Що поганого в любові до грошей?

ПОЛ і Мері були власниками магазину самообслуговування в одній бідній африканській країніa. Тяжко працюючи днями і ночами, вони заробляли багато грошей. З часом Мері могла похвалитися великим новим, чудово умебльованим будинком. Пол міг роз’їжджати у розкішній машині.

Одного дня до Пола підійшли представники опозиційної до уряду групи. Вони вимагали: «Ми хочемо, щоб твоє підприємство щомісяця жертвувало [100 доларів] на підтримку нашої справи». Не бажаючи займати будь-яку сторону у політичній боротьбі, Пол і Мері мужньо відмовилися. Через їхню нейтральність їх підозрювали в тому, що вони отримують фінансову підтримку від уряду. Одного разу, коли Пол і Мері поїхали з дому на вихідні дні, їхній магазин пограбували, а машину і чудовий дім підпалили.

Сумна історія, але чи можемо чогось навчитися з неї? Багато людей, які тяжко працювали, щоб стати багатими, не мали такого нещастя, що позбавило б їх багатств. Але що можна сказати про майбутнє? Чому Біблія говорить, що «ті, хто хоче багатіти, упадають у спокуси та в сітку, та в численні нерозумні й шкідливі пожадливості, що втручають людей на загладу й загибіль»? (1 Тимофія 6:9).

Врівноважений погляд на гроші

Згідно з Біблією, правдивий християнин повинен задовольняти матеріальні потреби залежних від нього членів сім’ї. Часом такі обставини, як відсутність роботи чи проблеми зі здоров’ям, можуть ускладнювати це. З іншого боку, християнин, який свідомо нехтує обов’язком забезпечувати свою сім’ю, «вирікся віри, і він гірший від невірного» (1 Тимофія 5:8).

У деяких сільських місцевостях люди живуть із землі, вирощують собі їжу самі і годують худобу. Деяким людям не потрібно багато грошей, тому що вони отримують необхідне шляхом обміну товарами і послугами. Однак найпоширеніший спосіб прогодувати сім’ю — це працювати за гроші. Зароблені гроші йдуть на те, щоб купувати харчі та інші товари, які забезпечують добробут сімей. Окрім того, мудро зекономлені гроші можуть бути деяким захистом у час труднощів чи нещастя. Наприклад, їх можна використати на покриття витрат на медикаменти або на необхідний ремонт дому. Тому Біблія реалістично говорить про стан «під захистом грошей» і про те, що «за гроші все можна мати» (Екклезіяста 7:12; 10:19, Хоменко).

Через те, що за допомогою грошей можна багато чого досягнути, існує небезпека появи нереалістичного уявлення про їх можливості. Християнин повинен усвідомлювати обмеженість сили грошей у порівнянні з більш важливими речами. Наприклад, Біблія порівнює вартість грошей з Божою мудрістю так: «Під захистом мудрости, як під захистом грошей; а перевага знання в тому, що мудрість дає життя тому, хто її має» (Екклезіяста 7:12, Хоменко). Як же проявляється перевага Божої мудрості над грошима?

Урок з минулого

Події, що відбулися в Єрусалимі 66 року н. е., ілюструють перевагу Божої мудрості над грошима. Відкинувши римську армію, євреї в Єрусалимі, очевидно, вважали, що перспективи ділових справ виглядають добре. Вони навіть почали випуск грошей у честь своєї новознайденої свободи. На їхніх монетах було викарбувано єврейською мовою такі вирази, як «За свободу Сіону» та «Святий Єрусалим». Кожного нового року вони карбували нові монети з написами «рік другий», «рік третій» та «рік четвертий». Археологи навіть відкопали кілька рідкісних монет з написом «рік п’ятий», що відповідає 70 року н. е. Чи єврейські християни вважали нові єврейські гроші ознакою тривалої свободи?

Ні, тому що вони пам’ятали мудрі слова свого Вчителя. Ісус передбачив уторгнення римлян, що відбулося 66 року н. е. Він радив своїм послідовникам, що коли це станеться, то той, «хто в місті [Єрусалимі] нехай виходить з нього» (Луки 21:20—22, Деркач). Історія підтверджує, що єврейські християни власне так і зробили. Очевидно, вони були готові втратити свої маєтки та нагоду заробляти гроші через необхідність покинути Єрусалим. Через чотири роки римська армія повернулася і обложила місто.

За словами наочного свідка Йосифа Флавія, «у місті було багато золота. Однак великі суми грошей не могли врятувати Єрусалим від голоду, який поступово «сильнішав» і «пожирав цілі родини й сім’ї». Деякі мешканці ковтали золоті монети і пробували втікати з міста. Але вороги їх вбивали і розпорювали їм животи, щоб витягнути гроші. «Для багатих,— пояснює Йосиф,— було однаково небезпечно залишатися в місті чи покидати його, бо, ніби за дезертирство, багато людей було вбито через свої гроші».

Менше ніж за шість місяців від початку облоги Єрусалим був зруйнований, і більше як мільйон його мешканців загинуло від голоду, епідемій та меча. Любов до грошей засліпила багатьох, довівши їх до загибелі, тоді як застосування слів мудрості дало можливість єврейським християнам врятуватися.

Це не єдиний випадок в історії, коли гроші погубили людей у час кризи. Яким же жорстоким паном можуть бути гроші! (Матвія 6:24). Окрім того, вони можуть позбавити щастя і вас.

Радощі, яких не можна купити за гроші

Настирливе бажання стати багатим може осліпити людину, так що вона не буде помічати багатьох радощів, які не потрібно оплачувати великими грошима. Подумайте, наприклад, про щасливі взаємини у сім’ї та про справжню дружбу, про чуда природи, про величний захід сонця та грізні бурі, про зоряне небо, про витівки тварин, про квіти та дерева у незабрудненому лісі.

Справді, деякі багаті люди мають більше часу для цих задоволень, але більшість з них є дуже зайнятими у намаганнях зберегти або побільшити свої маєтки. Може виглядати дивним, але щастя часто обминає навіть тих, які мають дозвілля. Це дивує сучасних дослідників. «Як пояснити факт, що, коли люди досягають того, чого так сильно бажали і вважали панацеєю, воно або розчаровує їх, або травмує?» — питає Томас Вайзмен у своїй книжці «Спонука грошима: дослідження одержимості» (англ.).

Багатій людині не так легко розпізнати, хто є справжнім другом, і це може зробити її нещасливою. Багатий цар Соломон відчув, що «як маєток примножується, то множаться й ті, що його поїдають» (Екклезіяста 5:10). Чимало багатих людей живе в тривозі, намагаючись зберегти або побільшити цінність свого багатства. Це часто позбавляє їх приємного сну. Біблія пояснює: «Сон солодкий в трудящого, чи багато, чи мало він їсть, а ситість багатого спати йому не дає» (Екклезіяста 5:11).

Любов до грошей може зруйнувати взаємини в сім’ї та з друзями, тому що вона може спокушувати людей до нечесності та злочину. Ті, хто любить гроші, часто вдаються до азартних ігор. Сумно, що жагуче бажання хоча б раз пограти в азартну гру заводить багатьох у борги. «Коли [пристрасні азартні гравці] приходять до мене,— говорить один південноафриканський психіатр,— вони вже знаходяться у безнадійному стані. Не мають роботи, занять, дому; також часто їх покидають сім’ї». Наскільки ж правдивою є пересторога Біблії: «Вірна людина багата на благословення, а хто спішно збагачується, непокараним той не залишиться» (Приповістей 28:20).

«Змайструє воно собі крила, і полетить»

Інша небезпека любові до грошей полягає в тому, що людські уряди виявилися нездатними тісно співпрацювати і забезпечити міжнародну стабільність вартості грошей. Вони також не можуть запобігти економічним спадам, депресіям, біржовому краху. Підробка, крадіж, інфляція — усе це також підкреслює правдивість натхнених слів: «Не мордуйся, щоб мати багатство,— відступися від думки своєї про це,— свої очі ти звернеш на нього,— й нема вже його: бо конче змайструє воно собі крила, і полетить, мов орел той, до неба» (Приповістей 23:4, 5).

Інфляція. Ця проблема існує звичайно не лише в бідних країнах. На початку цього століття блискавична інфляція охопила індустріалізовані країни Центральної Європи. Наприклад, перед першою світовою війною німецька марка майже дорівнювала британському шилінгу, французькому франку й італійській лірі. Через десять років шилінг, франк і ліра дорівнювали приблизно 1 000 000 000 000 марок. Який вплив має високий рівень інфляції на людей у багатих країнах? «Якщо взяти за приклад те, що трапилося переможеній коаліції Німеччини та Австро-Угорщини на початку 20-х років,— заявляє Адам Ферґесон у своїй книжці «Коли помирають гроші» (англ.),— то бачимо, що [валютний крах] викриває пожадливість, насильство, нещастя, ненависть, джерелом яких є, в основному, страх, що жодна країна не може пережити це без втрат або змін».

У 1923 році Німеччина провела ревальвацію своєї валюти, скресливши 12 нулів, так що 1 000 000 000 000 старих марок раптово став дорівнювати 1 новій марці. Це зупинило інфляцію, але мало інші згубні наслідки. Ферґесон пояснює: «Нова стабілізація валюти, через яку тисячі збанкрутували, мільйони залишилися без засобів до існування, а надії інших мільйонів загинули, непрямо вимагала ще жахливішої ціни, яку мав заплатити ввесь світ». Очевидно, «жахливішою ціною», яку мав на думці автор, була поява нацизму і вибух другої світової війни.

Той факт, що великі рахунки в банках довели стількох людей до краху в минулому, повинен бути тверезою пересторогою про непевність світової економіки сьогодні. Сам Божий Син перестерігав про те, що гроші терпітимуть невдачу, що неодноразово і відбувалося (Луки 16:9). Але найбільший і найпоширеніший валютний крах наступить тоді, коли Бог Єгова судитиме цей злий світ. «Багатство не допоможе в день гніву; а праведність [в]рятує від смерті» (Приповістей 11:4, Деркач).

Тому для кожного з нас дуже важливо старатися залишитись праведним в очах наших справжніх друзів — Бога Єгови та Ісуса Христа!

Джерело тривалого щастя

Пол і Мері, згадані на початку, були Свідками Єгови. Багато років вони повночасно брали участь у праці проповідування. Однак бажання багатства заставило їх припинити відвідування зібрань християнського збору, і вони перестали ділитися своєю вірою в публічному служінні. Але вони прокинулися. «Тепер я бачу, наскільки безглуздо було витрачати весь свій час та енергію на щось, що може піти з димом за кілька хвилин»,— сказала Мері після того, як їх пограбували і зруйнували їхній будинок. На щастя, це подружжя зрозуміло свої помилки ще до того, як було б уже запізно. Так, найбільше зло, яке може принести любов до грошей, це позбавити людину добрих взаємин з Богом Єговою та Ісусом Христом. Яку надію на пережиття кінця цього злого світу в обіцяний новий праведний світ ми можемо мати без цих Друзів? (Матвія 6:19—21, 31—34; 2 Петра 3:13).

Отже, незалежно від того, чи вважаєте ви себе багатим, чи бідним, пильнуйте, щоб не розвинути в серці любові до грошей. Старайтеся досягти й зберегти найбільший скарб — добре ім’я в очах Бога Єгови. Це можна зробити, якщо постійно мати на увазі настійливе запрошення: «А Дух і невіста говорять: «Прийди!» А хто чує, хай каже: «Прийди!» І хто прагне, хай прийде, і хто хоче, хай воду життя бере дармо!» (Об’явлення 22:17).

[Примітки]

[Ілюстрації на сторінках 8, 9]

Обидві сторони монети з написом «рік другий», яку викарбували під час повстання євреїв.

[Відомості про джерело]

Pictorial Archive (Near Eastern History) Est.