Чи рання церква навчала, що Бог — Трійця?
Частина 1 — Чи Ісус і Його учні навчали догмат про Трійцю?
Чи Ісус і Його учні навчали догмат про Трійцю? Чи церковні провідники наступних кількох століть навчали про Трійцю? Звідки походить цей догмат? І чому конче треба знати правду про це вчення? Починаючи з першою частиною в цьому номері, Вартова Башта буде обговорювати ці запитання у серії статей. Інші статті цієї серії будуть друкуватися час від часу в пізніших номерах.
ВИЗНАЮЧІ, що Біблія є Боже Слово, знають свою відповідальність навчати людей про Творця. Вони також знають, що мусять навчати правду про Бога.
Бог докорив «розрадникам» Йова тому, що вони не говорили правду: «Сказав Господь [Єгова, НС] теманянину Еліфазові: «Запалився Мій гнів на тебе та на двох твоїх приятелів, бо ви не говорили слушного про Мене, як раб Мій Йов» (Йова 42:7).
Апостол Павло, в обговоренні воскресіння, сказав, що ми «знайшлися б тоді неправдивими свідками Божими», якби не навчали правди про Божі діяльності (1 Коринтян 15:15). Оскільки це правда щодо навчання про воскресіння, то ми тим більше мусимо бути дуже обережні коли навчаємо про тотожність Бога!
Догмат про Трійцю
Майже всі церкви так званого християнства вчать про триєдиного Бога. Католицька енциклопедія (англ.) каже, що Трійця — це «основний догмат християнської релігії», і пояснює його так:
«В єдності Божества є три Особи: Отець, Син і Святий Дух, окремі одна від одної. Отже по словах символа віри Афанасія: «Отець є Бог, Син є Бог, і Святий Дух є Бог, однак трьох Богів немає, тільки один»... Особи — співвічні і рівносильні: жодна не була створена, але є всемогутні»1.
Баптистська енциклопедія (англ.) подібно пояснює Трійцю і каже:
«[Ісус] є... вічний Єгова... Святий Дух є Єгова... Син і Дух точно дорівнюють Отцеві. Якщо Отець є Єгова, то вони також»2.
Анахтеми оголошені противникам
У 325 році н. е. собор єпископів у місті Нікеї Малої Азії оформив символ віри, в якому сказали, що Син Божий є «правдивий Бог», як Отець є «правдивий Бог». Частина того символу віру заявила:
«Кажучих, що був [час], коли [Син] не існував, що Він не існував до Його народження, що Він став існуючим з нічого, або, хто каже, що Син Божий є інакшого гіпостазу (основний характер особи) або суті, що Він був створений, що може бути змінений — таких католицька церква піддає анафемі (значить проклинає)»3.
Отже віруючих, що Син Божий не був співвічний з Отцем, що Він був створений, піддавали вічному прокляттю. Уявіть собі тиск віруючим, як їх змушували погоджуватися з цим навчанням.
У 381 році н. е., інший собор зібрався в Константинополі й заявив, що святому духові теж слід поклонятися і прославляти його як Отця і Сина. Один рік пізніше, 382 року н. е., інший собор зібрався в Константинополі й затвердив, що святий дух був повністю божественний4. Того самого року, перед собором у Римі, папа Дамас видав список навчань, яких церква мала осуджувати. У цьому документі, Томі Дамаса, поміщалися наступні заяви:
«Якщо хто-небудь заперечує вічність Отця, вічність Сина і вічність Святого Духа, то такий є єретиком».
«Якщо хтось заперечує, що Син Божий є правдивий Бог, всемогутній, всезнаючий як Отець і рівний Отцеві, то такий є єретиком».
«Якщо хтось заперечує, що Святий Дух... є правдивий Бог... всемогутній і всезнаючий,.. такий є єретиком».
«Якщо хтось заперечує дійсність, вічність і рівність трьох осіб,— Отця, Сина й Святого Духа, що вони поміщають у собі все видиме й невидиме, є всемогутні,.. то такий є єретиком».
«Якщо хтось каже, що [Син, Який] став тілесний, не був на небі з Отцем у час Його прибуття на землю: то такий є єретиком».
«Якщо хтось, тоді як каже, що Отець — Бог, Син — Бог і Святий Дух — Бог,.. не визнає, що вони всі — один Бог,.. такий є єретиком»5.
Єзуїтські перекладачі вищеданих цитат з латинської мови додали зауваження: «Папа св. Селестин I (422—32), очевидно, вважав, ці канони бути правила; їх можна вважати визначенням віри»6. І Учений Едмунд Дж. Фортман каже, що цей том викладає «докладний і обгрунтовний догмат про Трійцю»7.
Якщо ви є членом церкви, яка приймає навчання про Трійцю, то чи ці заяви визначають вашу віру? І чи ви знали, що віра в Трійцю, згідно з навчанням церков, вимагає від вас вірити, що Ісус одночасно був на небі як і на землі? Це навчання є подібне до того, що св. Афанасій з четвертого століття написав у своїй книжці Про втілення:
«Слово [Ісус] не обмежувалося тілом, і Його тілесна присутність не перешкоджала Йому бути одночасно присутнім десь інше. У час переміщення Свого тіла, Він не переставав керувати всесвітом Своїм розумом і силою... Він був Джерело життя для цілого всесвіту, скрізь присутній, однак назовні всього»8.
Що означає догмат про Трійцю
Дехто дійшов до висновку, що вчення про Трійцю значить тільки приписувати Ісусові божественність. Іншим вірити в Трійцю значить вірити в Отця, Сина і святого духа.
Проте докладний перегляд символів віри так званого християнства викриває недостатність таких понять у порівнянні з формальним догматом. Стає ясно з офіційних визначень, що догмат про Трійцю не є тільки ідея. Замість простої ідеї цей догмат є складний ряд окремих понять, які протягом багатьох років були з’єднані й сплетені одно в одного.
Ми можемо вирішити, як так зване християнство розуміє догмат про Трійцю з понять викладених на Константинопольському соборі у 381 році н. е., з творів Дамаса 382 року н. е., з пізнішого символу віри Афанасія і з інших документів. Догмат поміщає наступні певні поняття:
1. Кажуть, що в Божестві є три божественні особи,— Отець, Син і святий дух.
2. Кажуть, що кожна з цих окремих осіб є вічна, всі стали існуючими одночасно.
3. Приписують всемогутність кожній особі, і жодна не є більшою ні меншою від іншої.
4. Кажуть, що кожна є всезнаюча.
5. Кажуть, що кожна є правдивий Бог.
6. Проте кажуть, що немає трьох Богів — тільки один.
Ясно, догмат про Трійцю є складний ряд окремих понять включаючий в себе принаймні вищезгадані, і багато інших, як виявляє докладніше дослідження. Коли б приділити близької уваги тільки на ці основні поняття, то стає очевидно, що коли б не повірити в котре-небудь з них, то те що залишається вже не є Трійця так званого християнства. Щоб повністю зрозуміти цей догмат, то всі його частини мусять знаходитися в ньому.
З цим кращим розумінням слова «Трійця» можна запитати: Чи Ісус і Його учні навчали цей догмат? Якщо так, то повинен бути якийсь доказ його оформлення в першому столітті нашої ери. Оскільки Ісусове навчання і Його апостолів є записане в Біблії, то догмат про Трійцю або є біблійний або ні. Якщо це біблійний догмат, то Біблія повинна чітко викладати його.
Це нерозсудливо думати, що Ісус і Його учні, які навчали людей про Бога, не вияснили б їм хто Він такий, а головно тому, що декотрі віруючі будуть мусили віддати своє життя за Бога. Якщо це правдивий догмат, то Ісус з Його учнями повинні були віддати йому найбільшу перевагу.
Досліджуйте Святе Письмо
У 17 розділі Діїв апостолів, 11 вірші, людей називається «шляхетними» тому, що, вислухавши апостола Павла, вони «Писання досліджували день-у-день, чи так воно є». Їх заохочувалося підтверджувати апостолове навчання Святим Письмом. Ви теж повинні перевірити цей догмат Святим Письмом.
Пам’ятайте, Святе Письмо є «Богом надхнене» і його належиться вживати «до направи, до виховання в праведності, щоб Божа людина була досконала, до всякого доброго діла готова» (2 Тимофія 3:16, 17). У Біблії поміщаються всі потрібні догмати. Якщо догмат про Трійцю є правдивий, то він повинен викладатися в Біблії.
Заохочуємо вас досліджувати Біблію, а головно 27 послань Святого грецького Письма, і переконатися чи Ісус з Його учнями навчали людей про Трійцю. Під час вашого дослідження ставте собі ці запитання:
1. Чи хоч один вірш у Біблії згадує «Трійцю»?
2. Чи я читав хоч один вірш доказати триєдиність Бога з трьох окремих осіб: Отця, Сина і святого духа, і що ці три особи є тільки один Бог?
3. Чи можна пошукати хоч один вірш довести рівність Отця, Сина й святого духа як, наприклад, вічністю, могутністю, позицією і мудрістю?
Шукайте як хочете, то не знайдете ані одного вірша з словом Трійця, ні вірша в якому говориться про рівність Отця, Сина й святого духа, як наприклад, вічністю, могутністю, позицією і мудрістю. Немає ані одного вірша підтвердити, що Син дорівнює Отцю вічністю, позицією або мудрістю. Коли б і знайшовся такий вірш, то не був би доказом на «Трійцю», але в найкращому на «двоїстість» Бога. Біблія ніде не рівняє святого духа з Отцем.
Що багато вчених кажуть
Багато вчених, а навіть оборонці Трійці, признають, що Біблія не вчить дійсного догмата про Трійцю. Наприклад, Енциклопедія релігії (англ.) каже:
«У наш час тлумачі Біблії і теологи погоджуються, що в єврейській Біблії догмата про Трійцю немає... Хоч Біблія зображує Бога в ролі Отця Ізраїлю, і уособлює Його, як наприклад, Слово (давар), Дух (руах), Мудрість (гохмаг), і Присутність (шехінаг), і встановлювати співвідношення цих трьох з пізнішим догматом про Трійцю ми надавали б Старому Завіту значення якого в ньому немає.
Крім того, тлумачі й теологи погоджуються, що в Новому Завіті теж немає чітко висловленого догмата про Трійцю. Бог Отець є Джерело всього існуючого (Пантократ) і теж Отцем Ісуса Христа; «Отець» не є титул для першої особи Трійці але синонім на Бога...
У Новому Завіті немає ні відображення метафізичної природи Божої («властивий природі трійці») ні спеціальної термінології якою оформляли пізніший догмат (іпостасіс, усія [сутність], субстантія, субсистентія, просопон, персона)... Незаперечно, догмат неможливо доводити тільки біблійним доказом»9.
Щодо історичних фактів, які входять у справу, Нова британська енциклопедія каже:
«Ні слово Трійця ні чітко висловлений догмат не знаходиться в Новому Завіті...
Догмат поступово розвивався протягом кількох століть і в супроводі багатьох суперечок...
Аж у четвертому столітті об’єднали відмінність цих трьох осіб і їхню єдність у один правовірний догмат одної суті в трьох особах»10.
Нова католицька енциклопедія (англ.) говорить подібне про походження догмата про Трійцю:
«Тлумачі й біблійні теологи, як і все більше й більше римсько-католиків, усвідомлюють неправильність твердження, що про Трійцю навчається в Новому Завіті без серйозного застереження. Історики, які складають догми й методичні теологи (які складають догмат за певним планом) теж усвідомлюють, що, коли говоримо про очевидне навчання про Трійцю, то переходимо від початку християнства до пізнього четвертого століття. Тільки тоді догмат, якого можна називати остаточне пояснення Трійці, тобто, «один Бог у трьох особах», став повністю засвоєний в християнське життя і мислення...
Сама формула не відображує поширену свідомість цього догмата на початку християнства; це результат трьох століть догматичного розвитку»11.
Чи є «натяки» на Трійцю?
Прибічники Трійці мабуть кажуть, що Біблія «натяками» говорить про Трійцю. Але такі претензії появляються давно після писання Біблії. Це — намагання священиків пізнішої ери, які довільно розробляли догмат про Трійцю, вчитувати в Біблію те чого в ній немає.
Запитайте себе: Чому Біблія тільки «натякала» б на таке найважливіше навчання, тобто, про тотожність Бога? Біблія чітко говорить про інші основні навчання; чому ж не про це — найважливіше? Чи ж Творець усесвіту не записав би в Біблії ясне вчення, що Він — Трійця, якби це правда.
Ясно Біблія не вчить догмата про Трійцю з простої причини, що це не є біблійний догмат. Коли б Бог був триєдиний, то немає сумніву, виявив би Свою позицію в Біблії, щоб Ісус з Його учнями навчали людей про неї. І ця важлива інформація була б поміщена у Божому натхненному Слові. Це не було б залишене недосконалим людям морочити собі голову над ним століття пізніше.
Що перегляд віршів, яких прибічники Трійці цитують як доказ, що Біблія «натякає» на Трійцю, виявляє? Чесне дослідження виявляє, що ці вірші не говорять про Трійцю так званого християнства. Замість цього, теологи намагаються надати тим віршам своє упереджене розуміння про Трійцю. Але це не є зміст тих біблійних віршів. По суті, розуміння оборонців Трійці суперечить явному свідченню Біблії взагалі.
Один приклад таких віршів знаходиться в Матвія 28:19, 20. Там Отець, Син і святий дух згадуються разом. Дехто каже, що це натякає на Трійцю. Прочитайте ті вірші самі для себе. Чи в них каже, що тих троє є один Бог, рівні вічністю, силою, позицією і мудрістю? Ні в них такої думки немає. Те саме є правда про інші вірші в яких згадуються Отець, Син і святий дух.
Усіх, які вірять, що Матвія 28:19, 20 натякає на Трійцю, у якому то вірші говориться про Отця, Сина і святого духа словом «ім’я» в однині, просимо порівняти з словом «ім’я», в однині, у Буття 48:16 (Огієнко, Хоменко) де говориться про Авраама й Ісака.
Прибічники Трійці теж звертають увагу на Івана 1:1. Цей вірш у декотрих перекладах, говорить що «Слово» було «в Бога» і, що воно було «Бог». Але інші переклади Біблії кажуть, що Слово було «богом», або «божественне», в значенні, що воно було могутнє але не обов’язково Сам Бог. Крім того в тому вірші каже, що «Слово» було «з» Богом. Неможливо, щоб Слово було тим самим Богом. І незважаючи до якого висновку хтось доходить про «Слово», справа в тому, що в Івана 1:1 згадуються тільки дві особи, а не три. Знову і знову вірші, якими стараються підтверджувати догмат про Трійцю чесною перевіркою доказуються зовсім недостатнімиa.
Ще один фактор, якого слід розглянути такий: Якщо Ісус і Його учні навчали догмат про Трійцю, то напевно провідні священики після них теж навчали б його. Але чи ці чоловіки, яких сьогодні називають Апостольськими отцями, навчали догмат про Трійцю? Це запитання будемо обговорювати в другій частині цієї серії у майбутньому номері Вартової Башти.
Посилання
1. Католицька енциклопедія (англ.), 1912, том XV, ст. 47.
2. Баптистська енциклопедія (англ.), видана Уїльямом Каткартом, 1883, ст. 1168, 1169.
3. Коротка історія християнських доктрин (англ.), Бернгард Логсе, 1980 видання, ст. 53.
4. Там же, ст. 64, 65.
5. Церква навчає (англ.), перекладене і редаговане Джоном Ф. Кларксоном (член «Товариства Ісуса»), Уїльямом Дж. Келлієм (член «Т.І.») і Джоном Дж. Уелчом (член «Т.І.»), 1955, ст. 125—127.
6. Там же, ст.125.
7. Триєдиний Бог (англ.), Едмунд Дж. Фортман, 1982 видання, ст. 126.
8. Про втілення (англ.), переклала Пінелопі Ласон, 1981 видання, ст. 27, 28.
9. Енциклопедія релігії (англ.), Мірсий Еліад, головний редактор, 1987, том 15, ст. 54.
10. Нова британська енциклопедія, 15-е видання, 1985, том 11, ст.928.
11. Нова католицька енциклопедія (англ.), 1967, том XIV, ст. 295.
[Примітка]
a За докладнішим обговоренням таких біблійних віршів дивіться брошуру Чи вам вірити в Трійцю?, видана Товариством Вартової Башти Біблії й Брошур, зареєстроване.
[Ілюстрація на сторінці 19]
Церква в Теньйо, Франції