Християни мусять сподіватися переслідування
“Та й усі, хто хоче жити побожно у Христі Ісусі, будуть переслідувані”.— 2 Тим. 3:12.
1. Коли ми читаємо біблійну історію про переслідування Божих слуг, то які питання приходять на думку?
УСІ, що читають Біблію є свідомі з багатьма випадками переслідування, яке Божі слуги мусіли переносити за їхню вірну службу. Це переслідування було у формі усної образи, ув’язнення, биття, навіть смерти. Визначні приклади вірности у часі переслідування є Йов, Даниїл, кинутий у лев’ячу яму, Павло, який “п’ять раз . . . прийняв . . . по сорок ударів без одного”, і найбільший з усіх, Ісус Христос, що віддав своє власне життя. Одинадцятий розділ до Жидів дає слідуючий звіт про страждання вірних Божих слуг за перед-християнських часів: “Камінням побиті бували, допитувані, перепилювані, умирали, зарубані мечем, тинялися в овечих та козячих шкурах, збідовані, засумовані, витерпілі . . . . тинялися по пустинях та горах, і по печерах та проваллях земних”. Коли ми читаємо цю образну історію ми є спонукані запитувати: Чому? Так, чому вірний Божий слуга мусить так страждати? Чи Бог не може оборонити його? І чи сучасні християни також повинні сподіватися такого переслідування? Коли так, то як вони можуть вірно перенести його і бути переможними? — 2 Кор. 11:24; Жид. 11:37, 38.
ЧОМУ ПЕРЕСЛІДУВАНІ
2, 3. (а) Де нам шукати джерела цього переслідування? (б) Що довело до заснування ворогування між Сатаною а слугами Єгови?
2 За джерелом та причиною цього переслідування нам треба вернутися назад до самого початку Біблії, до перших трьох розділів Першого Мойсея. Тут ми читаємо про сотворення землі й приготовлення її для людського заселення. Нарешті ми доходимо до запису про сотворення першої людини, Адама, а тоді його дружини, Єви. З доброти Бог дав їм накази за якими вони мали жити і тримати себе в гармонії з їхнім Творцем. Вони мали велику волю ходити куди хотіли по свойому райському домі й їсти овочі та ярину, яка росла у ньому. Додаючи до їхньої радости було любе панування, яке було дано їм над звірятами в саду, і чудову нагоду родити дітей під цими щасливими обставинами. (1 Мойс. 1:28—30) Правильно, Бог вимагав слухняности від них, а це значило не їсти овочу з одного забороненого дерева посередині саду. Певно, що це не була така трудна річ, тому що там було багато дерев із яких вони могли їсти до задоволення. (1 Мойс. 2:17) Бог не ховав від них факту, що неслухняність до цієї простої вимоги принесе втрату життя для них.
3 Саме в цей час появилася третя особа у формі змія. Хитро промовляючи до жінки, змій спокусив її фальшивими обітницями з’їсти забороненого овочу. Пізніше, Адам прилучився до неї у цьому збунтуванні проти Бога. За це Бог правильно засудив їх на смерть. А відносно змія Бог сказав: “І покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно розчавить тобі голову, а ти будеш жалити його в п’яту”. (1 Мойс. 3:15, НС) Змій до якого Бог тут говорив дійсно був Сатана, Диявол. (Одк. 12:9) Жінка, це Божа велика небесна організація святих сотворінь, зображена як Його дружина. (Одк. 12:1—6; Іса. 54:1—6) У цьому засуді висказаний проти Сатани, Бог Єгова сказав, що ворожнеча або ненависть буде існувати між Сатаною і насінням або нащадками Божої жінки. Лише цілковите знищення Сатани закінчить цю ворожнечу.
4. Як Сатана об’являв своє ворогування, і чому, головно в цьому часі, ми повинні приготовляти себе до переслідування?
4 Докір і переслідування, яке слуги правдивого Бога переносили від того часу дійсно є виразом Сатанської ворожнечі, так як Єгова передсказав. Таким переслідуванням Божих слуг, Сатана старався повернути їх проти Єгови, так як він зробив із першою людською парою. Ця палаюча ненависть Сатани не згасла протягом майже шість тисяч років від її початку в Едені. За Ісусового часу гнів Диявола палав проти нього стараючись викорінити це обіцяне ‘насіння жінки’. Ісус перестерігав своїх послідовників, що таке саме переслідування буде накинене й на них. “Пригадайте те слово, яке я вам сказав: ‘Раб не більший за пана свого’. Як мене переслідували, то й вас переслідувати будуть”. (Йоана 15:20) І тепер, у часі кінця цієї системи, Сатанський гнів проти слуг Єгови досягає нових точок буйности та лютости, так як Йоан передсказав в Одкриття 12:13—17. Так, він добре знає, що його кінець уже наближається (Одк. 12:12), і він не зменшить свою гірку ворожнечу проти всіх тих, що служать Єгові. Те ворогування перестане лише тоді коли “первісний змій, той, що зветься Диявол і Сатана” буде роздавлений під п’ятою насіння Божої жінки саме після Армагеддону. Отже нам треба приготовлятися переносити переслідування.— Одк. 12:9; 19:11 до 20:3.
РІЗНІ РОДИ ПЕРЕСЛІДУВАННЯ
5. Яка є одна з легших форм переслідування, і чи вона повинна лякати нас?
5 У Писанні ми читаємо про різні роди переслідування, яких ворог уживав проти слуг Єгови, і яких він ще сьогодні вживає. Одно з легших переслідувань є усна образа. Ціль цієї форми переслідування є не лише знеохотити раба Божого, але й отруїти думки інших так, щоб вони не слухали проповідування доброї новини. Певно, що ніхто не любить цього коли інші ображають його огидною мовою, або говорять неправду про нього. Ісус сказав, щоб нам не тривожитися цим, але веселитися. “Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради мене”. А саме чому ми повинні бути щасливими під такими неприємними обставинами? “Радійте та веселіться,— нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами”.— Мат. 5:11, 12.
6. Що Ісус сказав про переслідування від родичів, і як досвід Йова помагає нам терпіти це переслідування?
6 Більше хитра форма переслідування й яку є дуже тяжко перенести є спротивлення від родичів. Часто трапляється, що вірні новонавернені християни стаються переслідувані родичами, яких вони дуже люблять, за їхній новий спосіб життя. Вірний чоловік Йов мусів переносити таке переслідування при найвищій точці його страждання. Загубивши майже все, що мав, його дружина стала проти нього, кажучи: “Ти ще міцно тримаєшься вірний Богові? Прокляни Бога й вмри!” (Йова 2:9; 19:17) Але Йов, хоч переносив велику біль і тепер правдоподібно стався дуже розстроєний цим новим нападом від дружини, яка повинна потішати його, далі тримався вірний Єгові. Так само й ми мусимо бути вірні під подібними пробами, хоч деколи цих буде трудно переносити. Ісус Христос сказав, що це станеться так: “Бо я прийшов завести розділ між чоловіком а батьком його, і між донькою а її матір’ю, і між невісткою а свекрухою. Справді, вороги чоловікові будуть особи його власного дому”.— Мат. 10:35, 36, НС.
7. Який є правильний погляд до ув’язнення?
7 Головний спосіб переслідування Сатани є ув’язнення. Він часто вживав цей спосіб, насамперед фальшиво обвинувачуючи особи, так як сталося з Якововим сином Йосифом, якого кинули до єгипетської тюрми, фальшиво обвинувачуючи, що він старався насилувати дружину свого пана. Це переслідування мусіло бути дуже тяжке для Йосифа, а головно коли він знав, що він був невинний. Але, що він зробив? Чи він старався втікти з тюрми й оправдати таке фальшиве обвинувачування? Ні, Йосиф не зробив цього. Терпеливо він чекав на Єгову, щоб Він звільнив його у Своєму власному часі. Єгова зробив так і Йосиф дістав вищу посаду під Фараоном, і Єгова далі вживав його для Своєї слави та похвали. О, яку гарну нагороду Йосиф дістав, тому що вірно переніс переслідування.
8. Від яких інших прикладів ув’язнення слуг Єгови ми можемо набирати заохочення?
8 Інших слуг Божих, як-от пророка Єремію та апостола Павла також кидали до тюрми, тому що вони відважно говорили правду з Божого Слова хоч їм і було заборонено так робити. Противник старається завжди придушити публічне розголошення правди про Божі наміри. Через їхню вірність яко Свідки Єгови проповідуючи добру новину тисячі наших братів були вкинені до тюрм та концентраційних таборів за Гітлєра в Німеччині. Тисячі інших переносили подібне переслідування по комуністичних тюрмах. Один брат, якого недавно звільнили відбув двадцять чотири роки по націстських та комуністичних тюрмах і відмовлявся компрометувати. Багато по націстських тюрмах могли б викупити своє звільнення зрікаючись своєї віри, але вони й не подумали робити цього. Вони далі проповідували по тюрмах і знайшли багато “овець” там. Під усіма цими пробами їх кріпила Божа обітниця в Одкритті 2:10: “Не бійся того, що маєш страждати! Ось Диявол вкидатиме декого з вас до в’язниць, щоб вас випробувати”. Так, вони були “зовсім випробовані” й доказали, що Єгова міг визволити їх.
9. Як ворог уживав фізичну буйність за форму переслідування?
9 Поступаючи дальше від звичайного ув’язнення, переслідування за біблійних часів часто набирало форму буйної фізичної образи. Найвищий Жидівський Суд наказав бити апостолів, пробуючи відбити їм охоту від проповідування про воскресіння Ісуса. (Дії 5:40) У Филипії з Павла та Сіласа здирали одяг і били їх палицями, тому що вони виконували своє християнське місіонерське діло. (Дії 16:22, 23) Недавно тому, в Африці, вояки зібрали сотки наших братів і страшно побили їх рушницями, стараючись присилувати їх поклонитися народному прапорі.
10. Як уживали буйність юрбою проти християнів?
10 Буйність юрбою є ще інший спосіб переслідування, якого Сатана вживав за біблійних часів як і тепер. Жиди вживали цей спосіб переслідування проти Ісуса Христа, коли він дуже відважно проповідував у синагозі в Назареті й роздратував їхню релігійну чутливість. (Луки 4:28, 29) У принаймні двох випадках, у Фесолониці й в Листрі, юрба напала й так дуже скаменували Павла, що його витягнули за місто й лишили як мертвого. Але Павло видужав, і з чудовою відвагою вернувся назад у місто, щоб підкрипити учнів, заохочуючи їх лишатися в вірі, кажучи: “Ми мусимо входити в царство Боже через великі утиски”. (Дії 14:19—22; 17:5) У недавніх роках тисячі наших братів у Сполучених Штатах як і по інших країнах відважно переносили напади юрб і цим зміцнили свою віру.
11. (а) Яку найвищу точку досягають у переслідуванні, і які приклади вірности до самої смерти ми маємо? (б) Що може кріпити нас до вірности в часі буйної смерти?
11 Останнє знаряддя переслідування є смерть. Сатана вживав цю форму переслідування дуже часто, так як Єгова дозволяв йому. За перших днів молодого християнського собору брати кріпилися гарним прикладом Стефана, закаменований на смерть фанатичною товпою, складаючись із жидівських релігійних провідників. Пізніше з руки Ірода Агрипи 1-го апостола Якова прокололи мечем. (Дії 7:57—60; 12:1, 2) Найкращий приклад вірности до самої смерти під переслідуванням є Господь Ісус Христос. Про нього Павло каже: “Замість радости, яка була перед ним, перетерпів стовпа мук, не звертавши уваги на сором, і сів по правиці престолу Божого”. (Жид. 12:2, НС) Стояти твердо під загрозою смерти вимагає відваги. Це відвага зробила можливим для Йонатана Старка зустрінути смерть вішенням, в осени 1944 р. в Саксенгаузені концентраційнім таборі в Німеччині. Коли кат, запеклий кримінальник вагався, а командант табору забув дати розказ, Йонатан крикнув: “Чого вагаєшься? Стань по стороні Єгови й Гедеона”. Що уможливлює християнів зустрічати таку буйну смерть без тремтіння? Їх кріпить надія в обітниці Єгови воскресити їх, так як він воскресив Ісуса Христа. “Докажіть себе вірними до самої смерти, і я дам вам вінець життя”. (Одк. 2:10, НС) “Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, але душі вбити не може”.— Мат. 10:28, НС.
ХРИСТИЯНСЬКЕ ПОВОДЖЕННЯ ПІД ПЕРЕСЛІДУВАННЯМ
12, 13. (а) Чи нас дивує коли переслідування повстає, і чому ви так відповідаєте? (б) Яке повинно бути наше відношення до усної образи?
12 Тому що Єгова дозволяє переслідування на Своїх вірних слуг, щоб випробувати їхню вірність, то ми не повинні дивуватися коли повстане якесь переслідування. Дійсно, коли ми не переносимо переслідування, то чи ми дійсно є на християнській дорозі? Певно, що не всі мусять зустрічати смерть, щоб зазнати ненависть противника. Часами його ненависть виявляється лише усною образою, яку накидають на всіх, що беруть участь у християнській роботі проповідувати добру новину від дому до дому. У такому випадку, яке відношення повинен мати християнський вісник?
13 Найкращий спосіб дати відповідь на це питання є запитати: Що б Ісус Христос зробив? Нам не треба вгадувати, бо ця відповідь є дана нам у 1 Петра 2:23: “Коли був лихословлений, він не лихословив взаємно, а коли він страждав, не погрожував, але передав тому, хто судить справедливо”. Коли б Ісус лихословив тих, що ображали його, то цим він принижив би себе до їхнього рівня й стався б так як Диявол, якого ім’я значить “наклепник”. Він цим зрікся б наміра ради якого він народився, а це “свідчити правді”, а не лихословити тих, що противилися йому. (Йоана 18:37) Ісус знав, що всяка образлива мова проти нього була під дозволом його Отця, отже він цілковито корився волі Єгови, видержуючи переслідування. Коли й нас глузливо обмовляють і говорять неправду проти нас, то деколи ми можемо мати нагоду лагідно відповісти, так як Павло показує: “Коли нас лихословлять, ми благословляємо; як нас переслідують, ми терпимо”. (1 Кор. 4:12, 13) Коли проти нас уживають гарячу та злісливу мову, то тихе слово буде наче олія на клопотних водах. “М’якенький язик ломить кістку”. (Прип. 25:15) Так, противника, якого дух є твердий немов кістка, можна вблагати тихою відповідю.— Прип. 15:1.
14. (а) Яке розуміння поможе нам переносити переслідування? (б) Як апостоли показували правильний погляд відносно переслідування?
14 Щоб нам витримати довге та гірке переслідування, ми мусимо розуміти чому воно дозволяється. Якщо ми студіювали Біблію й знаємо початок лукавства, тоді ми розуміємо, що Сатана з цілої сили старається знищити віру кожної особи, яка служить Богові. Ми знаємо, що Єгова поблагословить нас вічним життям у Його Новому Порядкові, отже ми повинні доказати, що ми є гідні жити в ньому. Нашу вірність та стійкість треба випробувати. Єгова сказав, що Він дозволить Сатані переслідувати нас ради цієї цілі й що наша вірна витривалість докажеться бути оправданням Його великого Ім’я. Знаючи це, ми можемо навіть радіти під переслідуванням, так як апостоли робили. Дії Апостолів є дуже цікава історія випробовування віри того маленького гуртка християнів. Їх кинули в тюрму, і коли Божий ангел чудесним способом визволив їх, то вони зараз знову вернулися до свого проповідування. Їх знову забрали до жидівського Найвищого Суду. Хоч їм наказали не проповідувати про воскреслого Ісуса, вони відважно відповіли: “Ми повинні коритися Богові, замість людям”. (Дії 5:29, НС) Цього разу їх набили й наказали, щоб вони більше не проповідували. Чи це придушило їхню роботу? Чи гірше переслідування знеохотило їх? Прочитайте відповідь у Діях 5:41, 42: “А вони поверталися з синедріону, радіючи, що сподобились прийняти зневагу за ймення Господа Ісуса. І щоденно у храмі й домах безупинно навчали, і звіщали Євангелію Ісуса Христа”. Так, вони раділи, що Єгова дав їм цю нагоду показати їхню палаючу любов до Нього. Це є правильний погляд відносно переслідування.
15. Який повинен бути наш погляд до осіб, які переслідують нас? Дайте приклади.
15 Але, яке повинно бути наше відношення до осіб, які переслідують нас? Ісус дав цю звичайну відповідь: “Продовжуйте любити ворогів своїх, і моліться за тих, що переслідують вас”. (Мат. 5:44, НС) Чи це можливо так зробити? Чи наші брати в Німеччині могли відчувати любов до націстських гнобителів, які били їх залізними батогами аж поки вони не тратили свідомість, які силували старших осіб виконувати трудну працю й носити тяжкий тягар аж поки вони не падали під ним, і які так виголоджували їх, що вони не мали сили боронити себе від щурів, які загризали їх до смерти? Чи вони далі могли любити цих осіб, коли вони так знущалися над ними? Це залежить про яку любов тут говориться. Певно, що вони не могли показувати братерської любови до них, так як показується грецьким словом філія. Але, що сказати про несамолюбну, принципну любов, яку пізнається грецьким словом аґапе? Так, вони могли і дійсно показували їм таку любов. Продовжаючи проповідувати своїм гнобителям, об’являючи християнські принципи у відношенні з ними, вони показували таку любов, і наслідком цього, декотрі з гнобителів самі сталися Свідками Єгови.
16. Який погляд поможе нам показувати любов до людських гнобителів?
16 Деякі гнобителі, одначе, переслідують християнів через незнання. Сатана, який представляє себе бути ангелом світла, засліплює багатьох проти правди з Божого Слова. (2 Кор. 4:4; 11:14) Коли ми зрозуміємо, що Сатана є першим та головним гнобителем слуг Божих, а особи лише є його знаряддям, то це поможе нам мати більше любе відношення до людських переслідувачів. Степан дивився на справу в цей спосіб, і коли вмирав крикнув: “Єгово, не держи цього гріха проти них”.— Дії 7:60, НС.
17. Наведіть двоє добрих наслідків, які можуть прийти з переслідування.
17 Отже переслідування не треба завжди вважати за погану річ. Часто воно має дуже добрі наслідки коли ми будемо вірно терпіти. Перше, воно особисто зміцняє нас, коли ми розуміємо чому Єгова дозволяє його. Коли хтось перетерпить переслідування за свою віру й подолає його при помочі Єговового святого духа, то він відчуває радість, якої неможливо оповісти. Він є вдячний Єгові за те, що він мав нагоду показати свою вірність до Нього й за те, що Єгова дав йому силу видержати. Він стається багато ближче до Єгови. Друге, наша вірність під переслідуванням часто є джерелом сили нашим співвіруючим. Павлова вірна витривалість і його відвага у проповідуванні доброї новини в такому стані дуже підкріпила багатьох християнів. “Бо в усій преторії та всім іншим стали відомі кайдани мої за Христа. А багато братів у Господі через кайдани мої посміліли та ще більше відважилися слово Боже звіщати безстрашно”.— Фил. 1:13, 14.
18. Яке добро може прийти з вірности під переслідуванням?
18 Третій гарний наслідок витривалости під переслідування є, що ім’я Єгова прославляється. “Бо то вгодне, коли хто, через сумління перед Богом, терпить недолю, непоправді страждаючи. Бо, яка похвала, коли терпите ви, як вас б’ють за провини? Але коли з мукою терпите за добрі вчинки, то це вгодне Богові!” (1 Пет. 2:19, 20) Єгова завжди є задоволений коли ми вибираємо розумний та правильний шлях. Він каже: “Будь мудрий, Мій сину, і потіш Моє серце, і Я матиму що відповісти, як Мені докорятиме хто”. (Прип. 27:11) Від того часу коли Адам згрішив, Сатана насміхався з Єгови. Коли ми не будемо терпіти під переслідуванням, тоді ми лише будемо давати Сатані більше причини насміхатися з Бога. Але коли ми набираємо сили від Божого Слова та Його святого духа і будемо стояти твердо під різними родами переслідування, тоді ми даємо Єгові живу відповідь цьому глузійові. Тоді Сатана мусить відвертатися незадоволений. Ми хочемо розвеселити Єгову, чи ж не так? Тоді радісно, так, щасливо переносім сором ради Його незрівнянного ім’я.
19. Чому нам не треба соромитися коли нас переслідують за те, що ми служимо Єгові?
19 Коли ми будемо розуміти переслідування в цей спосіб, то ми ніколи не будемо соромитися. Хоч ми й станемося “предметами ненавости всіх людей” через ім’я Христа й нас уважають бути “сміттям світу, як ті викидки”, то ми не маємо причини тривожитися. (Мат. 10:22, НС; 1 Кор. 4:13, НС) Павло так розумів цю справу, бо він писав Тимотейові: “Тож, не соромся засвідчення Господа нашого, ні мене, його в’язня. . . . З цієї причини й терплю я оце, але не соромлюсь”. (2 Тим. 1:8, 12) Петро також годиться з цим. “А коли — я християнин, то нехай не соромиться він, але хай прославляє Бога за те”. (1 Пет. 4:16) Коли ми є переконані, що ми маємо правдиву віру й що ми виконуємо Божу волю, тоді сором, образа та переслідування, яке ми мусимо терпіти не буде знеохочувати нас і ми не будемо покидати службу Єгови. Це доказалося бути правдою з Свідками Єгови в Португалії за сучасних часів. Хоч там недавно заарештували цілий собор, взяли його на суд і фальшиво присудили, то це не спонукало Свідків Єгови в тій країні покидати службу їхнього Бога.
20. Як ми можемо бути певні, що ми зможемо встояти самі під час переслідування?
20 Наше довір’я в Єгову уможливить нам, якщо буде потрібно, стояти самими під переслідуванням. Вірний чоловік Йов витримав таку пробу без людської помочі або потіхи, і Єгова ласкаво підтримав його. “Ви чули про Йовове терпіння та бачили Єговів кінець його, що вельми Єгова милостивий та щедрий”. (Як. 5:11, НС) Павло також мусів стояти сам в Римі, але був переможний. “При першій моїй обороні жоден не був при мені, але всі покинули мене. . . . Хай Господь їм того не полічить! Але Господь став при мені та й мене підкріпив, щоб проповідь виконалась через мене, та щоб усі погани почули її. І я визволився з пащі лев’ячої. ... А від усякого вчинку лихого Господь мене визволить та збереже для Свого небесного царства”. (2 Тим. 4:16—18) За нашого власного часу ми бачили приклади у таких братах як Стенлі Джовнс і Геролд Кінґ, які відслужили сім і п’ять років самітнього ув’язнення в тюрмах комуністичного Китаю. Певно, що Єгова не покидає тих, які зовсім уповають і кладуть їхнє довір’я в Нього. “Єгова, мені помічник, і я не злякаюсь нікого. Що зробить людина мені?”— Жид. 13:6, НС.
21. Незважаючи на переслідування, чому ми можемо зустрічати майбутність із повним довір’ям?
21 Пам’ятаючи певні обітниці Єгови й вірні приклади братів наших під час переслідування, нам не треба боятися майбутності, хоч це й може стягнути на нас увесь гнів Сатани й завдати нам смерть. Ми знаємо, що Єгова дозволяє нам переносити цю пробу доказати нашу віру й на оправдання Його великого Ім’я. Ми також знаємо, що ‘вірний Бог, який не допустить, щоб ми випробовувалися більше, ніж можемо витерпіти, але при спробі й полегшення дасть, щоб могли ми знести її’. (1 Кор. 10:13) З цієї причини ми будемо зустрічати майбутність із повною вірою та довір’ям, будучи певні, що ми зможемо витримати “всі огненні стріли лукавого”. (Ефес. 6:16) І нарешті ми зможемо радісно викрикнути: “Подяка Богові, бо Він дає нам перемогу через нашого Господа Ісуса Христа!”— 1 Кор. 15:57, НС.