Що Ісусова смерть значить для вас?

«УСІ війська в світі, усі флоти, усі парламенти, усі царі, які вже царювали, не впливають на життя людини так як ця одна одиночна персона». Так-то написав автор Джеймс А. Франсіс про Ісуса Христа.

Між людьми є різні точки зору про Ісуса, але Біблія ототожнює Його бути Божим Сином і людиною самопожертовної любові. Ісус виявив яким головним способом Він показував ту любов, коли сказав про себе: «Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох» (Матвія 20:28).

Яке ж є значення цього викупу? Чому викуп потрібний? Кого Ісус викупляє? Дійсно, що Ісусова смерть значить для вас?

Що це викуп?

Викуп це щось що звільняє. Викупляти людину значить грішми визволяти її від поневолення або кари. У духовному розумінні, «викупляти» значить звільняти від гріха і його кари. Тому Ісус помер. Так як написав християнський апостол Павло: «Бо заплата за гріх — смерть, а дар Божий — вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім» (Римлян 6:23).

У Біблії виплата поєднується із звільненням за викуп. У Псалмі 49:7-10 [49:6-9, НС] каже: «[Ті] які на багатство своє покладають надію, і своїми достатками хваляться... жодна людина не викупить брата, не дасть його викупу Богові,— бо викуп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки,— щоб міг він ще жити навіки й не бачити гробу». Це Бог звільняє людину за викуп, а не недосконала людина.

Чому потрібний?

Викуп потрібний, тому що наш перший батько, Адам, учинив гріх. Таким чином він загубив вічне досконале життя. Бог по справедливості засудив його на смерть, і Адам помер (1 Мойсеєва 2:15-17; 3:1-7, 17-19; 5:5). Будучи його потомками, ми успадкували гріх і смерть. «Як через одного чоловіка ввійшов до світу гріх, а гріхом смерть,— написав Павло,— так прийшла й смерть у всіх людей через те, що всі згрішили» (Римлян 5:12). Так, «в Адамі вмирають усі» (1 Коринтян 15:22). Псалмописьменник Давид правильно сказав: «Отож я в беззаконні народжений, і в гріху зачала мене мати моя» (Псалом 51:7 [51:5, НС]).

Щоб Адамові потомки одержали вічне життя, то їх конче потрібно викупити від осудження гріхом і смертю. Тоді як недосконалі люди не можуть постачити цього викупу, то Єгова люблячо постарався викупити нас через Ісуса Христа. Однак, що викупляється викупом? Подумайте ж, коли Адам учинив гріх, то загубив вічне досконале життя, з усіма його правами й можливостями. Ісус, Своєю жертвою, відкупив усе це.

Що викуп уможливлює

Людство вмирає й таким чином відповідає вимогам правосуддя, кара за гріх. У постачанні викупу виявляються Боже милосердя і доброта. Ісус назавжди віддав Своє досконале фізичне життя з Його правами й можливостями, будучи воскресений, не як людина, але як безсмертний дух (1 Коринтян 15:50; 1 Петра 3:18). Спроможність тілесної жертви Ісуса Христа викупляти продовжувалась.

Будучи безгрішною людиною, Ісус дорівнював досконалому Адамові. Тому що Ісус був вірний до самої смерті, то став первосвящеником і на небі представив перед Богом цінність Своєї досконалої жертви (Євреїв 9:24-26). Бог прийняв цей викуп, і через це Ісус може звільнити Адамових віруючих потомків від гріха й смерті застосуванням достоїнства Його жертви заради них (1 Коринтян 6:20; 7:23; 1 Івана 2:1, 2). Таким чином, Ісус став «відповідальним за вічне спасіння всіх тих, що слухаються Його» (Євреїв 5:8, 9, НС). Вони тепер мають праведне становище перед Богом через Його Сина.

Хто є звільнений за викуп?

Хто ж користає з викупу? Люди, які практикують віру в це постачання й таким чином набувають собі доброго становища перед Богом. Вірною службою, вони звільняються від гріха та його кари смерті й одержують вічне життя (Івана 17:3).

Перша людина могла вибирати слухатись Бога чи ні. Вона вибрала не послухатись Його. «Адам не був зведений», але помер як добровільний грішник (1 Тимофія 2:14). Однак, що ж сказати про Адамових потомків? Вони можуть вибирати служити Богові як найкраще можуть у недосконалому стані або не слухатись свого Творця (Ісуса Навина 24:15).

Ісус прийшов, щоб «душу Свою дати на викуп за багатьох» (Марка 10:45). Але хто ж є тих «багатьох»? Очевидно між ними Адама немає, тому що, будучи досконалою людиною, він навмисно вибрав не слухатись Бога й помер як непокаяний, добровільний грішник. Але що ж сказати про тисячі мільйонів з його великої сім’ї? Своєю жертвою, Ісус Христос звільняє Адамову сім’ю від успадкованого осуду. (Порівняйте 1 Тимофія 2:5, 6). Заради «багатьох» віруючих, Ісус застосовує достоїнство Своєї жертви.

Між відкупленими віруючими поміщаються євреї, як також язичники, або люди народів. Павло каже: «Як через переступ одного на всіх людей прийшов осуд, так і через праведність Одного прийшло виправдання для життя на всіх людей» (Римлян 5:18). Але, умерши на дереві тортур, «Христос відкупив нас [євреїв] від прокляття Закону, ставши прокляттям за нас, бо написано: Проклятий усякий, хто висить на дереві» (Галатів 3:13; 5 Мойсеєва 21:23). Те що Павло сказав у Посланні до римлян 4:11 стосується язичників кажучи, що тоді як Авраам, предок євреїв, ще був необрізаний, то став «отцем усіх віруючих, хоч були необрізані». Тому з Ісусової жертви користають євреї, як також язичники.

Шлях, якого кожна особа вибирає собі, вирішуватиме чи вона скористає з Ісусової жертви. Так як Адам, добровільні лукаві не будуть примушені вибирати достоїнство викупу й вічне життя. Так як Христос сказав: «Той хто практикує віру в Сина має вічне життя; хто не слухається Сина не побачить життя, але гнів Божий спочиває на ньому» (Івана 3:36, НС). Через достоїнство викупу всі померлі в Божій пам’яті воскреснуть (Івана 5:28, 29). Якщо докажуться слухняними й будуть оцінювати все те що Бог зробив для них, то викуп значитиме вічне життя для них. Ті що живуть у ці «останні дні» мають можливість жити вічно й ніколи не вмерти (2 Тимофія 3:1-5; Матвія 24:3-14, 21, 34; Івана 11:25, 26).

Причини на вдячність

Усі, хто бажає скористати з викупу, мусять глибоко оцінювати його. І яка ж належна та вдячність! Вимагалось великої любові від Бога й Христа постачити її.

Бог Єгова виявив Свою велику любов, коли постачив викуп через смерть Свого Сина. Ісус сказав: «Так Бог полюбив світ [людства], що дав Свого єдинородного Сина, щоб кожен, хто практикуватиме віру в Нього не був знищений, але мав життя вічне. Бо послав Бог Сина Свого у світ, не щоб засудити його, але щоб через Нього світ спасся» (Івана 3:16, 17, НС). Чи ж нам не оцінювати Божої любові?

Далі вдумайтесь про глибину любові Єгови в постаченні викупу. Божий Син існував на небі, перш ніж Бог послав Його на землю вмерти як досконала людина. Він був «роджений перш усякого творива», через Якого «створено все на небі й на землі, видиме й невидиме» (Колосян 1:13-16). Як Єгова любив Свого Сина! Усе ж таки, Бог не послав на землю котрого-небудь з мільйонів праведних ангелів. Він так любив людство, що послав Свого первородного Сина.

Зверніть увагу також на глибину Ісусової любові відносно викупу. Будучи духом на небі, Він був Божим «майстром». Правда, «забава [Божого Сина] — із синами людськими!» (Приповістей 8:22-31). Однак, Ісусові не було легко залишати небо, і дружбу Свого Отця та міріади праведних ангелів. З неба, Син Божий бачив лукаві обставини на землі й як гріх та смерть руйнували людство. Він також знав, що мусить умерти, щоб постачити викуп за них. Однак, Ісус «прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти». За таку вірність, Ісус був воскрешений до славетного небесного життя (Филип’ян 2:5-11). Яку ж любов Він показав відносно викупу! Чи ви оцінюєте те що Ісус зробив?

Що ви будете робити?

Англійський прелат Річард з Чічестера (близько 1198—1253) молився, щоб чоловіки й жінки «більш докладно знали Ісуса Христа, більше любили Його, і докладніше ходили по Його стопах». Справді, Ісусова жертва є доброю причиною, щоб люди пізнали й любили Його, а також ходили по Його стопах.

Коли б не було звільнення за викуп, то будучи грішниками, ми вмирали б без надії, тому що «жало ж смерти — то гріх» (1 Коринтян 15:56). Отже, щоб звільнитись від смерті через жаління гріха, то що ж нам робити? Обов’язково треба навчитись про Божі постачання на спасіння через Ісуса Христа. Тоді мусимо практикувати віру в той викуп. Як? З цілого серця треба оцінювати його, і присвятити себе Богові, а тоді розказувати людям про це чудове постачання на спасіння.

Цим чином ми стаємо частиною «численного натовпу», який «виживає велике горе, і... виправ свої шати та вибілив їх у крові Агнця», Ісуса Христа (Об’явлення 7:9, 14, НС). Вони мають надію жити вічно в раю на землі (Луки 23:43). Так, ви можете бути частиною цього щасливого натовпу, якщо Ісусова смерть є дуже дорогоцінною для вас.

[Ілюстрація на сторінці 4]

Безгрішний Ісус дорівнював досконалому Адамові.

[Ілюстрація на сторінці 6]

Чи ви високо цінюєте дійсне значення Ісусової смерті?