Відвідування старших мужів дає користь Божим людям
Вони повернулися в Лістру та в Іконію, та в Антіохію, душі учнів зміцняючи, просячи перебувати в вірі, та навчаючи, що через великі утиски треба нам входити в Боже Царство.— Дії 14:21, 22.
1. Чому відвідини подорожуючих надзирателів є необхідні сьогодні, так як вони були і в першому столітті?
У ПЕРШОМУ столітті, апостоли й інші старші мужі робили вчасні відвідини, як подорожуючі надзирателі християнських зборів. Сьогодні, такі подорожуючі надзирателі регулярно відвідують більше, як 42.000 зборів Свідків Єгови навколо світу. Чи такі відвідини, стародавні й сучасні, мають в собі багато загального, або спільного? Звичайно, що так! Потреби християнів сьогодні є майже однакові, як були потреби християнів за апостольського часу. Ми потребуємо заохочення і практичної допомоги від таких відвідувань для того, щоб продовжувати чинити Божу волю під різними випробовуючими обставинами.
2. (а) Які проблеми християни зустрічали в першому столітті, як і зустрічають тепер з вимогами виконання якої праці, що має бути зроблена? (б) Чому відвідини старших мужів є дуже бажані?
2 Через успадковану недосконалість, ранні християни зазнавали проблеми подібно до наших (Рим. 3:23). Спокуси, яких вони зустрічали були майже подібні до тих, яких ми не раз зустрічаємо і проти яких нас закликається чинити опір. (1 Кор. 10:13) Вони жили серед зіпсутої системи речей, яка далі існує сьогодні і від якої ми всі прагнемо визволення. (Гал. 1:4) Їхній головний ворог був Диявол, якому ми також мусимо протиставлятися. (1 Пет. 5:8) Всупереч їхніх тілесних слабостей, різних тисків від світу та опозицій або ворожостей від невидимих духовних сил, ті першого століття віруючі мали виконувати працю. Їхнє призначення було проголошувати і навчати про „добру новину” та робити учнів. Те доручення також стосується до Свідків Єгови сьогодні, яке мусить виконуватися до свого завершення перед приходом кінця цього безбожницького світу (Мат. 28:19, 20; Дії 1:8) Обидвоє, тодішні й теперішні, відвідини духовних мужів є дуже бажані, як забезпечення або постачання для підсилювання, заохочування і допомогти в інші різні способи Божим людям.
3. Яку користь ми можемо одержати від перегляду і дослідження звітів відвідин в апостольських часах і від проведення сьогоднішнього дня паралелі?
3 Ці відвідини в апостольських часах постачають для нас сьогодні дуже корисне керівництво. (Дії 14:21—23; 15:36) Коли ми будемо досліджувати деякі значення Святого Писання і будемо проводити паралель, тобто рівнобіжність із сьогоднішнім днем, ми будемо здібні глибше оцінювати постачання таких „дарів в людях”, які служать, щоб допомагати нам в наших потребах.— Ефес. 4:8, 11, 12.
ЯКИЙ ПОГЛЯД МАЛИ НА ВІДВІДИНИ СТАРШИХ МУЖІВ
4. Як відвідини Антіохського збору допомогли братам?
4 Це було після апостольського Собору в Єрусалимі в 49 році З.Д., коли Юда і Сила були послані разом з Павлом і Варнавою до Антіохії. Який би ви досвід мали якби ви були там? Згідно з Діями 15:32, два „пророки” Юда і Сила „чистим словом підбадьорували та зміцняли братів”. Раніше, там в Антіохії були деякі незгоди або розбіжности над питанням обрізання. Але тепер, Антіохський збір одержавши духом-скеровуючого листа, разом з відвідинами двох пророків, упорядкував це спірне питання, приводячи його до ладу. Збір мав причину на радість.— Дії 15:2, 22—31.
5. Що Филип’янів 2:20—22 говорить нам відносно кваліфікацій Тимофія?
5 Це був їхній покірливий, самопожертвующий дух, який робив цих „старших мужів” такими заохочуючими і підбадьоруючими для їхніх братів. Наприклад, там був апостола Павла спільник у місіонерській службі Тимофій, відносно якого Павло пише: „Бо я не маю ні одного в своєму розпорядженні (укр.— однодумця), щоб щиріше подбав він про вас. Усі бо шукають свого, а не Христового Ісусового”. Павло не вагався послати свого співпрацівника Тимофія до збору у Филипах, як одного, який був, як раб серед них, для „дальшого успішного поширення доброї новини”.— Фил. 2:20—22, НС.
6. (а) Яку користь брати мали в Кріті від відвідин Тита, який виконував інструкції доручені Павлом? (б) Яку мету і вплив мали поради Тита молодим і старшим чоловікам і жінкам?
6 Спільною згодою, старші мужі, які були послані до якоїсь спеціальної місцевости, залишалися там на довший період часу для зміцнення братів. Там була невідкладна потреба для Тита допомогти у розв’язанні проблемів, які повстали у Кріті. Йому було доручено „впорядкувати недокінчене (речі, які мали хиби) та старших настановити по містах”. Також, з погляду на неслухняність, марнословність і зводництво деяких, які своїми ідеями, яких навчали, допроваджували до помилок і баламутили, Тит продовжував робити догану, докоряти таким недисциплінованим з усією суворістю, щоб вони „у вірі здорові були”. (Тита 1:5—14, НС) Він давав поради, перестороги і напучування старим чоловікам і жінкам, як і молодим чоловікам та жінкам, як також і рабам, щоб їхнє поводження, дорога життя могла „у всьому прикрашати науку Спасителя нашого Бога”.— Тита 2:1—10.
7. (а) Які кваліфікації мали в тих часах відвідуючі надзирателі? (б) Згідно з 1 Коринтян 11:1, яка думка (або погляд) мала бути відносно таких старших вірних мужів, як Павло?
7 Це є ясно, що в першому столітті, добре-кваліфіковані відвідуючі надзирателі, передавали потрібні інструкції християнським зборам. Всі вони мали роки досвіду в праці проповідування, здібно виконуючи свої відповідальности, як старші й з витривалістю, стійко переносячи різні труднощі. Після численних переслідувань і небезпек, яких він зустрічав, Павло виявляє Його сильне почуття відповідальности, говорячи: „Окрім зовнішнього, налягають на мене денні повинности й журба про всі збори”. (2 Кор. 11:23—28, НС) Тит, Тимофій та інші старші були близькими співучасниками з ним у цих досвідах. (2 Кор. 8:23; 2 Тим. 3:10, 11) Зразкова віра, яку вони посідали, робила їх вартісними прикладами, щоб наслідувати їх.— 1 Кор. 11:1.
8. Яке нагадування і застереження одержали старші з Ефесу, і яке почуття вони мали до Павла?
8 Брати не лише мали високу пошану до цих зразкових відвідувань „старших мужів” за їхню гарну працю, але вони також виражали свою велику особисту любов до них. Видатний випадок був, коли Павло зустрівся з старшими чоловіками з Ефесу. Він нагадував їм: „Пильнуйте себе та всієї отари, в якій святий дух вас поставив надзирателями, щоб пасти збір Божий, який Він набув кров’ю власного Сина”. (Дії 20:28, НС) Тоді він попереджував їх про наближаюче відступництво і умовляв їх бути пробудженими, пильнувати та допомагати слабим. Після того, як вони всі разом спільно помолилися, ці старші мужі були сильно хвилюючо зворушені, коли прощалися з Павлом, а особливо, коли довідалися, що не будуть більше бачити обличчя його.— Дії 20:29—38.
ПРАКТИЧНА ДОПОМОГА ДАНА ЗБОРАМ
9. Як відвідуючі надзирателі хвалили і заохочували збори?
9 Відвідуючі надзирателі часто хвалили цих ранніх віруючих за гарні якости, яких вони показували. Це так було з „святими” і вірними братами в Колосах. Епафра розказував Павлові й братам про їхню гарну працю та про їхню духовну любов, і за це Павло висловив в молитві щиру подяку Богові. (Кол. 1:2—8) Відвидини Павлом Солуня принесло видатні наслідки. Пізніше, пишучи до цих віруючих, він звернув особисту увагу на їхнє діло віри, працю любови та терпеливу витривалість. Вони прийняли слово під великими утисками і стали вартісними наслідувачами таких чоловіків, як Павло, Силуан (Сила) і Тимофій. (1 Сол. 1:1—7) Словом і прикладом, ці старші мужі навчали ранніх учнів і показували їм, як плід Божого святого духа може проявлятися в їхньому щоденному житті. Їх заохочувалося безумовно довіряти Єгові й покладатися постійно на Нього в своїх молитвах. Збори дуже тішилися такими відвідинами, будучи вдячні, визнаючи, що вони були зміцнені і заохочені „перебувати у вірі”.— Дії 14:22.
10. (а) Чому там не мало бути жодного компромісу відносно духовної і моральної чистоти? (б) Яке заохочування і допомогу давали ці старші мужі місцевим призначеним пастирям?
10 Безперечно, апостоли й старші мужі старалися брати відповідні кроки, щоб бачити, що збори там діють організовано, в гармонійний спосіб під головуванням Ісуса Христа. (Ефес. 4:15, 16) Вони знали, що мала утримуватись досконала духовна і моральна чистота. Там у цьому відношенні не мало бути жодного компромісу або уступки. Інакше, як же християнський збір міг тримати себе окремо від світу і бути вживаний, як шановний посуд, щоб виконувати роботу Єгови? (2 Кор. 6:14—17; 1 Сол. 4:3—8; 2 Тим. 2:20—22) Надаючи особливого значення важливості послуху до божественних вимог, ті старші мужі робили відвідини і писали листи, щоб помагати місцевим призначеним пастирям і стаду в їхньому піклуванні.— 1 Пет. 5:1—5.
11. Згідно з тим про що Павло нагадував Тимофієві, яке заохочування можуть відвідуючі надзирателі давати всім надзирателям зборів сьогодні?
11 Павло нагадував молодому надзирателеві Тимофієві: „Будь зразком для вірних . . . пильнуй читання, нагадування та науки. . . щоб успіх твій був явний для всіх”. (1 Тим. 4:12—15) Подібні поради дають подорожуючі надзирателі сьогодні. І так само, як Павло піклувався Тимофієм, так вони заохочують всіх надзирателів зборів, щоб „проповідувати Слово, допоминатися вчасно-невчасно, докоряти, забороняти, переконувати з терпеливістю та з наукою”, і щоб „виконували працю благовісника”, повністю сповняли свою службу.— 2 Тим. 4:1—5.
12. Які поради і вказівки відносно судових справ були дані збору в Коринті?
12 Апостоли не вагалися точно висловлюватись і давати вказівки, що повинно бути зроблене відносно судових справ. Коли Павло зустрівся з ситуацією в якій було включено злочин або гріх, що продовжувався бути ненаправний, він розсудив через листа, так як би сам особисто був присутній, твердо вказуючи, що це є обов’язок і відповідальність в Коринті „вилучити лукавого” з-поміж себе самих. (1 Кор. 5:3, 13) Він також заохочував, щоб персональні різниці або незгоди серед братів, розсуджували чоловіки компетентні або мудрі відповідно розсудити. (1 Кор. 6:1—6) Такі поради допомагали відповідальним братам упорядкувати або відрегулювати їхні мислення і свідомість.
ЛЮБЛЯЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ З МЕТОЮ ЗМІЦНЮВАТИ НАС
13. (а) Чому ми можемо бути вдячні за постачання Богом Єговою вірних надзирателів, включаючи тих, які регулярно відвідують збори? (б) Які досвіди мали багато подорожуючих надзирателів?
13 Сьогодні, тому що дух Бога Єгови діє на Його людей, кваліфіковані, старанні й тяжко-працюючі мужі з довгими роками досвіду, є досяжні, тобто є в наявності для відвідин зборів. (Порівняйте Ефесян 4:11, 12.) Незважаючи на те, що ці мужі є недосконалі, вони демонструють (доказують) багато гарних якостей, які були характерними рисами таких Божих слуг, як Павло, Сила, Варнава, Тимофій та інші. В теперішній час, тут є багато подорожуючих надзирателів, які мають більше, як 30 років досвіду в повночасній службі. Один Божий слуга, що тепер є дієвим окружним об’їздовим надзирателем, розпочав свою повночасну службу 55 років тому, коли мав 18 років. (Еккл. 12:1) Він служить безперечно від того часу, витрачаючи свої останні 30 років в службі відвідувати збори. Майже всі ці мужі служили, як надзирателі місцевих зборів, а також і в піонерській службі. Інші відбули роки в місіонерській праці або в бюрах відділів Товариства Вартової Башти. Присутність таких мужів в зборах є благословенством, яке дає можливість всім одержати силу від духовних речей, якими вони діляться з членами зборів. Їхні відвідини можуть допомагати нам в нашій службі і поклонінні, як також розвивати нашу досконалу християнську особистість.
14. Що показує, що ці старші мужі є кваліфіковані (досвідчені), і що вони намагаються будувати в інших?
14 Представники, яких стало посилається до зборів, є мужі, які беруть провід в праці проголошення Царства Божого і робленні учнів. Вони дістали розуміння Божого Слова і дають гарні плоди. (Мат. 13:23) Перейняті почуттям невідкладности, яке є породжене щирим оціненням того, що Царство Боже значить, і маючи повне визнання серйозности цих останніх днів, вони не марнують часу в їхньому занятті. (Рим. 12:11) Маючи таке відношення, вони намагаються будувати в інших той самий євангельський дух, по якому можна було пізнати ранні християнські збори.— Дії 5:42; 8:1—4.
15. (а) Як відносяться подорожуючі надзирателі до наказу Ісуса Христа в Матвія 24:14 і 28:19, 20? (б) В ряді з тим, що сталося після свята П’ятдесятниці 33 року З.Д., яку допомогу і приклад вони постачають зборам сьогодні?
15 Високе відношення і пильна увага подорожуючих надзирателів до наказу Ісуса Христа проповідувати „добру новину” і робити учнів спонукує їх робити всі зусилля, щоб виконувати це подвійне доручення, як святе довір’я, Божественну вимогу. (Мат. 24:14; 28:19, 20) Вони пригадують, що сталося наступного дня свята П’ятдесятниці в 33 році нашої З.Д. А також пізніше після навернення Корнилія і його домашніх, тобто, що число віруючих швидко зростало і що були повністю навчені, так що вони могли жити згідно з „доброю новиною” і проголошувати її ефективно і з добрими наслідками інших. (Дії 2:46, 47; 5:14; 6:7; 10:44—48; 20:20) Сьогодні, з метою збільшувати число віруючих, подорожуючі надзирателі запрошують, щоб якнайбільше, як тільки можливо, брали участь з ними у свідченні. Вони допомагають тим, яким бракує досвіду. Старанність, щирість і гарне керівництво відвідуючих старших сприяє поширенню праці свідчення. Вони говорять разом з апостолом Павлом: „Горе мені, коли я не звіщаю доброї новини!”— 1 Кор. 9:16, НС (анг).
16, 17. (а) В охороні проти світових впливів, які заохочування подорожуючі надзирателі можуть давати? (б) В який спосіб вони допомагають братам в боротьбі проти хитрих впливів матеріалізму?
16 Крім того, є ще багато праці, яка має бути виконана в допомозі тим, які товаришують зі збором, щоб вони робили поступ в християнському житті. (2 Пет. 1:5—10) Деякі, хто ще не звільнився від світового способу життя, можливо пробують впровадити практики, які можуть ослаблювати високі стандарти поведінки, що є установлені в Божому Слові. Щоб охороняти проти світових впливів, подорожуючі надзирателі потребують показувати проникливість або здібність розрізняти в спостереженні хитрих тенденцій і схильностей. Вони бажають заохочувати Божих людей, щоб тісно додержувалися принципів Божого Слова відносно їхніх життєвих звичок, моральностей та в поводженні з іншими, будь то в особистих чи в громадських справах. (1 Кор. 10:31—33; 1 Пет. 1:14—16; Євр. 13:18) Вони можливо потребують нагадувати старшим, щоб діяли рішучо в утриманні моральної, доктринальної та духовної чистоти в зборах.
17 У згоді з порадою, яку одержав Тимофій, подорожуючі надзирателі переконливо застерігають християнів проти небезпечних і загарбуючих впливів матеріалізму. (1 Тим. 6:9, 10, 17—19) Своїм власним прикладом ставлячи духовні речі на першому місці, вони заохочують інших „шукати найперш Царства Божого”.— Мат. 6:33.
18. Чому досягнення духовної стійкости й досконалої дозрілости є так необхідні, і як вони можуть бути заохочувані?
18 У світі де люди захоплюються і хитаються від усякого збентежуючого вітру релігійних наук, людям Бога Єгови треба бути стійкими, досконало дозрілими християнами. (Ефес. 4:13, 14) Їхній стан мусить бути непохитний, а не швидко-змінюючий через незалежні міркування або емоційні (хвилюючі) тиски. (Кол. 1:23; 2:6, 7) Правильно, тоді, подорожуючі надзирателі повинні надавати особливого значення потребі для всіх християнів зростати стало в докладному знанні Бога. (Фил. 1:9, 10; Кол. 1:9—11) Вони заохочують особисті, родинні і зборові студії, щоб християни діставали стало добру поживу, не лише „молоко Божого Слова”, але „тверду страву”, щоб були повністю досвідчені і „мали здібність та силу розрізняти добро і зло”. (Євр. 5:12—14) Коли подорожуючі надзирателі перевіряють духовний стан зборів, вони на підставі Святого Писання дають добрі поради і вказівки в цих справах, підкреслюючи важливість вищезгаданого.
19. Як подорожуючі надзирателі допомагають деяким особам, залежно від їхніх особистих потреб? (Як. 5:19, 20)
19 Ці старші мужі, коли мають змогу і слушний час відвідують хворих, старих віком та інших. (Прип. 16:31; Мат. 18:12—14; протиставте Єзекіїля 34:4.) Коли хтось приступає до них в особистих справах відносно незгод, чи суперечок з іншими, ці мужі люблячо, але укріплено застерігають таких і переконують згідно з Божим Словом, з метою відновити і зберегти мир. (1 Сол. 5:14, 15) В спосіб часто непомітний, вони можливо підбудовують духовно тих, хто має сумнів, вагається відносно християнської поведінки, або хто в інших відношеннях потребує бути „вирваний з огню”.— Юди 22, 23.
20. Як подорожуючі надзирателі та їхні дружини були самопожертвовані?
20 Так, як і в першому столітті, ці подорожуючі надзирателі та їхні дружини служать під різноманітними обставинами. Щоб досягнути відокремлені околиці або території в глибоких джунглях, деякі подорожують верхи на конях, човнами або йдуть довгі віддалі пішки через гори, дикими стежками або проходами. В інтересах і для користі зборів, вони переносять великі труднощі. Багато з них приймають призначення далеко від своїх родин і близьких знайомих. Але незважаючи на їхню ситуацію або обставини, вони охочо віддають себе, будучі готові пристосовуватися і приймати все заради „доброї новини”.— 1 Кор. 9:23.
21. (а) Наш перегляд служби цих старших мужів повинно допомагати нам що оцінювати? (б) Отже, яке питання ми є зворушені поставити?
21 Самі перегляди способів, якими відвідини від вірних старших мужів зміцнювали збори, як в апостольських часах так і в наших теперішніх, звичайно не допомагають, але примушують нас оцінювати їхні зусилля. Справді, такі самовіддані старші мужі є серед тих, про яких апостол Павло писав: „Благаємо ж, браття, ми вас,— шануйте тих, що працюють між вами, і в вас старшинують у Господі, і навчають вас вони, і в великій любові їх майте за їхню працю”. (1 Сол. 5:12, 13) Хоч ми маємо пошану і таке відношення до подорожуючих надзирателів, то як ми особисто можемо одержати великі користі від їхніх відвідин в наступних днях? Давайте тепер побачимо.