Побожна пошана до життя й крови
ЯК БАГАТО безпечніші ми були б якщо б кожен один побожно шанував життя й кров! Але багато осіб не мають такої пошани. Шаленість і пролиття крови скрізь збільшуються. По багатьох місцях людське життя є в небезпеці, коли люди ходять самотньо вулицями вночі. Світ так уже привик до шалености, що для розваги люди годинами сидять й дивляться на неї на телевізійних або кінофільмових екранах. Одначе, Біблія вчить нас, що життя є святе? Чи ви вважаєте його бути святим?
Небіблійне відношення вже стало таке звичайне сьогодні, що біблійна наука про цю справу може здивувати деяких осіб спочатку. Проте, Автор Біблії, який є Джерелом Життя й також Творцем крови, є Найвищою Владою у таких справах. Його закони треба шанувати.— Пс. 36:6—10; Іс. 55:8, 9.
“ПРОЛИВАЮЧИ ЛЮДСЬКУ КРОВ”
Це перше Каїну, сину Адама, говорив Єгова про серйозність відбирання людського життя. Бог дав Каїну пересторогу, що його злість може завести його в гріх, але Каїн відкинув цю пересторогу і напав на свого брата Авеля і забив його. Тоді Бог сказав: “Голос крови брата твого взиває до Мене з землі”. За беззаконне пролиття крови Каїн мусів відповідати перед Богом.— 1 Мойс. 4:6—11.
Після потопу за Ноєвого дня, Бог знову пригадав, що людське життя було дороге в Його очах. “Я буду жадати вашу кров із душ ваших”, сказав Бог. “Хто виллє кров людську з людини, то виллята буде його кров, бо Він учинив людину за образом Божим”. (1 Мойс. 9:5, 6) Ця заповідь не є усунена, як стародавня. Вона стосується до всього людства сьогодні, яке є потомками Ноя. Не робить різниці, чи людські уряди карають кримінальників згідно з божественним законом чи ні, то Бог Єгова таки буде вимагати відповіді від усіх тих, які беззаконно відбирали життя.
Щоб залишитися бездоганним перед Давачем життя, щось більше вимагається. В 1 Івана 3:15 є написано: “Кожен, хто ненавидить брата свого, той душогуб. А ви знаєте, що жоден душогуб не має вічного життя, що в нім перебувало б”. Якщо ми хочемо мати вічне життя, то ми мусимо викорінити з нашого життя всю ненависть до нашого ближнього. Бог не збереже в новий порядок таких осіб, як Каїна, які відкидають божественні перестороги й через свій гарячий темперамент ставлять життя інших у небезпеку. Побожний погляд на життя вимагає, щоб ми навчилися любити нашого ближнього.— 1 Ів. 3:11, 12; Мат. 5:21, 22.
Якщо ми будемо пристосовуватися до Божих задумів в цій справі, то ми також будемо оціняти, що життя є святе, незалежно від того чи воно є якоїсь дуже старої, чи молодої особи. Боже Слово показує, що навіть життя ненародженої дитини в утробі її матері є дорогоцінне в Єгови. (2 Мойс. 21:22, 23; Пс. 127:3) Однак, по цілому світі кожного року роблять мільйони абортів, щоб штучно припинити нормального розвитку вагітности. Це є нарушення Божого закону тому, що людський зародок є живе створіння і його не можна нищити. Якщо одружені особи хочуть обмежувати величину своєї родини з огляду економічних обставин, здоров’я, або інших причин, то це є їхня справа, і спосіб, яким вони будуть робити це є їхнє особисте рішення. Але ми мусимо признати факт, що практика припинення нормального розвиття вагітности не показує побожної пошани до життя.
‘СТРИМУЙТЕСЯ ВІД КРОВИ’
Свята Біблія часто вживає слово “кров” представляти “життя”. А це тому, що життя або душа є в крові. (3 Мойс. 17:11) Тому, що Бог є Творцем крови, то Він знає більше про неї від усіх нас, і Він має повне право казати, що можна робити з нею. Це було перше після великого Потопу, що Бог дозволив людству їсти м’ясо тварин. Отже ще тоді Він дав людству Свій закон про кров, слідуючими, словами: “Усе, що плазує, що живе воно — буде вам на їжу. Як зелену ярину,— Я віддав вам усе. Тільки м’ясо з душею його, цебто з кров’ю його, не будете ви споживати”. (1 Мойс. 9:3, 4) М’ясо тварини можна їсти, але не її кров.
Пізніше той закон був вміщений в заповідях, які Бог дав ізраїльському народові, і Боже Слово зобов’язує всіх християн також дотримувати його. Після грунтовного обговорення Божих вимог для християн урядова установа першого християнського збору написала до неєврейських навернених: “Бо зводилось духові святому і нам,— тягару вже ніякого не накладати на вас, окрім цього необхідного: стримуватися від ідольських жертов та крови, і задушенини, та від блуду. Оберегаючись від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!”— Дії 15:28, 29.
Отже, ми також мусимо ‘стримуватися від крови’. І робити це є поважна справа, тому що вона ставиться на рівні з обминанням розпусти і ідолопоклонства.
Згідно з тим, що Бог каже про кров, стає ясно, що ми не повинні їсти м’яса тварини з якої кров не була виллята. (5 Мойс. 12:15, 16) Ми також не повинні споживати тваринну кров саму, чи змішану з іншою їжою, так як кров’яну ковбасу. Але чи тут враховується лише кров тварини?
Певно, що Бог забороняючи людству їсти тваринну кров не мав на меті дозволити йому їсти людську кров, немов би вона була менш свята! Він зробив це ясним коли пізніше сказав ізраїльтянам: “А кожен чоловік, . . . який буде їсти кров, то Я зверну лице Своє проти тієї душі”.— 3 Мойс. 17:10.
Перші християни розуміли це дуже добре. Хоч тоді багато вірили, що пиття людської крови було добре для здоров’я, то вони знали, що вічне добре здоров’я, фізичне, як і духовне залежало від покори до Бога. Отже, Тертуліян, християнський письменник за другого й третього століття З.Д., сказав:
“І ті, що по гладіяторських виставах, щоб лікувати падачу, пили кров кримінальників забитих на арені великими ковтками, як вона текла свіжа з рани, і тоді втікали — то до кого вони належать? . . . Червонійте за свій злочин перед християнами, які навіть тваринної крови не пили, але споживають просту і природну їжу”. Вони розуміли, що Божий закон включав усю кров, тваринну, як і людську.
ЩО СКАЗАТИ ПРО ПЕРЕЛИВАННЯ КРОВІ
Але, що сказати про способи вживання людської крові сьогодні? Лікарі, розуміючи життя-підтримуючу силу крові, вживають її вільно коли лікують пацієнтів. Чи це є в гармонії з Божою волею?
Деякі особи будуть виправдувати себе, що приймати переливання крові не значить буквально “їсти” її. Але хіба це не правда, що коли пацієнт не може їсти ротом, то лікарі часто харчують його таким самим способом, яким переливається кров? Уважно перегляньте писання і зверніть увагу, що воно наказує нам ‘оберігатися від крови’. (Дії 15:20, 29) А що це значить? Якщо б лікар наказав вам стримуватися від алкоголю, то чи це значило б, що ви не повинні вживати його через рот, але, що ви можете приймати його у ваш організм шляхом трансфузії через жили? Певно, що ні! Так само ‘стримуватися від крови’ значить, що ми не повинні брати кров у наше тіло жодним способом.
Чи Божі слуги тратять якусь користь із цього у порівнянні з особами, які відкидають Біблію і приймають переливання крові? Ні, це не завдає їм ніяких труднощів. Не забувайте, що сказавши християнам ‘стримуватися від крови’, Писання каже: “Коли будете стримуватися від цих речей, то будете мати успіх. Доброго здоров’я!”— Дії 15:29, НС.
Бог мав добру причину записати цю інформацію в Біблії. Він знає про що Він говорить! Він знає більше про кров від лікарів, яких зусилля, хоч з добрим наміром, не завжди дають бажані наслідки.— Марка 5:25—29.
Факт є, що коли більшість пацієнтів лишаються живими після переливання крові, то однак багато стають хворими в наслідок цього, і тисячі вмирають кожного року від переливання крові. Лікарі можуть вживати інші способи лікування, які не є шкідливі. Лікар може сказати особі, що вона скоро помре, якщо не погодиться прийняти переливання крові, але пацієнт може померти навіть коли й прийме кров. З другого боку, ви добре знаєте, що багато папієнтів видужують хоч лікарі й передрікають їм смерть.
Ради сумнівного шансу, що людина може продовжити своє життя на кілька років у цьому ладі, чи було б розумно покидати Бога і ламати Його закон? Якщо ми стараємося спасати наше життя, або душу, порушенням Божого закону, то ми загубимо його навіки. Тому то Ісус сказав: “Бо хто хоче спасти свою душу, той погубить її; хто ж за Мене свою душу погубить, той знайде її”.— Мат. 16:25.
НАСЛІДУЙТЕ МУДРИЙ НАПРЯМОК
Отже мудрий напрямок є мати повне довір’я в праведність Божого закона і сильно вірити, якщо потрібно, Бог може дати нам життя через воскресення в Його новому ладі. (1 Сол. 4:13, 14) Таким способом ми будемо показувати нашу побожну пошану до життя. Ми не будемо вважати наше теперішнє життя бути дорогоціннішим від вірности до Бога. Замість робити так, ми будемо покладати нашу надію на Божий розпорядок вічного життя для тих, що будуть ходити шляхом правди.
Як ніколи раніше, велика потреба є, щоб усі люди приймали Божі погляди на життя. Їм потрібно навчитися про забезпечення, яке Сам Бог Єгова зробив, щоб спасти життя. Він послав Свого Сина Ісуса Христа, який пролив свою власну кров на користь тих, що вірують в нього, і воскресив його з мертвих. (Євр. 13:20, 21) То не через переливання крові, але через віру в Ісусову пролиту кров, що можна дістати спасення. І це є нагально набути й мати таку віру тепер перед кінцем цього старого ладу.
Якщо ми вже навчилися про таке любе Боже забезпечення, тоді ми тепер повинні розказувати про нього іншим. Божественне зацікавлення життям інших осіб спонукує нас робити це з щирістю і відвагою. (Єзек. 3:17—21) Якщо ми приймемо цю відповідальність і будемо виконувати її аж поки всі будуть мати нагоду почути, тоді ми зможемо сказати так, як апостол Павло: “Я чистий від крови всіх, бо я не вхилявсь об’являти вам усю волю Божу!”— Дії 20:26, 27.