотворитель, щоб вони навчилися любити Його, почитати й прославляти Його з належним страхом.
54. (а) Кому Сотворитель не мав на увазі віддати цю землю? (б) Тому то, хто очистить цю землю від фальшивих поклонників, і яку ролю грають у цій справі ті, що люблять праведність?
54 Сотворитель ніколи не мав на меті, щоб ця земля була місце для фальшивих поклонників. Це не належне місце для релігійних поклонників, котрі почитають сотворені речі, замість самого Сотворителя. Це не є наше діло й обов’язок очистити лице землі від тисячі мільйонів фальшивих поклонників. Це діло Сотворителя, тому що Він має право зліквідувати те, що Він сотворив, якщо сотворіння відвертається від шляху Бога. Це Його діло й намір, як Він це заявив, очистити землю від всіх фальшивих поклонників в Його “дні помсти”, тоді коли наше діло є сказати їм про це наперід. Ми не можемо нічого зробити, якщо їм це не подобається. Ці фальшиві поклонники були б раді унаслідити всі фізичні й матеріальні добра про які “вічна добра новина” передбачує, але ці фальшиві релігійники не є задоволені і не є охочі прийняти ці вічні фізичні й матеріальні добра після Божих вимог. Вони не хотять здатися цього фальшивого почитання й великої вільности, яку дає їм їхня релігія, щоб дістати дар вічного життя в людській досконалості на чудовій райській землі під правлінням Божого Царства.
55. Хто є цей Єдиний, котрому ми мусимо догодити?
55 Ми ніколи не можемо сподіватися задоволити їх і дістати їхнє схвалення за проповідування “вічної доброї новини” протягом цієї “години” суду Бога Творця. Ми мусимо вгодити Богу Судді й служити Йому, а Його вістку ми мусимо голосити тим, що дають себе навчати й є готові почитати правдивого Бога. Він є цей Єдиний, якого ми мусимо славити.
56. В який спосіб небеса й плодюча земля звіщають славу Бога, й чи ця хвала вистарчає? Чому?
56 В Псалмі 19:1—4 читаємо багатозначні слова: “Небеса сповіщають Божу славу; а простір говорить про працю Його рук. День дневі сповіщає про них, а ніч за ніччю висказує знання. Тут нема мови і тут нема слів; не чути їхнього голосу. По всьому світі, й до окраїн плодючої землі, пролунав відгомін їхньої мови”. Але це не було б відповідно із нашої сторони залишити, щоб тільки німе небо й слава дня і ночі проголошували славу Бога і розказували про працю Його рук.
57. (а) Чому звичайні люди сьогодні потребують помочі, щоб належно оціняти добру новину Бога? (б) Що тоді ми мусимо робити, коли ми належно оцінюємо й радіємо в наслідок “вічної доброї новини”?
57 Сьогодні звичайні люди не мають правдивого розуміння релігії, а це як наслідок неправдивої релігії, вищої критики Біблії й науки, яка фальшиво називає себе наукою, і тому ми не можемо сподіватися, що вони дивлячись на небо й спостерігаючи речі в широкому просторі могли б зрозуміти їх по-правильному. Ми не можемо сподіватися від них, щоб вони вичитали там славу Бога й назвали це працею Його рук. Від неживих небес і від широкого простору прикрашеного сонцем, місяцем, зорями й хмаринками, вони не можуть пізнати люблячий намір Бога, а саме факт, що Він усуне все зло й відновить нашу землю, котра є зловживана сьогодні, в неописано прекрасний Рай, і що Він дасть вирятованим поклонникам Бога Творця вічне домування під правлінням Божого Царства. Бог сотворив своє писане Слово, Святу Біблію, щоб сказати нам і їм про “вічну добру новину”. Ми мусимо їм дати Слово Боже. Ми мусимо їм помогти “послухатись доброї новини (Євангелії)”.— Рим. 10:16, 17.
58. В цьому “часі кінця”, який є наш далеко більший привілей?
58 Ми маємо сьогодні далеко більший привілей, ніж мали пастирі на полях Вифлеєму, які давно тому бачили славетного ангела й чули як він голосив “добру новину великої втіхи” для всіх людей, що шукають Бога та Його доброї волі. Дев’ятнадцять століть тому назад, апостол Йоан бачив у видінні ангела, котрий летів посеред неба, щоб радо проголосити по всій землі “вічну добру новину”. Сьогодні завдяки неоціненій ласці Бога, це наш привілей нести це проголошення радісних новин довколо світу. Роблячи це слухняно, відважно і з любов’ю, ми радуватимемося бачити, що велике число інших, із “кожного народу, і племени, і язика, і люду” відвертаються від неправдивої релігії, щоб боятися Бога й віддавати Йому славу. Ми втішатимемось тим, що вони приєднаються до нас, щоб почитати Його, нашого Сотворителя для Його вічного виправдання й для нашого вічного спасіння.