«Шукайте миру й женіться за ним»

«Нехай Єгова звеличується, Який радіє миром Своїх слуг» (ПСАЛОМ 35:27, «Нового Світу Переклад»).

 1. З якого миру ми сьогодні зазнаємо задоволення?

ЯКА ж радість мати мир у цьому розділеному світі! Яка ж радість поклонятись «Богові миру» під умовами Його «заповіту миру»! Яка ж потіха, серед життєвих напруг, мати «мир Божий, який перевищує всяку думку» і зазнавати «союз миру», який з’єднує Божих людей, незалежно від національної приналежності, мови, раси, або суспільного походження! (1 Солунян 5:23; Єзекіїля 37:26; Филип’ян 4:7, НС; Ефесян 4:3).

 2, 3. (а) Тоді як Божі люди взагалі виживуть, то що може трапитись особистим християнам? (б) Що Біблія заохочує нас робити?

² Будучи Свідками Єгови, ми дуже дорожимо цим миром. Проте, конче треба охороняти його з великою обережністю. Мир не підтримується автоматично тільки спілкуванням з християнським збором або народженням у християнську родину. Тоді як помазаний останок і їхні друзі з «інших овець» триватимуть як одна отара до самого кінця, то особи можуть загубити їхній мир і відпасти (Івана 10:16; Матвія 24:13; Римлян 11:22; 1 Коринтян 10:12).

³ Апостол Павло перестеріг помазаних християн його дня так: «Стережіться, брати, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого!» (Євреїв 3:12). Ця пересторога стосується також великого натовпу. Тому Біблія наполягає на християн: «Шукай миру й женися за ним! Бо очі Господні [Єгови, НС] — до праведних, а вуха Його — до їхніх прохань, а Господнє [Єгови, НС] лице проти тих, хто чинить лихе!» (1 Петра 3:10​-12; Псалом 34:14, 15).

«Займатися тілесним»

 4. Що може розгромити наш мир з Богом?

⁴ Що може перешкоджати нам у гонитві за миром? Павло згадує одну перешкоду, коли каже: «Займатися тілесним доводить до смерті, але займатися духовним до життя й миру; бо займатись тілесним — це ворожнеча проти Бога» (Римлян 8:6, 7, НС). Коли Павло каже «тілесним», то має на увазі наше недосконале становище, тому що ми родились недосконалі й успадкували грішні напрями. Піддаватись прагненням грішного тіла зруйнує нам мир. Якщо християнин учинить неморальність, говорить неправду, краде, приймає наркотики, або якимсь іншим способом порушує Божественний закон, і не покається, то руйнує мир, яким колись утішався з Єговою (Приповістей 15:8, 29; 1 Коринтян 6:9, 10; Об’явлення 21:8). Крім того, якщо він дозволить матеріальному ставати важливішим ніж духовне, то рискуватиме його миром з Богом (Матвія 6:24; 1 Івана 2:15​-17).

 5. Що є включене в гонитві за миром?

⁵ З другого боку, Павло каже: «Займатися духовним доводить до життя й миру». Мир є одним з плодів духа, і якщо навчимо серце оцінювати духовне, то будемо молитись до Бога, щоб Він допоміг нам Своїм духом, і не будемо «займатися тілесним» (Галатів 5:22​-24). У 1 Петра 3:10​-12, мир поєднується з праведністю (Римлян 5:1). Петро каже, що гнатись за миром значить «відвертатись від злого й чинити добро». Божий дух допоможе нам «добивайтеся праведності» і таким чином будемо зберігати мир з Богом (1 Тимофія 6:11, 12, НС).

 6. Яку відповідальність мають старші відносно миру в зборі?

⁶ Старші збору повинні дуже цікавитись погонею за миром. Наприклад, коли б хтось старався впроваджувати в збір забруднюючі практики, то старші мають відповідальність охороняти його й докорити грішникові. Якщо прийме докір, то відновить собі мир (Євреїв 12:11). Якщо ні, то такого можливо треба буде виключити від збору, щоб зберегти мирні споріднення з Єговою (1 Коринтян 5:1​-5).

Мир з братами нашими

 7. Про яке «зайняття тілесне» Павло перестеріг коринтян?

⁷ «Займатись тілесним» може зруйнувати, не тільки мир з Богом, але і наше добре споріднення з іншими християнами. Павло написав до коринтян так: «Бо ви ще тілесні. Бо коли заздрість та суперечки між вами, то чи ж ви не тілесні, і хіба не по-людському робите?» (1 Коринтян 3:3). Заздрість і розбрат це протилежне мирові.

 8. (а) Що може статись коли б хтось поширював у зборі заздрість і розбрат? (б) Від чого залежить наш мир з Богом?

⁸ Приводити збір до безладдя через заздрість і розбрат — дуже серйозна справа. Апостол Іван говорить про рису, близько пов’язану з миром як плід духа, і перестерігає: «Як хто скаже: «Я Бога люблю», та ненавидить брата свого, той неправдомовець. Бо хто не любить брата свого, якого бачить, як може він Бога любити, Якого не бачить?» (1 Івана 4:20). Подібно до цього, коли б хтось поширював заздрість або розбрат між братами, то чи така людина може мати мир з Богом? Певно що ні! Біблія наполягає на нас так: «Удосконалюйтесь, тіштесь, будьте однодумні, майте мир,— і Бог любови та миру буде з вами!» (2 Коринтян 13:11). Так, якщо будемо жити мирно одні з одними, тоді Бог любові й миру буде з нами.

 9. Як ми знаємо, що між християнами деколи можуть виникати непорозуміння й незгоди?

⁹ Це не значить, що між християнами ніколи не буде непорозуміння. Наприклад, протягом кількох тижнів після свята П’ятидесятниці, в новосформованому християнському зборі постала незгода відносно розповсюдження щоденних харчів (Дії 6:1). Одного разу між Павлом і Варнавою «повстала незгода, і розлучились вони» (Дії 15:39). Павло мусив благати Еводію й Синтихію «думати однаково в Господі» (Филип’ян 4:2). Не дивно, що Ісус дав таку докладну пораду як зберігати мир між християнами й підкреслив, щоб негайно залагоджувати незгоди (Матвія 5:23​-25; 18:15​-17). Він не давав би такої поради, коли б не передбачав, що між Його послідовниками поставатимуть незгоди.

10. Які ситуації деколи виникають у зборі, і яку відповідальність це нав’язує на нас усіх?

¹⁰ Сьогодні є можливість, що дехто ображається нетактовним словом або помічає неповагу від співхристиянина. Якась риса співхристиянина може дуже роздратовувати. Особисті риси якоїсь людини можуть дуже турбувати. Хтось можливо дуже непогоджується з рішенням старших. Котрийсь з старших можливо є дуже рішучий, а навіть упертий і любить нехтувати рішення інших старших. Незважаючи на такі випадки, то все ж таки ми мусимо старатись зберігати мир. Обов’язково треба поводитись з такими випадками в такий спосіб, щоб зберігати «єдність духа в союзі миру» (Ефесян 4:3).

11. Що Єгова постачив, щоб допомогти нам розвивати мир одні з одними?

¹¹ Біблія каже: «Нехай Єгова звеличується, Який радіє миром Своїх слуг!» (Псалом 35:27, НС). Так, Єгова бажає нам миру. Тому Він постачив допомогу в два способи, щоб допомогти нам зберігати мир між Собою а нами. Один — Він дав нам Свого святого духа, якого мир є плодом, разом з такими спорідненими мирними рисами як довготерпіння, добрість, лагідність, і здержливість (Галатів 5:22, 23). Другий — Він дав нам божественну мудрість, про яку читаємо так: «Мудрість, що зверху вона, насамперед чиста, а потім спокійна, лагідна, покірлива, повна милосердя та добрих плодів» (Якова 3:17, 18).

12. Що ми повинні робити, коли порушується мир з нашими братами?

¹² Отже, коли порушуємо наш мир з іншими, то повинні молитись за мудрістю зверху, щоб Бог показав як нам слід поводитись. Ми повинні молитись за святим духом, щоб він підкріпив нас поводитись правильно (Луки 11:13; Якова 1:5; 1 Івана 3:22). Тоді, в згоді з нашою молитвою, ми повинні звернутись до джерела Божої мудрості, Біблії, і шукати в ній керівництва, а також звертатись до досяжної нам біблійної літератури й шукати в ній поради як застосовувати принципи в Святому Письмі (2 Тимофія 3:16). Також можна порадитись у старших збору. Тоді треба застосовувати одержане керівництво. В Ісаї 54:13 каже так: «Всі сини твої стануть за учнів Господніх [Єгови, НС], і спокій глибокий настане синам твоїм!» У цьому вірші натякає на те, що наш мир залежний від практикування того, що Єгова навчає нас.

«Блаженні миролюбні»

13, 14. (а) На що вказує Ісусів вислів «мирний»? (б) Як ми можемо ставати миротворцями?

¹³ Ісус, у Нагірній проповіді, сказав: «Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть» (Матвія 5:9). «Миротворці» не значить тільки бути мирної натури. Оригінальне грецьке слово в цьому вірші значить «примиритель». Отже, миротворці здібно відновлюють порушений мир. Крім того, миротворець старається як може, щоб сам не порушив мир. «Мир панує в серцях їхніх» (Колосян 3:15). Якщо Божі слуги будуть миротворцями, то цим дуже применшать проблеми між собою.

¹⁴ Щоб бути миротворцем, то мусимо впізнавати свої власні слабкості. Наприклад, християнин може дуже скоро сердитись або легко ображається. Під тиском він забуває біблійні принципи. Цього можна сподіватись у недосконалих людей (Римлян 7:21​-23). Усе ж таки, ворожість, сварка, і гнів — це вчинки тілесні (Галатів 5:19​-21). Якщо помічаємо такі напрями в себе самих — або хтось звертає нам увагу на них — то ми повинні ревно й безперестанку молитись до Єгови, щоб Він допоміг нам Своїм духом розвивати такі риси як здержливість і лагідність. Усі християни повинні старатись розвивати такі риси як частина їхньої нової особистості (Ефесян 4:23, 24; Колосян 3:10, 15).

15. Як мудрість зверху є протилежна нерозсудливій впертості?

¹⁵ Деколи дуже вперта особа, яка завжди вимагає робити все по своєму, може непокоїти збір або тіло старших. Правда, в справах у які входить Божий закон, християнин повинен бути дуже рішучий і непохитно обстоювати його. І якщо думаємо, що хтось може скористати з нашої доброї поради, то це правильно висловлюватись відверто, але треба пояснити причини. Ми не хочемо бути такими як «запеклі» світські люди (2 Тимофія 3:1​-4). Мудрість зверху є мирна, розсудлива. Вперті особи повинні послухатись Павлової поради до филип’ян, щоб «не робити нічого підступом або з чванливости» (Филип’ян 2:3).

16. Як Павлова порада в Посланні до филип’ян допомагає нам переборювати егоїзм?

¹⁶ У тому самому посланні Павло каже, щоб ми «в покорі» щиро «мали один одного за більшого від себе». Це зовсім протилежне егоїзмові. Духовнозрілий християнин не старається нав’язувати своїх поглядів на інших, щоб рятувати свою власну репутацію, або охороняти свою позицію й владу. Це було б протилежне Павловій пораді, щоб «не дбати тільки про своє, але кожен і про інших» (Филип’ян 2:4; 1 Петра 5:2, 3, 6).

Мирні слова

17. Як можна порушити мир у зборі язиком?

¹⁷ Людина, яка старається бути мирною, завжди вгамовуватиме свій язик. Яків перестеріг: «Так само й язик,— малий член, але хвалиться вельми! Ось маленький огонь, а запалює величезного ліса!» (Якова 3:5). Шкідливе базікання, критикування нишком, неприємні або жорстокі слова, ремствування, як і недостойні лестощі заради особистого зиску — всі ці є вчинки тілесні, які порушують мир Божих людей (1 Коринтян 10:10; 2 Коринтян 12:20; 1 Тимофія 5:13; Юди 16).

18. (а) В разі хтось ненавмисно образить когось, то що образник, як і ображений повинні робити? (б) Коли б під час гніву, хтось говорив шкідливо, то як духовнозрілі християни реагують на це?

¹⁸ Правда, Яків сказав: «Не може ніхто із людей язика вгамувати» (Якова 3:8). Навіть духовнозрілі християни деколи скажуть щось за яке пізніше щиро жаліють. Ми всі маємо надію, що ті, яких ми образили, пробачать нам наші помилки (Матвія 6:12). Іноді, коли вибухаємо гнівом, то ображаємо словами. У такому разі миротворець буде пам’ятати, що «лагідна відповідь гнів відвертає, а слово вразливе гнів підіймає» (Приповістей 15:1). Часто, тільки треба глибоко вдихнути й не віддячуватись подібними словами. Пізніше, коли людина втихомириться, то великодушний миротворець знає як не ображатись сказаним під час гніву. Покірний християнин знає як перепрошувати людину й загоїти спричинені образи. Чесно сказати «Пробачте мені» — це знак моральної сили.

19. Чого ми навчаємось від Павла й Ісуса про давання поради?

¹⁹ Іноді язиком треба давати пораду. Павло прилюдно оголошував Петрові догану за його неправильну поведінку в Антіохії. Ісус теж давав суворої поради в Своїх звістках сімом зборам (Галатів 2:11​-14; Об’явлення, розділи 2 і 3). З цих прикладів виявляється те, щоб не давати такої легенької поради, щоб людина не зрозуміла в чому суть. Все ж таки, Ісус і Павло не поводились бездушно або жорстоко. Вони не давали поради, щоб полегшити власне розстроєння. Вони щиро старались допомогти братам. Якщо даючий пораду відчуває, що не має свого язика під контролем, то було б краще почекати, втихомиритись, а тоді давати пораду. Інакше, він може сказати жорстоке слово й спричинити ще більшу проблему ніж та, яку він старається полагодити (Приповістей 12:18).

20. Що повинно керувати все те, що ми говоримо про наших братів і сестер?

²⁰ Як уже було згадано, мир і любов є близько пов’язані плоди духа. Якщо все, що ми говоримо нашим братам — або про них — завжди відображує любов до них, то це сприятиме мирові в зборі (Івана 15:12, 13). Наші слова повинні «бути завжди ласкаві, приправлені сіллю» (Колосян 4:6). Вони повинні бути до смаку, так би мовити, і зворушувати серце. Ісус порадив: «Майте сіль у собі, майте й мир між собою!» (Марка 9:50).

«Силкуйтеся»

21. Що можна бачити між Божими людьми на їхніх тижневих зібраннях і під час великих конгресів?

²¹ Псалмописьменник написав: «Дивіться! Як гарно й приємно, щоб братам жити в єдності!» (Псалом 133:1, НС). Справді, ми дуже радіємо, коли спілкуємось з нашими братами, а головно на тижневих зібраннях, на великих зборах і більших конгресах. На таких оказіях навіть люди, що не є Свідками, бачать наш мир.

22. (а) Який фальшивий мир нації незабаром будуть оголошувати, і до чого це доводить? (б) До якого дійсного миру доведе Божа угода про мир?

²² Незабаром нації думатимуть, що вже здобули мир без Єгови. Але як казатимуть «Мир і безпечність!» на них, які не мають миру з Богом, прийде несподіване знищення (1 Солунян 5:3). Після того, Величний Князь миру зцілятиме людство від згубних результатів оригінального порушення миру з Богом (Ісаї 9:6, 7; Об’явлення 22:1, 2). Тоді, Божа угода миру поширить спокій по цілому світі. Навіть польові тварини не будуть ворожі (Псалом 37:10, 11; 72:3​-7; Ісаї 11:1​-9; Об’явлення 21:3, 4).

23. Якщо ми плекаємо надію на мирний новий світ, то що тепер конче треба робити?

²³ Який же чудовий час це буде! Чи ви прагнете його? Якщо так, то «пильнуйте про мир зо всіма». Шукайте миру тепер, з вашими братами, а головно з Єговою. Так, «чекаючи цього, попильнуйте, щоб ви знайшлися для Нього нескверні та чисті у мирі» (Євреїв 12:14; 2 Петра 3:14).

Чи пам’ятаєте?

◻ Що може розгромити наш мир з Єговою?

◻ Які непорозуміння можливо треба буде розв’язати в зборі?

◻ Що Єгова постачав, щоб допомогти нам шукати миру й добиватись його?

◻ Які тілесні ставлення можуть порушувати мир у зборі, і як можна протидіяти цьому ставленню?

[Ілюстрація на сторінці 18]

Мир рясніє між навченими Єговою.

[Ілюстрація на сторінці 20]

Який приємний є мир між братами, які служать Єгові в єдності!