Хто є Божі служителі?

КІЛЬКА років тому піднесли деякі заперечення для того, щоб вислів „служитель” не пристосовувався до всіх присвячених і хрещених християн. Ці заперечення засновано на різницях у мові, також способі, яким інші релігії й чоловіки по офіціальних посадах можуть уважати їхнє твердження бути служителями, тощо. Проте, здається, що ці заперечення не є такі рішучі, щоб відкидати позицію, яку слуги Єгови мали на протязі більшості минулих 100 років.

„ДИЯКОНОС”— СЛУЖИТЕЛЬ

В англійському перекладі Християнських Грецьких Писань, дієслово „служити” й іменник „служитель” появляються багато разів. Грецький іменник перекладений цим словом є дияконос, котрий буквально значить, ,крізь порох’, неначе б стосувався до особи запиленою порохом через те, що виконує якесь доручення. Здається, що це слово вживається в трьох відмінних значеннях, які ми тепер переглянемо.

По-перше, вислів дияконос уживається відносно особи, котра служить у матеріальному, світському значенні, і може відноситись тільки до домашньої служби. Тому то, в одній з Ісусових притч, ми читаємо: „Тоді цар сказав своїм слугам [дияконой]: ,Зв’яжіть йому ноги та руки’ ”. (Матвія 22:13) До Римлян 13:14 це саме слово перекладається словом „служитель”, де відношення є до світських урядів.

У деяких змістах, це грецьке слово дияконос уживається в спеціальному обмеженому офіціальному розумінні, як-от до Филип’ян 1:1, де його пристосовано до деяких осіб у християнському зборі, котрі займали призначену посаду, бо там його пов’язано з іншими особами, які мають посаду надзирателя, або „єпіскопа”. Отже, ми читаємо: „Павло й Тимофій, раби Христа Ісуса, до всіх святих у Христі Ісусі, що знаходяться в Филипах з єпископами та дияконами [надзирателями і службовими слугами, НС, анг.]”. Цей вислів також уживається в цьому спеціальному значенні в 1 Тимофія 3:8, 12, де апостол Павло складає список кваліфікацій таких службових слуг, або „дияконів”.

Зрештою, маємо ще інші приклади в яких здається ці натхненні письменники Християнських Грецьких Писань уживали цей вислів у ширшому значенні, маючи також більше значення, ніж тільки відношення до слуги, виконуючого світські обов’язки. Це тоді, коли його пристосовується до якої-небудь присвяченої особи, яка служить Богові в святих або духовних справах, і отже тут декотрі мови перекладають його більш придатним словом, тобто „служитель”, у смислі підвищеної або побожної служби. Таким чином апостол Павло до Колосян 1:23 відноситься до себе, як до особи, яку „призначено на служителя [дияконоса]”, або яка то особа ,стала служителем’. (Дивіться до Авторизована Версія (анг.); Поправлена Стендард Версія (анг.); Филипса Новий Заповіт у Сучасній Англійській Мові; Нова Англійська Біблія.) Павло також говорить про інших, як служителі, як-от наприклад, Тимофій.— 1 Тимофія 4:6, АВ; ПСВ; Нова Міжнародна Версія (анг.).

„ДИЯКОНІЯ”— СЛУЖБА

Близько зв’язано з грецьким словом дияконос є іменник дияконія, що відноситься до „служби”, або до „обслуговування”. Це грецьке слово також уживається в світському, релігійному, або святому значенні. Воно вживається у світському смислі в Дії 6:1, де читаємо: „Тими ж днями, як учнів намножилось, зачали нарікати на євреїв огречені, що в щоденному служінні їхні вдовиці занедбані”.

Коли дияконія вживається в релігійному смислі, то декілька перекладачів у деяких мовах замінюють його спеціальним словом, перекладаючи його, не як „розподіл”, або „служба”, але, як „служіння”, означаючи високу, побожну службу. Отже, в таких мовах апостол Павло каже відносно його апостольської служби до язичників: „Я прославляю свою службу”. (Римлян 11:13, ПСВ; НА; НІВ)a Він дальше писав, що був вдячний за те, що Бог ,визнав його за вірного й призначив йому служіння’, побожну, високу „службу”, (1 Тимофія 1:12, Царський Міжрядовий Переклад [анг.]) Тому Павло писав до Тимофія: „Але ти будь пильний у всьому, терпи лихо, виконуй працю благовісника, сповняй свою службу”. Тимофієве проповідування „доброї новини” не була мирська служба. Це була побожна, висока служба — служіння — роблячи його служителем. Отож, на підтвердження цього сьогодні всі ті, які беруть участь у цій проповідуючій службі справді є служителями.— 2 Тимофія 4:5, АВ; НІВ; ПСВ.

Це є спосіб у який натхненні письменники Християнських Грецьких Писань уживають грецькі слова дияконос, дияконія і подібні слова, які становлять приклад для Свідків Єгови. Дійсно, Свідки Єгови не є тільки релігійною організацією в загальноприйнятому значенні вислову „збір”, або „церква”, але вони також становлять товариство для привчання чоловіків, жінок і молоді ставати служителями, „слугами”, у високому або побожному значенні, вісниками доброї новини Божого царства. Для цієї цілі вони мають продовжуючі учбові курси для привчання чоловіків, жінок і молодих людей важливого знання Біблії, щоб вони були більше та більше кваліфіковані, як Божі служителі. Ці учбові курси викладаються на п’ятьох тижневих зібраннях по яких роз’яснюють біблійні доктрини, тлумачать біблійні пророцтва, навчають християнської поведінки, привчають для проповідування й навчання людей біблійних правд.

ВИСВЯЧЕННЯ НА ВІСНИКІВ

Так як зі всіма релігійними організаціями, Свідки Єгови мають привілей й право вирішувати, коли їхні студенти вже будуть кваліфіковані ставати служителями Божого Слова, „слугами” у високому, побожному смислі. Після відповідного часу особистого привчання, їх екзаменують належно призначені старші їхнього збору. Якщо студенти можуть доказати, що вже мають досить знання Божого Слова, сердечно оцінюють його вість, і вже без застереження присвятили себе Єгові, щоб виконувати Його волю й ходити слідами Ісуса Христа, а також коли вони вже привели їхнє життя в гармонію з Божими вимогами та принципами, то їм дозволяють охреститись і таким чином, вони висвячуються на служителів. На цю процедуру є здоровий біблійний приклад, бо тільки після Свого хрещення, Ісус почав Свою професію, як Богом-помазаний служитель проповідувати добру новину про Боже царство.— Марка 1:9—15.

Але, чи є якась здорова причина, щоб уважати, що хрещення, цілковите занурення в воді, є відповідною церемонією висвячення?b Можливо, не згідно з існуючими звичаями у так званому Християнстві, але напевно, що на цю церемонію є біблійна підстава, так як можна бачити з того, що МекКлинтокова й Стронгова Енциклопедія Біблійної, Теологічної, і Церковної Літератури (анг.) 1877 р., Том VII, ст. 411, має казати на цю тему. Згідно з цією енциклопедією, то висвячення — це „призначення особи на службову посаду, з/або без присутніх церемоній. . . . Біблійне дослідження цієї справи справляє на якому-небудь щиросердному умі враження про великозначний факт, що ні Господь Ісус Христос, ані котрі-небудь з Його учнів не давали точних наказів або декларацій відносно висвячення”. Сьогоднішнім служителям не потрібно дипломи або посвідки висвячення, так як апостолові Павлові не було потрібно їх.— 2 Коринтян 3:1—3.

СЛУЖБА СВІДКІВ ЄГОВИ

Як Свідки Єгови виконують їхню службу? Декотрі з них служать призначеними старшими, і проповідують та навчають з платформи по їхніх зборах і по зборових біблійних класах, які відбуваються по домах Свідків. Проте, найширший й найбільш відмінний спосіб, яким Свідки виконують їхню службу є спосіб, яким користувались апостоли й інші ранні Ісусові учні, слухаючись Його наказу: „А як зайдете в місто якесь чи в село, то розвідайте, хто там достойний. . . . А входячи в дім, вітайте його, промовляючи: ,Мир дому цьому!’ І коли буде достойний той дім,— нехай зійде на нього ваш мир”.— Матвія 10:11—13.

Подібно, апостол Павло відзначав себе своїм проповідуванням у зборі, а також людям по їхніх домах. Так, як він сказав старшим Ефесу: „Ви ж добре знаєте . . . я не стримувався, щоб не розказувати вам корисних речей, і щоб не навчати вас публічно й від дому до дому. Але я докладно свідчив євреям , і грекам про покаяння перед Богом і віру в нашого Господа Ісуса”. (Дії 20:18—21, НС, анг.) Це постачає гарний приклад для Божих служителів сьогодні.

Відносно сьогоднішнього служіння від дому до дому з релігійними брошурами, то верховний суд у Сполучених Штатах у справі Murdock v. Commonwealth of Pensylvania (1943 р.) вирішив: „Це особисте розповсюдження релігійних брошур є вікодавня форма місіонерського проповідування — така давня, як історія друкарського верстату. . . . Ця форма релігійної діяльності займає такий самий високий стан під Першою Поправкою (конституції), як поклоніння по церквах і проповідування з казальниць”.

Також, в апеляційному суді Сполучених Штатів для Сьомої Округи в справі Ransom v. United States (1955 р.), той суд сказав, що не міг „переконливо розрізнити . . . між служителями Свідків Єгови, які проповідують від дому до дому й по вулицях, як їхня професія, а служителями більш звичайних релігій, які проповідують з казальниць, навчають по церковних школах або виконують різні інші релігійні діяльності для їхніх церков”.

Чи факт, що ці вісники не посвячували ввесь їхній час для їхнього служіння несприятливо впливає на їхнє твердження, що вони є вісниками, означаючи, що вони не є кваліфіковані ставати вісниками? Зовсім ні, бо навіть апостол Павло працював при світській роботі, щоб утримувати себе, і тих, хто були з ним. (Дії 18:3, 4; 20:33, 34) Цей стан підтвердило це рішення апеляційного суду Сполучених Штатів для П’ятої Округи в справі Wiggins v. United States (1958 р.): Служителі Свідків Єгови . . . мусять займатись світськими заняттями для того, щоб мати гроші робити (проповідуюче) служіння їхньою професією . . . Випробування . . . є . . . . чи, як професія, він регулярно, а не тільки деколи, навчає й проповідує принципи своєї релігії”.

Отже, хто є Божими служителями? Служителями є ті присвячені й хрещені християни, які роблять служіння Богові й ближньому своєю головною метою в житті! (Марка 12:28—31) Просимо прочитати наступні три статті.

[Примітки]

[Ілюстрація на сторінці 9]

По-біблійному, висвячення на служителя Божого бере місце в часі хрещення

[Ілюстрації на сторінці 10]

Наслідуючи раніший біблійний приклад, Свідки Єгови виконують свою службу „публічно й від дому до дому”