Теократична організація з якою поступати вперед тепер

 1. (а) Згідно з Псалмою 68:19, що були ті дванадцять апостолів? (б) Як гурток, як вони діяли разом, отже, що вони були уповноважені чинити?

ТИХ “дванадцятьох апостолів Агнця” були дари зборам від великого Теократа Єгови через Ісуса Христа. Псалма Давидова (68:19) передсказала такі дари, і апостол єднає ту псалму до її сповнення і каже: “Тому й сказано (у Псалмі 68:19, НС): ‘Піднявшися на висоту, Ти полонених набрав, людям дав дари!’ . . . І Він, отож, настановив одних за апостолів, одних за пророків, а тих за благовісників, а тих за пастирів та вчителів, щоб приготувати святих на діло служби для збудування тіла Христового”. (Ефес. 4:8—12) На початку, тих дванадцять апостолів, через свою позицію, служили за урядове тіло для цілого збору віруючих. Отже вони призначали здібних по зборах помагати їм у менш важних справах. Наприклад, коли збір в Єрусалимі збільшився до п’ять тисяч членів і коли в ньому виринуло непорозуміння, то ось що сталося:

 2. Як апостоли доглянули непорозуміння з розповсюдженням харчів, отже, що сталося зі словом Божим?

² “Тоді ті дванадцять покликали багатьох учнів та й сказали: ‘Нам не личить покинути Боже Слово, і служити при столах. Отож, браття, виглядіть із поміж себе сімох мужів доброї слави, повних духа святого та мудрости, їх поставимо на службу оцю. А ми перебуватимемо завжди в молитві та в служінні слову’. І всім людям сподобалося оце слово, і обрали . . . їх поставили перед апостолів і, помолившись, вони руки поклали на них. І росло Слово Боже, і дуже множилося число учнів у Єрусалимі”.— Дії 6:1—7.

 3. (а) Чому призначення сімох помічників було теократичне? (б) Чи додавалося інших до урядового тіла, і що історія про залагодження справи про обрізування показує?

³ Коли апостольське урядове тіло призначило тих сім помічників, кладучи руки на них показуючи тим їхню згоду, то ці призначення були теократичні, а не зборні або демократичні. Пізніше, в Єрусалимі до урядового тіла було призначено більше офіціальних “старших” (пресвітерів). Отже, в 49 р. З.Д., коли Павло і Варнава прийшли до Єрусалиму і представили справу про обрізання не-єврейських нововірців, то урядове тіло, яке залагоджувало цю справу складалося з “апостолів і старших” під проводом Божого святого духа.— Дії 15:1—29; 16:4.

4, 5. (а) Що показує чи збір у першому столітті був законною корпорацією, якою урядували світські власті? (б) Що цілий збір був, у складовий спосіб, і як слова з Ісаї 43:10 показують це?

⁴ Той збір у першому столітті не був якоюсь законною корпорацією зареєстрована з єврейським урядом в Єрусалимі або Сенатом Римської Імперії, з начальниками призначені за розказом кесаря. Ні, то була теократична організація з начальниками та помічниками теократично призначені урядовим тілом і Ісусом Христом, “голова збору”. А “дари в людях”, що були дані йому, не були від римського імператора кесаря, але від великого Теократа, Бога Єгови, через Ісуса Христа. А для якої цілі? “Щоб приготувати святих на діло служби”. (Ефес. 4:11, 12) Цілий збір був службовим тілом, всі члени його віддавали святу службу великому Теократові Єгові. Вони були один “слуга” свого Божественного Провідника, бувши Його свідками. Вони свідкували, що Він післав обітованого Месію в особі Ісуса Христа, Свого Сина. До них як духовні ізраїльтяни пристосовувалися слідуючі слова:

⁵ “ ‘Ви свідки Мої’, говорить Єгова, ‘та раб Мій, якого Я вибрав.’ ”— Іс. 43:10, НС.

 6. Отже, хто є той “розпорядок” і “раб” про якого Ісус згадує в Луки 12:42—44?

⁶ Таким способом багато свідків складають одного “раба”, якого Єгова називає “Мій раб, якого Я вибрав”. Цей складний “раб” або слуга є той самий, якого Ісус Христос мав на думці, коли він говорив, про свій відхід кажучи: “Хто ж тоді вірний і мудрий домоправитель, що пан настановить його над своїми челядниками, щоб давати харч визначену своєчасно? Блаженний той раб, що пан його прийде та знайде, що робить він так. Поправді кажу вам, що над всім маєтком своїм він поставить його”.— Луки 12:42—44.

 7. Як Ісус відносився до цієї самої класи в його пророцтві про кінець цього ладу?

⁷ Зауважте, що Ісус називає цього “домоправителя” “рабом” пана свого. У пророцтві про закінчення цього ладу Ісус говорить про цю саму “раб” класу, кажучи: “Хто ж вірний і мудрий раб, якого пан поставив над своїми челядниками давати своєчасно поживу для них? Блаженний той раб, що пан його прийде та знайде, що робить він так! Поправді кажу вам, що над цілим маєтком своїм він поставить його”.— Мат. 24:45—47.

 8. Коли й як Ісус призначив цього “розпорядника” або “раб” класу, і що вона почала робити?

⁸ Перед тим як Господь Ісус Христос вознісся на небо, він зібрав своїх вірних учнів, включаючи його вірних апостолів. На день П’ятдесятниці після його вознесення назад до свого небесного Отця, Ісус отримав і вилив святого духа на своїх апостолів, зібрані разом в Єрусалимі, і тим чином призначив цю “раб” класу, цю “домоправителя” класу, роздавати його “челядникам”, його ‘тілові слуг’ духовний харч “поживу для них своєчасно”. І раб-класа почала робити це.

ПЕРЕГЛЯД, ПРИЗНАЧЕННЯ “ДАРІВ У ЛЮДЯХ”

 9. Коли Господь Ісус Христос почав свій перегляд “раба” класи, і що він віднайшов про неї?

⁹ У 1914 р. при закінченні “призначених часів поган”, Господь Ісус Христос уже був установлений у небесному Месіянському царстві. Після цього він почав переглядати “раба” або ‘розпорядника’ класу на землі. (Мат. 25:14—30; Луки 19:11—27) На землі він знайшов посвячених, хрещених, призначених учнів, які, незважаючи на Першу Світову Війну, переслідування та інші труднощі, старалися доглядати справ відносно месіянського царства Єгови. Вони старалися постачати духовний харч вірним “доморядникам” або “тілові розпорядників” тоді-царюючого Господа і Пана, Ісуса Христа.

10. До чого він призначив ту вірну “раб” класу в 1919 р., і яке ім’я вона прийняла в 1931 р.?

¹⁰ Факти сучасної історії показують, що в 1919 р. він оживив тих розбитих учнів і зібрав їх разом в одно з’єднане тіло. Тоді він призначив їх на свого “раба” класу “над всім маєтком своїм”, а саме, над усіма його царськими справами на землі. (Об. 11:7—12) Це було те дієве тіло посвячених, помазаних християн, що в літі 1931 р., прийняло ім’я Свідки Єгови, щоб відрізнити себе від сект так званого Християнства.— Іс. 43:10—12; 44:8.

11. Що муситься сказати про урядове тіло для цієї класи “вірного і мудрого раба”?

¹¹ Ця класа “вірний і мудрий раб” сьогодні має видиме урядове тіло, так як та сама класа мала за першого століття, від свята П’ятдесятниці, в 33-му р. З.Д.

12, 13. (а) Які духовні служби, як “дари в людях” виконували дванадцять апостолів після вилиття духа? (б) Яка історія доказує, що вони виконували роботу благовіствування?

¹² Так як ми вже зауважили, “вірний і мудрий раб” класа в той час мала дари в людях, або дари у формі людей. Бог Єгова постачив ці дари через Ісуса Христа. Згідно з Ефесян 4:7—11, не всі ці дари були апостолами. Деякі були пророки, інші євангелисти, інші пастухи, ще інші вчителі. Певна річ, що апостоли також були пророки, євангелисти, пастухи (пастори) і вчителі. На свято П’ятдесятницю, під силою вилитого святого духа, дванадцять апостолів почали пророкувати на сповнення Йоіла 2:28, 29. (Дії 2:16—18, 21) Вони також були євангелистами і звіщали добру новину, бо після арештування і ув’язнення дванадцятьох апостолів, і після того як вони стали перед судом, були вибиті та звільнені, то що вони робили? Дії 5:42 каже нам:

¹³ “І щоденно у храмі й домах безупинно навчали, і звіщали Євангелію Ісуса Христа”.

14. Тому що збір називається “стадо Боже”, то яких обов’язків це наложило на дванадцять апостолів, і чи вони виконували їх?

¹⁴ Ця історія доказує, що вони були не лише благовісниками, але також вчителями. Чи ті апостоли були і пастухами або пасторами? Так. Пам’ятаєте як, біля Галілейського моря, воскреслий Ісус наказав Петрові доказати свою любов до нього: “Паси ягнята Мої. . . Паси вівці Мої. . . . Паси вівці Мої”. (Ів. 21:15—17) Всі інші апостоли також стали і діяли як духовні пастори в зборі. Сам факт, що збір називається “стадо Боже” положило на цих апостолів обов’язок бути пастухами того стада.

15. Як історія показує чи лише апостоли мали право до служби і пророкування?

¹⁵ Проте, хоч тих дванадцять апостолів і апостол Павло могли та дійсно служили за пророків, благовісників, пастухів і вчителів, то вони не контролювали цима формами християнської служби. Там були інші посвячені, хрещені особи, які були дуже придатні до різних служб. (1 Кор. 12:4, 5) Наприклад, коли апостол Павло, в Ефесії, охрестив тих чоловіків, коло дванадцять осіб, “в ім’я Господа Ісуса” і поклав на них свої руки, то “дух святий зійшов на них, і вони почали говорити різними мовами та пророкувати”. (Дії 19:1—7, НС) Дар чудового пророцтва був переданий їм через святого духа багатьом іншим посвяченим, хрещеним християнам за часу апостолів. (1 Кор. 12:7—10, 27—29; 14:29—32; Дії 13:1; 21:10) Отже не лише апостоли пророкували.

16. Як Павло в Мілеті показав, що інші, а не лише апостоли мали сповняти службу духовних пастирів?

¹⁶ А що сказати про дар духовних “пастухів”? Маємо історичний доказ, що цих не бракувало. Десь коло 56 р. З.Д., у дорозі до Єрусалиму, Павло “апостол до поган” зупинився в портовому місті Мілеті і післав за старшими недалеко Ефеського збору, щоб вони прийшли до нього перед тим ніж його корабель відпливе. Прощальними словами Павло пригадав цим старшим або пресвітерянам про духовну роботу, яку вони були призначені виконувати, кажучи: “Пильнуйте себе та всієї отари, в якій святий дух вас поставив надзирателями, щоб пасти збір Божий, якого власною кров’ю Сина Свого набув Він. Бо знаю, що як я відійду, то ввійдуть між вас вовки люті, що отари щадити не будуть”. (Дії 20:28, 29, НС) Отже ті старші були надзирателі й духовні пастирі.

17. Кого зоряні “ангели” в Об’явленні 1:20; 2:1 представляли, отже, які були їхні обов’язки?

¹⁷ Нема сумніву, що це не якогось одного особистого старшого, пресвітеря, надзирателя або пастуха, але ціле “тіло старших”, що прославлений Господь, Ісус Христос, назвав “ангелом”, якого символізувала небесна зоря. Таким способом, десь коло 96 р. З.Д., він сказав старому апостолові Іванові на острові Патмос написати: “До ангела збору в Ефесі напиши: ‘Оце каже Той, Хто тримає сім зір у правиці Своїй, Хто ходить серед семи свічників золотих”. (Об. 2:1, НС; 1:20) “Тіло старших” (або пресвітерія) в Ефесії мало поводитися мов зоря сяючи небесне, духовне світло на збір над яким святий дух призначив їх пастирями. Таким світлом ці духовні пастирі будуть правильно провадити їх.— 1 Тим. 4:14.

18. Як 1 Петра 5:1—4 показує, що Петро признавав, що дар пастухів включав інших, а не лише апостолів?

¹⁸ Крім цього, апостол Петро писав про дар у пастирях у зборі за першого століття, десь від 62 до 64 р. З.Д. Кладучи себе на рівень із “старшими” по зборах Малої Азії, Петро сказав: “Тож благаю між вами пресвітерів, співпресвітер та свідок Христових страждань, співучасник слави, що повинна з’явитись: пасіть стадо Боже, що в вас . . . . будьте для стада за взір. А коли Архипастир з’явиться, то одержите ви нев’янучого вінка слави”. (1 Пет. 5:1—4) Отже Петро признавав, що той дар пастухів включав інших, а не лише апостолів.

19. Так як Павло показує в Тита 1:5—9, хто були “вчителі”, яких уключається між “дарами в людях”?

¹⁹ “Вчителі” також були дані як “дари в людях”. Це не стосується до родичів, які навчають своїх дітей по родинних зібраннях або звичайних членів збору, які навчають зацікавлених осіб біблійних правд по їхніх приватних домах, але це стосується до людей, які мають спеціальний дар вчити й яких призначається вчити в зборі по регулярних студіях Біблії. Наприклад, після свойого звільнення з першого ув’язнення в Римі, апостол Павло писав Титові, якого він лишив у Кріті наставляти офіціальних старших по зборах у місті за містом. Говорячи про кваліфікації або вимоги таких старших, які також мали ставати надзирателями, Павло писав: “Бо надзиратель мусить . . . триматися вірного слова згідно з наукою, щоб мав силу й навчати в здоровій науці, і переконувати противних”.— Тита 1:5—9, НС.

20. Як Павло показав Тимофійові, що офіціальні “старші” по зборах є “дари” в формі вчителів”?

²⁰ Десь у тому самому часі апостол Павло писав до Тимофія, якому також була дана влада робити призначення. Розказуючи йому про основи під якими малося призначати надзирателів по зборах, Павло наводить шістнадцять вимог. Між цими ми зауважуємо сьому вимогу, яка є: “здібний навчати”. (1 Тим. 3:1—7) Тому що надзиратель не міг бути “новонавернений чоловік”, то офіціально він мусить бути “старший”. Що неапостольські “старші” були між “дарами” в формі вчителів, апостол Павло показав Тимофійові, кажучи йому: “А пресвітері, які добре пильнують діла, нехай будуть наділені подвійною честю, а надто ті, хто працює у слові й науці”. (1 Тим. 5:17) Згідно з цим, сьогодні свідки Єгови стараються мати офіціальних “старших”, щоб провадити зборні студії Біблії по домах вигідно для всіх у сусідстві. Тільки тоді коли немає досить старших для догляду таких тижневих студій Біблії, то можна буде вживати “службових слуг” провадити їх.— 1 Тим. 3:8, 9, 12, 13.

ПРОПОВІДУВАННЯ

21, 22. (а) Кого Павло наводить бути третім між “дарами в людях”, і як Ісус призначив лише апостолів бути цими? (б) Який чоловік особисто називався “благовісник”, і до якої міри він був благовісником?

²¹ Третій між “дарами в людях” апостол Павло згадує “благовісники”. (Ефес. 4:8, 11) Коли Господь Ісус Христос був чоловіком на землі він вислав інших, а не лише дванадцять апостолів виконувати роботу проповідування. (Луки 9:1—6; 10:1—11) Отже, також коли він вознісся на небо і вилив святого духа на своїх чекаючих учнів у день свята П’ятдесятниці, то він призначив інших, а не лише дванадцять апостолів на благовісників.

²² Пилип із Кесарії, якого апостоли призначили з шістьома іншими розповсюджувати харч нужденним в Єрусалимі, не перебував довго в тій роботі, яку службовий слуга міг виконувати в зборі. Після того, як його співпрацівника, Степана, замордували, Савло з Тарси підбурив велике переслідування проти християнів, які порозліталися з Єрусалиму. Між ними був Пилип, який пішов у Самарію і проповідував там. Пізніше він представив добру новину офіціальному скопцеві цариці Кандасі, який вертався назад в Етіопію, а потім проповідував понад берегами Середземного моря від Ашдод до Кесарії. (Дії 8:1—40) Більше як двадцять років пізніше Пилип далі був дуже зайнятий проповідуванням, бо коли Павло й його місіонерські друзі відвідали Пилипа в Кесарії, він далі називався “Благовісник Пилип”. (Дії 21:8) Як один із “дарів у людях” він доказався дуже цінний.

23. Кому Павло, листом, наказував далі виконувати роботу благовісника?

²³ Тимофій, місіонерський друг апостола Павла, також був “дар” у формі благовісника. Перед його смертю, коло 65 р. З.Д., Павло написав другий лист до Тимофія і сказав: “Виконуй працю благовісника, сповняй свою службу [ді·а·ко·ніʹя, грецьке]”.— 2 Тим. 4:5; 1 Сол. 1:1, 5; 2:2, 4, 8, 9; 3:2, 6.

ЩО СКАЗАТИ ПРО СЬОГОДНІШНІЙ ЧАС?

24. Хто сьогодні благовіствує, і під чиїм проводом?

²⁴ Сьогодні християнські свідки Єгови слухають тих слів сказані Тимофієві дев’ятнадцять століть тому. Не лише офіціальні старші, які можуть давати публічні виклади виконують роботу благовісника. Усі посвячені хрещені члени у більше як 27.150 зборах кругом світу виконують цю роботу. В Об’явленні 14:6, НС, маємо запевнення, що ця робота виконується під ангельським проводом, бо той вірш передсказав, що ангел буде літати серед неба і “благовістити вічну добру новину мешканцям землі, і кожному людові і племені, і язику, і народові”.

25. У 1919 р. кого заохочувалося виконувати роботу благовіствування у більш прямий спосіб, і що Вартова Башта сказала про це?

²⁵ У першому після-воєнному році 1919 прийшло відживлення нашої публічної християнської служби. Заохочення було дано всім тим, що складають збір брати участь у проповідуванні Божого царства — офіціальним старшим і деаконам або службовим слугам, як і всім іншим, посвяченим чоловікам та жінкам. Нехай вони проповідують не лише розповсюдженням чотирилистової брошури, але також нехай ходять від дому до дому так як “кольпортери” тоді робили, доручаючи господарям книжки і книжечки як помічники для студіювання Біблії. Стаття “Проголошуючи Царство” в журналі Вартова Башта сказала:

Двері нагоди стоять відчинені для всіх. Заходьте скоро. Пам’ятайте, що коли будете виконувати цю роботу, то будете не лише агентом продавати журнали, але, що ви є послом Царя царів і Пана панів, проголошуючи людям у цей поважний спосіб приходячий Золотий Вік, славетне царство нашого Господа і Пана, за яким то царством правдиві християни надіялися і молилися багато століть. Ви є ангелом миру, приносячи війною-розбитому, гріхом-хворому, сумуючому і безнадійному світові веселу вістку спасіння. Який гарний є наш привілей! — Вартова Башта, 15-го вересня 1919 р., сторінка 281, параграф 6.

26. В якому чудовому часі ми тепер живемо, так як досяжні докази показують, отже, що мусить закінчитися, а що мусить прийти?

²⁶ Тепер, після всіх цих років ми маємо подостатком доказу, що Бог Єгова увінчав Свого Сина Ісуса Христа в Месіянському царстві на небесах при закінченні часів Поган у 1914 р. Ми знаємо, що ми живемо в часі кінця політичних народів цього світу і що те знищення в надходячому “великому горі”, яке прийде на цілий світ уже дуже близько. (Дан. 12:1—4; Мат. 24:21, 22; Об. 7:14) Ми, з нашої сторони, наближаємося до порога праведного нового свесвітнього порядка за обітницю Бога Єгови, який то порядок цілком замінить цей розпадаючий лукавий лад. Старий лад, який тривав тисячі років мусить бути знищений серед вогненних клопотів, у недалекій майбутності. Новий порядок під Єгововим теократичним урядом мусить прийти!

27, 28. (а) Отже, яка є ця інформація, і що треба робити з нею? (б) Що Єгова постачив, щоб закінчити цю роботу, і яке є відношення до цієї роботи?

²⁷ Це є єдина добра новина на землі сьогодні. Це є Євангелія. З нею ми можемо проводити чудове благовіствування. У своїм пророцтві в Матвія 24:14 і Марка 13:10 Ісус сказав, що “ця добра новина Царства” мусить проповідуватися міжнародно перед кінцем цього ладу. Єгова, великий Теократ тепер постачив нам теократичну організацію, закінчити проповідування цієї доброї новини.

²⁸ Чи та видима земна організація прагне виконувати цю гарну роботу? Подивіться! Призначені старші і надзирателі зборів ревно працюють на її користь. Службові слуги по зборах також співпрацюють із ними. Рядові члени по зборах, посвячені чоловіки і жінки з своїми дітьми, беруть участь у цій роботі, від дому до дому і публічно. Урядова установа, що наглядає над усіма цими теократичними зборами працює всім серцем в цій роботі благовіствування і робить різні розпорядки, щоб виконати цю роботу в Богом призначеному часі. Сьогоднішня класа “вірний і мудрий раб” була призначена над усіма царськими справами, які належать до Господа Ісуса Христа, і як вірний розпорядник своїх справ, постачає духовний харч через роботу благовіствування.

29. (а) Як є ця організація зложена, отже, яка організація є вона? (б) Як довго вона буде служити як божественний інструмент?

²⁹ Ця світова Євангелицька організація не є зложена за вимогами якоїсь сьогоднішньої законної корпорації, яку вимагають закони людських політичних урядів, що незабаром зустрінуть знищення в “Війні великого дня Бога Всемогутнього” в Гар-Магедоні. (Об. 16:14—16) Жодна законна корпорація не складає цю євангелицьку організацію і не урядує нею. Але ця організація урядує цими корпораціями вживаючи їх лише за тимчасовий інструмент корисний в роботі великого Теократа. Отже вона є збудована за Його взірцем. Вона є теократична організація, керована з божественної Гори вдолину, а не від рядових членів з долини вгору. Посвячені, хрещені члени цієї організації є під Теократією! Земні законні корпорації перестануть існувати коли людські уряди, які узаконили їхні хартії незадовго будуть знищені. Але теократична організація далі буде жити, служачи своєму Найвищому Теократичному Провіднику. Під Його охороною вона ввійде в праведний новий порядок. Вона буде існувати в той час коли “велике горе” закінчиться, і буде готова служити як Його інструмент у тому новому порядкові.

30. Чому ми маємо дуже добру причину з’єднано іти вперед у Божий новий порядок?

³⁰ Вперед, під Теократією в новий порядок! Наш Провідник, царюючий небесний Цар, Ісус Христос, іде на переді нашої посуваючої колони. Не виходьмо з строю, не втікаймо через страх з безладною панікою. Нам нема чого боятися наших багатьох ворогів. По нашій стороні є Бог Всемогутній, Великий Теократ, якого ми слухаємо замість людину. Він є над нами. Це Його роботу ми виконуємо під Його наказом через Ісуса Христа. Ми є Його “люди доброї волі”, і Він є задоволений нами. Це Його дух проникає цілу організацію, і цей святий дух є дієва сила, що єднає нас.

31. Який великий привілей ми маємо щодо Божого Слова, отже, що ми повинні всім благовіствувати?

³¹ Наша життя-даюча вістка, Євангелія, яку ми проповідуємо і навчаємо є від Нього і походить із Його відкритого Слова, Святої Біблії. Наша вістка є правдива, і незабаром мусить прийти до серця-потішаючого сповнення! Що за привілей проголошувати і навчати її всьому людству. Зараз перед нами стоїть чудова нагорода за те, що ми виконуємо цей чудовий привілей. Вперед, з’єднано в новий порядок під Теократією! Розказуйте всім як дуже ми оціняємо, що Єгова тепер царює як Бог Цар.— Пс. 96:10.

[Таблиця на сторінці 88]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

СУЧАСНА ТЕОКРАТИЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ ХРИСТИЯНСЬКИХ СВІДКІВ ЄГОВИ

БОГ ЄГОВА

УРЯДОВЕ ТІЛО

[Вставка на сторінці 91]

Лагідна відповідь гнів відвертає, а слово вразливе гнів підіймає. Язик мудрих — то добре знання, а уста нерозумних глупоту висловлюють. Очі Господні на кожному місці,— позирають на злих та на добрих.— Прип. 15:1—3.