Сумні наслідки негативного думання
МАТИ негативний погляд, переважно, є дуже небезпечна річ. А особливо це є небезпечно, коли особа негативно думає про Божі справи. Особа негативних поглядів може їдко думати і в дійсності стати лукавою.
Переважно така особа також є лінива і дуже мало робить. Щоб не виконувати деяких речей, негативно думаюча, лінива особа, буде знаходити причини, щоб оправдувати себе. “Лінивий говорить: ‘На вулиці лев, серед майдану я буду забитий’ ”.— Прип. 22:13.
Про наслідки, які бувають таким особам, Біблія говорить: “Я проходив край поля людини лінивої, та край виноградника недоумкуватого, і ось все воно позаростало терням, будяками, покрита поверхня його, камінний же мур його був поруйнований... І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поуку собі: ‘Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати, і приходить, немов мандрівник, незаможність твоя, і нужда твоя, як озброєний муж’ ”.— Прип. 24:30—34.
Ці Приповісті можна застосовувати, як духовно так і буквально. Такі особи про яких Приповісті говорять можливо почали своє життя з правильним духом і відношенням, але пізніше розвили негативний погляд до праведних вчинків і діл. Отже ми повинні уважати, щоб самим не розвити такого жалюгідного духа.— Прип. 4:23.
НЕОЦІНЯЮЧИЙ РАБ
Про таку духовно негативну особу, або таку класу осіб, говориться в Ісусовій притчі про “таланти”. У попередніх числах ми говорили про двоє вірних рабів, про яких згадується в притчі, що дістали п’ять і двоє талантів. Третій раб дістав один талант (талант це одиниця срібних грошей). Але, тому що його пан дав кожному таке доручення “за спроможністю його”, то цей третій раб не мав жодних перешкод. Інші раби, кожний придбав 100 процентів збільшення доручених їм грошей в часі відсутности їхнього пана. Раб, що мав одного таланта міг зробити те саме і так міг би вгодити своєму панові; від нього не вимагалося, щоб він набув аж п’ять, або так мало, як два таланти.
Але, що він зробив? Притча виявляє: “А той, що одного взяв, пішов та й закопав його в землю, і сховав срібло пана свого”. (Мат. 25:18) Це була його вина, що він не придбав збільшення; він не старався так, як його співтовариші. Коли його пан вернувся, щоб залагодити рахунки, то як він оправдувався? Він став нарікати: “Я знав тебе, пане, що тверда ти людина, ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав. І я побоявся, пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє”.— Мат. 25:24, 25.
Таким негативним думанням цей раб старався оправдувати себе, коли треба було відповісти за його вчинки. Він старався зсунути всю вину на свого пана. Він обвинувачував, що його пан збирав урожай, не лише зі своєї власної землі, але також зі землі де не сіяв і зсипав збіжжя з якого не відвівав полови. Його фальшиве думання було, що пан не зазнав втрати через його вчинок — таж він віддав йому його один талант. Але цей раб був невірний, бо він прийняв гроші, як раб розуміючи, що вони мали принести прибуток. Правдоподібно він прийняв усі користі, які приходили йому, як рабові його пана, але він не любив його і не цікавився його майном. В дійсності, він зробив втрату своєму панові.
Але пан цього раба обернув його оправдання проти нього, вживаючи його видумане оправдання, щоб виявити його: “І відповів його пан і сказав йому: ‘Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав? Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибутком своє”.— Мат. 25:26, 27.
СУЧАСНИЙ ЛІНИВИЙ РАБ АБО СЛУГА
Ми довідалися з попередніх статтей, що в сповненню притчи тих двоє вірних рабів представляли духом-породжених братів Господа Ісуса Христа. А лукавий раб представляв тих, що також є духом-породжені, помазані християни, але, які не доглядають “майна”, якого Пан доручив своїм “рабам”.
Сектантські члени церков так званого Християнства фальшиво визнавали, що служать Господеві. Але вони не показали жодного зацікавлення Господнім “майном” після закінчення Першої Світової Війни, в якій вони самі брали участь, і мали нагоду звіщати добру новину про Царство по цілому світі. А що вони стали робити? Вони стали підтримувати Лігу Націй, людську агентуру, яку Федеральна Нарада Церков Христа в Америці назвала “політичний вираз Царства Божого на землі”. Тепер вони справляють увагу і заохочують людей підтримувати Організацію Об’єднаних Націй, як світову надію на мир. Вони показали, що Господь не дав їм свого “майна”, тому що вони не обробляли світове поле і не виводили дійсних захисників заснованого Месіянського царства.— Іс. 9:6, 7.
Проте, між духом-породженими, що товаришують із “вірним рабом” класою є класа, що ліниво стримувалася. До 1931 р., коли останок, що дійсно виконував працю проголошення заснованого царства Божого, прийняв ім’я “свідки Єгови”, то ці негативні поділилися в різні групи і набирали собі різні назви. Вони не проголошували відважно Царства і не обстоювали за ім’ям Всемогутнього Бога, Єгови. Крім цього, вони дійсно стали противитися цій праці. Вони не страждали так, як свідки Єгови по концентраційних таборах, і їх не переслідували по інших частинах світу. Справді вони є подібні до того лукавого і лінивого раба.
Ця невірна класа не мала жодного доказу, що збільшала Господнє “майно” проповідуванням вістки про Царство. Вони не зазнавали благословенства від великого поширення. Але від 1968 до 1972 р., 680.871 осіб охрестилося і прилучилися до свідків Єгови, щоб звіщати іншим про Царство. Є багато доказів, що показують кого Єгова благословить. Вірні не вірять так, як той лукавий “слуга” обвинувачував, що Ісус Христос невластиво жне де Він Сам, коли був особисто на землі, не засівав.
ЗАЛАГОДЖЕННЯ СПРАВИ
Зверніть увагу на те, яку кару дістав лукавий і лінивий “раб” з рук свого пана через його негативне думання, за його страх і лінощі і за те, що оправдував неправильний напрямок. Його пан сказав: “Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому, що десять талантів він має. Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має. А раба непотрібного вкиньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів”.— Мат. 25:28—30.
Очевидно, що пан залагодив справу з рабами вночі. Замість уходити в радість пана свого, цього лукавого слугу викинули до зовнішньої темряви. А майно, таланта того, пана, якого доручилося йому, якого він не цінив і не оціняв, було забрано і дано рабові, що придбав п’ять талантів, де цінність його грошей можна було збільшити.
У сповненню, ми можемо бачити, що тут усі Христові помазані “раби” мають пересторогу. Ті, які є з лукавої “раб” класи не входять у радість свого вкоронованого Пана, і їх не тримається в його дальшій царській службі тут на землі, як представників уже заснованого Царства. Цей лінивий раб не втішається більшим дорученням, щоб збільшати прихильників Царства. Коли смертельна темрява “великого горя” прийде на людство, то ті, що належать до цієї класи будуть плакати і скриготати зубами разом із релігійними лицемірами аж поки самі не загинуть.— Мат. 24:21.
А вірні “раби” мають у собі те, чого лукавий і лінивий “раб” не має. Доручення дорогого “майна” царюючого Царя і нагоду збільшати це “майно” збудило в них завзяття і відданість до Його царства. Вони вірять, що небесний Пан є гідний збільшення в творення учнів. Вони виявляють любий, відважний намір у творенні учнів з людей всіх народів, а не лише серед жидів де Христос царював, коли був на землі.
НЕБЕЗПЕКА ДЛЯ ВСІХ РОЗВИВАТИ НЕГАТИВНЕ ВІДНОШЕННЯ
Навіть ті з ‘великого натовпу’, які мають надію жити на землі з добрим здоров’ям і життям під царським урядом мають таке саме відношення, як вірні помазані “раби” Господа Ісуса Христа, з якими вони товаришують. Вони показують добрість, оцінення, відвагу і завзятість словом, як і вчинком, коли вони помагають вірній помазаній класі. Вони знають, що негативне думання, стримування, огірчення і всякі оправдування, щоб оправдувати себе поставить їх у подібну позицію до лукавого і лінивого “раба”. Через це відношення вони не спасуться, щоб жити на землі, коли вдарить ‘велике горе’ або “скорбота”. Крім цього, коли б який з них помер невірний тепер, то він не воскресне жити в раю, якого володіння Царства заведе на землі.— Об. 7:9—17; Соф. 2:3.
Таким способом, ми можемо бачити небезпеку в негативному відношенні до Господніх справ. У цьому часі суду він не дозволить лінивим і тим, що шукають вади далі товаришувати з Його вірними людьми. Їхній стан докажеться бути такий про якого згадував письменник Приповісток — зламаний, тернистий, так, що вони загублять нагоду працювати в Господньому зборі, де на них раптово ‘приходить, немов мандрівник, незаможність твоя, і нужда твоя, як озброєний муж’. Щасливі всі ті, що сьогодні вірно, позитивно думають, дотримуючи накази Єгови через Христа!
[Запитання для вивчення]
1-3. В яку небезпеку можуть попастися той, що думає негативно, а особливо про Божі справи?
4. Як порада в Приповістках, так як наводиться в другому і третьому параграфі, має духовне застосовання?
5. Коли пан дав третьому рабові лише одного таланта а іншим більше, то чи він поставив його під якусь перешкоду або неспроможність?
6. Чому раб, що одержав один талант так поступив, і як він оправдувався?
7. Як цей раб старався оправдувати себе?
8. Як пан ужив власне оправдування раба, щоб осудити його?
9. Що невірний раб представляв?
10. Чи церкви так званого Християнства обробляли світове поле на користь Панові, якого вони заявляють наслідувати?
11, 12. Хто сходиться дійсно з образом лукавого і лінивого раба, і як?
13, 14. Яку кару невірний раб дістав від свого пана?
15. Які наслідки приходять лукавій “раб” класі, тим помазаним, що стали невірними і ті, що визнають бути себе рабами?
16. Якого духа збуджується у вірній “раб” класі, якого то духа лукавий і лінивий “раб” класа не має?
17. Як усе це можна порівняти з ‘великим натовпом’, як на науку також їм?
18. Що станеться з ким-небудь, що буде мати негативне відношення до справ Єгови?